Засоби підсилення виражальності публікацій журналістів у засобах масової інформації. Можливості експресивно забарвленої лексики в публіцистичних текстах, її ознаки. Аналіз матеріалів вітчизняного аналітично-публіцистичного видання "Український тиждень".

Дослідження апелятивно-антропонімних та власне антропонімних найменувань. Представництво апелятивних "прозваній" в експресивному фонді антропонімікону запорозького козацтва. Творення експресивних "прозваній", основним серед яких був лексико-семантичний.

Проаналізовано виразові можливості оксиморона як прийому контрастування в мові публіцистики початку ХХІ ст. Зазначено, що особливістю оксиморона є сполучення контрастних, протилежних за значенням слів, внаслідок чого утворюється нова смислова якість.

Лінгвостилістичний аналіз текстів Шевченкових листів. Розгляд листів Т. Шевченка як важливого джерела вивчення емоційно-експресивного потенціалу української мови, оригінально трансформованого в індивідуально-авторському епістолярному мовному стилі.

Специфіка появи експресивності у тексті наукового дискурсу "Українська культура" І. Огієнка. Аналіз синтаксичних засобів експресивності в науковому стилі через ілюстрацію наявності конструкцій експресивного синтаксису в огієнківському науковому дискурсі.

Наукова стаття присвячена автором дослідженню особливостей перекладу експресивних засобів англомовних художніх текстів українською мовою. Матеріалом дослідження слугували оповідання "The Gold Bug" Едгара Аллана По та його переклад українською мовою.

Подовження фонеми у межах одного слова для підкреслення певних емоцій персонажа - приклад експресивних зсувів на фонетичному рівні. Характеристика основних ступенів морфологічної категорії порівняння прикметників у англійській і українській мовах.

Дослідження експресивних мовленнєвих актів як засобу реалізації комунікативних інтенцій наратора в текстах творів британської літератури дитячого страждання. Аналіз інтенції вибачення, подяки, вираження власного емоційного стану та засоби їх реалізації.

Характеристика займенників в ораторському дискурсі Давньої Греції, простеження їхніх експресивних і стилістичних функцій. Специфіка семантики займенників, основне функціональне призначення займенників. Вживання означальних та вказівних займенників.

Аналіз лексичних засобів мови у текстах промов республіканської доби Риму з емоційно-оцінним значенням. Сутність категорії емотивності, комунікативні стратегії, що реалізуються за допомогою емоційно-оцінної лексики у текстах ораторського дискурсу.

Аналіз лексичних засобів мови у текстах промов республіканської доби з емоційно-оцінним значенням. Сутність категорії емотивності. Виділення комунікативних стратегій, що реалізуються за допомогою емоційно-оцінної лексики у текстах ораторського дискурсу.

Аналіз закономірностей передачі прихованих значень у кожній з мов і можливості й умови їх збереження: номінативні речення англійської та української мов, їх інгерентно експресивна синтаксична сутність; форма і стилістична семантика; структурні схеми НР.

Проблема доцільності використання експресивних компонентів у сучасному українськомовному науковому дискурсі. Визначення найефективніших засобів української мови, які формують впевнене й захопливе наукове мовлення, не порушуючи його стильової однорідності.

Огляд домінантних стилістичних ознак текстів анонсів ток-шоу. Аналіз способів реалізації експресивності та підвищення прагматичності цих текстів за допомогою стилістичних засобів. Розгляд модальності як складової експресивності у текстуальному вимірі.

Підходи до тлумачення категорії експресивності через поняття виразності, конотації, ненейтральності, прагматично орієнтованої категорії. Механізми її функціонування в мові та мовленні. Існування експресивності в мові в емотивно-конотативному аспекті.

Проблема адекватного сприйняття у дослідженні щоденникових текстів. Аналіз факторів, які зумовлюють емоційно-ефективну комунікацію. Проблема розмежування категорій емоційності, оцінності, експресивності. Категорія оцінки в щоденникових текстах.

Прагматичні засади мистецького синтезу в поезії ХХ століття. Мовні та позамовні засоби виражальності лексики української та французької поезії. Міжмовні типологічні ознаки синтаксису. Причини та засоби перенесення в поезію ефектів музики та живопису.

Характеристика експресивно-стилістичних фразеологізмів (нейтральні, книжні, розмовні) у мовотворчості В. Нечитайла. Аналіз розмовних фразеологічних одиниць, їх основні відтінки. Розмовна фразеологія як невичерпне джерело створення гумористичного ефекту.

Спроба дослідити експресивно-стилістичний потенціал вставлень та з’ясування засобів реалізації експресивності в цих компонентах на матеріалі газети "Літературна Україна". Граматична категорія, що репрезентується субкатегоріями образності, емоційності.

Аналіз специфіки функціонування лексичних засобів в усному спортивному дискурсі. Виявлення поширених лексичних засобів у футбольних телерепортажах. Оцінно-експресивний потенціал найбільш поширених лексичних засобів в усному спортивному дискурсі.

Підходи до тлумачення емпатії в лінгвістиці. Трансформація мовленнєвоактової парадигми на сучасному етапі розвитку мовознавства з уточненням поняття "дискурсивний акт". Комунікативні комплекси як механізми взаємовпливу в ході емпатійного спілкування.

Відображення ідеологічних змін, політико-соціальних і культурних перспектив української нації у творах О. Пахльовської. Активації емоцій читача за допомогою заголовків концептосфери національної ідентичності, вивчення їх екстралінгвальної детермінації.

Дослідження механізмів впливу О. Пахльовської на реципієнта, використаних авторкою з метою трансляції основних концептів концептосфери національної ідентичності. Психолінгвістичний потенціал заголовків, які містять ключові слова згаданої концептосфери.

Методика визначення національно-культурної специфіки псевдотопонімних образно-характеризуючих номінативних одиниць за допомогою зіставлення їхньої внутрішньої форми. Особливості формування семантики сталих виразів, компонентами яких є псевдотопоніми.

Розгляд позамовного та мовного статусів псевдотопонімів в етно та лінгвокультурологічному аспектах. Визначення національно-культурної специфіки псевдотопонімних образно-характеризуючих номінативних одиниць шляхом зіставлення їхньої внутрішньої форми.

Вивчення міжособистісної діалогічної взаємодії. Систематизація екстралінгвальних, зокрема інтрасуб’єктних та екстрасуб’єктних чинників, які впливають на формування діалогу. Міжособистісна комунікація та її роль у формуванні індивіда як людини розумної.

Дослідження та психологічне обґрунтування міжособистісної діалогічної взаємодії як форми безпосереднього спілкування осіб. Систематизація екстралінгвальних, зокрема інтрасуб’єктних і екстрасуб’єктних чинників, які впливають на формування діалогу.

Розгляд концепції двосторонньої залежності утворення оказіоналізмів від екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників. Особливість мови української періодики кінця ХХ ст. Роль екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників у виникненні оказіоналізмів.

Дослідження екстралінгвальних умов та лінгвістичних особливостей утворення лексичних та фразеологічних одиниць, що виникли у час пандемії коронавірусу. Аналіз структурних, семантичних та словотвірних характеристик. Контамінація як спосіб словотвору.

Екстралінгвальні фактори, що впливають на поповнення словникового складу сучасної англійської мови, до яких входять культурно-історичні й соціально-політичні умови життя й діяльності мовної спільноти. Джерела поповнення саме суспільно-політичної лексики.