Іспаномовний дискурс урядових прес-конференцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 811.134.2'42

ІСПАНОМОВНИЙ ДИСКУРС УРЯДОВИХ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЙ

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ВАСИЛЬЄВА Тетяна Олександрівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі іспано-італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Гетьман Зоя Олексіівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри іспано-італійської філології.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Кагановська Олена Марківна, Київський національний лінгвістичний університет МОН України, завідувач кафедри французької філології.

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Пономаренко Володимир Панасович, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні Національної академії наук України, в.о. завідувача відділу романських, германських і балтійських мов.

Захист відбудеться 29 жовтня 2010 р. о 10єє годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10.

Автореферат розіслано "25" вересня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради к. філол. н. Клименко Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку лінгвістики увагу науковців сфокусовано на вивченні різноманітних типів дискурсу. Однією з лакун у дослідженні дискурсу як у вітчизняній, так і в зарубіжній лінгвістиці є дискурс паблік рілейшнз (ПР-дискурс), виокремлений Г. Г. Почепцовим (мол.) у запропонованій ним класифікації. Цей тип дискурсу облуговує наукову галузь, головне завдання якої полягає у створенні позитивного іміджу інституції чи окремої особи, формуванні соціального контексту, сприятливого для функціонування інституції чи діяльності особи. Ряд дослідників розглядають ПР-дискурс у межах іншого, ширшого за обсягом типу дискурсу або вважають, що власне ПР-дискурс перетинається з іншими дискурсами, утворюючи гібридні типи (гібридний новинний ПР-дискурс - К. Ер'явец, комп'ютерний дискурс паблік рілейшнз - І. С. Короленко). Особливості ПР-дискурсу, його комунікативні стратегії частково згадуються в роботах відомих вітчизняних та зарубіжних лінгвістів (Ф. С. Бацевич, Г. Кук, Р. де Боґранд, T. A. ван Дейк). Російськими дослідниками А. Є. Богоявленським, А. Д. Кривоносовим, С. Пономарьовим розглянуто питання типології та жанроутворення ПР-текстів. Досліджено окремі ПР-жанри, а саме: іміджевий політичний медіатекст (К. В. Кіуру), електронний ПР-текст "профіль компанії" (А. М. Саєнко), ПР-жанр банківського проспекту (Т. Ю. Махортова), прес-реліз (Н. Е. Шарабаріна). Різними є підходи до дослідження прес-конференції - найдієвішого інструмента соціальної комунікації в галузі паблік рілейшнз, який передбачає безпосереднє спілкування інституцій із суспільством з метою зробити зрозумілішою для широкого загалу свою діяльність та вплинути на громадську думку. Низку праць присвячено дослідженню прес-конференції як жанру політичної комунікації (Р. Янес Меса), критичному дискурс-аналізу політичної прес-конференції (А. Бхатия), дискурсу міжнародної прес-конференції (В. Г. Ожидрянова). Проте як у вітчизняній, так і в зарубіжній іспаністиці бракує досліджень ПР-дискурсу та його різновиду - дискурсу урядових прес-конференцій в іспаномовному комунікативному просторі.

Актуальнiсть дослідження іспаномовного дискурсу урядових прес-конференцій зумовлено зростанням уваги сучасного мовознавства до аналізу різних типів дискурсу, відсутністю комплексного аналізу іспаномовного ПР-дискурсу урядових прес-конфренцій як особливого виду комунікації. Зокрема актуальним є проведення дослідження в світлі комунікативно-когнітивної парадигми, яка домінує в сучасній лінгвістиці і передбачає аналіз комунікативно-прагматичних та лінгвокогнітивних аспектів дискурсу паблік рілейшнз, що сприятиме подальшій розробці теорії дискурсу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з науковою темою, яка розробляється Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, - "Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації" (номер державної реєстрації 06БФ 044-01). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 20 листопада 2006 р. (протокол №3).

Об'єктом дисертаційного дослідження є прес-конференція як різновид ПР-дискурсу в іспаномовному комунікативному просторі.

Предмет дослідження становлять комунікативно-прагматичні та лінгвокогнітивні особливості прес-конференції як різновиду ПР-дискурсу.

Матеріалом дослідження слугують стенограми прес-конференцій уряду Іспанії, очолюваного Х. Л. Р. Сапатеро (2004 - 2009 р.р.), розміщені на урядових сайтах в мережі Інтернет.

Мета роботи полягає у виявленні лінгвокогнітивних, комунікативних, прагматичних та жанрових особливостей текстів урядових прес-конференцій як вербально-знакової форми ПР-дискурсу в іспаномовному комунікативному просторі, що потребує вирішення таких завдань:

- обґрунтувати статус дискурсу урядових паблік рілейшнз як одного із типів інституційного дискурсу та визначити специфіку його інституційності;

- довести належність урядової прес-конференції до мовленнєвих жанрів ПР-дискурсу та дати визначення прес-конференції як одного з мовленнєвих жанрів ПР-дискурсу;

- виявити особливості мовного втілення ПР-жанру урядових прес-конференцій;

- визначити, описати та систематизувати комунікативні стратегії і тактики комунікантів іспаномовних урядових прес-конференцій та дослідити мовні засоби їх реалізації;

- розробити когнітивну карту іспаномовного дискурсу урядових прес-конференцій шляхом побудови дискурсивної конфігурації концептів, які утворюють її концептуальний простір, та виявити мовні засоби їх об'єктивації. прес конференція комунікативний іспаномовний

Під час дослідження використано такі методи: метод гіпотетико-дедуктивного аналізу - для визначення місця ПР-дискурсу в типології дискурсів, доведення інституційності дискурсу урядових ПР, визначення прес-конференції як мовленнєвого жанру ПР-дискурсу; метод прагматичного аналізу - для виявлення стратегій та тактик урядової прес-конференції; метод концептуального аналізу та метафоричного моделювання - для побудови дискурсивної конфігурації концептів, які утворюють когнітивний простір іспаномовної урядової прес-конференції.

Наукова новизна полягає в тому, що в роботі вперше здійснено комплексний аналіз дискурсу урядових прес-конференцій на матеріалі іспанської мови в межах комунікативно-когнітивної парадигми: розглянуто комунікативні стратегії і тактики комунікантів дискурсу урядових прес-конференцій та розроблено його когнітивну карту шляхом утворення дискурсивної конфігурації концептів, що лежать в основі зазначеного дискурсу та притаманні іспанському суспільству. Урядова прес-конференція розглядається як мовленнєвий жанр дискурсу паблік рілейшнз: досліджено її жанрово-композиційні особливості та створено анкету мовленнєвого жанру, виявлено параметри його мовного втілення.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається тим, що результати проведеного дослідження та його матеріали є внеском у теорію дискурсу, методологію дослідження іспаномовного інституційного дискурсу, комунікативну та когнітивну лінгвістику, стилістику іспанської мови, генологію. Науковим внеском є виявлення основних дискурсотвірних рис урядової прес-конференції як окремого виду інституційного дискурсу; визначення прес-конференції як мовленнєвого жанру дискурсу паблік рілейшнз та висвітлення на матеріалі іспанської мови характерних рис іспаномовного дискурсу урядових прес-конференцій, специфіки його функціонування та особливостей подання інформації, закладеної у текстах урядових прес-конференцій, її сприйняття та впливу на свідомість адресатів.

Практична цінність дослідження вбачається у можливісті використання його положень та висновків у теоретичних курсах зі стилістики іспанської мови, спецкурсах із дискурсології, комунікативної та когнітивної лінгвістики, а також у практиці викладання іспанської мови і перекладу та підготовці навчальних посібників.

На захист виносяться такі положення:

1. Дискурс урядових прес-конференцій за сферою функціонування є дискурсом урядових паблік рілейшнз, який поєднує в собі риси політичного, масмедійного та рекламного дискурсів. Його особливість полягає у наявності подвійного агента ПР-діяльності в особі представника уряду, який у комунікативному акті виступає як колективний адресант, і представників ЗМІ, що виконуюють роль як адресата, так і адресанта, а також у наявності подвійного клієнта ПР-діяльності в особі представників ЗМІ як групового клієнта та громадян країни як масового клієнта, що виступають у комунікативному акті як медіатор та адресат. Крім того, подвійний статус представників ЗМІ як колективного адресата та адресанта зумовлює особливості розвитку інтеракції, яка лежить в основі дискурсу урядових прес-конференцій.

2. Дискурс урядових прес-конференцій належить до інституційного дискурсу, оскільки він становить комунікацію у сфері відносин суспільного інституту з громадянами у заздалегідь визначених межах, де адресантом виступає особа, чия роль зумовлена її статусом представника інституту та чия мета полягає у сприянні формуванню довіри громадян до інституту влади шляхом інформування громадськості про свою діяльність.

3. Прес-конференція є мовленнєвим жанром ПР-дискурсу, якому притаманна двокомпонентна композиційна структура: монолог (повідомлення) + полілог (колективне інтерв'ю). Специфіка жанру виражається у поєднанні особливостей письмового та усного мовлення: розгорнутих синтаксичних конструкцій і еліпсису, літературної мови і розмовного мовлення. Його комунікативною метою - впливом на свідомість громадськості з метою створення позитивного іміджу уряду - пояснюється використання вербальних засобів увиразнення мовлення, серед яких наявні стилістичні фігури, лексичні та синтаксичні повтори, метафоричне перенесення, емфатичні конструкції, риторичні та еліптичні речення, запитально-відповідна структура висловлення.

4. Комунікативна мета представника уряду, яка полягає в створенні позитивного іміджу уряду та формуванні середовища, сприятливого для його функціонування, зумовлює використання адресантом у монологічній частині урядової прес-конференції маніпулятивної стратегії нав'язування свого бачення реальності, гармонізації відносин із громадськістю, позитивної самопрезентації та інформативно-аргументативної. Зміна статусно-рольових відносин мовних особистостей у полілогічній частині прес-конференції зумовлює зміну комунікативних інтенцій представника уряду, які полягають у збереженні позитивного іміджу уряду, що, в свою чергу, передбачає зміну його комунікативних стратегій. Серед полілогічних стратегій представника уряду присутні маніпулятивна стратегія ухиляння від відповіді, стратегія самозахисту, кооперативна стратегія та конфліктна стратегія демонстрації ставлення до запитання журналіста. Мета представника ЗМІ, яка полягає в отриманні більш повної інформації чи дискредитації уряду, реалізується за допомогою кооперативної стратегії пошуку інформації чи маніпулятивної стратегії.

5. Комунікативна релевантність концептів ESTADO, ESPAСA, GOBIERNO, NACIУN, EUROPA, TERRORISMO, INMIGRACIУN, BIENESTAR, DERECHOS у дискурсі прес-конференцій уряду Іспанії, очолюваного Х. Л. Р. Сапатеро, дозволяє розглядати їхню сукупність як дискурсивну конфігурацію концептів, яка утворює концептуальний простір іспаномовного дискурсу урядових прес-конференцій, лежить в основі когнітивної карти досліджуваного дискурсу й актуалізується в його інтерактивній та жанровій моделях.

6. Створення позитивного іміджу уряду адресантом урядової прес-конференції відбувається шляхом підвищення аксіологічної цінності концептів, які втілюють ціннісні пріоритети іспанського уряду, та увиразнення антиконцептів, боротьба із якими потребує спільних зусиль уряду та суспільства.

Апробація результатів наукового дослідження. Основні результати досліджень обговорено на шістьох наукових конференціях: Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених "Світоглядні горизонти філології: традиція та сучасність" (Київ, квітень 2007 р.), Всеукраїнській науковій конференції молодих учених "Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий виміри" (Київ, квітень 2008 р.), ІІ Всеукраїнській науковій конференції "Пріоритети германського і романського мовознавства" (Луцьк, червень 2008 р.), Міжнародній науковій конференції "Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики" (Київ, жовтень 2007 р.), Міжнародній науковій конференції "Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі" (Київ, жовтень 2008), ІІІ Міжнародній науковій конференції "Пріоритети германського та романського мовознавства" (Луцьк - Світязь, червень 2009 р.).

Публікації. Результати виконаного дослідження викладено у 9 статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (4,99 др. арк.). Усі публікації є одноосібними.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (307 позицій, з них - 107 іноземними мовами), списку джерел ілюстративного матеріалу (341 позиція) та додатків, у яких вибірково представлені стенограми прес-конференцій голови уряду Іспанії Х. Л. Р. Сапатеро та речника очолюваного ним уряду протягом 2004-2009 років та таблиця загальної класифікації комунікативних стратегій і тактик мовних особистостей іспаномовних урядових прес-конференцій. Загальний обсяг дисертації складає 284 сторінки, з них основного тексту дисертації - 196 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, сформульовано мету та завдання, визначено об'єкт та предмет дослідження, описано його методи, сформульовано положення, що виносяться на захист, висвітлено наукову новизну, з'ясовано теоретичне і практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію роботи, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження іспаномовного дискурсу урядових прес-конференцій" проаналізовано місце дискурсу урядових прес-конференцій як різновиду дискурсу паблік рілейшнз, визначено теоретико-методологічні засади його дослідження. З метою дослідження комунікативно-прагматичних особливостей зазначеного дискурсу, в основі якого лежить аналіз комунікативних стратегій та тактик мовних особистостей, визначено понятійний апарат комунікативної лінгвістики, який у подальшому використовується в роботі. Основою лінгвокогнітивного аналізу слугує опис концептів, які утворюють когнітивну карту дискурсу урядових прес-конференцій. Під когнітивною картою розуміємо, за О. О. Селівановою, інформаційну модель дискурсу чи тексту, що містить ментальні репрезентації їхнього змісту, становить глобальну картину кореляції та функціонування смислових програм, зумовлену стратегіями породження, сприйняття повідомлення й інтерактивністю комунікантів. Когнітивна карта дискурсу охоплює жанрову модель як прототипову структуру особливостей певного класу текстів, інтерактивну модель, яка містить задум, інтенції, комінікативні стратегії, статуси та ролі комунікантів, а також концептуальний простір дискурсу, що включає його загальний концепт і підпорядковані йому типи концептів інформаційного масиву дискурсу. Для дослідження концептуального простору дискурсу здійснюється опис кожного концепту з огляду на його троїсту структуру: понятійний субстрат, перцептивно-образний адстрат, валоративний епістрат (за А. М. Приходьком) або використовуються фреймові структури (за С. А. Жаботинською).

ПР-дискурс, різновидом якого є дискурс урядових прес-конференцій, є гібридним за своєю природою. Використання засобів масової інформації поєднує його із масмедійним. Формування позитивного іміджу та позиціонування інституту чи суб'єкта поєднують його з рекламним дискурсом.

Дискурс урядових ПР належить до інституційних дискурсів та має чітко окреслені диференційні ознаки. Спираючись на дефініцію дискурсу, запропоновану Ф. С. Бацевичем, визначаємо дискурс урядових паблік рілейшнз як інтерактивне явище, що має різні форми вияву (усну, письмову, паралінгвальну), відбувається у межах усіх можливих каналів засобів масової комунікації (радіо-, телекомунікації, друковані ЗМІ, комп'ютерна мережа, безпосереднє спілкування), регулюється стратегіями і тактиками його учасників, якими є представники уряду як агент (адресант) та представники ЗМІ і громадськість, що є клієнтом (адресатом), на якого спрямована ПР-діяльність; це синтез когнітивних, мовних і позамовних чинників, які визначаються конкретним колом "форм життя", залежних від суспільно-політичної тематики спілкування і має на меті створення позитивного іміджу уряду чи окремого його представника.

Поділяючи думку Ф. С. Бацевича, згідно з якою в межах дискурсів людське мовлення організують мовленнєві жанри, постулюємо урядову прес-конференцію як мовленнєвий жанр дискурсу урядових ПР. Розкриваючи механізм прес-конференції як мовленнєвого жанру дискурсу урядових ПР, ми спираємось на концепцію мовленнєвого жанру, розроблену у працях М. М. Бахтіна, В. В. Дементьєва, К. Ф. Сєдова та Т. В. Шмельової. Для опису жанрової моделі досліджуваного дискурсу використовуємо анкету мовленнєвого жанру, запропоновану Т. В. Шмельовою, яка охоплює сім критеріїв його характеристики: комунікативну мету; концепцію адресанта; концепцію адресата; подійний зміст; чинники комунікативного минулого та майбутнього та параметр мовного втілення, який виявляється в мовному оформленні мовленнєвого жанру. Дослідивши стенограми іспаномовних урядових прес-конференцій за цією анкетою, ми дійшли висновку, що урядова прес-конференція - це відносно стійкий тип висловлювання у галузі паблік рілейшнз, спрямований на досягнення конкретного комунікативного ефекту - створення позитивного іміджу уряду шляхом впливу на свідомість громадськості (масового адресата) через ЗМІ (медіатора), що має специфічну соціально-політичну тематику в межах подвійного колективного адресанта (представника уряду та представника ЗМІ), якому притаманна стійка двокомпонентна композиційна структура (монолог + полілог).

Монологічна частина прес-конференції, що становить завчасно підготовлену доповідь представника уряду, зберігає особливості письмового мовлення, зокрема розгорнуті синтаксичні конструкції. Для привернення уваги адресата, прискорення сприйняття та адекватного розуміння інформації представник уряду використовує такі стилістичні прийоми, як синтаксичний паралелізм, лексичні та морфологічні повтори, перелік, запитально-відповідну структуру висловлення, риторичні запитання. Наприклад, поліптотон як різновид морфологічного повтору сприяє вияву експресивності та змістовій ємності повідомлення: Sabe, que nuestro objetivo es, ha sido y serб, el apoyo a las vнctimas y todo lo que se pueda hacer, tanto desde el Gobierno, como desde el propio Parlamento, en apoyo y solidaridad a las vнctimas de esta tragedia (17.09.04). Запитально-відповідна структура висловлення акцентує увагу на інформації, яку адресанту необхідно довести до слухачів, та створює враження активної участі адресатів в інтеракції: Eso їquй significa? їQue continuamos la filosofнa de la Ley y esas personas especialmente vulnerables estбn dentro del бmbito de la Ley de violencia que protege a la mujer? No. Lo que significa es que se introduce una agravante para esas personas especialmente vulnerables... (01.10.04).

Полілогічній частині, що проходить у формі колективного інтерв'ю, притаманні особливості усного розмовного мовлення, такі як еліптичні та окличні речення, розмовна лексика та новотвори, запозичення з інших мов. Одним із типових прикладів еліпсису в іспанській мові є опущення елементів пропозиції: Mбs ayuda, pero tambiйn mejor ayuda (13.10.06). Відсутність активного дієслова prestar та іменника, що позначає актанта, надає мовленню більшої виразності і дозволяє акцентувати увагу адресата на якості допомоги, наданої іспанським урядом нерозвиненим країнам.

Значну частину мовних одиниць мовленнєвого жанру урядової прес-конференції складають метафори, які представник уряду використовує як засіб маніпулювання свідомістю адресата, впливу на його волю, інтелект з метою отримання позитивної оцінки своєї діяльності. Типовими для досліджуваного жанру є такі базові метафори: соціальні, антропоморфні, артефактні та природоморфні. Понятійною сферою-джерелом соціальної метафори, виявленої у стенограмах іспаномовних урядових прес-конференцій, є "бойові дії", "театр", "музика" та "подорож". Серед антропоморфних метафор виявлено метафори понятійної сфери-джерела "частини тіла", "фізичний стан людини", "результат руху чи дії людини", "хвороби та їх діагностика". Серед артефактних метафор проаналізовано понятійні сфери "оселя", "механізм", "предмети побуту". Джерелами природоморфної метафори у жанрі урядової прес-конференції слугують понятійні сфери "природні явища", "рослинний світ".

У другому розділі "Комунікативно-прагматичні особливості іспаномовного дискурсу урядових прес-конференцій" виявлено та систематизовано комунікативні стратегії і тактики мовних особистостей урядової прес-конференції, які разом із їх статусно-рольовими відносинами та комунікативною метою утворюють інтерактивну модель дискурсу.

Стратегічна мета представника уряду як головного адресанта урядової прес-конференції в монологічній частині, яка полягає у створенні позитивного іміджу уряду та формуванні середовища, сприятливого для його діяльності, реалізується за допомогою маніпулятивної стратегії нав'язування свого бачення реальності, гармонізації відносин із громадськістю, позитивної самопрезентації та інформаційно-аргументативної стратегії. Зміна статусно-рольових відносин у полілогічній частині зумовлює використання представником уряду маніпулятивної стратегії ухиляння від відповіді, стратегії самозахисту, кооперативної стратегії демонстрації позитивного ставлення до запитання журналіста і конфліктної стратегії демонстрації ставлення до запитання журналіста. Використання кооперативної стратегії пошуку інформації і маніпулятивної стратегії представником ЗМІ обумовлене виконанням ним ролі колективного адресанта у полілогічній частині урядової прес-конференції.

Мета стратегії позитивної самопрезентації полягає у прагненні адресанта подати себе у найпривабливішому світлі і реалізується через такі тактики представника уряду: нагадування про дотримане слово, гіперболізація власних досягнень, надання собі більшої ваги за допомогою числа, демонстрація винятковості адресанта, вираження впевненості у своїх діях, запевнення у незмінності курсу уряду, демонстрація єдиної команди. Наприклад, тактика демонстрації винятковості адресанта належить до еспліцитних і втілюється на лексичному рівні за допомогою маркерів ексклюзивності: означень primero, uno de los primeros, ningъn otro, обставини por primera vez та метафоричних виразів estar a la cabeza, ser la vanguardia: Me siento muy satisfecho de presidir el primer Gobierno que ha convertido la televisiуn tradicionalmente de partido en una televisiуn de todos, con un presidente elegido por el Parlamento... ( 29.12.06).

Мета стратегії гармонізації відносин полягає у створенні зовнішнього та внутрішнього соціально-політико-психологічного середовища, сприятливого для успішного функціонування уряду. У процесі дослідження зазначеної комунікативної стратегії виявлено тактики ввічливості, похвали, піклування про адресата, заохочення адресата до співпраці та солідаризації із адресатом. Так, тактика ввічливостi реалізується через формули звертання і побажання, висловлення співчуття чи подяки адресату. В межах мовленнєвих актів ця тактика представлена експресивами, що виражають психологічний стан адресанта та характеризують міру його відвертості. На граматичному рівні вони представлені словосполученням: quiero/quisiera + infinitivo + N + a + N(Pron) + por + N, ускладненим присвійними займенниками та прикметниками, в якому опорною є дієслівна конструкція querer+infinitivo із семантикою `бажання виразити емоції'. Прямий додаток, виражений іменником із семою `вибачення', `подяка', `співчуття', передає конкретний емоційний стан адресанта по відношенню до цільової групи адресатів: pedir disculpas, expresar / trasladar gratitud / agradecimiento; expresar / trasladar dolor / pesar / pйsame / afecto / apoyo. Ці формули, що містять ілокутивні та пропозиційні елементи, є усталеним етикетним компонентом дискурсу іспаномовної урядової прес-конференції: Buenos dнas. Quiero, ante todo, pedirles disculpas por el retraso, pero ha sido un Consejo de Ministros largo e intenso (28.10.04).

Наявність прихованої мети та намагання її досягнути урядом доводить факт застосування маніпулятивних стратегій його представниками. В монологічній частині прес-конференції представник уряду використовує маніпулятивну стратегію нав'язування адресатові свого бачення реальності. Інтенцією представника уряду є корегування інформації стосовно існуючого в суспільстві стану речей, покращення іміджу уряду, створення сприятливих умов для його діяльності. Комунікативна мета зазначеної стратегії досягається за допомогою тактик: використання універсальних висловлювань, твердження та повтору, добору лексичних одиниць чи номінації явищ та подій суспільно-політичного життя, "яскравих узагальнень", символізації реалій життя, посилання на авторитети. Так, у тактиці твердження та повтору маніпулятивний прийом повтору втілюється у синтаксичних фігурах: паралельних конструкціях, анафорах, епіфорах. Використанням зазначеного прийому характеризується мовлення голови уряду Х. Л. Р. Сапатеро, яке є більш експресивним поріняно з мовленням речника та інших представників уряду. Повтори зустрічаються як у межах одного складного речення, так і в межах текстового блоку: El Gobierno ha gozado de una fuerte estabilidad, que le ha permitido llevar a la prбctica sus compromisos polнticos. Es una estabilidad que la acreditan las mбs de 170 leyes aprobadas...; es una estabilidad que la acreditan los cuatro Presupuestos Generales del Estado aprobados... (14.01.08).

Інформативно-аргументативна стратегія представника уряду має на меті інформування суспільства про діяльність уряду та його позицію відносно питань, які цікавлять громадськість. Зазначена стратегія використовує засоби експліцитного впливу, тобто переконання шляхом наведення аргументів, як раціональних, так і емоціональних. Так, тактика чіткого структурування інформації є важливим способом реалізації персуазивної інтенції адресанта та полягає у поліпшенні ефективності комунікації, оскільки вона полегшує сприйняття адресатом інформаційного потоку мовлення адресанта. Ця тактика передається через низку дискурсивних маркерів, що допомагають адресату зорієнтуватися в інформації, структуруючи промову представника уряду. Дискурсивні маркери лінеарності, які передають послідовність чи перелік: En primer lugar,... En segundo lugar,... En tercer lugar,.. En cuarto lugar,... por ъltimo, en fin, por fin, finalmente, налаштовують адресата на переключення уваги з однієї теми на іншу та краще її засвоєння: En primer lugar, hemos abordado un Consejo de Ministros en donde los temas fundamentales que se han abordado son los temas de educaciуn y la Ministra nos acompaсa. En segundo lugar, la Ministra ha informado sobre dos importantes proyectos de leyes.... En tercer lugar, tambiйn se ha aprobado el Anteproyecto de Estatuto de la Funciуn Docente no Universitaria... Finalmente, hemos dedicado una buena parte tambiйn del Consejo de Ministros a abordar un tema muy importante que es la gratuidad en la educaciуn infantil (30.06.06).

З метою приховування “слабких” місць у діяльності уряду та збереження його позитивного іміджу представник уряду вдається до використання маніпулятивної стратегії ухиляння від прямої відповіді на запитання представника ЗМІ. Вона реалізується тактиками: переміщення акценту, позначення неточної кількості, періоду чи часу, мітигації, поширеного вступу, непрямої критики, переадресування питання, відмови від відповіді із поясненням причини, відмови від відповіді через незнання інформації, натяку на недоречність запитання. Так, тактика переміщення акценту полягає в уникненні прямої відповіді на запитання журналіста з акцентуванням уваги на менш важливому аспекті, що не викликає негативних емоцій у адресата. Зазначена тактика передбачає уникнення заперечних речень у відповіді та визначається явищем різних можливостей опису однієї й тієї ж ситуації за допомогою мовних засобів, яке отримало назву варіативної інтерпретації дійсності:

P. - Desde hace dos aсos, creo que la ъltima visita data de diciembre del aсo 2005, usted no ha visitado las tropas en estas misiones. їPretende hacerlo en las prуximas fechas o es una tarea pendiente que dejamos para la prуxima Legislatura?

R. - Como usted ha recordado, he visitado las tropas en Afganistбn. Es verdad que tengo el deseo de visitar las tropas en el Lнbano. Sуlo hay un condicionante a esa circunstancia, lуgicamente, que es la propia situaciуn que hay en el Lнbano (28.12.07).

Для відповіді на запитання журналіста адресант обирає твердження з позитивною оцінкою, замість заперечення, яке вже a priori наділене негативною оцінкою.

Тактики, що належать до стратегії самозахисту (виправдання, спростування інформації та критики опонентів), застосовуються представником уряду з метою переконання адресата в необґрунтованості звинувачень з боку представника ЗМІ. Так, тактика спростування інформації на лексико-сематичному рівні втілюється за допомогою ключових дієслів із семою `заперечення' desmentir, negar, посилених прислівниками із модальністю категоричності de manera contundente, de ninguna manera, tajantemente, absolutamente; безособових дієслівних словосполучень із семою `неправда': no es cierto, es falso, no corresponde con la realidad; заперечних займенників nada, nadie, ningъn (-o, -а). На синтаксичному рівні ця тактика представлена заперечними реченнями із часткою no; заперечними реченнями, обов'язковим компонентом яких є частка ni у словосполученнях: ni siquiera, no... ni, ni... ni із дієсловами в індикативі або в еліптичних конструкціях: Y eso no ha contribuido, de ninguna manera, a enfriar nuestras relaciones ni con Marruecos ni con Estados Unidos (04.06.04).

Стратегія демонстрації позитивного ставлення представника уряду до запитання журналіста орієнтована на дотримання адресантом максими повноти інформації. Вона полягає в інформуванні адресата шляхом уточнення, конкретизації, пояснення чи узагальнення інформації, яку містить питання журналіста. Для реалізації цієї стратегії представник уряду обирає тактики прямої відповіді, узагальнення та пояснення. Наприклад, тактика прямої відповіді полягає у наданні представником уряду прямої стверджувальної чи негативної відповіді на запитання представника ЗМІ. Це може бути коротка відповідь за допомогою слів-речень Sн чи No або заперечних займенників: ninguno(-a), nada, nadie чи маркерів очевидності та впевненості: por supuesto, claro, exacto, sin duda, seguro, sн por cierto, desde luego, en efecto: P.- Querнa preguntarle si el Gobierno ha tenido algъn tipo de contacto con ETA durante la campaсa electoral. R. - Ninguno, absolutamente ninguno (15.06.07).

Прес-конференція як мовленнєвий жанр паблік рілейшнз за своєю природою не передбачає породження конфліктних ситуацій, адже це протирічить її основному завданню - встановленню комунікативного контакту між інституцією та громадськістю, налагодженню гармонійних відносин адресанта та адресата. Проте у відповідь на провокаційні запитання представник уряду вимушений послуговуватися саме конфліктною стратегією демонстрації ставлення представника уряду до запитання журналіста, представленою в межах урядової прес-конференції лише однією тактикою - відмови від відповіді. На граматичному рівні адресант послуговується прагматичними формулами, що містять заперечну частку no або мають сему `заперечення': no quiero polemizar con nadie, no hago comentarios, no es un tema que ha sido objeto de estudio.

Залежно від комунікативної мети журналіст обирає стратегію, спрямовану на співробітництво із представниками влади - кооперативну, або стратегію здійснення впливу на адресата з метою змусити його надати "закриту" інформацію чи таку, що може зашкодити іміджу уряду - маніпулятивну. Кооперативна стратегія пошуку інформації журналіста представлена тактиками, що розкривають погляди журналіста та його настанову на отримання повної та достовірної інформації шляхом співпраці з представником уряду. Зазначена стратегія представлена тактиками прямого запиту інформації, припущення та уточнення питання. Так, тактика уточнення питання, комунікативною метою якої є отримання додаткової інформації, котра б допомогла остаточно з'ясувати питання, що цікавить журналіста, а з іншого боку, акцентувати на ньому увагу масового адресата, характеризується використанням лексем із семою `preciso' та `concreto' в уточнюючих прямих та непрямих квеситивах: - Querнa algunas precisiones sobre las prohibiciones extraordinarias; en concreto, їla prohibiciуn de fumar se extiende a todas las бreas forestales o sуlo a las consideradas de riesgo? ( 22.07.05).

Маніпулятивна стратегія журналіста полягає у здійсненні впливу на представника уряду з метою примусити його відповідати на запитання, на які за конвенцією заборонено відповідати комуніканту, що уособлює уряд. Настановою журналіста є не стільки отримання повної інформації, скільки формування у масового адресата негативного ставлення до діяльності уряду. Фактичний аналіз урядових прес-конференцій дозволяє виявити три тактики: прихованого запиту інформації, провокаційного запитання та перевтілення. Наприклад, тактика провокаційного запитання полягає у формулюванні журналістом запитання таким чином, щоб оприлюднити і донести до масового адресата інформацію, яка може викрити недоліки в діяльності уряду: -...їno lamenta que en el actual momento haya indicadores, como la inflaciуn, en el momento mбs alto de estos cuatro aсos o el Euribor tambiйn mбs alto de los siete aсos, que perjudican notablemente el poder adquisitivo, la renta de las familias? (28.12.07). Зазначена тактика втілюється у вживанні негативно забарвлених дієслів lamentar, perjudicar, fallar, маркерів екземпліфікації por ejemplo та ілюстрування como demuestran los datos y cifras із негативними фактичними даними, які характеризують стан справ.

Отже, виявлені комунікативні стратегії та тактики комунікантів іспаномовних урядових прес-конференцій, які визначаються їх статусно-рольовими відносинами та комунікативною метою, становлять інтерактивну модель зазначеного дискурсу.

У третьому розділі "Лінгвокогнітивні особливості іспаномовного дискурсу урядових прес-конференцій" вивчається зв'язок між дискурсом та концептами. Діалектичний зв'язок між ними полягає в тому, що будь-який дискурс "концентрується навколо певних концептів", а його когнітивну карту, окрім жанрової та інтерактивної моделей, утворює концептуальний простір, який включає загальний дискурсивний концепт (метахтон) та підпорядковані йому різні типи концептів інформаційного простору дискурсу (автохтони - концептуальні константи та аллохтони, що є змінними у певному дискурсі і можуть з'являтися довільно). Згадані концепти утворюють певну конфігурацію типологічно різних ментальних одиниць. Кожна з таких конфігурацій концептів створює неповторний "ментально-інформаційний портрет" того чи іншого дискурсу. Дискурсивна конфігурація концептів (термін А. М. Приходька) - це угруповання концептів, що належать різним концептополям, які входять у своїй сукупності до системи вищого порядку - концептосфери. Метахтонами дискурсу урядових прес-конференцій є концепт, який маркує його власне ім'я RUEDA DE PRENSA та концепти-фіксатори основних понять галузі паблік рілейшнз - IMAGEN, OPINIУN PЪBLICA, INFORMACIУN, HARMONІZACIУN, CONSENSO, PERSUACIУN, MANIPULACIУN. Проте провідне місце в описі концептуального простору урядових прес-конференцій займає постійний набір автохтонів - пріоритетних концептів, які утворюють каркас ментально-інформаційного портрету досліджуваного дискурсу.

Комунікативна релевантність автохтонів ESTADO, ESPAСA, GOBIERNO, NACIУN, EUROPA, TERRORISMO, INMIGRACIУN, BIENESTAR у дискурсі прес-конференцій уряду Іспанії, очолюваного Х. Л. Р. Сапатеро, яку виявлено через актуальність тем, вербалізованих згаданими концептами у зазначений період, дозволяє розглядати їх як дискурсотвірний конгломерат іспаномовних урядових прес-конференцій. Зазначені концепти пов'язані між собою відношеннями координації, субординації та імплікації у такій схемі (див. рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Дискурсивна конфігурація концептів іспаномовної урядової прес-конференції

Ієрархічне розгортання концептосфери дискурсу можна розглядати, спираючись на класифікацію ментальних одиниць, запропоновану О. М. Кагановською та доповнену А. М. Приходьком, основними таксонами якої виступають мегаконцепт - макроконцепт - гіперконцепт - мезоконцепт - катаконцепт, де перша ланка є високоабстрактною сутністю, макроконцепти є своєрідними доменами, гіперконцепти є родовими, а мезоконцепти - видовими конструктами ментальних утворень, а останні є власне концептами, тобто атомарними одиницями концептосистеми. Автохтони складають чотири ланки у наведеній ієрархії. Макроконцепт ESTADO перебуває у відношенні субординації із гіперконцептом ESPAСA та оточуючими його мезоконцептами BIENESTAR, DERECHOS, EUROPA, TERRORISMO, INMIGRACIУN. Гіперконцепт ESPAСA та мезоконцепти GOBIERNO і NACIУN імпліковані у макроконцепті ESTADO як його складові частини. Між собою мезоконцепти поєднані відношеннями координації. Кожний з них складається з певного набору катаконцептів: DERECHOS (DESIGUALDAD, DISCRIMINACIУN, EXCLUSIУN, VIOLENCIA DE DERECHOS, IGUALDAD, ACCESIBILIDAD, INTEGRACIУN). ECOLOGНA (MEDIO AMBIENTE, CAMBIO CLIMБTICO, CONTAMINACIУN, ENERGНA, CATБSTROFES NATURALES), ASISTENCIA SOCIAL (VIVIENDA PROTEGIDA, AYUDA A LOS MAYORES, AUTONOMНA PERSONAL, DEPENDENCIA, ASISTENCIA A LOS DISCAPACITADOS).