Анализ разных точек зрения ученых на проблему языковой личности в лингвистическом дискурсе. Рассмотрение характеристик языковой личности: связи с возрастом, со временем, с полом, с социальной группой, профессией, интеллектом, языковой компетенцией.

Языковые нормы: правила произношения, правописания, словоупотребления, грамматики. Основные источники языковой нормы. Динамичность развития языка и изменчивость норм. Лексические нормы и их отражение в толковых словарях. Изменение грамматических норм.

В статье рассматривается понятие трансграничной несостоятельности. Выделяются принципы и критерии. Произведен обзор случаев использования термина "трансграничная несостоятельность" в российском законодательстве и выявлены лексические особенности.

Общие и дифференциальные свойства всех видов паремиологических единиц: пословиц, поговорок, афоризмов, крылатых выражений, а также их трансформантов. Историческая справка об их появлении. Выводы об эффективности изучения данных языковых элементов.

Драма в истории литературы как литературный род, претерпевающий наибольшие изменения. Исследование понятийного пространства драмы в "Экспериментальном словаре новейшей драматургии". Новые грани уже устоявшихся в филологии понятий, связанных с драмой.

Влияние теории понятийных категорий О. Есперсена на развитие науки о языке. Имплицитные и универсальные характеристики категорий. Значение лингвистической концепции О. Есперсена для истории исследований понятийных категорий в западной и российской науке.

Искусство в семантическом пространстве текста. Национально-культурная специфика в использовании определенных когнитивных моделей. Применение терминов профессионального языка: дискант, фиоритура, синкопа, рулада, регент и прочие, в текстах М.А. Булгакова.

Анализ лингвистических понятий "концептуальная картина мира", "картина мира" и "языковая картина мира". Вопросы, связанные с особенностями репрезентации концептов в национальных картинах мира, установлением взаимосвязи между фактами языка и культуры.

Исследование вопроса разграничения понятий "туризм" и "туристический дискурс". Актуальные виды и жанры туристического дискурса, особенности перевода туристических текстов. Туристический путеводитель как наиболее сложный жанр туристического дискурса.

Связь языка с мышлением. Принципы антропоцентризма и когнитивизма в современной лингвистике. Языковая картина индивидуума. Представления о языковой концептуализации. Понятие национальной языковой картины мира. Отражение фоновых знаний носителей языка.

Терминологический стандарт как лексикографический нормативный источник. Структура двух стандартов 1998 г. и 2013 г. на термины и определения сферы делопроизводства и архивного дела. Сходства и различия терминов и раскрывающих их значение дефиниций.

Компаративный анализ понятийных полей, репрезентирующих семантические значения слов "die Schonheit" и "die Hasslichkeit" в немецком языке. Лексическая оценка общих и отличительных сторон в значениях при отражении эстетического восприятия мира в языках.

Рассмотрение современного состояния исследований текста и периферийного текста в отечественной лингвистике. Содержание понятий "эпистемическая ситуация" и "эпистемический контекст", их распространение в культурноориентированных концепциях перевода.

Изучение основных качеств речи как формы общения людей посредством языковых конструкций, создаваемых на основе определенных правил. Проведение анализа содержательности, точности, понятности, чистоты и выразительности речи. Богатство и разнообразие речи.

Дефініційний аналіз лексеми JIHAD в англійській мові; спільні та відмінні значення у дефініціях. виокремлення ядерного значення (базового шару) лексеми-вербалізатора досліджуваного концепту. Метафорична вербалізація концепту у дискурсі американських ЗМІ.

Дослідження нормативного функціювання в лінгводидактичному дискурсі термінних словосполучень "робота з текстом" і "робота над текстом". Характеристика граматичних особливостей іншомовних відповідників українських прийменниково-іменникових словоформ.

Дослідження поняттєвого компонента концепту parent та моделювання його структури з метою побудови гіпотетичної моделі його смислового ядра. Концептуальний аналіз як один з основних способів дослідження концептів у сучасних лінгвістичних студіях.

Опис компонента концепту PARENT та моделюванню його структури з метою побудови гіпотетичної моделі його смислового ядра. Аналіз синонімічного ряду лексем на позначення концепту PARENT в англійській мові, номінативні компоненти лексичного рівня мови.

Питання репрезентації гендерної культури мовними засобами на лексико-фразеологічному рівні. Виявлення мовних маркерів експлікації чоловічих і жіночих культурних концептів у фразеологізмах та пареміях української мови. Маркери соціальної опозиції статі.

Визначення поняття "дискурс" як загального терміну для означення бесіди, розмови або діалогу. Особливості лінгвістичного аналізу уривка (усного/письмового) мовлення. Місце українського щоденника в каноні вартостей європейської щоденникової культури.

Когнітивна наукова парадигма як одна з домінуючих парадигм сучасного поліпарадигмального стану лінгвістики. Поняття "кровні узи", його походження та соціокультурна конотація. Лексичні одиниці, що вербалізують цей феномен, його лінгвокультурна специфіка.

Дослідження особливості формування мовної особистості в українській і зарубіжній лінгвоспільнотах, які мають неоднакові світосприйняття та мовні системи. Національна та культурна специфіка комуніканта, його культурний менталітет і спосіб мислення.

Проблеми тлумачення поняття "управління" в сфері підготовки з публічного управління, зокрема, щодо специфічної управлінської лексики, що відображає реалії світової та європейської практики. Дослідження відмінностей тверджень "врядування" та "урядування".

Дослідження сучасних підходів до розуміння мови права. Розгляд допоміжних засобів для тлумачення, що сприяють ясності шляхом зменшення невизначеності й сприяють досягненню послідовності. Характеристика відповідних лексичних одиниць і їх значення.

Теоретичний огляд бачень поняття "дискурс" з позиції аналізу лексики. Розгляд різних підходів до трактування поняття "дискурс", обґрунтування його розуміння як текстової категорії через призму туристичного путівника як категорії мовленнєвої діяльності.

Аналіз підходів щодо визначення емпатії з точки зору психології та лінгвістики. Огляд різниці між синонімічними поняттями "симпатія" та "емпатія". Засоби вираження емпатії в усному діалозі та художних творах. Визначення основних типів емотивних слів.

Різні підходи до визначення культуреми в сучасному дискурсі. Концептуальний аналіз поняття культурема в її найзагальніших рисах. Лінгвістичні підходи до розуміння культуреми, їх життєздатність, фігуративність, умотивованість, символічна складність.

Проблема мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення. Специфіка мовного знака, його основні властивості, ознаки. Визначення типів семантичних знакових відношень. Принцип довільності мовного знака в контексті лінгвістичної теорії.

Характеристика поняття "наратор", аналіз його основних характеристик та функцій як важливого об’єкта наратології. Визначення проблеми виділення наративних категорій. Окреслення функцій наратора в художньому тексті та здійснення спроби їх класифікації.

Мова як суспільне явище. Поняття мови окремої нації, якою говорить переважна більшість народу окремої країни. Літературна мова як унормована форма загальнонародної мови, її реалізація в усній, письмовій формах. Головні ознаки та функції літературної мови.