Інтенційне оформлення українськомовних проповідей Маркіяна Шашкевича. Основні складники мовного образу оповідача. Специфіка мовної організації проповідей засобами народного слова в контексті реалізації настанов на релігійну комунікацію зі слухачем.

Знайомство з особливостями поетичного мовлення К. Мордатенка. Аналіз механізму творення образу Богоматері в поезіях С. Жадана. Розгляд семантичних інтерпретацій релігійних образів у поезії 1920-1930-х років. Загальна характеристика творів О. Ірванця.

Створення відносно простого і водночас максимально універсального, професійного розвитку студентів на заняттях з іноземної мови. Особливість використання інтерактивних методів навчання. Застосування кооперативного навчання під час вивчення окремих тем.

Дослідження стратегій Д. Віконської у компаративістичних зіставленнях літератури та інших видів мистецтв. Виявлення спільних і відмінних рис у творчості Джойса і Архипенка. Форми вираження засобів узагальнення та формалізації у письменстві та скульптурі.

Знайомство маленького читача з літературою, формування процесу читання, визначення його змісту. Вивчення інтермедіальних взаємозв’язків між сюжетами і персонажами, які з’явилися у тексті. Проблема перекодування твору одного виду мистецтва засобами іншого.

Аналіз художньої прози М. Хвильового із збірки "Сині етюди". Розгляд новели "Арабески" як інтермедіальної матриці із образотворчими (зоровими) та музичними елементами конструкції. Оцінка значення твору у створенні інтертекстуальної свідомості читача.

Актуальність інтерпретаційних практик і нестандартних підходів до аналізу літературних творів, зокрема сучасних, які створюються в епоху постмодерну. Аналіз роману сучасної французької письменниці Л. Ґійом "Блукальці". Методологія інтермедіальних студій.

Аналіз роману письменниці Л. Ґійом "Блукальці" крізь призму інтермедіальних студій дає можливість простежити присутність різних медіа у структурі твору. Своєрідний фото колаж, який лежить в основі композиції, дозволяє авторці мандрувати у часі і просторі.

Визначення ролі інтермедіальної та інтертекстуальної складової у розвитку сюжету роману Д. Брауна "Інферно". Дослідження різних варіантів використання екфрастичних елементів, визначення яких ґрунтується на досягненнях сучасних літературознавчих розвідок.

Роль інтермедіальної та інтертекстуальної складової у розвитку сюжету роману Дена Брауна "Інферно". Досліджуються різні варіанти використання екфрастичних елементів, визначення яких ґрунтується на досягненнях сучасних літературознавчих розвідок.

Аналіз естетико-теоретичних поглядів М. Зерова з погляду сучасної теорії інтермедіальності. Діяльність поета у модернізації української літератури, поєднання національних форм з європейським класичним каноном. Рівні художнього стилю у творчості М. Зерова.

Використання техніки verbatim, дописів у соцмережах, блоків, інших інтернет-текстів, включення до драматичних текстів елементів, що репрезентують різні прийоми, жанри і формати нових медіа. Дослідження їх впливу на традиційну структуру драматичного твору.

Елементи інтермедіальності в романі сучасного німецького письменника Т. Бруссіґа, аналіз їх функціональності на рівні проблематики твору. Взаємодія художнього світу твору зі світом музики та кінематографу, візуальний, музичний та кінематографічний коди.

На прикладі поезій "Ван Гог", "Українська мелодія" та "Язичницька весна" визначення основних функцій живописних, музичних та кінематографічних елементів у побудові ліричних творів, які вписані в контекст української літератури періоду "шістдесятників".

Дослідження взаємозв'язку архітектурного та малярського інтертексту з ідейно-стильовими домінантами неоромантичного струменя творчого мислення Ю. Яновського на прикладі роману "Чотири шаблі". Розуміння ідеологічних засад національної самосвідомості.

Аналіз зв'язків літературно-художніх текстів з образними структурами інших мистецтв. Цитування літературним текстом текстів музики, театру, кінематографа чи живопису, шляхи зближення мовних засобів вираження з художніми засобами невербальних мистецтв.

Місце теорії інтермедіальності в сучасному українському літературознавстві. Аналіз проявів синтезу та діалогу мистецтв у творах, написаних художниками. Вільна гра формами, змішування європейських і східних елементів у романі "Вільхова кров" М. Бабака.

Обґрунтування використання українським письменником елементів міжмистецької взаємодії літератури з живописом, музикою, хореографією та скульптурою. Визначення впливу інтермедіальності на проблемно-тематичний, сюжетний, образний рівні романів М. Дочинця.

Аналітичне висвітлення досвіду інтермедіального формату літературної актуалізації поетики образотворчого мистецтва. Прецедентна cистематизація окремих проявів інтермедіальності у дискурсі сербського роману. Аналіз романів З. Басари, Д. Киша, М. Павіча.

Українські інтермедії як драматургійний жанр. Інтермедії з Дернівського збірника та до драм Довгалевського й Гаватовича. Розвиток шкільної драми. Автори українських інтермедій в українській драматургії XVII—XVIII ст. Найстаріші українські інтермедії.

Дослідження тематики, художності та ідейного спрямування Дернівських інтермедій. Особливості розкриття образів у цій народно-поетичній творчості. Роль мови з гумористичним відтінком у творі. Засоби надання інтермедії виразного суспільного звучання.

Використання старозавітних текстів як семантичного скорочення для декількох важливих тез поеми "Сон" та "Єретик". Концепція народного месіанізму, виразна інтертекстуальність, яка зумовлює багатство інтерпретаційних варіантів текстів Т.Г. Шевченка.

Обґрунтування барокового характеру інтерпретаційної моделі концепту особистості, в основу якої покладено синтез антропоцентричного і теоцентричного світоглядів. Складники концепту особистості, їх репрезентація у збірці "Світ, по частинах розглянутий".

Аналіз сценічної історії балетів, створених за мотивами творів Т.Г. Шевченка. Здійснення інтерпретацій Шевченкових сюжетів різними українськими балетмейстерами у різні історичні періоди і вплив на творче бачення балетмейстера майстерності артистів.

Аналіз інтерпретаційних варіантів імпліцитних смислів рубайят О. Хайяма. Особливості експліцитного розуміння смислів віршів. Дослідження специфіки декодування імпліцитних смислів на прикладі аналізу функціонування образу вина в чотиривіршах О. Хайяма.

Особливості вивчення античної міфології. Поема Івана Котляревського "Енеїда" та однойменна танцювальна вистава як джерельна база для порівняльного аналізу. Знайомство з питаннями інтерпретації міфологічних образів в поемі І. Котляревського "Енеїда".

Загальна характеристика біблійної основи роману Л. Мосендза "Останній пророк", аналіз авторської рецепції першоджерела. Розгляд стилістичної специфіки твору. Особливості відображення в художній структурі роману мовностилістичної образності Святого Письма.

Особливість художньої адаптації євангельської історії про ходіння Христа по водах у новелі О. де Бальзака "Ісус Христос у Фландрії". Зв’язок новели із соціальними та моральними проблемами буржуазного суспільства Франції першої половини XIX століття.

Аналіз сучасного українського ретродетективу з огляду на інтерпретацію історичних подій. Розмежування історичного детективу і ретродетективу, а також сфер масової і міддл-літератури. Основні ознаки ретродетективного жанру в умовах літературної традиції.

Розгляд особливостей концепції минулого Н. Королеви, яке вона репрезентує як специфічне продовження давно минулого, а сучасність, в свою чергу, як продовження минулого. Характеристика концепції минулого Королеви як людини, яка шукає Істину та Віру.