Розгляд перекладів газелей турецького поета Шейха Ґаліба на основі зіставлення, порівняння та узагальнення, їх українська рецепція та аналіз. Інтерпретація символічних одиниць суфійської системи мислення газелей та пояснення їх смислової трансформації.
Дослідження культурологічної концепції етнокультурних міфів, їх спільних рис з міфами архаїчними у структурно-семантичному і функціональному плані. Вивчення зображення позначеного антитезами людського світу та специфічної структури часопростору.
Дослідження особливостей української російськомовної літератури на матеріалі прози В. Наріжного, О. Сомова, А. Погорільського. Розгляд прозової спадщини письменників. Вивчення та аналіз етнічної компетентності українських російськомовних прозаїків.
Українська культура довоєнного періоду. Посилення партійного контролю за духовним життям суспільства в другій половині 40-х років. Літературне оновлення 60-х рр. Творчість Л. Костенко, Д. Павличка, Стуса, Драча. Утвердження загальнолюдських цінностей.
Характерні особливості міфологізації українського образу та історії у літературних творах російських авторів епохи романтизму. Аналіз інтертекстуальних зв’язків між художніми творами, присвяченими Україні, та фольклорними й історичними джерелами.
Дослідження теоретико-методологічних набутків наукових шкіл, напрямів, окремих дослідників та можливості можливість їх використання в процесі вивчення української урбаністичної літератури. Оцінка зародження та еволюції прозової урбаністики в Україні.
Дослідження українського хорового співу в художній інтерпретації письменника Івана Франка. Образне мислення І. Франка: національна органічність цих співочих виявів виступає у різноманітних життєвих ситуаціях, історичних і соціокультурних обставинах.
Огляд віршування українських та польських поетів 40-50-х рр. ХІХ ст. у зрізі метрики, ритміки та строфіки. Дослідження риму. Порівняння основних параметрів української версифікації з аналогічними даними щодо польського віршування означеного періоду.
З’ясування особливостей розвитку українського вірша 1800-1839 років щодо метрики, ритміки, строфіки, римування. Зумовленість розвитку українського віршування впливами польського, російського літературного вірша та української народнопісенної традиції.
Бібліографічний покажчик української народної та літературної казки як чинника духовної культури. Раритетні казкові сюжети січеславських письменників - П. Коробчанського і В. Корнієнка, у яких відтворено побут, звичаї, військова звитяга козацтва.
Школярська гумористика XVII-XVIII ст. як явище українського низового бароко. Вивчення жанрово-стильової специфіки нижнього стильового рівня барокової літератури, визначення його координат у бароковій системі та в національному літературному процесі.
Процес формування в українській літературі другої половини XVII - початку XVIII ст. художнього дискурсу "Україна-Москва", започаткованого принизливим для України "возз'єднанням". Вірнопідданське ставлення авторів до московського царя і його влади.
Аналіз української літератури в російських академічних виданнях. Концептуалізація поглядів на давню українську літературу і творчість Т. Шевченка в російській науковій думці. Ступінь "культурної підготовленості" росіян до рецепції української літератури.
Завдання підручника для третього класу ліцеїв з історії української літератури. Творчість письменників, які стояли біля витоків українського модернізму. Роман як провідний жанр великої прози ХХ століття. Місце перекладів у досліджуваному підручнику.
Погляди І. Лисяка-Рудницького на історію ОУН. Відображення причин активізації в Галичині українського націоналізму; організаційна передісторія та процес становлення ОУН і її трансформацію в Україні, еміграціїя. Аналіз українського дисидентсього руху.
Жанрові риси водевілю, його художня своєрідність як окремого різновиду малих форм драматургії. Генезис українського водевілю, умови його формування та функціонування як жанру драматичного мистецтва (кінець XVIII-XIX ст.), перспективи розвитку цього жанру.
Драматургія І. Карпенка-Карого підсумувала майже столітній розвиток української драматургії, піднявши її на новий рівень. Вражаючи тематичним і жанровим багатством, вона у своїй цілісності являє собою різноманітну картину життя України протягом століть.
Аналіз українського етнотипу у поетичних текстах Василя Махна, питання національної самоідентифікації автора та її відображення в творчості письменника. Дослідження впливу етноідентифікації письменника на осмислення іміджів свого в поетичних текстах.
Виявлення та характеристика низки особливостей українських жіночих романів про війну. Розгляд значення внеску жінок у забезпечення армії і суспільної організації. Дослідження специфіки опису у романах стражданнь, яких жінки зазнають під час війни.
Аналіз етапів та аспектів творчої праці митця щодо художнього осмислення історії. Доводиться думка про тісну взаємодію наукового усвідомлення і художнього відображення письменником сторінок минулого, що сприяє процесу творення авторської концепції.
Стадії у розвитку літературного фемінізму. Особливості української ментальності і традиції жіночого письменства в українській культурі. Новаторські твори і літературна слава Марка Вовчка, перепрочитання європейської культурної історії у віршованих драмах.
Ознайомлення з поняттям модернізму. Дослідження розвитку модернізму на українському ґрунті та з’ясування явищ, які зараховують до модернізму. Встановлення хронологічної межі модернізму. Окреслення методології авторів для аналізу модерної літератури.
Виявлення лiтературного обдарування генiального українського перекладача-полiглота М.О. Лукаша. Дослідження його перекладацької концепції - забезпечення цілісності української культурної полісистеми та повноцінне функціонування української мови.
Багатогранна діяльність Сидора Воробкевича - українського письменника і композитора, музично-культурного діяча і православного священика на Буковині. Характерні риси поезії С. Воробкевича, його викладацька робота в Чернівецькій духовній семінарії.
Заснування Тобілевичем нового драматичного гуртка, у якому ставились російські і українські п'єси. Його діяльність як організатора театральної справи. Драматургійна творчість Карпенка-Карого. Найпопулярніші п'єси і комедії драматурга, їх соціальний зміст.
Характеристика біографічних даних Миколи Степановича Вінграновського – українського письменника-шістдесятника, актора, сценариста та поета. Дослідження акторського та режисерської діяльності М.С. Вінграновського, аналіз його літературної творчості.
Багатопланове метакритичне дослідження для вивчення основних положень естетичної концепції постмодернізму, а також дослідження сенсу змін в сучасній культурі у зв’язку із соціально-політичними та психологічними аспектами розвитку українського досвіду.
Аналіз втілення українського Еґо-концепту в творі Карабиця, що реалізує Сковородинський сенс життєтворчості – від "материнської землі", через хвилювання, до веселості Серця і перебування у Бозі. Символіка ліричного тенора як архетипу національного співу.
Дослідження українського роману 20–30-х рр. ХХ ст. Осмислення механізмів формування, розвитку та логіки трансформації авторської свідомості на прикладі аналізу романів 1920-х і 1930-х років. Парадигма я-свідомості, "модусів буття" ментальної сфери творця.
З’ясування стану розробки проблеми романів зв’язку часів в українському літературознавстві. Аналіз прийомів та засобів, що сприяють концептуальній цілісності визначених романів. Визначення місця романів зв’язку часів в українській історичній романістиці.
