Викладання усного перекладу в Україні: міжнародний і національний контексти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКЛАДАННЯ УСНОГО ПЕРЕКЛАДУ В УКРАЇНІ: МІЖНАРОДНИЙ І НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕКСТИ

Максименко О. В., канд. філол. наук, доц.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Ідеться про виклики, перед якими постає викладання усного перекладу в Україні. Метою дослідження є показати, що мають братися до уваги не лише нові явища в конференційному перекладі та в інших видах глобалізованих послуг з усного перекладу. Аналіз свідчить, що соціальний та ідеологічний контексти міжмовної комунікації через загострення міжнародної ситуації, тероризм, кризу біженців, гібридну війну стають одними з найважливіших чинників, що впливатимуть на методологію й дидактику нових програм підготовки усних перекладачів у вищих навчальних закладах України.

Ключові слова: усний переклад в Україні, навчання усному перекладу, гібридна війна.

Максименко Е. В., канд. филол. наук, доц., Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, Киев

ПРЕПОДАВАНИЕ УСТНОГО ПЕРЕВОДА В УКРАИНЕ: МЕЖДУНАРОДНЫЙ И НАЦИОНАЛЬНЫЙ КОНТЕКСТЫ

Идет речь о вызовах, с которыми столкнулось преподавание устного перевода в Украине. Цель исследования -- показать, что учитываться должны не только новые явления в конференц-переводе и в других глобализованных услугах по устному переводу. Анализ свидетельствует о том, что социальный и идеологический контексты межъязыковой коммуникации из-за обострения международной ситуации, терроризма, кризиса беженцев, гибридной войны становятся одним из важнейших факторов, которые будут влиять на методологию и дидактику новых программ подготовки устных переводчиков в высших учебных заведениях Украины.

Ситуація з усним перекладом в Україні розвивається динамічно, її характеризують певні протиріччя, які, разом із позитивними зрушеннями, також потребують уваги практиків, теоретиків, викладачів перекладу.

Ці контроверсійні явища, на наш погляд, пов'язані як із міжнародним, так і з внутрішньоукраїнським контекстом.

Як відомо, у 1953 р. було утворено AIIC (Association Internationale des Interprиtesde Confйrence), яка з того часу є єдиною репрезентативною для усних перекладачів усього світу міжнародною професійною інстанцією, беззаперечним міжнародним авторитетом в усіх фахових питаннях. АІІС розробила Деонтологічний кодекс професії, у якому ключове місце займає вимога дотримання принципу конфіденційності. АІІС визначає умови, у яких має працювати усний перекладач. Вона укладає угоди з провідними міжнародними організаціями (ООН, ЄС, ЮНЕСКО, ОБСЄ, РЄ й ін.). Вона щорічно друкує довідник членів АІІС (у світі їх лише близько 3000), який дозволяє контактувати з ними та який є підтвердженням їхнього професійного рівня. АІІС дає визначення основним поняттям і термінам усного перекладу.

Таким чином, українським фахівцям є на що орієнтуватися, чим керуватися. Не маємо щось вигадувати, є загальноприйняті стандарти і практики. Попри те, що за наявною інформацією в Україні є поки що лише три члени АІІС, усний переклад останніми роками розвивається в нашій державі відповідно до тих трендів, які існують у світі. У нас, загалом, ті ж ситуації комунікації (міжнародні конференції, політичні перемовини, ділові зустрічі), перед нами ті ж виклики глобалізації, інтенсифікації міжнародної співпраці, появи новітніх технологій спілкування, еволюції медіаресурсів тощо. Утім, здається, що у сфері викладання усного перекладу (а чимало вишів запровадили цей напрям підготовки у відповідь на запити ринку і зацікавленість студентів) бракує одностайності в розумінні цілей вишколу усних перекладачів, методології і методик, міжнародних засад професії усного перекладача. Уніфікації та наближенню вишколу усних перекладачів до загальноприйнятих стандартів мало би, як здається, сприяти прийняття тих ключових принципів, на яких базується професія усного перекладача у сучасному світі.

Згідно з АІІС є три основні види усного перекладу: послідовний, синхронний і переклад з аркуша. Вони мають свої підвиди або "гібридні практики" (але видів є всього три, їх потрібно вивчати передусім, жоден із ключових видів не може бути замінений на один із підвидів). Для послідовного перекладу таким підвидом є, у першу чергу, так званий "контактний переклад" ("interprйtationdeliaison"), для синхронного - це "шушотаж", "нашіптування" ("chuchotage") і "bidule". Якщо під час нашіптування перекладач сидить у залі поруч із одним-двома слухачами і синхронно пошепки їм перекладає, то у другому випадку це синхронний переклад без кабіни, з елементарним обладнанням (є навушники і мікрофон).

Вершиною професії є так званий "конференційний переклад" ("interprйtationdeсonfйrеnce"). Не йдеться саме про переклад конференцій. Конференційний переклад (зазвичай синхронний, але подекуди і послідовний) - це переклад зустрічей і форумів найвищого рівня, коли від перекладача вимагається максимум компетенції, а відповідальність за якість забезпечення комунікації надзвичайно висока.

У світі є усні перекладачі, які працюють на постійній основі, отримуючи зарплатню в міжнародних організаціях (в Україні таких одиниці), а є так звані free lancers, які мають належний рівень професіоналізму, але не працюють постійно на якусь інституцію, а долучаються час від часу до забезпечення послуг з перекладу на самітах, перемовинах і т. п.

За кордоном усних перекладачів високого рівня готують у вищих школах та інститутах перекладу (ESIT, ISIT), на факультетах провідних університетів. Готують, ґрунтуючись на досить давно випрацюваних засадах вишколу усних перекладачів. Насамперед, це:

1. Окрема підготовка усних і письмових перекладачів.

2. Перспективний відбір до груп усних перекладачів і жорсткі умови здачі фінального іспиту перед професійним журі.

3. Викладачі є й самі практиками усного перекладу.

4. Навчання передбачає чимало практики й багато годин самостійної підготовки в обладнаних лабораторіях.

5. Суворе дотримання етапності навчання: послідовний переклад без запису; послідовний переклад із нотуванням; переклад з аркуша; синхронний переклад; тренінги з Конференційного перекладу.

6. Зазвичай навчають усному перекладу з мови іноземної на рідну (з В на А).

7. Максимальне наближення практичних занять до реальних ситуацій перекладу передбачає розмежування викладачем понять "робочого перекладу" (який використовується з метою навчання мові) і професійного перекладу. Відтак, перекладач не перебиває студента під час перекладу, дає йому відчути так звану "професійну самотність" усного перекладача, усвідомити відповідальність за якість перекладу, отримати навички подолання кризових ситуацій в усному перекладі, потренувати концентрацію уваги, пам'ять, вдосконалити вміння триматися, говорити зрозуміло й логічно, дотримуватися відповідного стильового регістру і т. п. Розбір перекладу й доброзичливі рекомендації щодо уникнення помилок надаються після завершення перекладу студентом.

8. Для усного перекладу на заняттях пропонуються лише тексти, що усно перекладаються в реальному житті, - промови, прес-конференції, інтерв'ю, дебати тощо.

Значення усного перекладу постійно зростає. Клер Донован, яка тривалий час була директоркою відділення усного перекладу в ESIT, а тепер очолює відділення усного перекладу ОБСЄ, зазначає, що колись популярна теза про те, що невдовзі усно перекладати доведеться лише з англійської і на англійську, не підтверджується. ОБСЄ вважають дуже "англомовною" організацією, утім потреби в усному перекладі різними мовами стрімко збільшуються. На її думку, це пояснюється тим, що є так звані "хибні англофони". Їхнього Globish не вистачає для обговорення серйозних тем, тому дешевше підготувати фахових перекладачів, ніж ставити під загрозу ефективність комунікації. Відтак, міжнародні організації витрачають усе більше коштів на вишкіл перекладачів і забезпечення перекладу. Консорціумом європейських університетів створена і європейська магістерська програма з конференційного перекладу - EMCI.

Брайан Фокс, директор Генеральної Дирекції з усного перекладу Єврокомісії, наголошує, що кількість пар мов, задіяних у перекладі, зростає дуже швидко, що пов'язано і з розширенням Європейського Союзу, і з європейською політикою плюрилінгвізму. За даними Євробарометру у 2012 р. у Франції 49 % людей володіли лише рідною мовою, у ЄС - 44 %. 50 % громадян ЄС не розуміють англійської [1]. Через це в більшості європейських осередків підготовки усних перекладачів переходять на навчання 4-мовних фахівців.

Більш задіяними стають підвиди усного перекладу, що виникли досить нещодавно. Через кризу біженців, тероризм, загострення міжнародної ситуації зростає затребуваність соціального (кому- нітарного) перекладу, тобто усного перекладу для поліції, міграційних служб, гуманітарних організацій, прикордонних служб тощо. Поширенішим стає так званий "віддалений переклад" (remoteinterpreting, interprйtation а distance), коли усний переклад здійснюється без присутності перекладача на місці усної комунікації (синхронний переклад перед монітором, відеоконференції, переклад телефонних розмов і т. п.). І хоча тут порушується принцип присутності усного перекладача серед комунікантів, відтак погіршується сприйняття ним інформації (яка зазвичай сприймається через кілька сенсорних каналів) і зростає психологічне та фізичне навантаження на перекладача, застосування цього виду перекладу, попри супротив у АІІС, стає популярнішим. Із цією проблемою стикається фахове середовище і в Україні. В ESIT ввели спеціальний курс з віддаленого перекладу [2], натомість у наших умовах тренуванню з цього різновиду усного перекладу, так само як і з релейного перекладу (синхронного перекладу через пілотну кабіну, через третю мову), увага фактично не приділяється.

Окрема проблема, на наше переконання, - це усний переклад в умовах гібридної війни. І тут навпаки, саме ми можемо поділитися певним досвідом із Заходом, який ще здається не усвідомив, що така проблема виникла. Так, на Заході розробляють кодекси поведінки перекладачів у зоні воєнних дій і конфліктів. Однак у них ідеться більше про залучення для перекладу місцевих жителів, що мають знання іноземної мови, чи про військових перекладачів. А от про ті виклики, які постають перед усними перекладачами через ведення інформаційних операцій, говорилося поки що мало. Ідеться не лише про конференційний переклад, але і про медійний переклад, коли перекладаються інтерв'ю, брифінги, прес-конференції, що транслюються ЗМК. Перекладачі мають бути обізнаними із засобами ведення інформаційної війни. Чинник ідеології, геополітичної гри, маніпуляцій зі свідомістю і підсвідомістю населення, що на мовному та стилістичному рівні виявляється через підбір спеціальної лексики й риторичних прийомів, стає одним із ключових у конференційному перекладі. Спостерігаємо, що в Україні усний переклад стає, так само як і журналістика, більш мілітаризованим.

З іншого боку, у медійному перекладі маємо зважати на те, що у світі виник так званий Market-driven Journalism, тобто ринково орієнтована журналістика, що має задовольняти вимоги приватних власників ЗМІ й забезпечувати славнозвісне "infotainment" - розважання інформацією і "лоскотання" низьких інстинктів глядачів. Звідси - більша емоційність медійного дискурсу, до якої треба готувати перекладачів, бо вони мають адекватно відтворювати драматичні епітети, інвективи, яскраві образи, інтертекстуальність різного виду під час перекладу трансльованих дебатів, ток-шоу, промов, свідчень очевидців тощо.

Крім всього іншого, виникає і питання емпатії в перекладі, яке варто було би проаналізувати в українському контексті. Так, усний перекладач має відчувати емпатію, адже він, за визначенням, є alterego промовця. Емпатія впливає на словесне оформлення цільового тексту, звучать відповідні інтонації в перекладі. З іншого боку, тут постає ряд питань, адже часто в умовах гібридної війни доводиться перекладати виступи чи репліки людей, які мають діаметрально протилежні інтересам української держави погляди. У таких випадках перекладач мав би або одразу відмовитися від обслуговування заходу, або вміти тримати себе в руках, забезпечуючи, хоча це і проблематично, повну нейтральність. Постає питання і з дотриманням конфіденційності. Студентам варто пояснювати, що викладання у Facebook чи інших мережах вражень від здійсненого перекладу виключається.

Як бачимо, усі ці проблеми є актуальними для України. Їй потрібні фахівці, обізнані в усіх видах і підвидах усного перекладу. Навіть послуги з комунітарного перекладу стають затребуваними в державі. Як видається, період романтичного розслаблення в становленні ринку усного перекладу в Україні минув. Міжнародна і внутрішньо українська ситуації зумовлюють необхідність усвідомлення того, що відповідальність українських перекладачів за належне з усіх точок зору виконання професійних і громадських обов'язків безперечно зросла. Зросла відповідальність і за належний вишкіл усних перекладачів. І про це не маємо забувати, розробляючи нові програми для бакалаврату і магістеріуму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

переклад усний україна комунікація

1. Assises de la TRADUCTION et de l'INTERPRЙTATION " La diversitй culturelle et linguistique: un dйfi pour la dйmocratie" [Електронний ресурс] // - Paris, le 28 novembre 2014.- Режим доступу від 10.04.2016: http://ec.europa.eu/france/pdf/assises_2014_synthese_debats_fr.pdf.

2. Moser-Mercer Barbara. Remote Interpreting: Issues of Multi-Sensory Integration in a Multilingual Task [Електронний ресурс] // Meta journaldestraducteurs / Meta: Translators' Journal, Volume 50, numйro 2, avril 2005, Р. 727-738. - Режим доступу від 10.04.2016: http://id.erudit.org/iderudit/011014ar.

Размещено на Allbest.ru