Художній простір дитинства у ліричних творах Мозеса Розенкранца. На прикладі поезій, що вміщені у збірку, аналізуються образи і мотиви, традиційно пов'язані з дитинством. Тема пам'яті, мотив втраченого раю та способи їхньої художньої актуалізації.

Здійснено порівняльний аналіз просторової категорії топосу Львова в авторських візіях І. Франка та Ю. Андруховича. Урбаністичний простір розглянуто як живий організм, що має безліч облич. Львова представлений прозаїками через локаційні атрибути.

Аналіз портретної есеїстики В. Неборака із застосуванням топологічної рефлексії, запропонованої філософом В. Савчуком. Образ творчої особистості, яка є центром буття певного топосу. Класифікація есеїстичних технік письменника у збірці "Лексикон A.Г.".

Просторові координати синхронізації історичного мінливого плину буття із життєвою драмою кохання юнака до дівчини іншого віросповідання. Поетичний топос міста, його елементи: університет, міська брама, бульвар, вікно, урочище Закрет, будинок, ріка Вілія.

Особливості функціонування топосу міста в романі, що вивчається, місце та значення антиколоніального дискурсу письменника в творі. Механізми трансформування й колонізації людини в Радянському Союзі, викорінення традиційної духовної парадигми українців.

Розгляд просторової специфіки відтворення топосу Орської фортеці як представлення замкненого простору міста у контексті досліджуваного твору Шевченка. Художні аспекти його зображення. Здійснення науково-критичної рецепції локальних просторових образів.

Вироблення цілісної концепції топосу степу як історіософського концепту, естетичного феномену. Аналіз відповідних просторових образів-конструктиви. Окреслена їх роль в творах Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького. Географія Степу в художніх концепціях.

Аналіз розвитку "урбаністичної літератури" в Україні. Специфіка зображення міста у творчості українських письменників ХХІ ст. Визначення художньої своєрідності роману О. Саліпи "Будинок на Аптекарській". Символічний портрет Хмельницького та Проскурова.

Тоска по родине как фундаментальная настроенность по отношению к миру, где каждая вещь присутствует в своем уникальном смысле. Знаменитый фрагмент Новалиса, послуживший отправной точкой дальнейших интерпретаций ностальгии как особого духовного состояния.

Анализ построения стихотворения М. Цветаевой "Тоска по родине!". Обоснование чувства тоски как фундаментальной духовной настроенности по отношению к миру и средоточие жизнедеятельности. Значение отказа от традиционного классического финала произведения.

Короткий аналіз базових понять тоталітарної семіотики в романі Володимира Діброви "Бурдик". Репрезентація тоталітарної моделі світу в романі з допомогою символів та ідеологем. Розуміння ідейного задуму та повноцінної рецепції роману В. Діброви.

Проблема функционирования мифологических кодов в поэтике повести Л.Н. Толстого "Казаки". Образно-смысловые координаты тотемного мифа в диалектике взаимосвязей и взаимоотражений с мифологемным миром произведения, с его художественной системой в целом.

Дослідження особливостей поетики певного масиву літературно-художніх текстів у проекції авторської наративної стратегії. Характеристика основоположної типології наратора за рівнем оприявнення в художньому творі та способом презентації певної історії.

Знакомство со стихотворениями-экфрасисами Александра Кушнера: "Эль Греко. Погребение графа Оргаса", "Питер де Хох оставляет калитку открытой...", "Ночной дозор". Рассмотрение основных особенностей исследования взаимосвязи структуры и поэтики экфрасиса.

Характеристика произведений И.С. Тургенева: "Дневник лишнего человека", "Рудин". Анализ общелитературной ситуации, вызвавшей общественный интерес к "лишности" как явлению. Рассмотрение основных особенностей исторического развития российского общества.

Побутування травелогу в українській літературній традиції. Важливість використання стратегії травелогу в "Журналі" Т. Шевченка для підсилення основного змісту. Дослідження дигресії як часткового відступу від головної теми літературного тексту.

Стаття – наукова студія посттоталітарної травми суспільства на прикладі художнього тексту – як ретранслятора травматичного досвіду. Авторка використовує міждисциплінарний метод для дослідження проблеми, актуальної для української постзалежної свідомості.

Аналіз поетики темпоральності на тлі травми Голокосту у збірці "Автобіографічні нотатки" й романі "Подорож" Іди Фінк. Шляхи репрезентації часу під впливом травми Голокосту письменниці. Визначення концепції утворення "відтинків часу" у творчості І. Фінк.

Аналіз концепту "травма" у контексті сучасної української літератури крізь призму роману "Не-Ми". Його вербально-смислова репрезентація. Символізація й універсалізація травматичного досвіду, осмислення приватної і національної трагедії в тексті твору.

Аналіз проблеми психотравми у героїв роману С. Жадана "Інтернат", чиє життя припало на роки існування СРСР і часи після нього. Залежність поведінкових моделей персонажів від травмівного досвіду. Способи подолання успадкованих і набутих поведінкових форм.

Крiпосне право як правова основа суспiльства XVIII–першої половини XIX ст. Особливості трагедiї українського селянина в умовах крiпосницького суспiльства: обмеження особистої свободи крiпака, межі розгулу панської сваволi, вiдсутнiсть форм захисту.

Проблема бытования трагедий В. Шекспира в современных киноадаптациях. Особенности экранизации произведения с переносом действия в современность. Взаимодействие классического текста с теми реалиями, с которыми соединяет его современная киноадаптация.

Основные мотивы лирики Анны Ахматовой. Роль деталей в стихах о любви. Творческий и жизненный путь Анны Ахматовой. Жанр трагедии в творчестве поэтессы. Особенности гражданской и любовной лирики Ахматовой. Влияние А. Пушкина в творчество писательницы.

Рассмотрение своеобразия конфликта в трагедии А. Пушкина" Моцарт и Сальери". Характеристика конфликта со стороны феноменологии и культурологии. Исследование музыкально-жанровых споров XVIII века и контрастных масок на примере Гераклита и Демокрита.

Особенности и значение европейского Просвещения. Специфика литературы эпохи Просвещения. Трагедия Гете "Фауст" как отражение просветительской художественной мысли и вершина мировой литературы. Образ Фауста в немецкой литературе и его интерпретация у Гете.

Специфика литературы эпохи Просвещения. Рассмотрение трагедии Гете "Фауст" как отражения просветительской художественной мысли и вершины мировой литературы. Сравнительный анализ образа Мефистофеля в народном немецком творчестве и в интерпретации Гете.

Исследование дискуссий в советском литературоведении по поводу толкования судьбы Григория Мелехова в романе М. Шолохова "Тихий Дон". Типичность образа и трагизм судьбы Григория Мелехова. Влияние исторических противоречий эпохи на трагедию Мелехова.

"Тихий Дон" как огромная ценность для историка и политэкономика, философа и социолога, откровение большого художника о душе человеческой. Описание и характеристика образа Григория Мелехова в романе, исследование этапов его личностного становления.

Анализ понимания трагедии в философии двух мыслителей XX века М. Хайдеггера и П. Рикера. Характеристика античных представлений о трагедии, метафоре, на которые опирались философы при анализе поэтической речи. Анализ сакральной стороны данных понятий.

Роман М.А. Шолохова "Тихий Дон" в истории русской литературы, его экспозиция, основные черты. Драматизм личной судьбы главного героя Григория Мелехова, его жизненный путь, формирование и эволюция характера, личная жизнь. Трагедия личности в романе-эпопее.