Рассмотрение последствий принятия христианства для развития книжности и литературы Древней Руси. Особенности национальной истории России. Изучение памятников древнерусской литературы. Концепция мироздания, развитая и дополненная в произведениях XII века.

Анализ произведений современной детской литературы, посвященных травматическим событиям отечественной истории. Способы актуализации феномена "памяти второго поколения" в "Полынной елке" О. Колпаковой, "Сахарном ребенке" О. Громовой, "Следах" Е. Басовой.

Обращение к фольклору и характер его интерпретации в творчестве Н.М. Карамзина. Жанровая специфика богатырской сказки "Илья Муромец" и проявление в её структуре элемента былины как более архаического жанра, в свете концепции памяти жанра М.М. Бахтина.

Літературна рецепція проблематики пам’яті й ідентичності, її інтерпретація в сучасних мистецьких колах. Принципи семіотичного підходу у художній прозі В. Коваленко, комплексне студіювання творів у суспільно-історичному вимірі пам’яті й ідентичності.

Суть боротьби за національну свободу українців у 70-х роках ХХ століття, представленої в романі С. Процюка "Травам не можна помирати". Реконструкція жахливих системних заходів органів влади проти громадян, які відстоювали свою національну ідентичність.

Дослідження особливостей переосмислення наслідків Другої світової війни на пострадянському просторі. Рефлексія українських письменників щодо різних аспектів минулої війни. Особливості інтерпретації історичних подій та пам’яті про них у сучасності.

Література як чинник формування та передачі пам’яті про особисте і колективне минуле. Відтворювальний зв’язок із персональним досвідом індивіда, вплив на уявлення спільнот про минуле з допомогою художньої образності. Створення наративних світів пам’яті.

Исторические аспекты строительства Панамского канала, которое было начато в конце 19 века французской компанией, но не закончили по причине банкротства, продав его США, которые и заключили в 1903 году договор о передаче канала в вечное пользование.

Короткі відомості про життєвий шлях та творчість Панаса Мирного - видатного українського письменника, прозаїка, драматурга та суспільного діяча. Історія написання твору "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Перелік найвидатніших творів письменника.

Галицько-український літературний процес початку 1860-х рр. і Кулішева участь у ньому, критична перцепція письменником русофільської парадигми, ідейні засади його відносин з русофілами. Розрив літературних відносин Куліша з галицькими народовцями.

Розгляд творчості українського письменника П. Куліша в історичному та світовому контексті. Стилістичні особливості побудови літературних текстів критика. Дослідження автором польської, німецької та чеської словесності. Мова як вияв національного духу.

Транспозитивна лірика - літературний феномен поетичної рецепції історико-літературних фактів, інтерпретація яких породжує новий, синкретичний, художній текст. Специфічні особливості щодо відображення образу П. Куліша в ліричній творчості Є. Маланюка.

Розкриття сутності перекладацької майстерності П. Куліша, яка стала європейським виміром його творчості. Розгляд постаті Куліша-перекладача та її взаємозв'язок з постаттю Куліша-поліглота. Внесок митця в розбудову української та світової літератури.

Значення перекладацького внеску Куліша в українську і світову літературу, його усвідомлення перекладів Біблії та кращих зразків світової поезії для збагачення скарбниці української літератури і прагненням митця підняти її до рівня осмислення "вічних" тем.

Дослідження й висвітлення внеску П. Куліша у формування ідеології української держави, розкриття особливостей його підходу до висвітлення цих поглядів у філософічних, історичних і літературних працях та обґрунтування його "хутірської філософії".

Аналіз сюжету та параболічної структури новели О. Кобилянської “За готар". Відображення ментальних традицій, побуту та світогляду буковинської сільської громади. Архітектонічні основи притчі про милосердного самарянина, сакральна перспектива твору.

Дослідження текстового масиву художньої спадщини Ю.I. Крашевського. Аналіз тісного взаємозв’язку творчості письменника з місцевими суспільно-політичними реаліями Волині. Особливості процесу пізнання Ю.I. Крашевським чужого духовно-морального простору.

Аналіз художньо-екзистенційних, естетичних та поетикальних особливостей постмодерністської чуттєвості. Екзистенціальні вияви постмодерністської чуттєвості в онтологічній сфері характеру персонажа. Аналіз характеру та форм рецепції екзистенціального.

Морально-психологічні аспекти кінцевості земного існування у ліриці О. Тарнавського. Художньо-філософські та мистецькі інтерпретації українського поета-емігранта. Осмислення концепту "смерть" як переходу від земного буття до вічності у збірці "Життя".

Дослідження аспектів художньої рецепції Г. Сковородою образів античної міфології. Вивчення особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини. Особливість з’ясуванням розуміння "вічних образів" античного походження.

Відносини між гетьманом, козацькою старшиною і козацтвом у літописі Самовидця. Опис національно-визвольного повстання під проводом Б. Хмельницького. Образ гетьмана І. Виговського як повністю суперечливий до образу Хмельницького в інтерпретації Самовидця.

Розгляд питання мовної парадигми пісок-поле-земля у романі Степана Процюка "Пальці поміж піском". Дослідження лексем на розкриття змісту літературного твору, характеристики персонажів, формування загального сприйняття тексту, філософського змісту.

Художньо-естетичні тенденції європейського літературного Просвітництва. Місце української літератури доби Просвітництва в системі європейських літератур. Провідні парадигми художнього мислення. Основні тенденції просвітницького дискурсу в кожній з них.

Огляд категорії модальності як проблеми. Системне вивчення художньої модальності, поетичної зокрема, парадигматичних особливостей їхньої художньої реалізації в поетичній творчості та художній літературі у контексті переходу від реалізму до модернізму.

Мотив самовольного "бегства из рая", противостоящий мотиву "изгнания из рая", распространенному в западных литературах. Романтическое противостояние сентиментальному разделению "устойчивой" и "движущейся" жизни. Появлению идеала "неприкаянного" странника.

Аналіз ролі стилістичного засобу парадоксу в сонетах В. Шекспіра, дослідження місця парадоксу серед інших стилістичних засобів, що вживаються у сонетах. Особливості заключних двовіршів, індивідуальність та філософська глибина сонетного циклу поета.

Дослідження на порівняльно-типологічному рівні явища парадоксу як засобу вияву ідейної позиції автора. Драматургія В. Винниченка та Б. Шоу з точки зору функціонування парадоксу у сюжеті твору. Проблеми людини, репрезентовані її свободою, виною, страхом.

Розгляд творчості Марії Матіос. Розкриття парадоксу в сюжетно-композиційній структурі роману, його ідейно-художньому та філософському наповненні. Особливість осмислення життя та відбиття історичних реалій, яким відведене чільне місце у прозі письменниці.

Відмінності сприйняття і переосмислення образу героїні пізньої трагедії В. Шекспіра в різних культурних контекстах. Розгляд векторів рецепції неоднозначного образу Клеопатри як ключа до інтерпретації основних колізій трагедії "Антоній та Клеопатра".

Розгляд окремих компонентів успішності мистецької діяльності визначного німецького письменника, драматурга, поета, режисера Бертольта Брехта. Дослідження засад культурознавчого літературознавства. Аналіз історії успіху прем'єри "Тригрошової опери".