Особливості реалізації пропозиційних структур у семантиці похідних багатозначних субстантивів. Роль пропозиційних структур дієслова у формуванні семантики емотивних іменних похідних. Виявлення потенційно можливих вихідних і вторинних значень дериватів.

Аналіз й класифікація емотивної лексики на американському сайті "Sprudge", що висвітлює новини індустрії гостинності, пов’язані з кавовою продукцією. Виявлення закономірностей її функціонування. Дослідження частотності емотивних прислівників на сайтах.

Аналіз вживання емотивної лексики в сучасному німецькому поетичному мовленні. Графемні засоби її реалізації, структурні й семантичні особливості даних одиниць. Фоностилістика й тематичні поля, на яких вибудовуються душевні переживання ліричного героя.

Підходи до аналізу емотивного забарвлення, фону, тональності, спрямованості та модальності на різних рівнях текстової емотивності. Структура та специфіка досліджуваного тексту, обставини написання роману, використовувані лексичні і стилістичні засоби.

Аналіз номінативних речень в італійському мас-медійному дискурсі на наявність в них емотивного компоненту. Використання емоційно забарвленої лексики, що містить компонент оцінки та виражає почуття людини і її сприйняття дійсності для вербалізації емоцій.

Характеристика іспанської фразеології та фразеологічних одиниць зокрема, дослідження основних підходів до їхнього вивчення та категоризації. Розгляд поняття емоцій гніву та емотивності, їх вираження в культурному та суспільному житті іспаномовних країн.

Розгляд особливостей утілення емотивності парламентських дебатів як типу політичного дискурсу в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Емотивні вигуки учасників дебатів під час засідань Палати громад британського парламенту.

Лакуни з аугментативним та демінутивним модифікаційними значеннями в англійській та українській мовах. Передача одиниць з суфіксами суб’єктивної оцінки у зіставному аспекті, специфіка аналізованих лакунарних одиниць в англійській та українській мовах.

Вплив субституції на емотивність фразеологізмів, використання німецьких фразеологізмів-евфемізмів та неевфемістичних фразеологізмів. Зв’язок між семантичною субституцією, викликаною потребами евфемії, та емотивними характеристиками фразеологізмів.

Вивчення емотивності як мовної категорії та механізмів утворення емотивного компонента значення у становленні фразеологізмів. Аналіз онтологічних та гносеологічних основ виникнення емоцій у спілкуванні. Особливості мовного відображення емотивності.

Огляд поняття "емотивність". Аналіз природи емотивності художнього тексту шляхом виявлення особливостей зазначеної категорії в семантико-когнітивному аспекті тексту з погляду опредметнених емоціогенних знань про мову й у мові, світ і текстову дійсність.

Дослідження дискурсивної категорії емотивності в сучасному англомовному дипломатичному дискурсі. Характеристика предметної сфери дипломатія та виявлення особливостей її субмови. Дискурсотвірний потенціал метафори у її вербальному і невербальному проявах.

Особливості вербалізації емотивно-оцінного потенціалу просторічних лексем на різних мовних рівнях у процесі дослідження художнього мовлення О. Довженка. Розгляд шляхів аналізу просторічної лексики: генетико-історичний, нормативний та стилістичний.

Характеристика особливостей вербальних і невербальних засобів зображення в художнього тексті емоційних складових комунікації адвоката з усіма ключовими діячами досудового слідства та судових засідань на матеріалі чотирьох романів Е.С. Гарднера.

Огляд випадків позитивного емоційного ставлення носіїв до імен та прізвищ, що були зафіксовані в розвідках XVIII-ХХ століття. Дослідження еволюції поглядів на емоційний зв’язок імені та носія. Можливості антропонімів як засоба маніпуляції у комунікації.

Ознайомлення зі змістом питання щодо реалізації потенціалу емоційного інтелекту в контексті збройних сил. Окреслення потенційних переваг використання емоційного інтелекту для підвищення ефективності виконання завдань, пов’язаних із військовою службою.

Розмежування категорій емоційності та емотивності і виділення двох типів дискурсу - емоційного й емотивного. Комплексний аналіз мовних і позамовних чинників, які визначають ступінь експресивності цих дискурсів, встановлення критеріїв їхньої диференціації.

Аналіз емоційно забарвленої лексики як одного із засобів суб’єктивізації художнього тексту роману Володимира Лиса "Століття Якова", вияв оригінального ідіостилю письменника. Дослідження лексем, які набувають оцінного значення у процесі словотвору.

Використання емоційно забарвленої лексики в сучасних українських проповідях. Виокремлено експресивну лексику, що називає певні емоції та переживання, емоційно забарвлену лексику яка надає жанру церковно-релігійного красномовства емоційності, виразності.

Аналіз мови оповідань та повістей О. Забужко зі збірки "Після третього дзвінка вхід до зали забороняється". Можливості застосування, запропонованих методик аналізу для подальшого вивчення семантико-функціональних особливостей лексики української мови.

Аналіз використання вульгарних, фамільярних і жаргонних іменників в лексикографічних українських виданнях. Дослідження експресивів на позначення назв осіб у романах Л. Дашвар. Уживання експресивних лексем для стилістичного маркування мовлення персонажів.

У статті виявлено та проаналізовано новостворені лексичні одиниці, які використовують комуніканти, виділено основні тематичні групи та підгрупи неологізмів соціальної мережі Twitter та Facebook. Охарактеризовано емоційно-оцінний компонент інновацій.

Проаналізовано комунікативно-прагматичні особливості функціонування фразеологізмів як засобів вираження емоційно-оцінних висловлювань у політичному дискурсі. Розглянуто види структурно-семантичних трансформацій фразеологізмів: еліпсис, субституція.

Роботу присвячено дослідженню взаємодії системи фонетичних засобів у створенні емоційного повчального висловлення у сучасних англійських притчах. Визначено провідні емоції і повчальні повідомлення притчі, яким властивий певний набір просодичних засобів.

У статті розглянуто особливості реалізації концепту душа в романі-медитації у віршах "Паломник" Ігоря Павлюка. В основі дослідження методологія вивчення когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, "психолінгвістичної теорії літератури" О. Потебні.

Згода та незгода як поняття, які присутні в різних формах комунікації. Стилістичні та емоційно-експресивні особливості українських синтаксично нечленованих висловлень для вираження згоди та незгоди порівняно з білоруськими, чеськими та болгарськими.

Культурологічний концепт ВАМПІР як конституєнт загальнолюдської концептуальної картини світу і як вербалізований компонент англомовної картини світу. Мовне й мовленнєве втілення концепта ВАМПІР, відбите в англомовних словниках і творах масової літератури.

Взаємовідношення ввічливості та емпатії в стратегії збереження обличчя з позиції теорії мовленнєвих актів. Встановлення іллокутивного потенціалу емпатійних висловлювань у типах емпатії, аналіз функціонування детермінант емпатії в оцінних експресивах.

Процентилі розподілу даних за психолінгвістичними маркерами для визначення груп досліджуваних відповідно до прояву комунікативно-мовленнєвих стилів. Зіставлення стилів з емоційними й мотиваційними стилями в загальній стильовій організації особистості.

Відмінності моделювання даних при мовленнєвій взаємодії людини і комп’ютера. Основні параметри моделей знань та способи їх вербалізованого представлення у англомовному дискурсі програмного забезпечення, лінгвістичні засоби реалізації емулятивних моделей.