Знайомство маленького читача з літературою, формування процесу читання, визначення його змісту. Вивчення інтермедіальних взаємозв’язків між сюжетами і персонажами, які з’явилися у тексті. Проблема перекодування твору одного виду мистецтва засобами іншого.

Аналіз художньої прози М. Хвильового із збірки "Сині етюди". Розгляд новели "Арабески" як інтермедіальної матриці із образотворчими (зоровими) та музичними елементами конструкції. Оцінка значення твору у створенні інтертекстуальної свідомості читача.

Аналіз роману письменниці Л. Ґійом "Блукальці" крізь призму інтермедіальних студій дає можливість простежити присутність різних медіа у структурі твору. Своєрідний фото колаж, який лежить в основі композиції, дозволяє авторці мандрувати у часі і просторі.

Використання техніки verbatim, дописів у соцмережах, блоків, інших інтернет-текстів, включення до драматичних текстів елементів, що репрезентують різні прийоми, жанри і формати нових медіа. Дослідження їх впливу на традиційну структуру драматичного твору.

На прикладі поезій "Ван Гог", "Українська мелодія" та "Язичницька весна" визначення основних функцій живописних, музичних та кінематографічних елементів у побудові ліричних творів, які вписані в контекст української літератури періоду "шістдесятників".

Дослідження взаємозв'язку архітектурного та малярського інтертексту з ідейно-стильовими домінантами неоромантичного струменя творчого мислення Ю. Яновського на прикладі роману "Чотири шаблі". Розуміння ідеологічних засад національної самосвідомості.

Аналіз зв'язків літературно-художніх текстів з образними структурами інших мистецтв. Цитування літературним текстом текстів музики, театру, кінематографа чи живопису, шляхи зближення мовних засобів вираження з художніми засобами невербальних мистецтв.

Обґрунтування використання українським письменником елементів міжмистецької взаємодії літератури з живописом, музикою, хореографією та скульптурою. Визначення впливу інтермедіальності на проблемно-тематичний, сюжетний, образний рівні романів М. Дочинця.

Аналітичне висвітлення досвіду інтермедіального формату літературної актуалізації поетики образотворчого мистецтва. Прецедентна cистематизація окремих проявів інтермедіальності у дискурсі сербського роману. Аналіз романів З. Басари, Д. Киша, М. Павіча.

Аналіз інтерпретаційних варіантів імпліцитних смислів рубайят О. Хайяма. Особливості експліцитного розуміння смислів віршів. Дослідження специфіки декодування імпліцитних смислів на прикладі аналізу функціонування образу вина в чотиривіршах О. Хайяма.

Особливості вивчення античної міфології. Поема Івана Котляревського "Енеїда" та однойменна танцювальна вистава як джерельна база для порівняльного аналізу. Знайомство з питаннями інтерпретації міфологічних образів в поемі І. Котляревського "Енеїда".

Особливість художньої адаптації євангельської історії про ходіння Христа по водах у новелі О. де Бальзака "Ісус Христос у Фландрії". Зв’язок новели із соціальними та моральними проблемами буржуазного суспільства Франції першої половини XIX століття.

Розгляд особливостей концепції минулого Н. Королеви, яке вона репрезентує як специфічне продовження давно минулого, а сучасність, в свою чергу, як продовження минулого. Характеристика концепції минулого Королеви як людини, яка шукає Істину та Віру.

Аналіз літописних та усних джерел, якими послуговувалася при написанні оповідання "Аскольдова могила" в збірці "Легенди старокиївські" письменниця української діаспори Наталена Королева. Розкриття історичної постаті Аскольда, його походження та життя.

Екранізація як варіант інтерпретації художнього тексту і місце перетину різних комунікативних систем. Прийоми і принципи візуалізації художніх світів літературних творів. Кіноінтерпретації літературного образу Д. Грея в кінематографі XXI століття.

Вивчення інтерпретацій образу Жанни д'Арк в епічних і драматичних творах. Історію виникнення легенди про Жанну д'Арк, аналіз особливостей інтерпретації літературного образу французької героїні в епоху класицизму. Міфологізація образу простої християнки.

Специфіка інтерпретації образу Жанни д’Арк у французькій драматургії першої половини ХХ ст., творах Ш. Пеґі і П. Клоделя. Мотиви звернення авторів до цього типового образу світової літератури, вплив "католицького відродження" на вибір жанрового втілення.

Дослідження у розрізі доби постаті П. Калнишевського - останнього кошового Запорозької Січі, його побуту, рис характеру, управлінських якостей. Систематизація історичних фактів і художнього обрамлення поеми й відтворення цілісного образу кошового отаману.

Вплив авторських світоглядних, філософських, естетичних пошуків на формування образу Т. Шевченка в ліриці В. Самійленка. Новаторські засоби моделювання образу Кобзаря. Внесок В. Самійленка у розвиток поетичної шевченкіани кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Проблема дослідження інтерпретації протогенетичних міфічних образів у романі М. та С. Дяченків "Відьомська доба" шляхом реалізації прийому парастазису. Особливість специфіки конфлікту роману, пантеїстичного трактування авторами проблем добра та зла.

Аналітична інтерпретація одного з романів Е.М. Форстера, виявлення основних дискусійних аспектів проблеми висвітлення митцем подій та проблематики роману. Розгляд новацій Форстера, які надають можливість назвати його одним з основоположників модернізму.

Основні аспекти неоромантичної творчості Лесі Українки на прикладі поеми "Ізольда Білорука". Прагнення по-новому розкрити світові сюжети в українській літературі. Епічність зображення характерів, лірична емоційність і витонченість, драматизм поеми.

Усвідомлення засадничої ролі Т Шевченка і його творчості для України. Складання "культу Шевченка", до якого в різний спосіб були залучені протилежні ідеологічні сили. "Боротьба за Шевченка" у ХХ ст. Протиріччя в інтерпретації його творчості у цю добу.

Особливості інтерпретації традиційного сюжету у драмі Л. Волошиної "Ельза. Притча про любов". Виокремлення смислових домінант та опозицій у контексті творення авторського тексту-міфу. Латентне використання сюжетної матриці міфу про Ізіду та Осіріса.

Особливості фольклорного та літературного синтезу компілятивних жанрових модифікацій. Аналіз художньо-семантичних особливостей поетики тиші та мовчання в дидактичних творах Василя Симоненка "Подорож в країну Навпаки", "Казка про Дурила" та "Суд".

Засоби збереження неповторності Шевченкового слова англійською мовою. Виявлення стилістичної належності слів і словосполучень у досліджуваному творі. Порівняльний аналіз низки перекладів вірша Т. Шевченка "Заповіт" (Ліліан Войнич, Віри Річ, Джона Віра).

Специфіка вивчення художнього образу в розрізі актуальних питань сучасної поетики та в контексті викладання літературознавчих дисциплін. Типологія художніх образів у літературному тексті, виокремлення їхніх ключових функцій та аналіз показових зразків.

Дослідження зародження та становлення міфічних уявлень про чужі культури у літературознавчому дискурсі. Місце та значення імагології у загальнолітературному полі. Основи національної ідентичності та її об'єктивування у соціокультурному житті народу.

Алюзії на дитячі ігрові вірші в творах англійського фентезі як інтертекстуальні методи, що забезпечують несуперечливість реальності вторинного світу. Оновлення міфологічного мислення, прихованого в дитячому фольклорі. Компоненти колективного несвідомого.

Дослідження ігрових феноменів у книгах "Літературного ярмарку". Переосмислення барокових елементів інтертекстуальності драми та вертепу. Реконструкція літературної традиції та специфічного ігрового простору інтермедій. Аналіз поеми "Гофманова ніч".