Граматичні особливості ідіостилю Лесі Українки: функції локатива у драмі-феєрії "Лісова пісня"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Граматичні особливості ідіостилю Лесі Українки: функції локатива у драмі-феєрії «Лісова пісня»

Тетяна Масицька

Ірина Мельник

Луцьк, Україна

У статті проаналізовано граматичні особливості ідіостилю Лесі Українки. Основну увагу приділено з'ясуванню функцій локатива у драмі-фейєрії «Лісова пісня». Локатив визначено як залежний від дієслівного предиката компонент семантико-синтаксичної структури речення, який передає різновиди просторового значення. Обґрунтовано доцільність вживання поняття синтаксична залежність для аналізу структури речення. Встановлено, що предикати, які експлікують локативну залежність, у реченнєвих конструкціях мають відповідну семантику. У семантико-синтаксичній структурі реченнєвих конструкцій предикати статичної семантики, предикати процесу і предикати дії зумовлюють локативні компоненти. Схарактеризовано семантичне вираження локативних компонентів, залежних від предикатів статичної семантики, предикатів процесу і предикатів дії. У реченнєвих конструкціях драми-фейєрії «Лісова пісня» локативний компонент виражає статичну локалізацію, початковий пункт руху, шлях руху, кінцевий пункт руху. Семантичні особливості синтаксичних одиниць репрезентують цілісне світосприйняття Лесі Українки, засвідчують її індивідуальний стиль. Локатив відображає навколишній світ, репрезентований у просторових номінаціях. У реченнєвих конструкціях із предикатами статичної семантики зафіксовано експліцитний локативний компонент, також наявні неповні речення з імпліцитним предикатом статичної семантики. Предикати процесу та дії зумовлюють експліцитний та імпліцитний локативні компоненти. Встановлено, що локатив репрезентований переважно прийменниково-відмінковими формами. З'ясовано, що характерною рисою усіх речень з локативними компонентами є наявність прийменників як маркерів локативної залежності. Локативні компоненти представлені у двоскладних та односкладних реченнях, у неповних та наказових реченнєвих конструкціях.

Ключові слова: ідіостиль, семантико-синтаксична структура речення, синтаксична залежність, валентність, предикат, локатив.

GRAMMATICAL FEATURES OF LESYA UKRAINKA'S IDIOSTYLE: FUNCTIONS OF LOCATIVES IN THE FAIRY-DRAMA “THE FOREST SONG"

Tetiana Masytska

Lesya Ukrainka Eastern European National University, Lutsk, Ukraine

Iryna Melnyk

Lesya Ukrainka Eastern European National University, Lutsk, Ukraine

The article deals with the analysis of the grammatical features of Lesya Ukrainka's individual style. In the focus is the identification of the locative functions in the fairy-drama “The Forest Song”. Locative is defined as a component of the semantic-syntactic structure of a sentence, dependent on a verbal predicate that expresses varieties of spatial meaning. The article argues the notion of syntactic dependency applicability in the analysis of a sentence structure. The study has revealed that the predicates expressing the locative dependency have the correlated semantics in sentence constructions. In the semantic-syntactic structure of sentence constructions, predicates of static semantics, predicates of process, and predicates of action determine the locative's components. The author lays emphasis on the semantic meanings of the locative's components. They are dependent on the predicates of static semantics, predicates of process, and predicates of action. In the sentence structures of the fairy-drama The Forest Song, most locatives' components express static location, the starting point of movement, a path of movement, and the destination point. The semantic special features of syntactic units represent Lesya Ukrainka's holistic worldview, indicate her individual style. The locative reflects the world around represented in spatial nominations. The explicit locative component has been recorded in the sentence constructions with predicates of static semantics as well as there are elliptical sentences with the implicit predicate of static semantics. The predicates of process and action predetermine explicit and implicit locative components. It was found that the locative is mainly represented by prepositional case forms. It turns out that the distinctive feature of all sentences with locative components is presence of prepositions as markers of locative dependency. The locative components are presented in two-member and one-member sentences, in elliptical and imperative sentence constructions.

Key words: individual style, semantic-syntactic structure of sentence, syntactic dependency, valency, predicate, locative.

Вступ

Багата спадщина видатної української письменниці Лесі Українки вирізняється оригінальним, властивим саме їй стилем, специфіку якого потрібно схарактеризувати, досліджуючи мову її творів. Внутрішній світ та світобачення письменниці, виражені в її мовотворчості, пов'язані з поняттям ідіостилю. Авторську манеру поетеси вирізняють особливості лексичних, морфологічних, синтаксичних одиниць, що в сукупності репрезентують цілісне світосприйняття письменниці та засвідчують її індивідуальний стиль. Аналіз творчого доробку Лесі Українки допоможе виявити її лексичні пріорітети, схарактеризувати синтаксичні одиниці та конструкції, вможливить цілковите розуміння її творчості - образів, тематики і проблематики творів, власні ідейні позиції сприймання дійсності.

Дослідження локатива у драматичних творах Лесі Українки висвітлить особливості сприйняття поетесою навколишнього світу, відображеного в просторових номінаціях. Виокремлення локативних різновидів дасть змогу виявити у творах своєрідність граматичних конструкції, сприятиме чіткішому баченню основних тенденцій організації реченнєвих структур.

Дослідження творчої спадщини Лесі Українки на сьогодні має певні здобутки, зокрема з'ясовано особливості назв драматичних творів (Привалова), встановлено особливості акцентуації дієслів із суфіксом -и в поетичному мовленні (Легка), проаналізовано невербальні засоби комунікації (Романюк). Окремі аспекти дослідження проблематики локативності знайшли відображення в студіях І. Вихованця, А. Загнітка, М. Степаненка, Н. Костусяк, М. Мірченка, О. Межова, О. Бачишиної та інших мовознавців. На сучасному етапі дослідження різновидів локатива залишається актуальним, оскільки вможливить витлумачити просторове бачення Лесі Українки, виявити особливості структури її авторського тексту. У статті увага спрямована на семантико-синтаксичний аспект простого семантично елементарного речення, дієслівний предикат якого зумовлює локативну залежність, репрезентовану локативним компонентом.

Мета дослідження - визначити основні семантичні різновиди локатива в драматичних творах Лесі Українки. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 1) схарактеризувати локатив як залежний від предиката компонент семантико-синтаксичної структури простого семантично елементарного речення; 2) визначити семантичні типи предикатів, що зумовлюють локативну семантико - синтаксичну залежність; 3) укласти семантичні групи, що репрезентують варіанти залежного локативного компонента.

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом дослідження послугувала драма-фейєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Для фіксації простих семантично елементарних речень з локативними компонентами використано метод суцільної вибірки. Для аналізу властивостей одиниць із просторовою семантикою використано описовий метод. Системно- класифікаційний метод вможливив виокремлення простих семантично елементарних реченнєвих конструкцій з локативними компонентами. Метод функційного аналізу слугував для з'ясування особливостей локатива у реченнєвих конструкціях; прийом компонентного аналізу використаний для систематизації локативних компонентів; метод синтаксичного моделювання використано для трансформацій простих семантично неелементарних речень у прості семантично елементарні.

Результати дослідження і дискусія

У сучасній граматиці локативність (від лат. (casus) locativus - місцевий відмінок) витлумачено як семантичну категорію, яка репрезентує всі різновиди просторових значень (Вихованець, «Локативність» 337). Ця категорія передає у номінаціях відображені у людській свідомості різні просторові орієнтири щодо предметів і явищ, позначає їхнє місце перебування, напрямок руху, контактність та дистантність розташування й под. І. Вихованець зауважив: «У сучасній українській літературній мові локативність зреалізовують синтаксичні, словотворчі та лексичні засоби. Найрозгалуженішу в значеннєвому й кількісному вияві групу становлять прийменниково - відмінкові форми іменника, що позначають місце у внутрішніх межах предмета, на його поверхні, дистантне розташування, шлях руху, вихідний і кінцевий пункти руху» («Локативність» 337). Локатив визначаємо як компонент семантико-синтаксичної структури речення, залежний від дієслівного предиката. Питання про те, які предикати зумовлюють локативний компонент у мовознавчих студіях представлено неоднозначно, оскільки в українській граматиці і до сьогодні немає загальноприйнятої типології предикатів. Тому це питання залишається на часі. І. Вихованець, досліджуючи предикати різного типу, виділяє локативні предикати, що формують локативний залежний компонент («Нариси» 104). О. Межов не виокремлює локативні предикати в окремий семантичний клас, а пропонує їх аналізувати в межах предикатів дії, предикатів процесу та предикатів стану («Нариси» 59). Вони, на думку дослідника, не утворюють щодо цих предикатних одиниць нової семантичної групи («Нариси» 59). А. Загнітко вважає, що доцільно виділити «предикати місцезнаходження або статальної локалізації» (288). О. Бачишина, вивчаючи поняття простору, виокремлює локативні дієслова («Мовне вираження» 5) та аналізує їх з позицій теорії валентності («Дієслово»). Н. Костусяк з'ясовує засоби реалізації мовних одиниць з узагальненим локативним значенням, зумовлені валентністю предикатів (143-144). На нашу думку, у дослідженні локативних компонентів необхідно звернути увагу на поняття синтаксична залежність, яку зумовлюють предикати як центральні одиниці простих семантично елементарних конструкцій (Масицька 79).

Просту семантично елементарну конструкцію з локативними предикатами формують предикати статичної семантики, процесу та дії. Вони здатні вмотивовувати локативну залежність, репрезентовану локативним компонентом із відповідним граматичним вираженням.

До предикатів статичної семантики, що зумовлюють локативну залежність, виражену локативом, зараховуємо лексеми, що позначають місце знаходження суб'єкта:

бути - Я в лісі буду (Українка 289); Не був я в корчмі... (Українка 280);