Основная характеристика наиболее значимых достижений женской поэзии на современном этапе развития литературы. Стремление ее к интеллектуальной насыщенности, лаконичности выражения мыслей и переживаний, лирической проникновенности и философичности.

Аналіз мотиву метаморфози у творчості Т. Шевченка. Джерела його ґенези (європейська романтична натурфілософія) та особливості функціонування у поетичних текстах українського митця. Натурфілософська єдність матеріального та нематеріального світів.

Пошук інтердисциплінарної стратегії в процесі інтерпретації творчої особистості письменника як єдності її психологічної і творчої сутності. Вироблення механізму кількаступеневого аналізу – від суб’єкта творчості до його унаочнення в літературному творі.

З’ясування взаємозв’язку літературознавчих і мовознавчих зацікавлень О. Котляревського. Характеристика процесу формування наукової методології вченого. Доведення інтегративного характеру його порівняльних студій на основі трьох монографічних досліджень.

Розгляд наукових праць, опублікованих за життя В. Вернадського. Аналіз щоденників, бібліографічних записок, листів, в яких Вернандський торкається різних наукових проблем. Продовження публікацій цитат, що стосуються деяких питань геології та геохімії.

Аналізу літературознавчих, мовознавчих, культурологічних та інших наукових праць видатного державного і релігійного діяча, вченого-енциклопедиста І. Огієнка (митрополита Іларіона). Розгляд вузлових проблем монографій М. Тимошика "Голгофа Івана Огієнка".

Характеристика та специфіка наукового спадку українського філософа О.М. Новицького в контексті життєвого, творчого шляху вченого. Особливості дослідження психології, логіки, педагогіки, богослов’я, як пріоритетних напрямів діяльності О. М. Новицького.

Поняття наукової фантастики, процес її створення. Перше використання терміна "науково-фантастичний" російською мовою. Розвиток фантастики в Росії та СРСР. Поняття хроноопери як жанру, що розповідає про подорожі в часі. Різновиди наукової фантастики.

Нові підходи до вивчення письменницького листа як форми самовираження особистості. Лист як важлива складова і презентатор особистості письменника і сутності його творчого доробку. Розвиток основ епістолографії стосовно українського листа ХІХ століття.

Київська поетика 1696-1697 навчального року - один з небагатьох підручників із теорії віршування XVII століття, належність якого до Києво-Могилянської академії безсумнівна. Характеристика особливостей у оформленні титульного листа цієї збірки віршів.

Ігор Качуровський - поет, перекладач, літературознавець. Метрика, ритміка, строфіка, генерика, літературознавча стилістика прозаїка. Метрична плюривалентність певних текстів. Роздуми віршознавця про типи рим і клавзул. Підхід І. Качуровського до фоніки.

Творчість української емігрантів в Сполучених Штатах Америки. Екзильна література в Нью-Йорку в другій половині ХХ століття. Роботи професора Олександра Астаф’єва про творчий феномен Нью-Йоркської групи. Популяризація української еміграційної поезії.

Роль британських літературознавчих компендіумів в формуванні цілісного уявлення про певне явище або історико-літературний період. Визначення переліку ключових персоналій (канон) і окреслювання коло найбільш значущих теоретичних і методологічних проблем.

Досліджено принципи організації матеріалу й структуру ключових змістовно-тематичних блоків в одному з найбільш повних англомовних літературознавчих компендіумів. Досліджено принципи структурування теоретичних проблем, взаємозв’язок історії та філософії.

Досліджено принципи організації матеріалу й структуру ключових змістовно-тематичних блоків в одному з найбільш повних англомовних літературознавчих компендіумів останнього часу - "The Routledge Companion to Twenty-First Century Literary Fiction".

Біографія та творчість французького письменника Жуля Верна. Художня презентація науково-пізнавальних мотивів у романі "Діти капітана Гранта". Образ географа Жака Паганеля як втілення географічних знань. Аналіз хронотопу подорожі учених-мандрівників.

Осмислення співпраці Григорія Штоня, письменника й літературознавця, лауреата Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка, члена редколегії журналу "Слово і Час", із цим науково-теоретичним виданням. Аналіз літературно-критичних студій Григорія Штоня.

Психологічні й історичні чинники етапів становлення М. Максимовича як дослідника фольклору. Аналіз основних чинників і критеріїв, які впливали на вибірку, групування, інтерпретацію фольклорних творів у пісенних збірниках і фольклористичних працях автора.

Розкриття жанрової специфіки, її ознак та сутнісних орієнтирів епістолярного жанру. Аналіз наукових теорій листа і виокремлення типологічних категорій жанроформів в епістолярії. Активізація оприлюднення й перекладу окремих листів та цілих їх масивів.

Виявлення і систематизація характерних принципів і прийомів, що лежать в основі дискурсу науково-фантастичних оповідань А. Азімова. Вивчення структури азімовського дискурсу великих оповідальних форм у співвіднесенні з ідейно-художнім змістом серій.

Жанрові особливості науково-фантастичного роману В. Єшкілєва "Тінь попередника" як зразка так званої космічної опери. Відзначення ознак цього жанру як такого, еволюції та меж використання цього терміна. Оцінка фабульних кліше масового мистецтва.

Роль научно-теоретических находок и заключений автора в формировании нового взгляда на литературное движение, развитие отдельных литературных жанров, состояние литературной критики. Новый подход к произведениям малоизвестных татарских писателей.

Научная фантастика в культурной жизни 60-х годов. Пик и причины популярности научной фантастики. Сюжеты научно-фантастической литературы. Научно-фантастический роман "Конец вечности" Айзика Азимова. Суть научной фантастики. Связи фантастики и культуры.

Фонтенель - один из основателей литературного жанра, в котором научная пропаганда сочеталась с занимательностью изложения и изяществом стиля, его "Рассуждение о множественности миров". Влияние идей космизма на научную среду, на развитие литературы.

Анализ функционирования лексемы "дерево" в произведениях В. Солоухина "Третья охота" и "Трава". Признаки, формирующие художественное значение слова в индивидуально-авторской системе писателя. Изучение детерминологизации слова в лирической прозе писателя.

Научные представления туркменского классика Махтумкули Фраги, связанных его познаниями о природе, астрономии, физики, математики, химии, а также устройстве мироздания. В сознании туркменского народа существует понятие «вели (святой, провидец)".

Поэтика литературного альманаха как издания переходного типа. Принцип альманашной открытости и идеологической свободы. Революционное переустройство общества. Проникновение популярной науки в информационно-пропагандистское пространство советской прессы.

Анализ творчества классика кабардинской литературы А.А. Шогенцукова. Идеологическая платформа поэта, культурная и литературная консолидация, интернационализм. Изучение братской литературы Северного Кавказа, ее связь с классической русской литературой.

Экскурс в историю взаимодействия научного и литературного методов фиксации и отражения социальной реальности, взаимодействия, которое представляет собой маятниковую парадигму процессов дивергенции и конвергенции. Пропорция между "лириками и циниками".

Литературные связи Набокова с традицией написания автобиографий в русской литературе. Процесс перехода Набокова с русского языка на английский для публикации произведений в Америке. Стратегия позиционирования своей личности Набоковым во время интервью.