Ономастикон романів Дж.К. Ролінґ циклу "Гаррі Поттер" в українському та російському перекладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ОНОМАСТИКОН РОМАНІВ ДЖ.К. РОЛІНГ ЦИКЛУ "ГАРРІ ПОТТЕР" В УКРАЇНСЬКОМУ ТА РОСІЙСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДАХ

Спеціальність: Перекладознавство

Бережна Маргарита Василівна

Київ, 2009 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Одним із основних напрямків розвитку сучасного перекладознавства є розробка питань, пов'язаних з проблемами перекладу художньої літератури, і зокрема, передачі імен власних. Імена власні є частиною групи небагаточисленних еквівалентів, до яких відносять назви термінів, календарних понять, певних назв родинної приналежності, особові займенники, деякі назви тварин і загальновживаних предметів. Формула двосторонньої еквівалентності виключає перекладацьку проблему. Вона виникає тоді, коли з'являється варіативність: можливість встановлення різних відповідників. Частина імен власних не має сталих, закріплених традицією відповідників. Це відбувається тоді, коли імена власні є носіями стилістичної інформації, що обов'язково передбачає варіативність перекладацьких рішень. Авторські оніми входять до складу чинників, які формують ідіостиль письменника, розкривають сутність персонажа, виступають базою для формування системи імпліцитних та експліцитних зв'язків між персонажами. В літературному творі імена власні виконують важливу роль в утворенні семантичної композиції художнього тексту поряд з іншими стилістичними засобами.

Стилістичний ономастикон, як сфера інтерпретації і творчих перекладацьких рішень завжди привертає увагу перекладознавців. Крім того, дослідження в області стилістичного ономастикону висвітлюють експресивний потенціал порівнюваних мов.

Наступним чинником, який зумовлює актуальність досліджуваної проблеми, є загострення полеміки між дослідниками творчості Дж.К. Ролінг, що не мають згоди щодо функціонування характеристичних імен в її творах про Гаррі Поттера.

Контекстуальний аналіз та лінгвістична кваліфікація художнього ономастикону Дж.К. Ролінг в мові оригіналу та мовах перекладу сприятиме поглибленому вивченню особливостей відтворення авторського ідіостилю та ментальних механізмів онімного моделювання, увиразнюючи актуальність дослідження.

Об'єктом дослідження є 1034 оніми, вилучені методом наскрізної вибірки з циклу англомовних фентезійних романів Дж.К. Ролінг про Гаррі Поттера, 1027 їх відповідників українською мовою та 1028 їх відповідників російською мовою, вилучені з українського та російського перекладів.

Предметом дослідження є особливості передачі ономастикону англомовних фентезійних творів українською та російською мовами.

Тексти, в яких імена власні виступають частиною стилістичної організації твору демонструють суттєві результати дослідження перекладацької варіативності.

Це зумовлює вибір матеріалу: в циклі романів про Гаррі Поттера імена власні є суттєвою частиною стилістичних домінант, що для перекладача є орієнтиром при прийнятті творчих рішень.

Подібні творчі рішення завжди пов'язані із герменевтикою і відображають як своєрідність англомовної картини світу, так і роботу перекладача в умовах відомої дихотомії Вільгельма фон Гумбольдта. Матеріалом дослідження слугували романи Дж.К. Ролінг та їх переклади українською і російською мовами: «Harry Potter and the Philosopher's Stone» / «Гаррі Поттер і філософський камінь» / «Гарри Поттер и философский камень», «Harry Potter and the Chamber of Secrets» / «Гаррі Поттер і таємна кімната» / «Гарри Поттер и Тайная комната», «Harry Potter and the Prisoner of Azkaban» / «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану» / «Гарри Поттер и узник Азкабана», «Harry Potter and the Goblet of Fire» / «Гаррі Поттер і келих вогню» / «Гарри Поттер и Кубок огня», «Harry Potter and the Order of the Phoenix» / «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» / «Гарри Поттер и Орден Феникса», «Harry Potter and the Half-Blood Prince» / «Гаррі Поттер і Напівкровний Принц» / «Гарри Поттер и Принц-полукровка» та «Harry Potter and the Deathly Hallows» / «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії» / «Гарри Поттер и Дары Смерти», що загалом становить 11665 сторінок.

Апробація результатів роботи. Основі положення і висновки дисертації висвітлено на науково-методичних та науково-практичних конференціях: міжнародних: «Федоровские чтения» (Санкт-Петербург, 2007), «Методологічні проблеми сучасного перекладу» (Суми, 2007), «Новітні горизонти розвитку германської і романської філології» (Запоріжжя, 2007), «Мова і культура» ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 2007), «Язык и мир» (Ялта, 2007), «Мови і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, 2008), національних та регіональних: «Актуальні проблеми іноземної філології» (Бердянськ, 2007), «Актуальні проблеми перекладознавства та навчання перекладу в мовному вузі» (Київ, 2007), «Соціокультурні та етнолінгвістичні проблеми галузевого перекладу в парадигмі євроінтеграції» (Київ, 2008), «Іноземна філологія у ХХІ столітті» (Запоріжжя, 2008), щорічних звітних конференціях Запорізького національного університету (2006-2008).

Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено у дев'яти одноосібних наукових публікаціях, у тому числі у п'яти статтях у наукових фахових збірниках України.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з трьох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаних джерел (309 найменувань) і додатку.

Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність та необхідність дослідження обраної теми, розкриті мета й головні завдання, наукова новизна отриманих результатів та їх теоретичне й практичне значення, формулюються основні положення, винесені на захист. Подається загальний опис методології, структура роботи та відомості про її апробацію.

У першому розділі «Особливості передачі імен власних в художньому тексті» розглянуті загальнотеоретичні проблеми перекладознавчого вивчення імен власних, окреслені місце і роль онімів в художньому тексті і, зокрема, в циклі фентезійних романів Дж.К. Ролінг.

У першому підрозділі «Історія дослідження літературної ономастики та ономастикону Дж.К. Ролінг» розглядається історичний розвиток літературної ономастики в цілому та історія дослідження ономастикону сучасної англійської письменниці Дж.К. Ролінг зокрема. Висвітлені основні роботи, присвячені передачі імен власних, особливостям перекладу імен власних в художньому творі жанру фентезі та авторських онімів Дж.К. Ролінг, використаних в циклі романів «Гаррі Поттер».

У другому підрозділі «Ім'я власне в художньому творі як перекладацька проблема» проаналізовані погляди дослідників на особливості формування та функціонування імен власних в художньому тексті, які зумовлюють перехід імені власного з категорії еквівалентної лексики до категорії безеквівалентних одиниць чи варіантних відповідників, які становлять труднощі для перекладача, вимагають розуміння функції імені в художньому творі і вибір такого відповідника, який здатний виконувати таку саму комунікативну функцію, як онім тексту мови оригіналу і одночасно нести подібне стилістичне навантаження.

Третій підрозділ «Передача нехарактеристичних імен» присвячений особливостям передачі нехарактеристичних імен власних. Зокрема висвітлюються питання щодо функціонування зменшувальних, збільшувальних, пестливих форм імені власного та особливості їх передачі з урахуванням тої функції, яку вони виконують в тексті мови оригіналу і як можуть сприйматися в тексті мови перекладу. Досліджуються питання передачі імен, що вже мають традиційний відповідник, який суперечить прийнятим на поточний момент нормам цільової мови. Розглядається питання про застосування евфонічної передачі імені, звучання якого є смішним або непристойним в приймаючій мові. Заторкується питання щодо збереження національної приналежності персонажа при передачі його імені в нове культурне середовище.

Четвертий підрозділ «Передача характеристичних імен» присвячений дослідженню передачі власне тієї категорії імен, яка становить певні труднощі для перекладача. Характеристичні імена виконують в художніх творах не лише номінативну, але й характеристичну функцію, що зумовлює необхідність правильного сприйняття значення імені, а отже, і його вірну передачу. При цьому перекладач має не лише правильно відтворити ідеї автора, а й відобразити спосіб художнього втілення цих ідей, передати образність оригіналу з не меншою силою, ніж це зробив його автор.

Характеристичні імена можна умовно розподілити на імена алюзивні, які викликають у читача алюзію до певного історичного чи літературного персонажа, імена оказіональні, які викликають у читача алюзію до певного слова чи словосполучення і імена власні, здатні у спеціально організованім контексті утворювати каламбури. Передача алюзивних імен власних не становить труднощів, коли мова йде про персонаж, знайомий для носіїв культури мови оригіналу і мови перекладу. В цьому випадку використовується традиційне найменування персонажа. Коли культурний простір різниться, для збереження комунікативної функції імені, використовують метод семантичної експлікації чи функціональний аналог. Для передачі оказіональних імен використовують калькування, функціональний аналог чи онімну заміну. Для передачі оніма, на основі якого утворено каламбур, для збереження стилістичного ефекту, використовують онімну заміну чи функціональний аналог.

У другому розділі «Передача імен власних в романах фентезі Дж.К. Ролінг» охарактеризовані основні фактори, що впливають на формування ономастичних відповідників при перекладі, визначена стратегія передачі імен власних українською та російською мовами, встановлені методи формування ономастичних відповідників, основні види втрати/зміни інформації при перекладі та типи деформації авторського тексту.

У першому підрозділі «Особливості ономатворчості Дж.К. Ролінг» розглянуті особливості авторського підходу до утворення імен власних. Авторка спочатку не мала наміру писати роман для дитячої аудиторії, спричинило використання нею складних алюзій і загадок при формуванні імен персонажів, значущих для розвитку сюжетної лінії. Письменниця створює цілий світ, який як у дзеркалі, відбивається в складній системі імен і їх варіантів. Характеристичні імена містять інформацію про професію, зовнішні риси, особливості характеру і долі персонажа.

У другому підрозділі «Формування відповідників імен власних у творі жанру фентезі» розглядаються методи формування відповідників імен власних, вжитих в циклі романів Дж.К. Ролінг «Гаррі Поттер», при передачі їх українською та російською мовами. Встановлено основні фактори, що впливають на остаточне рішення перекладача щодо вибору методу формування відповідника: тип тексту, ціль та цільова аудиторія перекладу, жанр перекладеного тексту, функція імені власного в оригіналі, роль та місце персонажа в творі.

Цикл романів Дж.К. Ролінг про Гаррі Поттера належить до експресивного типу текстів, тобто створений з метою передачі художнього змісту, а отже і зміст тексту в цільовій мові має носити аналогічний художньо-організований характер. Задача перекладача полягає у встановлені художнього наміру автора тексту мови оригіналу і збереженні в перекладі художнього навантаження тексту.

Ціль перекладу - створення тексту, який буде користуватися попитом у цільової читацької аудиторії, а отже перекладач вільний робити все, аби переклад в цільовій країні набув не меншої популярності, ніж вдома. В даному випадку перекладачі мали за мету максимальну імітацію оригіналу, що в свою чергу спричинило використання в переважній більшості випадків очуження, як основної перекладацької стратегії, і використання одомашнення, - традиційної стратегії в перекладі дитячої літератури, лише в якості допоміжного засобу.

Наступним фактором є жанр твору. Романи написані в жанрі фентезі, для якого характерним є органічне поєднання двох світів - реального і вигаданого, що знаходить відображення у вживанні авторкою двох категорій імен: імен, запозичених з реального іменника англійської мови на позначення персонажів-представників реального немагічного світу та імен, утворених оказіонально. Імена, використані на позначення персонажів-представників магічного світу, виступають у характеристичній функції і вимагають від перекладача до-перекладацького аналізу для розшифровки інформації, закодованої в імені.

Наступним фактором є значення персонажа для сюжетної лінії роману. Всі персонажі романів можна розподілити на три великі групи: персонажі головні, другорядні та епізодичні.

Для передачі імен головних персонажів використовуються формальні методи, навіть в тих випадках, коли мова йде про характеристичне ім'я. Для передачі імен другорядних персонажів використовуються як формальні методи, так і калькування.

Для передачі імен епізодичних персонажів використовують в переважній більшості формальні методи передачі. Запропонована типологія методів передачі імен власних, вжитих у циклі романів про Гаррі Поттера: транскрипція, транслітерація, морфологічна модифікація, обмеження варіативності імені власного, метод семантичної експлікації, використання традиційного найменування, транспозиція імені власного з ресурсів приймаючої мови, калькування, функціональний аналог, онімна заміна, деонімізація, додавання, вилучення.

В третьому підрозділі «Деформація авторського наміру при передачі власних імен» розглянуті випадки часткової чи повної втрати або заміни авторської інформації - перекладацькою, що виникають при передачі власних імен. Запропоновано класифікацію основних інформаційних змін:

1) втрата інформації: в оригіналі ім'я характеризує персонаж як негативний, а в перекладі як нейтральний;

2) втрата інформації: в оригіналі ім'я характеризує персонаж як позитивний, а в перекладі - як нейтральний;

3) втрата інформації: в оригіналі ім'я багатозначне, розкриває сутність персонажа або спроможне виступати базою для утворення каламбуру, а в перекладі виступає лише з номінативною функцією;

4) зміна інформації: в оригіналі ім'я нехарактеристичне, або містить додаткову інформацію, яка не є ні позитивною, ні негативною, а в перекладі набуває негативного забарвлення;

5) зміна інформації: в оригіналі ім'я багатозначне, може сприйматися і як позитивне, і як негативне в залежності від контексту, а в перекладі набуває виключно негативного забарвлення.

Втрата авторської інформації чи заміна її перекладацькою призводить до деформації авторського задуму та авторського тексту. Запропонована типологія деформації тексту на рівні передачі імен власних. Першим видом деформації є раціоналізація, яка проявляється в передачі конкретного імені більш абстрактним. Другим видом деформації оригінального тексту при перекладі є пояснення. Третій вид деформації тексту - розширення. Четвертий тип деформації оригіналу в перекладі - облагороджування. П'ятий вид деформації оригінального тексту - якісне збіднення, яке полягає в передачі характеристичних імен транскрипцією, і зокрема у втраті імені можливості формування каламбурів в цільовому тексті. Шостий тип деформації тексту при перекладі - кількісне збіднення, тобто зменшення кількості варіантів одного і того самого імені в порівнянні з їх кількістю в тексті оригіналу. Сьомий тип деформації тексту - руйнування прихованої сітки значень імен головних, другорядних і навіть епізодичних персонажів, що знаходиться під «поверхнею» тексту, представленого для читання. Восьмий тип деформації тексту - руйнування при перекладі ідіом і сталих виразів, які містять в своїй структурі ім'я власне. Дев'ятим видом деформації оригінального тексту в перекладі, зумовленим частково всіма вищезгаданими причинами, є руйнування лінгвістичного авторського стилю.

У третьому розділі «Особливості передачі власних імен головних, другорядних та епізодичних персонажів Дж.К. Ролінг» досліджений інформаційний потенціал імен головних, другорядних та епізодичних персонажів, вжитих в циклі фентезійних романів Дж.К. Ролінг та особливості їх перекладу українською та російською мовами.

У першому підрозділі «Інформаційний потенціал імен головних персонажів та особливості їх передачі» міститься контекстуальний та перекладознавчий аналіз імен головних персонажів. Так, одним з героїв першого плану романів про Гаррі Поттера є професор, викладач настійок і захисту від темних мистецтв Severus Snape / Северус Снейп / Северус Снегг. Його ім'я містить для англомовного читача додаткову інформацію, оскільки Severus - очевидна конотація до слів severe «суворий», «жорстокий», і severious «суворий», «серйозний». Англійське дієслово snap означає «критикувати, звинувачувати, гудити». Ім'я і прізвище цього персонажа в англійській версії яскраво свідчить про його нестерпний жорстокий характер. В романах Северус Снейп - це вчитель з масним чорним волоссям, гачкуватим носом і пожовклою шкірою. Він викладає «Зілля і настійки». Неймовірно багато знає про темні мистецтва. Походжає у довгій чорній мантії і всіх критикує. А учнів своїх називає зграєю бовдурів.

Для україномовного читача його ім'я не має цього додаткового значення. Російський перекладач змінив його прізвище так, щоб ім'я Северус асоціювалося зі словом «север», а прізвище Снегг - зі словом «снег». Таким чином цей персонаж для російськомовного читача виступає як людина холодна, безпристрасна, людина, що не має почуттів. Відбувається заміна авторської думки - перекладацькою. В українському варіанті взагалі відсутня додаткова інформація, а в російському відбулася її зміна.

Справа в тому, що читач з перших сторінок першої книги і до останніх сторінок сьомої не знає чи Северус Снейп персонаж позитивний, чи негативний. Кожне його слово і кожний вчинок можна витлумачити по-різному. З одного боку, він - персонаж доволі неприємний, весь час намагається ускладнити життя Гаррі Поттеру і ненавидить його батька, але з іншого - робить все можливе, щоб захистити Гаррі Поттера і навчає його багатьом корисним речам, серед яких і закляття, яке не один раз врятує Гаррі життя. Характер персонажу віддзеркалюється в його імені. Адже, Severus з огляду на позитивність персонажа, скоріше означатиме «серйозний», а прізвище Snape, як пояснила сама авторка, - просто назва невеликого британського містечка.

В групу головних відносимо 13 персонажів, які є основними дійовими особами або ключовими персонажами для розвитку сюжету і функціонують в усіх романах циклу. Персонажі цієї групи мають найбільшу кількість варіантів імен (від 3 до 42), які в сумі становлять 166 одиниць.

Всі імена цієї групи є характеристичними. З точки зору передачі імен, можна назвати три головні характеристики цієї групи. Першою характеристикою є використання формальних засобів передачі (транскрипції, транслітерації, морфологічної модифікації) характеристичних імен і прізвищ головних персонажів. В українському перекладі формальні засоби передачі використані для передачі 68,9% характеристичних імен головних персонажів, в російському - для передачі 60,8%.

Другою характеристикою є використання калькування лише для передачі прізвиськ. Калькування прізвиськ головних персонажів в українському перекладі спостерігаємо у 18,3% від способів передачі усіх імен цієї групи, в російському - у 19,2%.

Третьою характерною рисою є використання деонімізації для передачі оказіональних прізвиськ. Деонімізація прізвиська головного персонажа при передачі на українську спостерігається у 8,5% від способів передачі усіх імен цієї групи, при передачі російською мовою - у 9,6%.

У другому підрозділі «Інформаційний потенціал імен другорядних персонажів та особливості їх передачі» проаналізовано використання імен в тексті оригіналу та особливості їх сприйняття в текстах перекладів. Розглянемо докладніше прізвище найближчих родичів Гаррі Поттера, в сім'ї яких він і виховується. В англійському тексті це прізвище Dursley, в українському перекладі читаємо Дурслі, в російському - Дурсль. Які асоціації має викликати таке прізвище у англо-, ураїно- та російськомовного читача? І україномовних, і в російськомовних читачів прізвище Дурслі / Дурсль асоціюється зі словом «дурний» у значенні «поганий» або «нерозумний» (особливо в контексті подій і вчинків персонажів, які мають це прізвище). Через те, що в багатьох прізвищах внутрішня форма не забулася, а разом з нею потенційно збереглося забарвлення антропоніма, в певних контекстуальних умовах може бути розкрите його значення. Тому навіть звичні прізвища в спеціально організованім контексті можуть виконувати функції значеннєвих власних імен. В наведених перекладах саме це і відбувається. У англомовних респондентів прізвище Dursley не викликає ніяких негативних асоціацій і говорить лише про те, що сім'я, яка його носить, родом з Британії. Причина виникнення такої асоціації полягає в тому, що Dursley - невеличке типове містечко в центральній Британії. Для англомовного читача це прізвище містить додаткову інформацію:

а) сім'я родом з Британії;

б) сім'я типова, звичайна, середньостатистична.

Прізвище надзвичайно підходить для цієї сім'я, оскільки самі вони пишаються своєю середньостатистичністю, типовістю, звичайністю і ненавидять все незвичайне. Для російсько- та україномовного читача прізвище Дурслі / Дурсль містить додаткову інформацію:

а) сім'я родом з Британії;

б) сім'я негативних (злих або дурних) персонажів.

Таким чином відбувається заміна авторської інформації - перекладацькою.

В групу другорядних відносимо 157 персонажів, які є активними дійовими особами в романах циклу. Персонажі цієї групи мають від 1 до 15 варіантів імен, які в сумі складають 468 варіантів. З 468 імен цієї групи 265 - характеристичні. З точки зору передачі імен, можна назвати чотири головні характеристики. Першою характерною рисою є використання формальних засобів передачі нехарактеристичних імен і прізвищ персонажів. В українському перекладі формальні засоби передачі нехарактеристичних імен використані у 42,9% від способів передачі цієї групи, в російському перекладі - у 40,6%.

Другою характерною рисою є використання формальних засобів передачі характеристичних імен і прізвищ персонажів.

В українському перекладі формальні засоби передачі характеристичних імен використані у 48,4% від способів передачі цієї групи, в російському перекладі - у 42,7%.

Третьою характерною рисою є використання калькування лише для передачі прізвиськ цієї групи в українському перекладі. В російському перекладі калькування використовується для передачі прізвиськ і прізвищ. Калькування імен другорядних персонажів в українському перекладі спостерігаємо у 4,5% від способів передачі усіх імен цієї групи, в російському - у 6,9%.

Четвертою характерною рисою цієї групи є використання в російському перекладі онімної заміни для передачі імен, прізвищ і прізвиськ. Використання онімної заміни при передачі імен цієї групи в російському перекладі спостерігається у 4,7% від способів передачі усіх імен цієї групи. Для порівняння в українському перекладі онімна заміна в цій групі спостерігається лише у 0,4%.

Третій підрозділ «Інформаційний потенціал імен епізодичних персонажів та особливості їх передачі» розкриває специфіку онімів (в оригіналі і перекладі), які виступають на позначення персонажів і слугують головним інформаційним джерелом про позначуваний об'єкт. Як правило, імена власні цієї групи поєднуються з іншим іменем власним (топонімом, ідеонімом), утворюючи ефект між-онімної синергії. До прикладу, у романах зустрічаємо магічний засіб пересування для чарівників у скрутних становищах - чаклунський автобус The Knight Bus / «Лицарський автобус» / «Ночной рыцарь». В англійському тексті назва цього дивовижного засобу пересування сприймається як каламбур, оскільки слово Knight за звучанням співпадає зі словом night, а отже на слух назву можна сприймати одночасно як «лицарський» та «нічний» автобус. Працівниками автобуса є дві особи - водій, якого звати Ernie Prang / Ерні Пренґ / Эрни Прэнг та кондуктор Stanley Shunpike / Стен Шанпайк / Стэнли Шанпайк. У перекладі з англійської мови Prang означає «зіткнення», «аварія», «катастрофа» і є характеристичним ім'ям, оскільки «Ерні не зовсім вправно володів кермом». Щодо прізвища Shunpike, то воно в англійській мові означає «другорядна дорога», «бічна дорога, яку обирають, щоб уникнути головного шляху» і також є характеристичним, оскільки «Лицарським автобусом» часто пересуваються ті чарівники, які мають проблеми із законом та міністерством магії.

Для передачі ідеоніма в українському тексті використано калькування, причому каламбур втрачається і вдається передати лише основне значення оніма. В російському перекладі використано калькування обох значень каламбуру, які поєднані в словосполученні «Нічний лицар». Для передачі антропонімів обидва перекладача використовують транскрипцію / транслітерацію і характеристичність прізвищ персонажів втрачається.

В групу епізодичних відносимо 318 персонажів, які згадуються в романах лише одноразово або не мають прямого відношення до розвитку подій сюжету. Персонажі цієї групи мають від 1 до 3 варіантів імен, які в сумі складають 400 варіантів. З 400 імен цієї групи 106 - характеристичні. З точки зору передачі імен, можна назвати три головні характеристичні риси.

Першою характерною рисою є використання формальних засобів передачі нехарактеристичних імен і прізвищ персонажів. В українському перекладі формальні засоби передачі нехарактеристичних імен використані у 71,0% від способів передачі цієї групи, в російському перекладі - у 68,1%.

Другою характерною рисою є використання формальних засобів для передачі характеристичних імен і прізвищ персонажів.

В українському перекладі формальні засоби передачі характеристичних імен використані у 18,9% від способів передачі цієї групи, в російському перекладі - у 15,2%.

Третьою характерною рисою є використання калькування як для передачі прізвиськ, так і для передачі прізвищ. Калькування імен епізодичних персонажів в українському перекладі спостерігаємо у 5,0% від способів передачі усіх імен цієї групи, в російському - у 7,3%.

ВИСНОВКИ

Твори фентезійного циклу Дж.К. Ролінг про пригоди хлопчика-чарівника насичені іменами власними, серед яких в структурному, семантичному і стилістичному відношенні особливо виділяється своєю цілісністю і завершеністю антропонімічна система. Персонажі мають від одного до сорок одного варіанта імені: персонажі епізодичні, як правило, мають один або два варіанта імені, другорядні персонажі, як правило, мають три і більше варіантів імені, головні персонажі мають у середньому біля десяти варіантів імені, які формуються за рахунок великої кількості оказіональних прізвиськ. Авторка не лише створила власний онімний простір в романах про Гаррі Поттера, але й використовуючи існуючі в мові моделі, побудувала фразеологічну систему на базі утвореного онімікону. Допоміжним засобом для непрямої характеристики персонажів виступають інші імена власні: зооніми, топоніми, ідеоніми.

Імена власні в художньому тексті є частиною авторських стилістичних художніх засобів. Вони виконують різноманітні функції в тексті мови оригіналу в залежності від авторського бачення персонажу і тексту. Онімний простір творів підкорений основній ідеї твору: два співіснуючі світи - звичайний маґлівський реальний світ і надзвичайний магічний світ - поруч, вони дуже схожі, хоч на перший погляд і відрізняються, тому онімікон творів має двоїсту мотивацію: з одного боку, мотиваційні зв'язки відповідають реальному іменнику, з іншого - антропонімна система сприймається як штучна, вмотивована асоціативними зв'язками в контексті змісту самого твору. Відповідно, всі імена власні, вжиті авторкою в художньому тексті можна розподілити на дві великі групи: імена, що виконують в творі переважно номінативну функцію, тобто лише називають персонаж, і імена, що виконують переважно характеристичну функцію, тобто не лише називають персонаж, але й містять додаткову інформацію про визначні характеристики, сутність чи долю персонажа.

Характеристичні імена, в свою чергу, розподіляють на оказіональні і алюзивні. Оказіональні імена створюють у читача асоціацію до певного загального слова, алюзивні - до певного історичного чи літературного персонажа. Ім'я власне можна вважати характеристичним лише в тому випадку, коли воно обігрується автором в контексті твору. Імена власні в циклі фентезійних романів Дж.К. Ролінг «Гаррі Поттер» є перекладацькою проблемою, оскільки виступають і в характеристичній, і в номінативній функції. На остаточне рішення перекладача щодо форми відповідника для імені власного впливає декілька факторів: тип тексту, ціль та цільова аудиторія перекладу, жанр перекладеного тексту, функція імені власного в оригіналі, роль та місце персонажа в творі.

В якості основної перекладацької стратегії в обох перекладах використовується очуження, в якості допоміжної - одомашнення. Перекладачі романів Дж.К. Ролінг змушені брати до уваги два чинники: розрахованість роману одночасно на дитячу і дорослу аудиторію, і комерційний світовий успіх, що в свою чергу зумовило орієнтацію на оригінал, мову і культуру країни оригіналу. Вибір стратегії очуження знаходить підтвердження в методах, які були застосовані при передачі імен, вжитих в романах. Вважаємо транскрипцію, транслітерацію, морфологічну модифікацію, обмеження варіативності імені власного, метод семантичної експлікації та онімну заміну методами формування ономастичного відповідника, які переносять читача в інший культурний світ, а отже працюють на очуження тексту перекладу.

Український перекладач використовує очужуючі методи формування відповідників для передачі 919 імен, що становить 89% від усіх онімів, російський, відповідно, для передачі 894 імен, що становить 87%. Одомашнюючі методи формування відповідників, такі як калькування, деонімізація, використання традиційного найменування, були вжиті українським перекладачем для передачі 108 імен, що становить 11% від усіх онімів, російським, відповідно, для передачі 134 імен, що становить 13%. Для передачі онімів, вжитих в романах Дж.К. Ролінг про Гаррі Поттера українською та російською мовами, перекладачі використовують 14 методів формування ономастичних відповідників: транскрипція, транслітерація, морфологічна модифікація, змішаний метод (як правило транскрипція і морфологічна модифікація для українського перекладу, транскрипція і транслітерація для російського), обмеження варіативності імені власного, метод семантичної експлікації, використання традиційного найменування, транспозиція імені власного з ресурсів приймаючої мови, калькування, функціональна аналогія, онімна заміна, деонімізація, вилучення, додавання.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бережна М.В. Антропонімія дитячої літератури жанру фентезі / М.В. Бережна // Нова філологія. Збірник наукових праць ЗНУ. - 2007. - №27. - С. 142-149.

2. Бережна М.В. Тринадцять етапів перекладу власних імен та назв / М.В. Бережна // Вісник Сумського державного університету. Серія Філологія. - 2007. - Т. 2, №1. - С. 62-67.

3. Бережна М.В. Передача імен власних в художньому тексті: чи така вже легка справа? / М.В. Бережна // Наукові записки РВВ КДПУ іМ.В. Винниченка. Серія: Філологічні науки. - 2007. - Випуск 75 (5). - С. 98-101.

4. Бережна М.В. Синергетичні онімні сполучення в мікроконтексті / М.В. Бережна // Культура народов Причерноморья. - 2007. - Т. 1, №110. - С. 39-40.

5. Бережная М.В. Особенности перевода имен собственных в художественном произведении / М.В. Бережна // IX Международная научная конференция по переводоведению «Федоровские чтения». Санкт-Петербург, 18-20 октября 2007г.: Тезисы докладов. - СПб., 2007. - С. 13-14.

6. Бережна М.В. Імена власні в романі жанру фентезі: методи формування відповідників / М.В. Бережна // Нова філологія. Збірник наукових праць ЗНУ. - 2008. - №29. - С. 249-255. письменниця текст іншомовний

7. Бережна М.В. Інформаційний потенціал зоонімів дитячої літератури жанру фентезі / М.В. Бережна // Мова і культура. - Вип. 10. - Т. 2 (102). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. - С. 253-257.

8. Бережна М.В. Соціокультурне навантаження характеристичного імені в аспекті перекладу / М.В. Бережна // «Соціокультурні та етнолінгвістичні проблеми галузевого перекладу в парадигмі євроінтеграції»: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ, 3-4 квітня 2008 р. / за заг. ред. А.Ґ. Ґудманяна, С.І. Сидоренка: Тези доповідей. - К.: Київський авіаційний університет, 2008. - С. 8-11.

Размещено на Allbest.ru