Комплексний аналіз концептосфери БОГ у біблійному, фольклорному, лінгвістичному (словниково-діахроннному) дискурсах як сегментах української мовної картини світу Інтерпретація вербалізованих концептів і субконцептів, що об'єднані концептосферою БОГ.

Аналіз концептосфери буття, репрезентованої поетичним доробком В. Калашника. Аналіз екзистенційних концептів: життя, смерть, світ, час. Формування кожного концепту на основі відповідного поняття, підґрунтя якого складає сукупність лексичних значень.

Співставлення базових елементів світоглядних та мовних картин світу в німецькій та українській етнокультурах дозволяє розглянути глибинні світоглядні основи, на яких базуються елементи граматичної, морфологічної, синтаксичної системи кожної окремої мови.

Художественные и публицистические реминисценции в языке внутрисемейных родословных, специфика интертекстуальности. Чужая речь в истории семьи как грамматический способ маркирования "чужого текстового пространства". Актуальные аспекты когнитивной науки.

Ознаки, які синтезують концептосферу воля, відображаючи суспільно значущі національно марковані ідеї. Виявлення протиставлення волі народу та волі влади як демократичного й автократичного векторів розвитку суспільства у суспільно-політичному дискурсі.

Аналіз концептосфери "гідність" у свідомості носіїв української мови та культури за допомогою методу когнітивної дефініції. Характеристика культурних сценаріїв, пов’язаних з концептосферою "гідність" за матеріалами корпусу публіцистичних текстів, паремій.

Когнитивная теория научного текста, ее связь с механизмами вербализации результатов когнитивной деятельности человека, языковой объективации процессов этой деятельности. Роль языка и речи в познавательных процессах. Научный концепт как единица сознания.

Статья посвящена проблеме изучения концептосферы как одного из центральных понятий когнитивной лингвистики. Концептосфера рассматривается как способ структуризации когнитивного пространства: выделяются характерные признаки и свойства, дается типология.

Рассмотрение любви как средства социализации человека, вовлечения его в систему общественных отношений на основе спонтанной и внутренне мотивированной потребности в движении к более высоким ценностям. Исследование трактовок основных пословиц о любви.

Огляд основних архетипних мандрівних концепцій на дискурсивному рівні осмислення тревелогів. Вивчення лінгвокультурологічної природи концептів, її виявів у подорожніх розповідях. Роль у подорожніх описах поняття екзотики, створення певного типу дискурсу.

Определение базовых концептов творчества Марины Цветаевой, вербализованных средствами адъектива и субстантива ("эпитетного комплекса"). Описание интерпретационного поля концепта "деревья" как ключевого смысла природного мира для поэтики М. Цветаевой.

Изучение привлечения инструментов анализа когнитивной науки в языкознании и поэтике с целью обогащения филологического знания. Описание базовых концептов творчества поэтессы, вербализованных средствами адъектива и субстантива ("эпитетного комплекса").

Знакомство с компонентами номинативного поля контекстуальных концептов, формирующих концептосферу художественного текста. Рассмотрение значимых направлений современной когнитивной лингвистики. Общая характеристика повести В. Тендрякова "Расплата".

Вивчення процесу формування постмодерної концептуальної картини світу. Виділення концептів, що утворюють композиційний та мовний рівень тексту, виступають смисловими виразниками мовної картини світу Хуліо Кортасара, авторського задуму та інтенцій.

Изучение особенностей поэтического идиолекта Василия Каменского. Анализ концептосферы идиолекта на материале индивидуально-авторских новообразований. Изучение индивидуально-авторских слов поэта на примере концепта "воздух", характеристика его специфики.

У статті акцентовано на дискусійному характерові потрактування поняття "релігійний дискурс"; визначено підходи до його розуміння; наголошено на необхідності лінгво-культурологічного його дослідження з використанням елементів концептуального аналізу.

Розгляд інтерпретаційної стратегії аналізу української діаспорної дитячої літератури, яка розглядається крізь призму концептосфери свого-чужого. Суть поняття "національна концептосфера", осмислення якого здійснюється за допомогою герменевтичного підходу.

Мисленнєво-мовленнєва репрезентація знань про спорт в українськомовному спортивному медійному просторі, що на сучасному етапі є однією з найпопулярніших серед рейтингових тематик у засобах масової комунікації. Способи структурування поняттєвої сфери.

Суть вербалізації та шляхи концептуалізації міжмовних фразеологічних еквівалентів та аналогів царини грошових відносин на матеріалі польських та українських лексикографічних джерел. Використання методу співвіднесення картини світу і лексичної семантики.

Определены концептуальные смыслы - универсальные, составляющие ядро концепта "врач" в русской и других лингвокультурах (занимается и имеет право заниматься лечением; имеет медицинское образование;) и этноспецифические (заклинатель, заговариватель).

Обзор подходов к категории времени с позиций различных наук. Основные механизмы формирования темпоральных концептов. Когнитивные модели темпоральности, их структура. Исследование особенностей формирования темпорального аспекта образа ситуации текста.

Установление дискурсивных условий и лингвокогнитивных способов концептуализации, категоризации и перекатегоризации вымысла в языковом сознании и тексте. Изучение механизмов семантико-модуляционных изменений, сопровождающих процесс актуализации лексем.

Вопросы взаимосвязи и взаимодействия языка и культуры. Формирование лингвокультурологического направления в изучении языка как выразителя национальной ментальности. Суть "языковой картины мира", что основывается на изучении представлений человека о мире.

Изучение фразеологических единиц и языковых явлений с точки зрения когнитивной лингвистики. Сущность понятия "фразеологизм". Выявление особенностей концептуализации идиом с соматическим компонентом "верхняя конечность" в русском и английском языках.

Анализ особенностей концептуализации действия английскими фразовыми глаголами, образованными от существительных семантических групп: названий животных, частей тела и инструментов. Роль концептуальных оснований семантики в процессах языковой категоризации.

Изучение особенностей построения, репрезентации и описания лексико-семантического поля концептосферы традиционного домостроительства на примере русской языковой картины мира представленных в тексте литературного памятника нач. XVI века "Домострой".

Изучение эмоциональной сферы человека и ее роли в повседневной-практической, когнитивно-познавательной и коммуникативно-речевой деятельности людей. Рассмотрение эмоций как способа формирования национальной картины мира, регулирования поведения в обществе.

Сущность категории "концепт" и направления его исследования, когнитивно-дискурсивный анализ с элементами метода лингвистического описания политической картины мира. Исследование инаугурационное обращения президента к нации, его центральные концепты.

Диахронические изменения семантики слова-номинанта концепта "милосердие" в русском языке. Обоснование важности данного концепта для творчества М. Горького. Разное понимание концепта "милосердие" - главный эстетический прием в его художественной системе.

Особенности отражения мира растений в языке. Семантическая общность "растения", которая является одним из пластов лексики, активно участвующим в языковой концептуализации различных явлений. Общенародные фитонимы, употребляемые в производном значении.