Изучение возможностей суффиксального способа образования отыменных наименований лиц по роду профессиональной деятельности в экономико-правовой сфере современного русского языка. Характеристика ономасиологических типов с точки зрения их продуктивности.

Сущность ономасиологии как отрасли семантики, изучающей наименования и использование языковых средств для обозначения внеязыковых объектов. Характерные черты тематической группы зоонимов. Особенности образования собственных имен (кличек) животных.

Наукову статтю присвячено розробці основних ономасіологійних моделей квазікомпозитів російської мови на позначення об’єктів. Під квазікомпозитами розуміємо слова, які утворилися не шляхом конденсації речень та словосполучень, а альтернативним чином.

Розгляд ономасіологійних моделей медичних термінів-квазікомпозитів, які містять терміноелементи грецького та латинського походження. Слова грецько-латинського походження, які не можуть бути розгорнуті в одиниці синтаксичного рівня мовної системи.

Найпоширеніші базиси зі значенням "процедура": терапія, -ектомія, -томія, -тріпсія, -пластика, -пексія. Використання ономасіологійних базисів та ознак в якості принципів класифікації. Базові лінгвістичні терміни: ономасіологічні базис, ознака та предикат.

Визначення гносеологічного, соціокультурного та лінгвістичного статусу і мовна категоризація понять "маскулінність" та "маскулінізм". Характеристика оптимальних засад їх систематизації з метою вивчення номінації-вибору з ономасіологічного погляду.

Інформативність ономасіологічної парадигми і можливості її використання як операційної одиниці в зіставно-ономасіологічних дослідженнях. Типи кореляцій мотиваційних структур маскулінізмів з урахуванням протомотивів та культурної і національної специфіки.

Особливості ономасіологічної структури німецьких назв риб. Ономасіологічна ознака й базис, статус мотиватора в структурі знань, граматичні й акцентні показники в ономасіологічноъ структуры дериватів-іхтіонімів. Граматична й семантична домінанта сполук.

Виявлено, що ономасіологічна структура є упорядкуванням внутрішньої форми слова, тому вчення про внутрішню форму слова передує аналізу поняття ономасіологічної структури. Феномен агресії, одиниці на його позначення в мовному і мовленнєвому ракурсах.

Дослідження німецьких антонімів-іменників словотвірної природи з позицій ономасіологічного підходу. Мотиваційні особливості словотвірних антонімічних найменувань, сфера їх ономасіологічного базису та ономасіологічних ознак, змістових відношень між ними.

Опис лексичного способу вираження заперечення, використання можливостей внутрішньої форми слова, що має у своєму семному складі негативну семантику. Порівняльний аналіз внутрішньолексемного заперечення в англійському та українському діловому мовленні.

Номени, які репрезентують рослини в українських східнослобожанських говірках. Аналіз назв корисних рослин у них за принципами номінації, мотиваційними ознаками та типами мотиваційного значення. Способи однослівної, багатослівної номінації флорооб’єктів.

Опис внеску видатного українського мовознавця В.В. Німчука в розбудову української ономастики. Його участь у роботі Української ономастичної комісії, аналіз теоретичних праць мовознавця, які визначили засади збирання та дослідження онімного матеріалу.

Всі власні назви, вжиті Р. Далом у його творах для дітей. Зв’язок, характер відношень між ононімами та їх денотатами, конотативні семи, що виявляють себе в такому зв’язку. Розробка функціонального розподілу власних назв у межах твору та поетонімосфери.

Розгляд ономастики дитячих творів Роалда Дала. Вивчення функцій, специфіки вживання онімів у роботах письменника. Особливості онімії дитячих творів Дала. Взаємозв’язок власних назв та їх функцій з ідіостилем автора. Прийоми вивчення дитячих поетонімів.

Особенность развития ономастики как самостоятельной научной дисциплины. Взаимодействие онимической и апеллятивной лексики и их взаимопроникновение. Проведение исследования значения термина "оним". Основная характеристика словесных товарных знаков.

Розгляд поняття та змісту предмету ономастики (топоніми, ергоніми, хрематоніми). Сукупність усіх Власних назв мови становить її ономастичний простір. Розвиток ономастики в Україні почався з розробки питань топоніміки і, меншою мірою, антропоніміки.

Выявление полисистемной специфики ономастикона западной части Краснодарского края (Кубани) с конца XVIII по начало ХХI века, обусловленной сочетанием различных проявлений системности. Выявление приоритетных для социума прецедентных имен для онимов.

Аналіз художнього осмислення в творі власних назв. Ставлення Павла Загребельного до ролі жінки у соціумі. Точні цифри ужитку різних онімів та їх варіантів на позначення характеристик героїнь роману. Зв’язок рівня суспільства та ґендерного світу.

Особливості передачі найменувань, вжитих в циклі романів сучасної англійської письменниці Дж.К. Ролінґ. Стилістичні засоби перекладу онімів на українській й російській мовах. Типи деформації авторського тексту при іншомовній передачі імен власних.

Общее содержание и структура исследуемой трилогии. Понятие и классификация антропопоэтонимов, их типы и особенности применения: индивидуальные и коллективные. Разновидности и разряды топопоэтонимов. Описание и анализ поэтонимов периферийных разрядов.

Розгляд онімних одиниць, на прикладі творчості М. Хвильового. Оцінка особливості вживання власних назв усіх онімних розрядів, що використовувалися в оповіданнях, новелах і повістях українського прозаїка. Нарис мислення і зображуваного в творах митця.

Рассмотрение региональной топонимики "Населенные пункты Волгоградской области" как одного из изданий ономастической лексикографии. Выявление основных ступеней градации уникальности ойконимов, внесение коррективов при номинации населенных пунктов.

Особенности динамического преобразования имени собственного при переводе с русского на китайский язык. Использование онимов для воссоздания метафорических смыслов и юмористического эффекта оригинала. Лингвопереводческий анализ китайских антропонимов.

Ономастическая метафора: понятие, компоненты ее структуры. Роль метафоры в концептуализации реалий мира экономики, преимущества данного типа по сравнению с другими единицами языка. Сферы-источники и мишени. Интердискурсивный и прагматический потенциал.

Рассмотрение ономастических единиц, выступающих кличками собак. Анализ лексико-семантических групп кинонимов на базе нарицательных и собственных именований. Роль прецедентной лексики в формировании кличек собак. Мотивирующая база ономастических единиц.

Исследование проблем ономастики в свете общелингвистических проблем, общего, исторического и сравнительного языкознания. Методика собирания ономастического материала в Западном и Восточном Прибайкалье. Развитие ономастических исследований в ИГУ.

Место ономастики среди других наук, ее связь с лингвистикой. Особенности ономастического пространства. Установление языковой принадлежности имен. История гидронимии. Анализ гидронимов Приамурья эвенкийского происхождения. Общая теория имени собственного.

Анализ принадлежности исследуемых онимов к четырем разрядам имен собственных: эргонимам, топонимам, антропонимам и космонимам. Исследование основных характеристик ономастической лексики футбольных кричалок для описания образа футбольного болельщика.

Типологический анализ названий некоторых сверхъестественных существ в мифологии. Степень ономастичности у индивидуальных собственных имен и коллективных собственных имен. Граница между собственными именами и нарицательными именами. Лингвистическое чутье.