Обоснование изучения региональной идентичности в свете когнитивно-дискурсивной научной парадигмы. Определение содержания дискурс-анализа, который является целостным комплексом приёмов исследования. Характеристика принципов идентичности в лингвистике.

Аналіз підґрунтя для інтерпретацій терміна "дискурс". Характеристика основних проблем оцінки цього поняття, яке залишається в центрі уваги сучасних наукових дискусій. Дослідження мовно-інформативного механізму взаємодії між носієм мови та реципієнтом.

Аналіз термінів "дискурс-аналіз", "поетичний дискурс". Дослідження використання методу дискурс-аналізу у процесі розгляду поетичної картини світу. Сучасний лінгвопоетологічний підхід до потрактування художнього концепту як одиниці свідомості письменника.

Пути создания синергийных сообщений как инструментов ментального влияния на сознание читателей в англоязычных комиксах. Комплексное лингвистическое описание комиксов как синтетизированного способа трансляции информации и воздействия на читателя.

Определение термина "дискурс", исследование его персуазивной функции. Постоянное стремление к доминированию и гегемонии как одна из дифференциальных особенностей дискурса. Влияние недоминирующих и малочисленных процессов на доминирующую культуру.

Визначення місця категорії дискурс у комунікації. Аналіз поглядів на поняття дискурсу у сучасній лінгвістиці. Виокремлення факторів та складових елементів категорії дискурсу. Особливості трактування понять художнього концепту та художнього дискурсу.

Дослідження та аналіз визначення терміна "дискурс" та предмету його вивчення як найважливішої категорії комунікації. Розгляд дискурсу з акцентом на його докладній характеристиці, основних підходах щодо трактування його в лінгвістичних дослідженнях.

Вытеснение традиционного аналитического термина "функциональный стиль" термином "дискурс" в когнитивной лингвистике. Исследование дискурса как вербализованного идеологического посредника между идиолектом и языком-кодом. Лингвистический статус дискурса.

Запропоновано дослідження дискурсем агресивності на матеріалі українського щоденникового дискурсу. Закцентовано увагу на феномені мовленнєвої агресії з новітніх позицій когнітивної та комунікативної парадигм, описано й систематизовано зібрані мовні факти.

Аналіз дискурсивних одиниць на позначення авторства в епістолярному дискурсі Миколи Куліша. Місце серед них дискурсив на позначення авторства серед. Дослідження ознак ідіостилю драматурга на матеріалі його епістолярних творів до різних адресатів.

Різні дослідницькі підходи у теорії номінації. Розмежування поняття "мікротекст" і "мікроконтекст", "текст" і "дискурс". Характеристика основних видів дискурсивної номінації естетичної оцінки "прекрасне/потворне" в ліриці англійського романтизму.

Особливості дискурсивного втілення концептуальних метафор у мультимодальному динамічному середовищі документального кінофільму. Концептуальні метафори з референтом радівція, які реалізовано в аудіальному (усне мовлення та музика) та візуальному модусах.

Аналіз характерних рис дискурсивної реалізації метонімічної / метафтонімічної концептуалізації об’єктів кінокритики у британській кінорецензії. Головні причини, чому мовець порушує логічні й граматичні правила, вдаючись до метонімічних перенесень.

Дискурс як складний синтез когнітивних, мовних та позамовних факторів. Три види підхоплень у діалогічному дискурсі: підхоплення-перебив, підхоплення завершеної і не завершеної репліки. Гендерні й соціальні характеристики вживання макромовленнєвого акту.

Ідентифікація дискурс-специфічних характеристик метакомунікації, що вирізняють телерадіомовлення. Реалізація контактно-фатичних, регулятивних, референційних, рефлективних, логіко-композиційних й суб’єктно-модальних груп основних типів метакомунікації.

Вивчення дискурсивно-прагматичних особливостей мовлення та стратегій (тактик), як засобів їх вираження. Дослідження й аналіз особливостей використання мовленнєвої стратегії і тактик спонукання у англомовному суспільстві, яким воно постає з новел О'Генрі.

Прагматичні особливості мовлення. Визначення поняття дискурсивної стратегії. Підходи до їх класифікацій та структури. Характеристика типів комунікативних тактик англомовного суспільства, якими вони постають з персонажного мовлення в новелах О. Генрі.

Виды устойчивых словосочетаний для описания состояний, связанных с гневом. Оценка вербализации эмоциональных деструктивных концептов - метод анализа вариативности дискурсивной реализации номинантов, отражающих трансформации коннотативных значений.

Описание особого вида рекламных текстов, характеризующихся дискурсивной вторичностью. Их видовое разграничение на основе соотношения языковых и внеязыковых особенностей с институциональной прагматикой, а также с учетом трансформаций на различных уровнях.

Исследование проблемы взаимоотношений феноменов менталитета и языка. Уровни формирования ментальности как языковой картины мира отдельного индивида. Основные формы представления о значениях языка, способные к актуализации в соответствующих условиях.

Анализ лексикализованной метонимии, зафиксированной в словарях. Описание с помощью дискурсивной метонимии реалий первых десятилетий советской власти на материале романа "Двенадцать стульев" И. Ильфа и Е. Петрова. "Расшифровка" эллиптической метонимии.

Исследование дискурсивной природы речевых практик через призму методологических подходов дискурсивного анализа языка. Анализ основных моделей речевых практик в русле философско-антропологических координат дискурса посредством актуализации языка в речи.

Дискурсивная реализация фразеологии в поэме С.А. Есенина "Пугачёв". Фразеологические единицы (ФЕ) с компонентами "бог" и "чёрт". Роль ФЕ в объективации эмоционально-оценочной информации как знака, ёмкого по содержанию и имеющего коннотативную базу.

Ослабление религиозной коннотации библеизмов и фразеологизмов как предпосылка развития их языковой неоднозначности. Анализ дискурсивной секуляризации словосочетаний из религиозного дискурса, результатом которой является формирование фразеологизмов.

Интерпретация личных местоимений (я, ты, мы) в русле грамматики дискурса, ориентирующей на включение дискурсивного парадигмального компонента в квалификационные характеристики частей речи. Связь их когнитивно-перцептивных свойств и типа дискурса.

Исследование лингвистической составляющей дискурса предвыборных теледебатов. Характеристика фрагментов предвыборной полемики 1974 г. во Франции и 1976 г. в США. Сопоставление общих и специфических параметров предвыборного дискурса в двух странах.

Физическое и социо-психо-эмоциональное пространство Я-адресанта и Я-адресата угрозы. Система интерактивных координат партнеров по общению, которая определяет топоному как коммуникативно значимое местоположение, ее коммуникативно-прагматическая функция.

Анализ особенностей функционирования частицы "как раз" в современном русском языке. Сопоставление понятий "дискурсивные слова" и "частицы". Выбор термина "дискурсивные частицы" применительно к частицам, выполняющим функции обеспечения связности дискурса.

Розгляд текстів англомовних туристичних путівників по Україні з точки зору дискурсивного дослідження. Вивчення електронних англомовних туристичних путівників по Україні. Використання лінгвістичних структур для пробудження в уяві специфічних образів.

Особливості конструювання мовної особистості афроамериканця в дискурсі кінокомедії, що тлумачиться сучасними дослідниками як нео-менестрельний виступ. Роль мовної пародії, що залучає процеси деаутентифікації, максимізації інтертекстуальних відмінностей.