Лінгвокультурний типаж "американський президент" (на матеріалі англомовного масмедійного дискурсу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморського національного університету імені Петра Могили

Лінгвокультурний типаж «американський президент» (на матеріалі англомовного масмедійного дискурсу)

Лютянська Н.І.

Постановка проблеми. Останніми десятиліттями в поняттєвий апарат лінгвістів увійшов термін «мовна особистість» [1], започаткувавши новий напрям досліджень - лінгвоперсоноло- гію. У культурологічному аспекті мовна особистість є основою для поняття «лінгвокультурний типаж», який визначають як узагальнений образ індивіда, чия поведінка та ціннісні орієнтації певним чином впливають на лінгвокультуру загалом та слугують індикаторами етнічної та соціальної своєрідності суспільства [2]. Отже, лінгвокультурний типаж є типовим представником будь-якої національності. Лінгвокультурні типажі є пізнаваними образами представників окремої культури, тому це поняття є різновидом концепту на позначення типізованої особистості [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичною основою для даного дослідження слугують праці з лінгвокуль- турології та міжкультурної комунікації [4; 5; 6; 7; 8; 9], лінгво- концептології [10; 11], лінгвоперсонології [12].

Метою статті є моделювання лінгвокультурного типажу «американський президент» на матеріалі англомовного масмедійного дискурсу, що можливо завдяки опису понятійних та образно-перцептивних характеристик вищезазначеного поняття.

Виклад основного матеріалу. Оскільки лінгвокультурний типаж є характеристикою мовної особистості крізь призму її комунікативної поведінки, необхідно відмежувати це поняття від термінів «соціальна роль», «стереотип», «модельна особистість», «мовленнєвий портрет».

Соціальна роль - це модель, або шаблон поведінки, яка очікується від людини в певних соціальних обставинах [13, с. 69]. Роль як загальна схема поведінки є основою для вчинків типажу [14, с. 12], але останнє поняття включає також мовленнєві характеристики, уявлення про образ, що не входять до поняття «роль».

Лінгвокультурний типаж містить стереотипні уявлення про типізовану особистість. Стереотипом називають фрагмент концептуальної картини світу, ментальну «картинку», стійке культурне та національне розуміння предмета або ситуації [15, с. 109]. Стереотип - не тільки ментальний образ, а й вербальна оболонка.

Стереотипи є узагальнюючим уявленням про явище, яке є предметом обговорення, сприяють встановленню взаєморозуміння між комунікативними партнерами. Відносячи людину до тієї чи іншої соціальної спільноти, того чи іншого «особистого типажу», у межах своєї типології буденності свідомості, реципієнт приписує їй певну світоглядну картину [16, с. 10].

Різновиди стереотипів виділяються залежно від низки чинників. Наслідком національних настанов є етнічні стереотипи [17, с. 172; 18, с. 493]. Розвиваючись за неоднакових природних, соціальних умов, різні народи акумулювали певну різноманітність характерів, типів мислення та форм поведінки. Усі вищезазначені чинники лягли в основу утворення стереотипів про інші етнічні групи.

стереотипи можуть відрізнятися від представників типізованої групи. На відміну від стереотипів, які вміщують або позитивні, або негативні характеристики, лінгвокультурний типаж поєднує обидві.

Ще одним різновидом лінгвокультурного типажу є модельна особистість - типовий представник окремої етносоці- альної групи, який має специфічні характеристики вербальної та невербальної поведінки, певну ціннісну орієнтацію [19, с. 13]. Модельна особистість - найбільш яскравий, позитивно маркований представник лінгвокультурного типажу, що відображає особливості часу, в якому його виділяють. модельні особистості або наслідують його, або протиставляються йому.

мовленнєвим портретом називають систематичний опис мовної особистості визначеної соціальної спільноти [20]. мовленнєвий портрет є прийомом дослідження лінгвокуль- турного типажу.

Основою для створення лінгвокультурних типажів можуть бути прототипні образи реальних людей окремої епохи або вигадані персонажі художніх творів чи кінофільмів. сучасні лінгвокультурні типажі є узагальненням реальних особистостей, концентрують у собі ціннісні орієнтири сучасного суспільства.

Американський президент є головою держави і водночас він є втіленням американської влади. Президент Сполучених Шатів Америки (далі - США) очолює виконавчу гілку влади, є головнокомандувачем збройних сил країни. Американський президент є обличчям країни та представляє її на міжнародній арені.

Понятійний зміст лінгвокультурного типажу «американський президент» виявлений шляхом аналізу словникових дефініцій.

President -1) the highest executive officer of a company, society, university, club, etc.; 2) the chief executive of the republic having no prime minister [21].

President - 1) an elected official serving both chief of state and chief political executive in a republic having a presidential government; 2) an elected official having the position of chief of state but usually only minimal political powers in a republic having a parliamentary government [22].

Засобом вербалізації концепту є лексема president, що акумулює найбільш значущі для носіїв мови асоціативні зв'язки. Іншими лексемами, що акцентують різні аспекти сприйняття типажу в мовних контекстах, є highest executive officer, chief executive, elected official, chief of state, chiefpolitical executive.

Отже, аналіз понятійної складової частини лінгвокультур- ного типажу «американський президент», проведений на основі словникових дефініцій, дозволив виділити такі конститутивні ознаки цього лінгвокультурного типажу: 1) обраний чиновник, що є 2) головою держави та 3) очолює виконавчу владу. мовленнєвий портрет лінгвокультурний перцептивний

Образно-перцептивні характеристики виявлено на матеріалі текстових фрагментів, в яких вербалізувався лінгвокультур- ний типаж «американський президент». Розглянемо приклади.

Sometimes a presidential visit following a disaster is intended as a call to action. Other times it amounts to a kind of apology, aimed at rebutting the impression that the federal government has failed in its response.

У вищезазначеному уривку йдеться про американського президента не лише як про голову держави, а і як про представника влади, що постійно реагує на нещастя, що трапляються в країні, привертаючи увагу засобів масової інформації. Далі зазначається, що ця роль стала стандартною в житті країни, згадується ім'я тодішнього президента США Барака Обами, який відвідував місця природних лих:

These days it has become a standard part of just about every natural calamity to befall the United States. President Obama in recent years has visited the sites of hurricanes, tornadoes and a devastating mudslide in Washington state.

Крім того, подано пряму мову одного із працівників колишніх президентів - представників впливової родини Буш. Згідно з нею, президент активізує національні медіа та привертає увагу спільноти до трагедій, що сталися:

“A visit from the president shines a light on the situation," - said Andrew Card, a top official in both Bush administrations. “He brings the national media. He brings attention. Americans are great at responding to a tragedy if they know about it.” [23].

Звернемо увагу на такий уривок:

From the Civil War to the early 20th century, the Republican Party used its relationship with President Abraham Lincoln to bolster black support <...>.

< . .> Certainly, there are issues that have more impact on African-Americans than other groups. Poverty, education, unemployment and crime are among them.

But why would blacks place those important issues in the hands of a man who refuses to stand among them and talk about solutions? [24].

Перед нами уривок зі статті, що присвячена темі виборів президента сША взагалі й одному з кандидатів на посаду зокрема. Ідеться про тодішнього кандидата в президенти Дональда Трампа, який відомий своїм неприхильним ставленням до однієї з найчисленніших груп виборців, а саме темношкірого населення країни. У цьому фрагменті зазначається, що підтримка темношкірим населенням президента США, що є представником Республіканської партії, була пов'язана з іменем Авраама Лінкольна, знакової фігури для цієї категорії населення. Крім того, у статті згадуються проблеми, важливі для темношкірого населення сучасних США: Poverty, education, unemployment and crime are among them.

Водночас зазначається, що темношкіре населення не бажає підтримувати тодішнього кандидата в президенти через його ставлення до нього: in the hands of a man who refuses to stand among them and talk about solutions?

Необхідною властивістю будь-якого керівника, президента також, є володіння ораторським мистецтвом. У нижченаведено- му уривку йдеться про промову нинішнього президента сША Дональда Трампа. Зазначається, що промова не була переконливою, оскільки він не дотримувався принципів красномовства: The stated theme of President Trump's State of the Union was compromise. Was his speech convincing? The philosopher Aristotle taught that the persuasive qualities of oratory flow from a combination of the line of argument, the character of the speaker and the emotional orientation the speaker conveys to the audience. For instance, to believe a speaker, you have to think that person directs goodwill toward you. The president said “compromise," but does his character and did the emotional tenor of the speech back up that stated claim?

They did not [25].

Через це присутні на заході відвідувачі та представники преси поставили під сумнів аргументованість тез доповіді, а отже, і наміри мовця.

Проведений аналіз образно-перцептивних характеристик дає змогу стверджувати, що американський президент є впливовою й авторитетною особою в державі, звертає увагу спільноти на найважливіші проблеми. Важливим для американського президента є володіння ораторським мистецтвом. З іншого боку, американський президент схильно ставиться не до всіх категорій населення країни, розмежовуючи жителів за національною та расовою ознакою. Останнє твердження є дуже важливим для мультикультурної країни, що вже давно впровадила принципи рівності серед свого населення в усіх сферах життя.

Висновки

Отже, у результаті дослідження визначено понятійний зміст та образно-перцептивні характеристики лінгвокультурного типажу «американський президент». Останні поєднують у собі як позитивну, так і негативну оцінку типового очільника цієї країни.

Перспективою подальших праць може бути вивчення лінг- вокультурного типажу «український президент» для дослідження спільних та відмінних ознак цих лінгвокультурних типажів, визначення їхньої ролі для кожної з лінгвокультур.

Література

1. Караулов Ю. Русский язык и языковая личность. Москва, 2003. 264 с.

2. Карасик В. Языковой круг: личность, концепты, дискурс, Волгоград, 2002. 477 с.

3. Драбовська В. Ключові лінгвокультурні концепти США як предмет словникового опису. Філологічні трактати. 2010. Т. 2. № 3. С. 29-34.

4. Крысин Л. Лингвистический аспект изучения этностереотипов (постановка проблемы). Встречи этнических культур в зеркале языка: в сопоставительном лингвокультурном аспекте. Москва : Наука, 2002. С. 171-175.

5. Левицький А., Святюк Ю. Етнономінації у дзеркалі міжкультур- ної комунікації. Київ : Логос, 2010. 134 с.

6. Маслова В. Лингвокультурология : учебное пособие. Москва : Академия, 2001. 208 с.

7. Садохин А. Введение в межкультурную коммуникацию. Москва : Высшая школа, 2005. 310 с.

8. Святюк Ю. Національно-культурні стереотипи як складові англомовної картини світу. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія «Філологія. Педагогіка. Психологія». 2002. Вип. 6. С. 491-494.

9. Карасик В. Языковой круг: личность, концепты, дискурс, Волгоград, 2002. 477 с.

10. Маслова В. Когнитивная лингвистика : учебное пособие. Минск : Тетра-Системс, 2008. 272 с.

11. Славова Л. Мовна особистість у сучасному американському та українському політичному дискурсі : автореф. дис. ... докт. філол. наук: 10.02.17. Київ, 2015. 36 с.

12. Андреева Г Социальная психология. Москва : Аспект-Пресс, 2006. 363 с.

13. Карасик В., Дмитриева О. Лингвокультурный типаж: к определению понятия. Аксиологическая лингвистика: лингвокультурные типажы /под ред. В. Карасика. Волгоград, 2005. 310 с.

14. Крысин Л. Речевой портрет представителя интеллигенции. Современный русский язык: социальная и функциональная дифференциация. Москва : Языки славянской культуры, 2003. С. 483-495.

15. Лютянская Н. И. Лингвокультурный типаж «американский президент» (на материале англоязычного массмедийного дискурса)

Анотація

Стаття присвячена розгляду поняття «лінг- вокультурний типаж». Подаються його основні характеристики. Зазначаються відмінності від понять «соціальна роль», «стереотип», «модельна особистість» та «мовленнєвий портрет». Визначається понятійний зміст та обра- зно-перцептивні характеристики лінгвокультурного типажу «американський президент» на матеріалі англомовного масмедійного дискурсу.

Ключові слова: лінгвокультурний, типаж, концепт, мовна особистість, дискурс.

Статья посвящена изучению понятия «лингвокультурный типаж». Отмечены его основные характеристики. Указаны отличия от понятий «социальная роль», «стереотип», «модельная личность» и «языковой портрет». Определено понятийное содержание и образно-перцептивные характеристики лингвокультурного типажа «американский президент» на материале англоязычного массмедийного дискурса.

Ключевые слова: лингвокультурный, типаж, концепт, языковая личность, дискурс.

The present paper is devoted to studying the notion of linguocultural type. The main peculiarities of the studied notion are enumerated. The differences from the notions “social role”, “stereotype”, “model individual” and “speech portrait” are mentioned. The notional content and perceptional characteristic features of linguocultural type “American President” are considered on the material of English media discourse.

Key words: linguocultural, type, concept, language personality, discourse.

Размещено на Allbest.ru