Границы эстетического восприятия действительности в романе Даниэля Дефо "Робинзон Крузо". Труд как сфера радостного и удивительного в интерпретации писателя. Воспитание и испытание человека как эксперимент автора, побуждающий персонажа к работе.
Осознание фантастического как важнейшей мировоззренческой категории под воздействием романтического миропонимания. Интериоризация фантастического, перевод внешне фантастического во внутренний план как решительный шаг к психологической фантастике.
Особая значимость категории чуда в художественном мышлении В. Шаламова и Б. Пастернака. Общность и принципиальные расхождения в интерпретации названной категории в творчестве обоих поэтов. Связь представлений о чуде со сферой витальности как таковой.
Розкриття сутності лінійного та циклічного часу. Визначення категорії часовості в добу античності, середньовіччя та класицизму. Визначення особливостей поетичного стилю Ліни Ланської, дослідження впливу часових ознак на внутрішній стан ліричної героїні.
Фіксація комплексу завдань, пов’язаних з вивченням образу автора - своєрідний центр художньо-мовленнєвого світу. Ознака імпліцитності в постмодерністській літературі - фактор, що здатен перетворити розрізнений і гетерогенний матеріал на художнє ціле.
Особливості декодування інформації у знаковому іконічному літературному просторі. Специфіка творчості доби модернізму. Створення картини світу у свідомості читача візуальними засобами. Розкриття змісту художніх текстів і поезії за допомогою ілюстрацій.
Визначення структури міфопоетичного простору. З'ясування відмінних особливостей у значеннях понять "місце" та "простір", "місце" та "місцевість", "місце" та "локус". Розкриття особливостей аналізованих категорій для просторової моделі художнього світу.
Виявлення взаємозв’язку між категоріями художнього простору і часу на прикладах постмодерних оповідань Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака. Розгляд категорії "простір" як центральної одиниці оповіді у контексті часової рецепції літературного твору.
Поняття "художній час та простір", їх головні ознаки. Визначення форми часу в романі Б. Пастернака "Доктор Живаго". Дослідження різновидів художнього простору у творі, особливості хронотопу. Типологічні зв’язки роману з традиціями російської літератури.
Дослідження онтологічної категорії Мартіна Гайдеґґера Inzwischenschaft (inbetweenness, між-нота), яка в теорії літератури стала одним із ключових понять як літературної антропології, так і феноменологічно-екзистенційного та постколоніального дискурсів.
Аналіз сучасних досліджень в області міфопоетики як вітчизняних, так і зарубіжних літературознавців. Різні підходи до визначення і методології дослідження категорій "мітопоетична парадигма" та "мітопоетична система". Міфопоетика як динамічна система.
Естетичні особливості трагедії як жанру драматургії. Трагічний конфлікт як джерело духовного поступу людства. Діалектичний характер його змісту. Розуміння трагічного в естетиці Арістотеля, Ф. Шіллера, Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Ф. Ніцше та А. Шопенгауера.
Створення динамічної фрактальної моделі-матриці категорії sacrum, можливості її застосування у літературознавчих дослідженнях на прикладах художньої прози. Біблійний ґлокалізм та стилізація у літературі. Антропологічні та морфологічні аспекти сакрального.
Специфіка сучасного гуманітарного знання. Спорідненість теоретичної бази постструктуралізму і постмодернізму. Зображення світу в літературному творі. Застосування категорії автора. Узагальнення основних ідей М. Бахтіна, В. Виноградова і Б. Кормана.
Походження, трактування, класифікація інтертекстуальних засобів. Визначення, види, форми, типи та функції літературної інтертекстуальності. функціонування теорії інтертекстуальності на різних герменевтичних рівнях. Випадки міжтекстових взаємодій.
Суть теоретичних засад постколоніальної критики. Дослідження моделей для викриття та аналізу дискурсу Іншого у літературному творі. Особливість мови персонажів письменницького оповідання. Розгляд мімікрії Ж. Лаканом та зіставлення її з камуфляжем.
Огляд літературознавчого дискурсу з проблем утілення містичного в художньому творі. Місце містики в системі фантастичної прози. Наративні стратегії творення містичного модусу, спільні для містичних метажанрів: пригодницького, детективного, філософського.
Постмодернізм як напрям літератури 80-х років ХХ століття. Творчість представника французького постмодернізму Бернара Вербера. Специфіка методологічної бази "неоміфологізму". Відтворення міфу про створення світу в романі Б. Вербера "Зірковий метелик".
Визначення складників модальності у літературному творі та її зв’язку із наративною ситуацією. Форма представлення авторського "Я" в тексті. Особливі творча манера та оповідний стиль письменника Уве Йонсона. Циклічний характер, повторюваність його творів.
Вивчено основні категорії саспенсу у містичному художньому дискурсі. Проаналізовано висвітлення поняття "саспенс" у наукових працях вітчизняних дослідників. Виявлено лексичні та синтаксичні засоби вираження цієї текстової категорії у містичній прозі.
Засади диференційованого підходу до осмислення проблеми еволюції художнього психологізму й сутнісного наповнення поняття, внесок радянських літературознавців у розробку концептуальної бази означеної проблеми. Процес еволюції художнього психологізму.
Здійснено спробу висвітлити сутність основних понять: "категорія часу", "темпоральність", "лексико-семантичне поле", "ядро поля"; "периферія", "лексико-семантична група", описано мовні засоби відображення часу в кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна".
Осмислення категорії творчого часу та визначення його ролі у створенні сюжету. Характеристика часово-просторових відносин у документально-художній літературі. Особливість дослідження жанрово-стилістичної специфіки щоденника як жанру мемуарної прози.
Аналіз мотиву тривання та пам'яті у творчості сучасних українських поетів. Суть опозиції "вічність (мить)", яке посідає одне з центральних місць у сучасній філософській ліриці. Формування стану поетичної екзистенції - існування світу тільки тут і тепер.
Анализ жизненного пути и взаимодействия Каткова и Белинского, которые заложили основы ценностно-мировоззренческой культуры молодого поколения. Значимость полемики Каткова и Белинского как фактора, способствовавшего снижению нигилизма в обществе.
Опис найголовніших значень символу троянди у культурах. Дослідження імпліцитної символіки та сюжетності поезій Віри Вовк. Різноаспектний аналіз символу троянди у віршах авторки. Характеристика житія згаданих письменницею святих і католицької іконографії.
Процесс формирования христианской эстетики в начале ХХ века. Факторы, повлиявшие на принятие Т.С. Элиотом англокатолической веры. Католическая эстетика в поэзии и драматургии Т.С. Элиота: на примере драмы "Убийство в Соборе" и поэмы "Пепельная Среда".
Коротка біографія К. Гриневичевої, її редакційно-видавнича робота та участь у жіночому русі в Галичині. Зображення життя бідарських дітей. Висвітлення історичних подій в повістях. Особливості стилю та мови письменниці, використання давньоруської лексики.
Аналіз специфіки концептуального наповнення вторинного дискурсу англомовних текстів жанру фентезі, механізму когнітивного аранжування вторинного текстопростору. Аналіз причин і наслідків модифікацій концептуальних структур прецедентного текстопростору.
Особенности философского дискурса в антиутопии. Художественное мышление азербайджанских авторов в культурном контексте современного Запада и факторы, обусловливающие в начале XXI века ход художественной мысли. Европеизация национальной культуры.
