Репрезентація діалогічності як фундаментальної категорії текстової комунікативної діяльності мовців. Опису внутрішньотекстових засобів маніфестації на різних лінгвальних рівнях та зовнішньотекстових, що виражаються у зв‘язках із семіотичним універсумом.

Аспекти реалізації категорії етикетизації в рекламному дискурсі з огляду на особливості процесу масової комунікації та з урахуванням його учасників. Її оцінка як категорії рекламного дискурсу, яка сприяє передачі повідомлення від адресанта до адресата.

Вивчення структурних, семантичних особливостей і функціональних характеристик висловлень із запереченням у діловій мові. Огляд прагматичного аспекту заперечення та його співвідношення з семантикою. Аналіз впливового потенціалу заперечних висловлень.

Опис сутності та реалізації категорії згоди. Вивчення її взаємозв’язку з іншими мовними категоріями, зокрема категорією заперечення, вивчення структури комунікативних актів із відношеннями згоди, ознак, функцій та умов появи унісонних висловлень.

Аналіз місця та ролі категорії інтенсивності ознаки інтелектуальних здібностей людини у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови. Механізми її творення та модифікації. Лінгвофілософські засади категорії інтенсивності як кількіcно-якісного явища.

Лінгвістичний статус категорії інтенсивності, закономірності її виокремлення у сучасній польській мові. Дослідження когнітивного змісту та семантичного потенціалу мовних засобів реалізації категорії інтенсивності і особливості її дериваційних засобів.

Інтертекстуальність - один з можливих способів створення нового текстового сенсу через доступну лінгвістичному спогляданню гру на текстовій площині з елементами, отриманими з інших текстів. Основні типи цитування в британських парламентських дебатах.

Цитування важливих авторитетних особистостей - особливість британського парламенту, що є доречним способом привертання уваги та влучним аргументуванням. Вияви інтертекстуальності у політичному дискурсі парламентських дебатів у Сполученому Королівстві.

Історія вивчення категорії інтимізації та осмислення її статусу у сучасному мовознавстві. Урізноманітнення теоретико-практичних аспектів вивчення інтимізації та засобів її виявлення у мові й тексті. Визначення засобів репрезентації категорії інтимізації.

Іронія як лінгвістична категорія на рівні різних мовних одиниць (від слова до інтертексту). Типи іронії в художньому мовленні, умови створення іронічного контексту за допомогою мовних одиниць, зіставно-порівняльного методу. Ознаки іронії з погляду мови.

Зміст і значення теорії функційно-семантичного поля, запропонованої видатним російським мовознавцем О.В. Бондарком у 60-ті роки XX ст. Її сучасний стан як потужного лінгвістичного методу, аналіз і оцінка подальших перспектив, використовувані прийоми.

Вивчення оказіоналізмів та метафор на матеріалі художнього дискурсу. Розгляд синонімічності вербальних одиниць газетних статей медичної тематики. Дослідження семантичних та лінгкогнітивних характеристик контекстуальних синонімів британської періодики.

Аналіз витлумачення категорії концепту професором А.С. Зеленьком у межах синергетичного детермінізму. Визначення концепту як синкретичного мовного елементу з різним співвідношенням номінативності й предикативності, денотативності й десигнативності.

Розгляд високого дослідницького потенціалу використання поняття "концепт" у фольклористиці, переваг, здобутків та перспектив такого підходу. Вибір різноманітних мовних інструментів для ефективного спілкування з огляду на конкретну комунікаційну мету.

Дослідження практичних законів милозвучності (чергування у/в) в українських наукових текстах початку ХХ ст., їх відповідність вимогам чинного правопису. Виявлення та обґрунтування наявності чи відсутності системи (або тенденцій) такого вживання.

Аналіз понятійно-філософських та лінгво-когнітивних засад мовної категорії негації. Розгляд її як специфічної форми предикації, яка може змінювати хід комунікації, встановлювати нові відносини і "новий порядок" в логіко-граматичному членуванні пропозиції.

Аналіз понятійно-філософських та лінгво-когнітивних засад мовної категорії негації. Відображення існуючих форм свідомості в мові через лінгвальні засоби на різних мовних рівнях. Встановлення "нового порядку" в логіко-граматичному членуванні пропозиції.

Реалізація особових протиставлень через систему граматичних категорійних значень у межах частин мови: іменника й дієслова. Дослідження особливих прагматичних аспектів категорії особи як вживання дієслівних форм першої особи в перформативних висловленнях.

Аналіз специфіки експліцитної та імпліцитної характеристики об’єктів і явищ періоду Другої світової війни на матеріалі діалектних текстів у збірнику "Говірки Черкащини". Лінгвістичні способи для вираження оцінки, застосування метафор, іронії та сарказму.

Структура функціонально-семантичного поля оцінки в сучасній українській мові. Порівняльна характеристика оцінних засобів у текстах публіцистичного та інформаційного стилів з урахуванням їх мовностилістичних і комунікативно-прагматичних особливостей.

Дослідження незмінності пресупозицій при запереченні, правила проекції та їх роль в установленні успішної комунікації. Основні напрямки подальшого дослідження функціювання даної категорії в дійсних речових актах; основні специфікації даної категорії.

Понятійна категорія приблизності, її місце в семантичному просторі мов. Лексеми із значенням приблизності в різних мовах світу. Граматика як мовний засіб вираження логічних форм свідомості. Дослідження представників порівняльно-історичного мовознавства.

Каузативність у контексті зумовленості як частковий вияв реалізації принципу достатньої підстави, на основі якого інтегруються умовні, допустові, наслідкові, причинові і цільові відношення. Причиново-наслідковий зв’язок. Значення причини, допусту, умови.

Функціональний опис макрополя роду та його складових: граматичного й семантичного субполів у сучасній російській мові на тлі співвідносної категорії англійської мови. Необхідність встановлення конотаційного потенціалу розглядуваних мовних елементів.

Вивчення інтерференційного впливу роду іменників рідної мови в навчанні іноземної мови в старших класах. Мета статті – встановити фонетичні, морфологічні й семантичні принципи присвоєння роду німецьким іменникам учнями, рідною мовою яких є українська.

Поняття і терміни, пов’язані з прагмастилістичним аспектом опису категорії спонукальності. Системний опис умов успішності спонукальних мовленнєвих актів і розробка їх класифікації. Правила відбору мовних засобів і побудови спонукальних висловлень.

Дослідження архітектоніки категорії суб'єктивної модальності. Її типологічні вияви у різних мовах та структурні особливості функціонально-семантичного поля. Реалізація суб'єктивної модальності в українській, російській, англійських та німецькій мовах.

Мовні і мовленнєві засобі самопрезентації промовця на лексичному, синтаксичному і текстовому рівнях німецької політичної промови. Установлення закономірностей вибору методу презентації суб’єкта у політичних виступах канцлерів ФРН повоєнного періоду.

Самопрезентація індивіда в ситуації мовлення за допомогою засобів лексичного, синтаксичного і текстового рівнів. Мовний фактор впливу на адресатів політичної промови. Використання промовцем переважно "активних" або "пасивних" тактик самопрезентації.

Функціонально-семантична категорія суперлативності в англійській мові та її лінгвістичний статус. Особливості нормативно-градуальних та емоційно-експресивних ситуацій. Місце категорії суперлативності в ряду інших семантичних категорій в художньому тексті.