Вивчення аспектів сюжетно-образного матеріалу. Класифікація образів на матеріалі драматургії М. Цвєтаєвої. Інтерпретація традиційних сюжетів. Виявлення специфіки використання. Характеристика закономірностей, форм і способів драматургії 1910–1920-х рр.

Дослідження явища чань-буддизму як філософсько-релігійного вчення, втілення його принципів у поетичних мотивах. Розгляд поезії черниць та ченців періоду правління династії Сун. Спільні та відмінні риси поетичних творів, написаних жінками та чоловіками.

Дослідження трансформування образу оповідача Джека Вердена у романі Р.П. Воррена "All the King's Men". Аналіз поглядів та вчинків героя-оповідача, які призвели до повної зміни його світоглядів та манери оповіді. Турбота оповідача про інших людей.

Изучение кинематографической поэтики рассказов В. Сорокина на материале рассказов "Настя", "Пепел", "Аварон". Важные приемы интервизуальности. Тревеллинг в рассказах В. Сорокина как способ конструирования композиции текста, движения повествования.

Аналіз тревелогу "Люди моря" Ковтуна - представника "Розстріляного відродження". Унаочнення неочікуваних сюжетів і жанрових рішень на тлі подорожньої літератури радянського періоду. Специфіка образу Сходу, а також засобів репрезентації "свого" простору.

У дослідженні на матеріалі окремих творів з поетичних циклів «Кримські сонети» польського романтика Адама Міцкевича та "Кримські спогади" української поетеси Лесі Українки простежено формальну та смислову функціональність жанру поетичного тревелогу.

Три века русской литературы и три разных Петербурга, эпохи Екатерины II и Павла. Литературная жизнь в начале XIX века, пушкинский Петербург. "Сочиненный" город, Петербург Достоевского. Серебряный век, петербургская литература рубежа ХХ – XXI столетий.

Анализ трагедии А.С. Пушкина "Моцарт и Сальери" в трактовках известных русских философов – С. Булгакова, Г. Мейера, И. Ильина. Исследование жизненно важных проблем, поставленных трагедией – является ли искусство ремеслом, совместимы ли гений и злодейство.

Характеристика литературы русского зарубежья как ветви литературы, возникшей после большевистского переворота 1917 года. Период эмигрантской литературы, их характеристика. Старшее и младшее поколение писателей-эмигрантов. Литературно-общественные издания.

Рассмотрение эволюции темы семейных раздоров в английской комедии середины XVIII в. на примере пьес Дж. Колмана Старшего, А. Мерфи и Р. Камберленда. Различия в интерпретации названными драматургами мотивов женского доминирования и неоправданной ревности.

Розглянуто феномен мови як предмет філософії Григорія Сковороди. Мова – одна з підвалин реальності, яку описує Сковорода, один з головних проявів світу й людини у світі. Без розкриття бачення мови незрозумілим залишається багато що в його метафізиці.

Автобіографічні нотатки, створені Шевченком протягом 1857–1858 рр. Враження письменника від зустрічей із відомими та видатними людьми. Спогади письменника про трактир "Лондон". Коментар до Шевченкових згадок про художній магазин Дациаро у Петербурзі.

Изучение особенностей становления и развития жанра в литературе 30-40-х годов XIX века. Рассмотрение творчества прозаика Н.Ф. Павлова. Анализ общих и различных черт в повестях "Именины", "Ятаган", "Аукцион". Эмоциональная эволюция героев произведений.

Рассмотрение трех стихотворений, посвященных птицам, выдающихся британских поэтов: Филипа Ларкина, Теда Хьюза и Чарльза Томлинсона. Значительное влияние флоры и фауны на процесс восприятия многообразных явлений действительности исследуемых авторов.

Рассмотрены сюжетные ситуации сватовства как элементы свадебного ритуала, по-своему маркирующие для художественной структуры романа М. А. Шолохова "Тихий Дон" процессы трансформации культурно-обрядовой традиции в социально-историческом контексте эпохи.

Интертекст и мотив в произведениях Г. Газданова 1940-х гг. Мотив женской власти в рассказе "Шрам". Русский интертекст в романе "призрак Александра Вольфа". Мотив метаморфозы в романе "возвращение Будды". Документальные методы "На французской земле".

Рассмотрение заслуг великого учёного Михаила Ломоносова в деле развития русского литературного языка (идеи об исторической обусловленности его стилевой системы). Схема деления русского литературного языка натри стиля — "высокий", "средний" и "низкий".

Исследование предела в онтологическом и историографическом смысле как фундаментальных способов бытия, в историографическом как границы между трагической эпохой. Генезис и возрождение поэтического греческого искусства. Философия в трагическую эпоху.

Краткое изучение биографии и фактов жизни Константина Симонова. Характерные особенности "Живых и мертвых" Симонова, как эпоса войны. Изображение героев, описание войны, военных действий и командиров на войне в трилогии К. Симонова "Живые и мертвые".

Аналіз трилогії І. Вільде в контексті такого жанрового різновиду роману, як Bildungsroman, домінантою якого є моральне, психологічне й соціальне становлення особистості головного героя. Етапи емоційної ініціації головної героїні у процесі самопізнання.

Особливості тлумачення категорій тотожності та відмінності Северином Боецієм у творі "Про Трійцю" у контексті вирішення тринітарної проблеми. Формування західноєвропейської християнської ідентичності. Віра в непохитність Добра та Справедливості.

Характеристика конвергентных и дивергентных тенденций эволюции образа Тристана как одного из центральных характеров европейской литературы на материале произведений "Тристан и Изольда" и "Тристан". Противопоставление главного героя общественной морали.

Аналіз історіософської концепції української поетеси Г. Мазуренко. Дослідження зображення тріади "минуле / сучасне / майбутнє" України, героїзму українського у поезії авторки, специфіка її інтерпретації в порівнянні з іншими поетами Празької школи.

Характеристика образа Троекурова в произведении А.С. Пушкина "Дубровский". Положение, которое занимал Троекуров в обществе. Главные черты его характера, в каких эпизодах они раскрываются: в образе жизни, в поступках и поведении, в отношении с людьми.

Кваліфікаційні ознаки тропів: епітета, порівняння, метафори, метонімії, іронії, сарказму, алегорії, символу, гіперболи, літоти та перифразу. Способи їх утворення. Приклади використання цих образних висловів у творах видатних українських письменників.

Аналіз особливостей використання тропів як засобів мовної об’єктивації образу "сонце" у мовотворчості В. Стуса. Ключові етнокультурні значення, використані поетом для вербалізації концепту сонце. Тропечні моделі вербалізації поетичного простору В. Стуса.

Красота и песня в повседневной жизни феодальнозависимого средневекового народа: любовная лирика, благородство рыцарей и красота женщины в произведениях провансальской и арабской поэзии. Особенности куртуазной любви, появление трубадуров и труверов.

Переклад одного із цікавих прикладів інтертекстуальності - романа О. Гакслі "Прекрасний новий світ", в якості літературного фундаменту взяті твори Шекспіра. Способи вираження інтертекстуальних включень - парафраз. Включення вставних романів і цитат.

Систематизация печатного, рукописного наследия Г.Е. Катанаева, оценка его трудов как источника по истории сибирского казачества. Введение в научный оборот автографов известного казачьего деятеля, роль Катанаева в историографии Сибирского казачьего войска.

Жизненный путь Туве Янссон, оценка влияния ее детства на выбор профессии и творчество. Исследование "биографии" Муми-троля с момента создания по сегодняшний день. Связь между графическим и вербальным обликом героев Туве Янссон. Философия сказок автора.