Типи та види оцінності у семантиці слова. Місце оцінності у семантичній структурі слова та компоненти конотативного аспекту значення слова, які є засобом досягнення експресивності. Механізми утворення емоційно-оцінних одиниць та характер оцінних процесів.

Мовленнєво-комунікативна діяльність сучасного суспільства. Особливості медіадискурсу та багатогранність його форм і видів. Політичне інтерв’ю як засіб впливу на соціальну свідомість., його спільні та відмінні риси на тлі інших жанрів медіадискурсу.

Системний аналіз індивідуальних особливостей вживання та сутності значень базових перекладознавчих термінів "точність", "вірність", "відповідність", "еквівалентність", "адекватність". Їх морфологічні форми у перекладознавчій концептосфері В. Коптілова.

Проблема дослідження багатомірності лексико-семантичного вираження сленгових номінацій особи в українській мові. Функціонування сленгових номінацій у лінгвокультурній картині світу сучасної України. Системне відображення загальноукраїнської моделі світу.

Проаналізовано спеціальні слова в різних мовах, які належать до національної лексики, яка не має повних аналогів в інших мовах. Реалії належать до мовних явищ, які змінюються. Проблема перекладу реалій як маркерів національно-культурного контексту.

Роль засобів масової інформації у процесі запозичення. Аналіз причин використання запозичених лексичних одиниць. Вплив англійської мови на мовні звичаї французького суспільства. Заходи державного регулювання щодо збереження чистоти французької мови.

Виявлення мовленнєвих засобів реалізації мітігативних стратегій обіцянки та прохання на матеріалі англомовного художнього дискурсу. Тактика реалізації лінгвістичних та комунікативних мітігативних стратегій, їх функціонування для кожного типу ввічливості.

Визначення мітігації як комунікативної стратегії, яка передбачає пом’якшення мовленнєвої поведінки мовця щодо адресата для зниження ризика суперечки, згладжування відмови, втрати обличчя. Мовленні персонажів англомовного художнього літературного дискурсу.

Слово як засіб спілкування, як форма пізнання самого себе і як історія буття людського духу. Значення міфу в формуванні художнього мислення. Інваріант як стала величина трансформацій у художніх текстах. Аналіз структурних основ феноменів мистецтва слова.

Основні процеси, що відбуваються у мозку при вивченні двох мов у дітей, функції та види пам’яті. Недоліки зростання дітей в двомовному середовищі та спростувати їх. Прояви позитивних сторін двомовності у майбутньому малюка. Функція пам’яті у дітей.

Особливості репрезентації міфологеми "дім" в українській мовній свідомості у синхронічному та діахронічному аспектах. Аналіз структури міфологеми та впливу українських вірувань і традицій на її функціонування. "Дім" як основа духовного існування людини.

Аналіз принципів дослідження міфологем у поетичній моделі світу з урахуванням міждисциплінарного характеру сучасних лінгвістичних підходів до аналізу мовних явищ. Зміст базових міфологем-образів, що слугують засобом експлікації міфологічних уявлень.

Дослідження міфологем у мовній картині світу давніх германців. Лексико-семантичний аналіз міфологем підземного світу в мовній картині світу давніх германців. Загальні назви тварин, що живуть у підземному світі, їх використання при створенні антропонімів.

Розгляд міфологем у мовній картині світу давніх германців. Особливості культури різних народів у мовній картині світу. Необхідність володіння знаннями з історичного розвитку різних спільнот для успішної комунікації. Оповіді про богів та героїчні битви.

Дослідження міфологемну мотивацію англійських номенклатурних назв комах у когнітивно-ономасіологічному аспекті. Ономасіологічна структура англійських ентомонімів, їх семантики із фрагментом знань про позначене. Міфологемна мотивація номінативних одиниць.

Дослідження мовної репрезентації міфологічного символу аrbor vitae в латинськомовній анатомічній термінології, асоціативні зв’язки в основі метафоричної номінації. Тотемічна основа та мовні проекції образу "світового дерева" в медичній термінології.

Дослідження способів мовної репрезентації універсального міфологічного символу arbor vitae в латинськомовній анатомічній термінології. Аналіз тотемічної основи та різних варіантів мовних проекцій образу "світового дерева" в медичній термінології.

Особливості публіцистичного дискурсу і місце в ньому політичної метафори. Закономірності функціонування і прагматичний потенціал моделей з вихідною поняттєвою сферою-джерелом Природа. Міфологічні основи найбільш продуктивних сфер-джерел метамоделі.

Аналіз відомих в лінгвістичній науці класифікацій кодів культури, розроблених на фразеологічному матеріалі. Місце міфологічного коду культури в системі етнокультурних кодів. Окреслення меж поширення міфологічного коду культури. Міжкодові переходи.

Розгляд проблеми прихованих кодів лексичних одиниць у слов’янських і германських мовах. Значення міфологічного мислення у формуванні англомовної картини світу. Спільність і відмінність семантики концептів "місяць" і "сонце" у слов’янській фразеології.

Аналіз слів на позначення кольорів чорний / білий. Обґрунтування тези про первісний синкретизм понять чорне / біле і подальше їх перетворення на антонімічні поняття. Спроби психолінгвістичного вивчення семантичних відношень у групі кольоропозначень.

Дослідження англійських ідіом міфологічного змісту. Визначення в’язку семантики ідіом з історією, з референцією до релігійних культів давніх кельтів та германців, до релігійної міфології епохи античності та періоду експансії християнського вчення.

Сутність когнітивно-семіотичного підходу до інтерпретації композиційно-мовленнєвих форм, у яких ідеться про проведення обрядових свят, ритуалів у їх сучасному розумінні. Особливості міфолорно-авторських образів як кумулятивного текстового конструкту.

Етимологічні особливості й закономірності вживання міфонімічних сполучень у сучасній англійській мові. Міфонім як предмет опису в лінгвокультурології, яка виникла завдяки синтезу лінгвістики та культурології. Його використання в політичному дискурсі.

Визначення діапазону способів об’єктивації метаморфози у художньому мовленні. Розгляд особливостей об’єктивації ідеї перетворення в художньо-мовленнєвих системах М.В. Гоголя і М.О. Булгакова. Аналіз способів реалізації метаморфози у міфопоетиці.

Особливості способу художнього мислення Пагутяк, Токарчук. Їх інтерес до інтерпретації світової міфології, конструювання неоміфів, використання інтертекстуальних стратегій, зацікавлення історичною минувшиною, гармонізації відносин між людиною і природою.

Організація образного простору збірки бельгійського поета А. Мокеля. Аналіз ключових структурних елементів міфопростору тексту: архетипу ЗЕМЛЯ та вербалізованого метаобразу "ліс". Концептосфера ПРИРОДА як втілення архетипу повернення і творення світу.

Аналіз критичної, епістолярної та частково прозової спадщини М. Грабовського щодо акцептації та інтерпретації історичного роману як літературного жанру, його ознаки та критерії. Дослідження в творах даного автора традицій, звичаїв, історичних образів.

Новое направление в языкознании последней четверти XIX века, наиболее полно отразившее преобладавшие идеи своего времени - младограмматизм. Анализ положения младограмматизма о непреложности фонетических законов с целью доказать его неправомерность.

Аналіз основних особливостей перекладу мнемонічної абревіатури крізь призму синергетичної та системно-структурної парадигм. Пошук відповідника мнемонічної медичної абревіатури та характеристика специфіки функціонування термінів у медичному дискурсі.