Изучение ойконимии как разновидности топонимики. Формирование региональной топонимической системы. Анализ ойконимов Вологодского района в соответствии с принципами и способами номинации. Использование метода проекта при изучении ойконимии в школе.

Территория Удмуртской Республики как ареал расселения удмуртов. Определение топонимического разнообразия региона. Лингвистический анализ языковых средств, связанных с топонимикой и географической терминологией. Ойконимы - отражение месторазвития этноса.

Характеристика рельефа и ландшафтного плана Удмуртии, особенности топонимического разнообразия территории. Лингвистический анализ языковых средств, связанных с топонимикой и географической терминологией удмуртского этноса с учетом среды расселения народа.

Просторово-часова характеристика географічних назв як частина їхньої стратиграфії. Дослідження ареального і хронологічного аспектів ойконімів на *-ьп, генетично пов’язаних з відносними прикметниками. Процес субстантивації в українській ойконімії.

Дослідження відапелятивних ойконімів на -івк-а, мотивованих ландшафтними особливостями краю, географічною номенклатурою та флоролексемами. Аналіз назв населених пунктів на -івк-а, що мотивовані назвами рослин. Дослідження флоролексем в основі ойконімів.

Дослідження лексико-семантичної основи ойконімів Черкаської області. Опис і класифікація основних та факультативних мотиваційних зв’язків між назвами населених пунктів та позамовною дійсністю. Мотивація загальних назв людей за іменами їх власників.

Дослідження процесу формування та розвитку ойконімійної системи регіону України протягом XII-XX століть. Продуктивність основних словотвірних моделей на Опіллі, тенденції і закономірності їх функціонування. Особливості словника ойконімів Опілля.

Дослідження становлення і розвитку ойконімійної системи Східного Поділля протягом ХІV-ХХ століть. Історичний, лексико-семантичний та словотвірно-структурний аналіз назв поселень досліджуваного регіону. Розробка словника ойконімів Східного Поділля.

Анализ текстов двух рукописных стихотворных произведений, вошедших в содержание ойратского литературного сборника, написанного на "тодо бичиг" ("ясном письме"). Проведение транслитерации, переводов на современный калмыцкий, русский языки текста рукописи.

Мiсце оказiональних новотворiв у ланцюжку оказiоналiзм — неологiзм — потенцiйне слово. Дослiдження контекстуального оточення та його впливу на правильнiсть декодування оказiонального слова. Залежність оказіональної одиниці від комунікативної мети мовця.

Визначено статус антиутопічного твору в асортименті сьогоднішньої літератури. Обговорюються оказіоналізми в антиутопіях. Роль оказіоналізмів в написанні антиутопічної книги, зокрема їхній потенціал справляти комунікативний ефект на цільову аудиторію.

Комплексний лексико-семантичний, структурно-словотвірний та стилістично-експресивний аналіз оказіоналізмів мови української преси 90-х років ХХ століття. Положення загального мовознавства про взаємозв’язок мислення і реалій навколишньої дійсності.

Оказіоналізми (індивідуально-авторські новотвори), як різновиди неологізмів. Вживання індивідуальних неологізмів в публіцистичному стилі преси. Оказіоналізми - експресивно забарвлені слова, їх відмінність від неологізмів, сфера переважного використання.

Особливості передачі оказіоналізмів найпоширеніших соціальних мереж Facebook, Instagram та Twitter в україномовному перекладі. Вивчення перекладацьких прийомів відтворення оказіоналізмів українською мовою. Створення оказіоналізму в мові перекладу.

Аналіз неологізмів (оказіоналізмів), які функціонують в українськомовному сегменті соціальної мережі Facebook, мають конотацію негативної оцінки. Їх утворення в інтернет-дискурсі графічним способом, способом повторної номінації, шляхом мовної гри.

У науковій статті автором проаналізовано неологізми (оказіоналізми), які функціонують в українськомовному сегменті соціальної мережі Facebook – найпоширенішої на сьогодні в Україні – і також мають конотацію негативної оцінки (найчастіше – зневаги).

Аналіз утворення більшості оказіоналізмів шляхом девіації норми. Використання обсцінної лексики з метою приниження умовного супротивника та швидкого закріплення у мовленні народних мас для підсилення емоційного впливу на реципієнта при словоскладанні.

Теоретичні засади дослідження оказіональної лексики в ідіостилі письменника, механізми аналогії та кореляції в індивідуальному словотворенні. Зв’язки актуалізованої внутрішньої форми оказіоналізмів із художнім текстом. Стилістичні функції оказіоналізмів.

Розгляд словотвірних і семантичних особливостей яскравих оказіональних одиниць, зафіксованих у текстах реклами креативного агентства Banda Agency. Дослідження епатажних текстів відеореклами товарів мережі магазинів побутової техніки та електроніки Comfy.

Розгляд поняття оказіонального слова, характеристика його ознак і класифікації. Огляд можливості віднесення оказіоналізму до неологізмів. Обґрунтування процесу одноразового використання слів у висловлюваннях, поза яким вони у мовленні не відтворюються.

Розкриття поняття оказіональної антонімії та виявлення критеріїв та принципів виникнення досліджуваного явища в німецькій мові. Визначення необхідних умов для ідентифікації явища антонімії. Дослідження продуктивності антонімії як стилістичного засобу.

Репрезентування оказіональності як концептуальної лінгвістичної категорії. Порядок установлення її специфіки здійсненням аналізу головних диференційних ознак. Визначення місця оказіональної деривації у структурі комунікативно-прагматичної ситуації.

Ідіодискурс як складна, інтегративна та системна комунікативна індивідуально-авторська діяльність мовної особистості. Наявність зв`язку з загальновживаними стійкими сполуками слів - одна з характерних особливостей авторських фразеологізмів С. Жадана.

Досліджується прагматичного потенціалу оказіонального слова у комунікативно-прагматичному та когнітивному аспектах. Закономірності вживання оказіональної лексики на прикладі російськомовних періодичних видань. Словотвірні форми у період ХХ-ХХІ ст.

Опис особливостей творення та використання оказіональних слів в англійській художній літературі. Комунікативні потреби для формування, функціонування оказіоналізмів в художньому дискурсі. Продуктивні способи та моделі творення оказіоналізмів, їх функції.

Особливість активного використання дієслів з конотативними значеннями, які поділяють на оказіональні й узуальні в мові мас-медіа. Аналіз дослідження конотативного значення, яке згодом стає одним із переносних вторинних значень полісемантичного слова.

Проблема дослідження створення та функціонування оказіональних композит в художньому дискурсі. Принципи когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення мовних явищ. Аналіз вживання оригінальних індивідуально-авторських мовних засобів і особливих прийомів.

Результати лінгвістичного аналізу сучасного українського поетичного дискурсу С. Жадана, О. Ірванця, В. Неборака, О. Забужко, А. Любки, В. Цибулька. Виокремлення трьох основних типів оказіональних контамінацій: квазіномінація, дефісація та слешинг.

Дослідження еволюції індивідуально-авторської номінації в українській поезії ХХ ст. Загальні тенденції в галузі індивідуально-авторської номінації в українському поетичному лексиконі. Внесок окремих поетів у розвиток словника української поезії ХХ ст.

Художнє сприйняття об’єктивної дійсності через світ речей живої природи. Оказіональні натурфактоніми у творчості письменників Дніпропетровщини, продуктивні та малопродуктивні способи творення авторських неологізмів, семантична класифікація новотворів.