Осмислення сюжету та міфологічного коду поеми "Мазепа" Дж.Г. Байрона. Вираження шляху дорослішання та внутрішнього становлення головного героя твору в хронотопі дороги. Подолання Мазепою викликів долі та перехід на новий етап свого екзистенційного буття.
Розгляд міфологічних образів роману та їх інтерпретації у творчості В. Шкляра. Звернення до народної міфології, усної народної творчості як показник традиційності образів, використаних письменником. Дослідження міфологічної складової тексту роману.
Функціональна специфіка та особливості міфологічного імені в художньому тексті. Поняття міфоніма, його сутність та свідоме й підсвідоме використання письменниками. Розвиток теорії міфу, принцип міфологічного іменування та його роль в літературі.
Основні теоретичні параметри оцінки міфологічного дискурсу в творах Ле Клезіо і Бен Джелуна. Застосування методологічного апарату міфокритики щодо сучасних текстів. Аналіз міфопоетичного начала романів Ле Клезіо і Бен Джелуна на різних рівнях тексту.
Порівняльний аналіз міфологічної інтерпретації ностальгійних мотивів окремими поетами Нью-Йоркської групи - Вірою Вовк і Богданом Рубчаком - з огляду на їхню еміграцію. Аналіз питань української самоідентифікації, образів українського язичництва.
Аналіз прозової та поетичної творчості французького автора епохи романтизму Жерара де Нерваля. Визначення параметрів функціонування художності письменника в рамках романтичного культурного-естетичного періоду, семантичного новаторства його творчості.
Короткі відомості про життєвий та творчий шлях Вільяма Голдінга – відомого англійського письменника, лауреата Нобелівської премії. Притчовий характер прози В. Голдінга. Короткий аналіз змісту роману "Володар мух". Система персонажів даного твору.
Розглянуто міфологічний підтекст роману Джоан Гарріс "П’ять четвертинок апельсина". Центральний персонаж твору Фрамбуаз Дартижан проходить усі етапи, які долає казковий герой на шляху до одержання певного статусу і підтвердження права на цей статус.
Особливості трансформації елементів (сюжетів, мотивів, образів) національного фольклору у структурі творів української літератури початку ХХ ст. Специфіка переосмислення фольклорного матеріалу з огляду на його семантико-функціональний потенціал.
Проблема художнього слова та його міфологічна природа. Поняття неологізму, та аналіз його міфопоетичних принципів. Прояви міфологічних аспектів авторських неологізмів, крізь призму езотеричного слова та однослів'я. Зміст міфологічного синкретизму слова.
Відродження фольклорної традиції в поезії Тодося Осьмачки. Дослідження специфіки художньої трансформації міфологічних та фольклорних мотивів у поетичній збірці Т. Осьмачки "Круча". Звернення письменника до образів, мотивів та символіки міфології.
Дослідження міфологічних архетипів матері в діалозі малої прози українських та російських письменників-емігрантів міжвоєнної доби. Визначення міфологічних мотивів, пов’язаних з материнськими образами. Особливості трактування письменниками образу матері.
Досліджуються міфологічні мотиви й архетипи матері в діалозі малої прози українських та російських письменників-емігрантів міжвоєнної доби. Автором окреслюються різноманітні міфологічні мотиви: помсти, прохання милостині, сліпої материнської любові.
Народні вірування про вовкулаків, їх особливості як персонажів української демонології. Образ русалки в українській народній уяві, звичаї і обряди пов'язані з ними. Мавки, чугайстер, повір'я про упирів. Відьми, сутність відьмацької натури в народній уяві.
Суть дохристиянських вірувань українців, які відбивають їх етнічну свідомість. Арсенал фольклорно-міфологічної образності, який переосмислюється сучасними митцями. Використання здобутків фольклорного типу мислення, що є результатом нової міфотворчості.
Творчість Пьотра Биковського; бібліографія його творів. Висвітлення у творах етнокультурних взаємин багатонаціональної громади Поділля. Міфологічні та аксіологічні концепти взаємовідносин польського та українського народів у повісті "Син знайди".
Аналіз малодослідженого в сучасному українському літературознавстві твору-повісті П. Куліша "Огняний змій". Фольклорна й філософська семантика смислотвірного й структуротвірного образу повісті огняного змія, оречевленого втілення спокуси й гріха.
Аналіз міфопоетичної парадигми містичного любовного роману першого десятиліття ХХІ ст. в Україні. Принципи побудови міфопоетичних систем помітних у вітчизняній літературі творів Л. Баграт "Зло", Л. Таран "Дзеркало єдинорога" і Д. Корній "Гонихмарник".
Понятійний апарат міфопоетики. Вплив нової міфотворчості на драматургію Беккета. Специфіка міфопоетичної інтерпретації драматургічних творів "театру абсурду". Спільні міфопоетичні риси європейських абсурдистів із беккетівською міфопоетичною моделлю.
Духовні й естетичні засади звернення В. Дрозда до мотивів і образів міфу. Зміст і особливості використання міфологічних рецепцій (традиційних сюжетів, образів, міфологем) у конкретних творах письменника, їх інтерпретація в художньому світі прозаїка.
Вивчення проблеми діалогу культур як один з ключових напрямків сучасного літературознавства. Специфічні особливості вираження мотиву зваблювання людей дияволом грошима та вічною молодістю у літературному романі М. Булгакова "Майстер і Маргарита".
Міфопоетичний аналіз ІОМ як фрагменту "міського тексту" російської літератури. Історіософська концепція Салтикова-Щедріна та її витоки, космогонія та основні риси світу міста Глупова. Виявлення закономірностей, яким підкоряється світобудова "Казок".
Розгляд проблеми реміфологізації образу Змія в контексті прозової творчості жінок-письменниць ХХІ століття. Реміфологізація образу Змія Л. Лузіною, Г. Пагутяком та О. Забужко, що трактують його як хтонічне чудовисько, а тако як антропоморфну істоту.
Основні концептуальні підходи до трактування міфопоетики Т. Шевченка у вітчизняній і діаспорній науковій думці. Позиціонування поета як міфотворця. Використання Т. Шевченко дохристиянських, біблійних, народних та національно-культурних міфологем.
Основні характеристики міфологічного дискурсу у творчості Д.Г. Лоуренса, особливості їхнього поетичного втілення. Зв'язок теоретичного і художнього у процесі міфотворення. Принцип дуальності, що становить основу тлумачення Лоуренсової міфосвідомості.
Вплив міфологічної культурної традиції на рівні художньої структури фольклору, його образно-стильову систему, еволюцію жанрів. Відстеження семіотично-моделювальних властивостей фольклорного образу, що постають результатом культурної трансформації міфу.
Дослідження функції міфопоетичних форм у фольклорній та літературній творчості. Реорганізація стереотипів міфологічного мислення. Вивчення особливостей ранньої творчості Гоголя. Розгляд основних художніх словесних структур у літературному сюжеті автора.
Реконструкція міфопоетичної картини світу в ранній драматургії франкомовного письменника-символіста М. Метерлінка на прикладі драми "Алладіна і Паломід". Огляд художньої концептуалізації в контексті франкомовного бельгійського символістського семіозису.
Проведено аналіз міфопоетичної картини світу у творі "Непрохана" (1890) визначного бельгійського драматурга М. Метерлінка, який справив разючий вплив на розвиток драматичного мистецтва. Зроблено критичний аналіз досліджень міфопоетичного семіозису.
Аналіз елементів давньогрецького міфологічного інтертексту у структурно-семантичному ядрі авторської картини світу франкомовного бельгійського письменника-символіста Моріса Метерлінка. Розгляд міфічно маркованої дієсхеми в тексті "Пелеас і Мелісанда".
