Традиційні й альтернативні погляди на питання походження, класифікації, внутрішнього зв'язку між різними напрямками релігійно-філософської і літературної течії "бгакті", яка сформувалась і домінувала в суспільному, культурному житті Індії у Середньовіччі.
Порівняння автобіографій двох видатних майстрів українського красного письменства ХІХ століття – Т. Шевченка на П. Куліша. Характеристика гіпотези про літературний вплив Т. Шевченка на сприйняття П. Кулішем жанру художнього автобіографічного тексту.
Аналіз особливостей праць Григорія Костюка, присвячених проблемі ідейно-творчих взаємин українських митців початку ХХ ст. - Володимира Винниченка і Лесі Українки та Володимира Винниченка і Сергія Єфремова. Аналіз їх місця у винниченкознавчих студіях.
Концептуальний аналіз художніх текстів в рамках гендерної концептології - метод реконструкції рис констант культури з урахуванням ідіостилевих особливостей конкретного автора. Гендерна лінгвістика - засіб розширення меж пізнання мовної картини світу.
Огляд концепту "тіло" у творі Кутзеє "Чекаючи на варварів". Ядерні та периферійні смисли, критерії віднесення сенсів цього концепту до одного з них. Складові периферійних смислів "чисте тіло", "брудне тіло", "тіло, що насолоджується", "фрустроване тіло".
Негативні явища, які спостерігаються у сфері вищої філологічної освіти в Україні. Тенденція різкого скорочення і навіть відмови від вивчення зарубіжної літератури як самостійного навчального предмета. Параметральний вектор розвитку освітнього процесу.
Наскрізна тенденція до інтеграції різних видів мистецтва. Музика - наскрізна тема поезії М. Бажана. Тематику творів, музичні асоціації, що реалізуються у художніх образах, структурні та фонетичні компоненти віршування, звукове забарвлення вірша.
Аналіз специфіки діалогу в гендерному та інтертекстуальному аспектах у текстах трьох англійських авторів єлизаветинської та яковіанської доби. Гендерні смисли у поезії К. Марлоу, В. Рейлі, С. Деніела. Використання функцій діалогу в художньому тексті.
Своєрідність духовного складу великого російсько-українського письменника. Пластично-споглядальне відношення до дійсності в світосприйнятті М.В. Гоголя. Образ "життя" як метафізичної реальності. Головні напрями становлення М.В. Гоголя як письменника.
Дослідження історії української фольклористики за часів тоталітаризму та сталінізму. Огляд збирацько-видавничої роботи фольклористів. Особливості фольклористики напередодні та під час Другої світової війни. Зразки провладної фольклорної творчості.
Хвильовий як український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози, загартований та непохитний борець з комунізмом. Історичний документ і образ автора. Зміна ідей Бєлінського. Попередники стилю памфлетописання.
Дослідження пісні "Пливе кача по Тисині", яка стала реквіємом-прощанням за загиблими майданівцями "Небесної сотні". Особливість народних варіантів та їх локалізації. Характеристика мотиву-звернення сина до матері з приводу висловлення жалю за ним.
- 13033. Про полеміку з приводу оповідання "Дора" Михайла Жука, надруковану в "Літературно-науковому віснику"
Діонісійська стихія, оргаїстичний культ як характерні ознаки малої прози М. Жука. Аналіз експозиції та сюжетної лінії психологічного оповідання "Дора". Полеміка щодо друку новели у "Літературно-науковому віснику" серед прихильників традиційної прози.
Розгляд предмета гоголівського сміху. Аналіз сміхової градації в художньому світі М.В. Гоголя. Виникнення питання про силу "сміху" і його "предмет" в комедії "Ревізор". Створення гротескно-виразних образ, наділених якостями, доведеними до надмірності.
Роль некласичних віршованих форм у творчості Євгена Маланюка. Ритмічні особливості поетичної творчості Євгена Маланюка. Виведення загальної формули типології триіктового дольника Є. Маланюка. Використання дольника поряд з іншими віршованими розмірами.
Аналізуючи спогади А. Чайковського про І. Франка в частині відвідування монастирської бібліотеки, дослідник П. Шкрабюк зазначає, що описаний безлад в бібліотеці був нетиповою картиною для Василіанських монастирів. "Бібліофільська" складова взаємозв’язку.
Роль автобіографії Федора Одрача 1950 р. як джерела відомостей про художню спадщину прозаїка. Дослідження можливості відтворення особливостей літературно-мистецького і видавничого життя української діаспори. Формування літературного портрета письменника.
Специфіка оприявлення екзистенційних мотивів у поетичній книзі С. Жадана "30 віршів про любов і залізницю". Виявлення мотивів і їхньої кореляції з екзистенціалами "буття", "смерть", "самотність", "любов", "вибір". Авторська інтерпретація топосу пам’яті.
Наукова розвідка Віри Фоменко "Місто і література", здобутки і прорахунки автора. Зародження та еволюція теми міста, багатоаспектний вплив урбаністичної літератури на становлення модерної української прози. Місто в українська література 20 століття.
Вивчення змісту українських риторик теорії похоронної промови XVII століття. Функціональна класифікація похоронних промов у стародавніх українських риториках. Особливості втішних і вдячних похоронних промов від імені гостей і приймаючої сторони.
Освоєння Іваном Франком форми соціального роману, репрезентованого творами Бальзака та Флобера. Приклади взаємодії теорії та практики мислителя і митця в творчості Франка. Роздуми Франка про гармонію еруптивної сили натхнення з холодною силою розуму.
Етґар Керет як один із найвідоміших ізраїльських авторів, мала проза якого перекладена більш ніж п’ятдесятьма мовами та опублікована в сорока двох країнах. Загальна інформація про життєвий шлях Керета. Основні риси аксіології та естетики його творів.
Мета статті – проаналізувати на вибраних прикладах твори Віри Вовк, як глибоку філософську присутність поетеси в український поезії ХХ ст. Авторка прагнула повідомити, про джерело власного натхнення, розказати про свої роздуми та особисті пристрасті.
Основні компоненти екзистенціальної парадигми у творчості письменника. Типологія образів "втраченої" людини у прозі Р. Андріяшика. Співвіднесення творчості прозаїка та соцреалістичного канону. Художня трансформація екзистенційних концептів у творах.
Виды "генерализации", ее функционирование, повествовательная эволюция, эстетическая роль и сопоставительная значимость. Применение Горьким традиционных форм эпического повествования и разработка писателем жанра аукториального романа. Трилогии Л. Толстого.
Треугольник "Россия - Восток - Запад" в истории русской литературы ХIХ-ХХ вв. Содержательность и многоаспектность культурологической формулы в творчестве Лермонтова, поэтов Серебряного века. Взаимодействие культур в трудах Н. Бердяева и Б. Пильняка.
Социально-политическая проблематика пьесы А. Грибоедова "Горе от ума", особенности исторической эпохи. Чацкий - "новый человек" в российском обществе. Монологи главного героя, их характеристики. Чацкий и фамусовское общество, сплетня о сумашествии.
- 13048. Проблема "отцов и детей"
Сложность установления равновесия во взглядах при столкновении утверждений "отцов" и "детей". Сущность конфликта между героями одноименного романа И. Тургенева с позиции их социальных, политических и общественных разногласий. Раскрытие противоречий эпохи.
Анализ взаимоотношений "отцов и детей" в русской литературе, проблемы увлечения интеллигенции спиритизмом, распространения самоубийств среди молодежи, распада семейных связей, поднимаемые Ф.М. Достоевским и передовыми русскими писателями того времени.
Конфликт отцов и детей в романе А.С. Грибоедова "Горе от ума", раскрытие основных проблем того времени через образы представителей старого и нового миров: Фамусова и Чацкого. Анализ противоречий двух поколений через призму современных взглядов на жизнь.