Аналіз та характеристика головних засобів вираження емфази у юридичному трилері Джона Ґрішема "Сторони", розгляд її стилістичного потенціалу та реалізація на різних мовних рівнях. Особливості стилістичної значимості емфази та її образного потенціалу.

Лінгвопрагматичне вивчення новинних текстів на веб-сайті CNN каналу. Специфіка політичного дискурсу, принципи його використання для переконання та маніпуляції аудиторії. Обґрунтування доцільності вживання емфатії на синтаксичному та лексичному рівнях.

Особливості вираження емфатії на синтаксичному та лексичному рівнях. Вираження емфатії на синтаксичному рівні в текстах політичних новин за допомогою пасивних конструкцій, парцеляції, паралелізму, вставних синтаксичних структур, риторичних запитань.

Особливості механізмів енергетичного впливу комунікативних чинників на засоби мовленнєвої поведінки підлітка. Використання певних форм мовного вираження підлітками із врахуванням емоційного забарвлення комунікації, особистих якостей співрозмовників.

Систематизація ентомонімів, зафіксованих у західнополіських говірках. Виділення окремих лексико-семантичних груп, виявлення мотиваційних відношень та етимології номенів. Простеження та аналіз виділення лексичних паралелей в інших слов’янських мовах.

Аналіз структурно-композиційного аспекту енциклопедичної біографічної статті британської лінгвокультури. Статус і характер функціонування лексичних одиниць (аксіологем, топонімів, антропонімів, лексем темпоральності) на сильних і слабких позиціях тексту.

Розгляд основних методів вільного та спрямованого асоціативного експерименту на прикладі концепту "смерть", особливості епідигмальних ознак його номінантів. Найбільш стійкі й частотні асоціації, пов’язані з концептом "смерть", їх характеристика.

Аналіз опису епідигматичних характеристик німецького іменника Flegel. Встановлення ієрархії значень у його семантичній структурі на основі етдигматичного аналізу етимологічних і тлумачних словників та публіцистичних текстів. Характеристика лексеми Flegel.

Опис тенденції до зниження в англійській мові ролі морфологічного флективного засобу вираження достовірності/недостовірності. Визначення прагмалінгвістичних параметрів структур з обов’язковим вживанням засобів вираження епістемічної модальності.

Виокремлення локальних стратегій забезпечення стабільно-гармонійного спілкування, спонукання, презентації інформації, співпереживання, позитивного оцінювання. Використання тактик спростування відповідальності адресанта за обвинувачення адресата.

Дослідження епістемологічної проблематики у філософських концепціях Г. Башляра, М. Фуко, Ж. Дельоза. Аналіз понять епістема, епістемологія, історична епістемологія, парадигма, бінарна структура. Поняття історичної комунікації й епістеми як її складника.

Дослідження аспектів взаємодії знань між мовцем та слухачем. Розгляд підстав для маніпулятивного впливу мовця на адресата на основі аналізу механізму стратегій політика. Дискурсивні маркери у функції прагматичних одиниць як засоби викривлення інформації.

Аналіз зародження і розвиток наративної філософії історії. Характеристика епістемних позицій радикально та помірковано налаштованих наративістів. Визначення епістемологічних засад наративного підходу (у його поміркованому варіанті) в історії педагогіки.

Роль українського релігійного письменства у розвитку української літературної мови та її жанрів вказаного періоду. Семантико-структурний аналіз фразеологізмів, зафіксованих у листах відомого релігійного діяча Л. Барановича, визначення їх прикметних ознак.

Репрезентування фрагменту творчості чернігівського архієпископа Л. Барановича. Демонстрація уміння церковника залежно від кінцевого адресата обирати не тільки мову листування, але й стійкі сполучення слів, що додають листам експресії та індивідуальності.

Особливості конотації при з’ясуванні місця й значення епістолярію М.М. Коцюбинського в його житті й творчості. Культурні конотації ідеологічності й патріархальності. Конотативні властивості лексико-фразеологічного та граматичного рівнів епістолярію.

Аналіз комплексу неопублікованого листування М. Обідного з "Празької колекції" та архівних фондів України й реконструкція на матеріалах його епістолярної спадщини кола спілкування діячів української міжвоєнної еміграції в Польщі та Чехословаччині.

Вивчення ролі української прогресивної еліти - Лесі Українки, - у збереженні національного мовного коду та утвердженні статусу цієї мови. Дослідження епістолярного та науково-публіцистичного доробку письменниці у контексті розкриття цієї проблеми.

Розгляд домінувальних розрізнювальних ознак родинної комунікації Косачів на матеріалі епістолярних текстів, аналіз особливої стильової тональності їхнього листування. Особливості мотивації, функціонування, типові контексти вживання лексеми уліта.

Виявлення категоріальних ознак всієї сукупності англійських тропів та визначити її як систему. Обґрунтування положень про епітет як системоутворюючий центр тропіки. Класифікація структурно-семантичних моделей складних однослівних і надслівних епітетів.

Необхідність вивчення стилістичної складової офіційного туристичного слогану країни, оскільки він є найбільш експресивним видом туристичного рекламного тексту, основних лексичних і фонологічних засобів експресивної дії епітету в рекламному слогані.

Розгляд сенсорних епітетів, що класифікуються на зорові, звукові, смакові, одоративні й тактильні. Роль епітетних структур у творенні індивідуального стилю Теокріта. Оригінальні складні епітети, які додають ідиліям Теокріта високої художньої цінності.

Аналіз проблем, пов’язаних з тлумаченням епітета як найпростішого універсального стилістичного засобу. Характеристика дефініцій епітета, запропонованих літературознавцями і мовознавцями. Граматичні методи вираження епітета, його синтаксичні функції.

Проаналізовано та описано функціонування такого лексичного стилістичного засобу як епітет для номінації емоційного стану персонажу в текстах англомовних художніх творів. Засоби інтенсифікації експресивності епітету. Відмінності інвертованих епітетів.

Дослідження тематичних й семантичних типів епітетних структур як важливого тропа, за допомогою якого у мові української поезії вербалізуються уявлення про простір, конкретизуються мовні засоби, пов’язані з відтворенням національної мовної картини світу.

Українські епонімічні терміни, які широко представлені в терміносистемах природничих галузей знань і мають окремий статус у термінологічний лексиці. Особливості процесу апелятивації у сфері наукової термінології. Структурні типи епонімічних найменувань.

Визначення ролі та місця термінів-епонімів у назвах анатомічних утворень, дослідження структурних особливостей цих термінологічних одиниць. Використання епонімів у науковій літературі, застосування анатомічних термінів. Вивчення епонімів студентами.

Вивчення ептонімів як первинно вільних цитат, що в процесі розвитку набули стійкості, чиє авторство усвідомлюється мовцями і які підлягають дериваційним процесам та є результатом адаптації нових знакових явищ до вже існуючого мовного середовища.

Проблеми оцінки якості усного професійно орієнтованого послідовного перекладу на основі аналізу підходів та класифікацій перекладацьких помилок. Критерії оцінювання тексту, як засіб оцінки рівня сформованості фахової компетентності усного перекладача.

Аналіз проблеми оцінки якості усного професійно-орієнтованого послідовного перекладу на основі аналізу підходів та класифікацій перекладацьких помилок. Методи оцінки рівня сформованості фахової компетентності усного перекладача магістрів-філологів.