У статті аргументовано актуальність і перспективність підходів до порівняльних студій української та польської драматургії І половини ХХ століття, зокрема драматичних творів двох видатних постатей – В. Винниченка (1880-1951) та Є. Шанявського (1886-1970).

Історія, основні форми та сучасні тенденції вивчення фанфікшен як жанру мережевої літератури. Аналіз структурних, стилістичних та прагматичних особливостей дискурсу фанфікшен. Визначення критеріїв класифікації фанфіків. Розгляд варіацій жанру ангст.

Типологічні характеристики англомовного фанфікшен. Історія, форми та тенденції вивчення фанфікшен як жанру мережевої літератури. Унікальною формою фанфіка є Songfic - твір, створений за мотивами окремої пісні, яка докладно цитується автором у оповіді.

Типологічний аналіз творів І. Франка на тему "жіночого питання". Особливості характерів Анни та Реґіни. Засоби досягнення щастя кожною із жінок. Особливості боротьби жінок за свої права, які були першими "ластівками" української жіночої емансипації.

Розгляд трансформаційної динаміки сучасного британського роману, в якому виокремлено такі ключові піджанри, як історіографічний метароман, неовікторіанський та кроскультурний роман, роман-біографія. Аналіз епістемологічних проблем, експлікованих у них.

Аналіз специфіки вживання наддністрянських говіркових елементів у мові автора та в мові персонажів, гетерогенності й гомогенності діалектних одиниць. Визначення типів взаємодії наддністрянського діалекту й літературної мови в українській художній прозі.

Умовний адресат - широке коло екзистенційних та предметних об’єктів і реалій, які співвідносяться з повсякденним духовним та матеріальним життям людини. Концептований образ потенційного читача - традиційний адресат літературного художнього твору.

Тематичне та жанрове оновлення української літератури на прикладі творчості І. Франка. Розкриття парадигми типажів дитячих персонажів прозового циклу Івана Франка про дітей і школі. Дослідження образів "дивної" дитини, дитини-учня і злочинця-підлітка.

Типологія актуалізованих у художньому наративі ігор із урахуванням ідіо/жанрової специфіки оповіді. Виокремлення та опис критеріїв диференціації оповідних ігор, представлених у романах Дж.М. Кутзее. Встановлення їх семантико-прагматичної специфіки.

Теоретичне окреслення парадигми міждисциплінарних структур у художньому творі. Представлення архітектурних і скульптурних образів. Приклади перших зразків живописного екфразису. Використання композиторами літературних сюжетів у створенні музичних творів.

Дослідження праць сучасних літературознавців США. Типологія і поетика мережевої літератури. Порівняння її з читанням традиційного лінійного літературного тексту. Аналіз наративного гіпертексту та зорової поезії. Розгляд стану розвитку, прогноз перспектив.

Розгортання подій у часі в певному порядку, при якому наратор може порушувати хронологію залежно від авторської інтенції - одна з найбільш характерних рис художньої оповіді. Анонси - цікавий випадок пролепсису у літературному творі з погляду читача.

Поняття крос-гендерної травестії. Групи досліджень, присвячених розгляду специфіки функціонування традиційного мотиву перевдягання у вбрання протилежної статі. Аналіз трансформацій типових сюжетних ситуацій, пов’язаних із крос-гендерною травестією.

Особливості наративних стратегій у мемуарах Т. Бобровського. Аналіз типології нарації у творчості автора на трьох рівнях: формальному, раціональному та рівні управління нарататором. Об’єктивні та суб’єктивні причини вибору тих чи інших наративних схем.

Визначення закономірностей побудови автором свого ідіолекту. Дослідження спільного ходу інтертекстуального діалогу між письменниками. Особливості моделювання художнього світу в поезії В. Маккавейського, Р. Немировського, В. Набокова та В. Висоцького.

Характеристика механізмів формування образності словесного поетичного тексту. Визначення етнокультурних особливостей осмислення світу природи в австралійській поезії ХХ ст. Розробка універсальної типології пейзажних образів і критеріїв їх розмежування.

Детермінанти періодизації та аналіз художніх текстів в історіях української літератури ХІХ- ХХ ст. Аналіз методологічних засад структурування літературного матеріалу. Синтез численних історіографічних модусів, методологічних принципів відбору текстів.

Тенденції потрактування концепту "символізм" у вітчизняному і зарубіжному літературознавстві. Самобутність екстер’єрної та інтер’єрної символіки Ф. Фіцджеральда та Т. Осьмачки. Символізм числа та кола в структурі "Старшого боярина" та "Великого Ґетсбі".

У статті проаналізовано словесний (вербальний) поетичний образ (СПО) як особливу форму відображення навколишньої дійсності. Висвітлено питання предмета дослідження когнітивної поетики, який полягає у вивченні художньої семантики. Проблема функціонування С

Перські народні казки як частина багатого перського фольклору за своїми сюжетами, формами і художніми засобами. Основна тема українських та перських народних казок – боротьба добра і зла. Перемога справедливості і висміювання антигероя у казках.

Типологічні особливості та ключові концепти парадигми персоналізму в автобіографічній російській прозі. Наративні стратегії представників першої хвилі російської еміграції. Вивчення ідейно-художніх рішень української теми в діаспорній літературі.

Визначення особливостей характерів дійових осіб у драматичних творах Лесі Українки у певній множинності та повторюваності провідних та другорядних рис. Відображення глибокого патріотизму та національної свідомості персонажів у творчості поетеси.

Висвітлення на основі творів еволюцію поглядів В. Винниченка на психологію "нової" людини. Розгляд характерів романів у світлі екзистенційної філософії, ніцшеанства та фройдизму. Аналіз основних засобів характерокреаційної поетики, використаної в романах.

Исследование приемов образной и публицистической характеристики "новых людей". Главный анализ соотношения внешнего принципа построения образа с его внутренней мотивировкой. Особенность метода художественной типизации у писателя Н.Г. Чернышевского.

Подъём Руси XI века, создание центров письменности, грамотности, появление плеяды образованных людей в княжеско-боярской, церковно-монастырской среде определили развитие древнерусской литературы. Возникновение которой связано с созданием Киевской Руси.

Определение особенностей произведений В. Токаревой. Рассмотрение вариантов подачи основных психотипов для женских персонажей в повестях. Характеристика обрисовки психотипа деловой женщины, связанного с возникновением новых социокультурных обстоятельств.

Героическое, героико-эпическое, ролевое и эпико-ролевое фэнтези, их особенности. Одиночество главного героя в героическом фэнтези, его основные достоинства и недостатки. Отход от традиционного представления. Распределение ролей в ролевом фэнтези.

Принципы функционирования художественной условности в тексте. Исследование прозы М.А. Булгакова в новом аспекте - с точки зрения закономерностей функционирования вторичной художественной условности и ее эволюции на протяжении всего его творчества.

Типы обращений, их стилистические функции, выражение в русском языке. Исследование роли обращений в поэзии А. Блока. Женские и мужские образы, неодушевленные понятия в роли обращений в лирике поэта. Примеры параллелизма образов, антитезы словосочетаний.

Отдельные направления и методы в литературе, их общая характеристика и отличительные особенности: романтизм, реализм, символизм. Стиль и метод Виктора Пелевина, механизм и направления их идентификации через анализ рассказов данного автора "Спи" и "Ника".