"Легкое дыхание" Бунина - поэма о любви, которая не имела права на существование. Сюжет и фабула произведения. Любовная связь шестнадцатилетней гимназистки Оли Мещерской с другом своего отца, Алексеем Малютиным. Интерпретация романа литературоведами.

Дослідження "Леґенд Старокиївських" Наталени Королевої як індивідуально-авторського бачення давньоукраїнської історії, вивчення проблем їхньої жанрової специфіки, ймовірної історичної і літературної джерелографії та природи художньої образності.

Исследование образа "Леди из Шалотт" А. Теннисона сквозь призму библейских и иконографических аллюзий. Вывод о семантикостилевой значимости сюжета Благовещения в пространстве текста. Специфика воссоздания образа в русском переводе К.Д. Бальмонта.

Подходы к выявлению национального своеобразия и авторской самобытности персоязычных поэтов Н. Гянджеви, А.Х. Дехлави и тюркоязычного поэта А. Навои. Исследование Е.Э. Бартельсом реалистичности и психологизма поэм Навои на примере поэмы "Лейли и Меджнун".

Специфічне постмодерністське бачення любові-еросу. Творчість Ю. Андруховича, останній роман "Радіо Ніч". Дослідження відмінності постмодернізму в його українській версії від загальноєвропейської постмодерністської традиції другої половини ХХ століття.

"Лекции по русской литературе" Владимира Набокова - лекции, написанные им для американских студентов, которые впервые вышли в России в издательстве "Независимая Газета" и прочитаны на Празднике Искусств в Корнеллском университете 10 апреля 1958 года.

Рассмотрение соотношения реального и фантастического в полижанровом "непопулярном" произведении Ч. Диккенса и У. Коллинза. Изображение человека и общества в художественном пространстве произведения, которое объединяет данности детектива, путевых записок.

Аналіз феномена листа і листування в розумінні теоретиків романтичного типу творчості. Причини актуалізації епістолярного жанру в жанровій системі романтизму. Наслідки змін концепції людини, утвердження її значущості як неповторної індивідуальності.

Аналіз новітніх публікацій, присвячених осмисленню епістолярних діалогів І. Багряного, В. Винниченка, У. Самчука, П. Одарченка та інших українських письменників-емігрантів із Дмитром Нитченком. Студії про серійне видання Д. Нитченка "Листи письменників".

История создания сборника "Литературное наследство", его принципы, структура и форма, богатство томов выпущенных прозведений. Публикация неизданных материалов по истории литературы, культурной, общественной мысли и их изучению как главная задача издания.

Вивчення аспектів соціокультурного життя Одеси у літературних творах. Публікації збірника "Литературные вечера" М. Фумелі у 1849 і 1850 роках. Вплив видання на сучасників. Становлення молодих одеських авторів, Ставлення цензури і критиків до збірника.

Анализ "литературных" эпизодов романа "Тысяча душ". Творческая биографии писателя-"еретика" А.Ф. Писемского. Проблемы журнальной эволюции писателя, который в 1850-х годах, после разрыва с "молодой редакцией" журнала "Москвитянин", переехал в Петербург.

Поэтический мир И. Бобровского. Специфика художественного осмысления национальной истории. "Литовские клавиры" как синтез лирических и прозаических произведений Бобровского. Связь героев романов и новелл с "непреодолимым" прошлым немецкой истории.

И.С. Тургенев - один из крупнейших русских писателей второй половины XIX века. Придание злободневным темам художественно совершенной формы и эстетической убедительности - одна из наиболее характерных особенностей литературного творчества Тургенева.

Анализ возникновения и отображения литературного типа "лишнего человека" в произведениях Грибоедова, Пушкина, Лермонтова, Тургенева и Гончарова. Особенности характера и поведения Чацкого, Евгения Онегина, Печорина, Рудина, Лаврецкого и Лизы Калитиной.

Досліджено специфіку відображення історії та художньої практики ліанозівського нонконформістського мистецького осередку в поетичних циклах Г. Сапгіра "Кінець і начало" та "Нове Ліанозово". Визначено особливості розгортання мемуарного компоненту.

Паралелі драми-феєрії з міфами і фольклором інших народів, творами М. Булгакова. Виявлення спільного в образах Мавки і героїні валлійського міфу. Міфологічні аналоги образу Мавки та її стосунків зі смертним у фольклорі та писаній літературі інших народів.

Розкриття шляхів художнього втілення світоглядних ідей філософської системи Г. Сковороди у творчості Лесі Українки. Проблеми співіснування матеріального і духовного, макросвіту і мікросвіту, народження людської особистості через самопізнання і любов.

У статті зосереджена увага на темі самозради Мавки у драмі-феєрії Л. Українки "Лісова пісня". Проаналізовано модерністське спрямування цього твору та виявлено новаторство у авторському підході до трактування образу. Простежено рецепцію твору Л. Українки.

Визначення основних паратекстових компонент загальної структури "літератури для чайників", дослідження й опис їх прагматичних функцій та мовних особливостей. Використання мовних засобів, які зображають інформацію у сприйнятливій для адресата формі.

Вивчення та дослідження такого феномену в американські літературі, як "література факту", синтетичної форми, що зародилася на межі документального та художнього. Новий стиль письма, який у журналістському дискурсі отримав назву "новий журналізм".

Синтез усіх можливих жанрів, наявність гетерогенних жанротвірних ознак у межах одного артефакту - ключові особливості сучасної літературної творчості. Авторська поетика за ігровим принципом - одна з найбільш характерних ознак казок Л. Петрушевської.

Дослідження явища синтезу мистецтв у творчості Володимира Винниченка. Основні риси модерністичної скульптури. Аналіз прозових творів Винниченка на предмет виявлення в них ознак скульптури. З'ясування ролі скульптурних описів у розгортанні сюжетних ліній.

Розгляд книги "Літопис самовидців..." як компоненту гетерогенного тексту Майдану та новаторського художньо-наукового твору. Етапи репрезентації наскрізної метафори "народження нації": формування тіла, дорослішання, розвиток мовлення і ідентичності.

Аналіз рецепції роману Дж. Д. Селінджера як духовної практики. Християнський аспект твору і нова інтерпретація роману "Ловець у житі" з погляду містичної традиції православного християнства – ісихазму. Містичний досвід Френні, головної героїні роману.

Питання деформації оригінального тексту під час літературного перекладу. Проблеми рецепції роману Дж. Д. Селінджера, вивчення семантичної розбіжності між автентичною назвою "Ловець у житі" та перекладацькою редакцією заголовку "Над прірвою у житі".

Анализ функционирования "ложных друзей переводчика" (асимметричных диалексем) в художественном дискурсе. Статья включает в себя как теоретические вопросы, касающиеся асимметричных диалектем, так и дискурс и раскрытие диалектем в вымышленном дискурсе.

А.Н. Островский - обладатель глубокого понимания русской жизни. Протест Катерины против кабановских понятий о нравственности. Высокая оценка Островского Добролюбовым, полное и многостороннее изображение им существенных сторон и требований русской жизни.

Семиотический анализ художественного текста В.П. Катаева, М.М. Зощенко, И. Ильфа и Е. Петрова. Обрядово-ритуальный характер персонажей в контексте трамвайного топоса, коммунальной квартиры, советского бюрократического учреждения и реального пространства.

Розглянуто оповідання "Люб’язна Солоха" Братів Капранових у ґендерному аспекті з урахуванням вікових особливостей читачів. Змалюванні традиції української культури у сприйнятті ролі жінки в суспільстві, її стосунків з чоловіками. Роль іронії в оповіданні.