Особливості заготівельної діяльності споживчої кооперації України в добу нової економічної політики

Відтак, спираючись на бідняцько-середняцький актив села, кооператори намагалися зробити хлібозаготівельні кампанії громадсько-політичними кампаніями, чого, врешті, від них вимагали більшовики. Ось як про цю проблему йшлося в одному з тогочасних кооперативних видань: «…сільська громадськість, і кооперативна в тому числі, повинна вжити всіх своїх громадських і економічних заходів. Певна частина села має велику зайвину хліба. Треба, щоб ця зайвина негайно в найближчий час неодмінно пішла на задоволення продовольчих потреб робітництва. Донбас, великі центри України, робітники промисловості, що посередньо і безпосередньо постачають свої вироби на сільські ринки, не можуть жити й працювати без хліба. А для того, щоб цей хліб дістати, потрібні найупертіші й найрішучі заходи громадського впливу. Разом з цим, де недосить заходів громадського впливу, треба йти далі і вживати з боку кооперації розгорнуту систему різного роду репресій (кари). Щодо злосливих нездавців хліба, кооперація може оголошувати бойкот, припиняти продаж їм хліба, виключати таких лихих нездавців із членів кооперативу та ін.» Целларіус В. Хлібозаготівля-ціни-диференційований пай / В. Целларіус // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 6. - С. 2..

Загалом обсяги хлібозаготівельної діяльності споживчої кооперації УСРР упродовж 1927-1928 господарського року порівняно з попередніми роками помітно зросли, про що свідчать дані табл. 4.2.2:

Таблиця 4.2.2 - Дані про обсяги заготівель хліба споживчою кооперацією УСРР за період з 1925-1926 по 1927-1928 господарські роки (у тис. тонн)*

*Складено на підставі : Десять років споживчої кооперації УСРР (1920-1930). - Х. : Вукопспілка, 1930. - С. 71.

На підставі наведених у таблиці даних можна констатувати, що впродовж трьох років (з 1926 по 1928 рр.) обсяги хлібозаготівель споживчої кооперації УСРР зросли більше ніж удвічі. Станом на 1 жовтня 1928 р. із загальної кількості 1668,4 тис. тонн заготовленого українською споживчою кооперацією хліба 1627,1 тис. тонн припадало на сільські товариства, що свідчило про тісні контакти кооператорів із виробниками Десять років споживчої кооперації УСРР (1920-1930). - Х. : Вукопспілка, 1930. - С. 71..

З'ясуємо питому вагу споживчої кооперації у хлібозаготівлях республіки. На кінець 1928 р. в УСРР реально залишились три структури, які здійснювали державні планові заготівлі збіжжя: Хлібопродукт, Сільський Господар та Вукопспілка. З 19% у хлібозаготівельну кампанію 1926-1927 рр. питома вага ВУКС як планового заготівельника зросла до 36,2% у хлібозаготівельну кампанію 1927-1928 рр. ЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр. 1433, арк. 36-37. . За іншим джерелом, на 1 жовтня 1928 р. споживча кооперація УСРР охопила 37,5% загальнореспубліканських товарних лишків хліба Філіпович М. Споживкооперація України у хлібозаготівлях за час із 23-24 до 29-30 рр. / М. Філіпович // Кооперативне будівництво. - 1930. - № 11-12. - С. 50.. Загалом наведені дані доводять неухильне зростання ролі споживчої кооперації щодо охоплення ринкового хліба України. Дані про питому вагу ВУКС у заготівлях хліба в останні роки непу у порівнянні з іншими хлібозаготівельними структурами наведені у табл. 4.2.3:

Таблиця 4.2.3 - Питова вага основних хлібозаготівельних організацій УСРР у планових централізованих заготівлях збіжжя впродовж 1927-1929 рр. ( у %)*

*Складено на підставі : Підсумки хлібозаготівель споживчої кооперації України за 1928-29 рік // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 15-16. - С. 45.

Отже, споживча кооперація УСРР не тільки зберегла свою питому вагу у планових централізованих хлібозаготівлях, а навіть значно її підвищила. Відтак за хлібозаготівельну кампанію 1927-1928 рр. споживча кооперація мала питому вагу 36,7% у загальнопланових заготівлях. У 1928-1929 рр. питома вага споживчої кооперації тільки у централізованих заготівлях УСРР складала 40,3%, а разом з децентралізованими заготівлями - 41,1% Підсумки хлібозаготівель споживчої кооперації України за 1928-29 рік // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 15-16. - С. 45..

Для того, щоб повніше висвітлити роль споживчої кооперації УСРР у хлібозаготівлях, також доцільно навести дані про її питому вагу в чистій розсівній заготівлі розпорошеного по дрібних господарствах селянського хліба. Таблиця 4.2.4 засвідчує питому вагу основних хлібозаготівельних організацій у розсівній заготівлі за 1928-1929 рр.

Таблиця 4.2.4 - Питома вага основних хлібозаготівельних організацій УСРР у розсівних хлібозаготівлях за 1928-1929 господарський рік*

*Складено на підставі : Підсумки хлібозаготівель споживчої кооперації України за 1928-29 рік // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 15-16. - С. 47.

Ця таблиця показує, що вітчизняна споживча кооперація, починаючи з другого хлібозаготівельного кварталу, тобто впродовж січня-березня 1929 р., мала абсолютну перевагу у розсівній заготівлі зерна. Перший квартал дав тільки 41,8% питомої ваги споживчої кооперації у розсівній заготівлі Там само, с. 47.. Це пояснювалось тим, що споживча кооперація тоді не досить розгорнула громадську роботу. В останньому кварталі 1928-1929 господарського року, коли заготівлі хліба проходили переважно з використанням державних громадсько-примусових заходів, у тому числі з боку сільських активістів, споживча кооперація виявилася найактивнішим заготівельником хліба, і тому її питома вага в цей час зросла.

Якою була частка Вукопспілки в союзних державних централізованих хлібозаготівлях? Загалом питома вага України у союзних планових хлібозаготівлях в 1928 р. становила 13%, включаючи спільний внесок державних та кооперативних організацій. Тоді ж питома вага Центроспілки СРСР у союзних заготівлях збіжжя складала 28,8%, а Вукопспілки - 4,4% ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2793, арк. 64..

Попри намагання державних та кооперативних заготівельних організацій збільшити заготівлі хліба, продовольча ситуація в УСРР восени 1928 р. ще більше загострилася. Як зазначалося на засідання політбюро ЦК КП(б)У 26 жовтня 1928 р., «заготівлі хліба не забезпечували мінімального постачання промислових центрів упродовж року» ЦДАВО України, ф. 1, оп. 6, спр. 142, арк. 84.. За оцінкою НКВТ УСРР, продовольчі труднощі стали фактором, котрий «лімітував здійснення господарчих планів» Там само, ф. 423, оп. 5, спр. 1089, арк. 23..

Як підкреслює О.М. Мовчан, найбільш несприятлива ситуація склалася у ряді районів Донбасу та Криворіжжя. Незважаючи на забезпечення борошном та крупами робітничих кооперативів, тут відбулася викачка хліба мішечниками з міст на село Мовчан О. М. Повсякденне життя робітників УСРР. 1920-ті рр. / НАН України. Інститут історії України / О.М. Мовчан. - К. : Інститут історії України, 2011. - С. 276.. До зими 1928-1929 рр. ситуація із продовольчим забезпеченням міського населення загострилася і в інших регіонах республіки. Минулорічний обсяг заготівель виконувався за рахунок кормових культур (ячменю, кукурудзи, круп'яних, бобових), тоді як по хлібних (жито й пшениця) держава явно недобирала порівняно з минулим роком. Водночас, за рішенням місцевих органів влади та управління, вводилося нормування відпуску білого хліба ЦДАВО України, ф. 423, оп. 5, спр. 1089, арк. 34.. Згідно з постановою Політбюро ЦК ВКП(б) від 14 лютого 1929 р., Політбюро ЦК КП(б)У запропонувало вже не в окремих регіонах, а по всій Україні встановити лімітований відпуск хліба населенню за картками - спеціальними забірними книжками Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия» : Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1927-1941 / Е. Осокина. - М. : РОССПЭН, 1999. - С. 65.. Звісно, це було поверненням до нормованого розподілу продуктів харчування періоду «воєнного комунізму».

Підсумовуючи вищесказане, зазначимо, що загалом за допомогою державних та кооперативних заготівельних організацій радянська влада впродовж 1928 р. змогла витіснити із хлібозаготівельного ринку приватного заготівельника. Безперечно, факт зростання ролі хлібозаготівельної галузі споживчої кооперації УСРР у тогорічних заготівлях хліба не підлягає сумніву. Через нав'язування непомірних хлібозаготівельних планів влада намагалась одержавити споживчу кооперацію, зробивши зручним виконавцем партійно-радянських директив, що врешті їй удалося.

Не спроможна протистояти більшовицькому натиску, вітчизняна споживча кооперація, використовуючи запаси дефіцитних промислових товарів, стала механізмом, за допомогою якого у селян примусово забирали хліб не за ринковими, а за визначеними державою цінами, що підтверджується архівними документами і статистичними звітними матеріалами регулюючих хлібозаготівлі інстанцій. Однак навіть за умови зростання обсягів централізованих та децентралізованих хлібозаготівель упродовж 1928 р. споживча кооперація УСРР була постійним об'єктом жорсткої критики керівництвом країни за недовиконання державних планових завдань. Ця критика супроводжувалась не лише перевірками та «чистками» кооператорів, задіяних у хлібозаготівельних кампаніях, але й наступом на права тих членів споживчої кооперації, які або намагалися збути хліб приватним посередникам за цінами, вищими від державних, або притримували його.

4.3 Державна політика підпорядкування м'ясо-молочних заготівель споживчої кооперації в останні роки непу

Індустріалізація країни та суттєве зростання населення в містах і на промислових новобудовах спонукали владу посилити увагу до збільшення заготівель м'ясної, молочної та овочевої продукції для поліпшення харчування, підвищення калорійності їжі та розширення продовольчого асортименту. Безперечно, від обсягів заготівель сільськогосподарської продукції споживчою кооперацією та ціни на неї залежав рівень постачання членів міських споживчих кооперативів. Однак в останні роки непу на структуру та якість харчування суттєво впливали ціни на продовольчі товари, які постійно змінювалися з огляду на неврожай у 1927 і 1928 роках, державне регулювання та зростання попиту. Принагідно зауважимо, що у 1926 р. подешевшав важливий продукт харчування українських робітників - пшеничний хліб. Дещо впала ціна на цукор, проте значно зросла ціна на м'ясо, сало, масло, олію. У 1927 р. продовжували дешевшати хліб, цукор, яйця, птиця, м'ясо, риба, але дорожчали масло, олія. Проте, як зазначає дослідниця бюджетів українських робітників у 20-і рр. ХХ ст. І. Дубинська, зростання цін на продукти випереджувало зростання зарплати, що створювало сприятливі умови для задоволення споживчого попиту Дубинская И. Бюджеты рабочих семей на Украине в 1925-1927 гг. Данные текущего обследования / И. Дубинская. - Х. : Б.и.,1928. - С. 59..

Однак самостійні кооперативні заготівлі продуктів харчування з метою забезпечення членів споживчих товариств обмежувались державними регулюючими інстанціями. Так, постанова ВУЦВК та РНК УСРР від 1 лютого 1928 р. «Про реєстрацію в органах Народного Комісаріату Торгівлі УСРР і в Народному Комісаріаті торгівлі АМСРР підприємств і осіб, що провадять заготівлю сільськогосподарської сировини і деяких сільськогосподарських продуктів», була спрямована на посилення регулювання ринку сільськогосподарської сировини. Державні установи й підприємства, а також кооперативні організації були зобов'язані перед початком заготівель в обов'язковому порядку зареєструватися в місцевих органах НКВТ. При цьому Наркомат торгівлі мав право, як зазначалося в постанові, відмовляти заготівельним організаціям у реєстрації заготівель, керуючись міркуваннями економічної доцільності, і забороняти проводити заготівельні операції в даному районі. Тоді ж НКВТ УСРР визначив 41 вид сільгоспсировини та сільгосппродуктів, заготівля яких допускалась лише за умови попередньої реєстрації заготівельного підприємства Правила реєстрації та конвенціонування заготовачів на ринках сільгоспсировини та продуктів. - Х. : Держдрукарня «Харків-Друк», 1928. - С. 3-4., що підтверджує додаток Ґ.

Необхідність збільшення заготівель м'яса, вершкового мала, яєць та іншої калорійної продукції сільського господарства для задоволення потреб робітничого класу спонукала радянську владу ширше залучати споживчі товариства та їх спілки до цієї роботи, оскільки вони мали тісні контакти із селянами-виробниками та певний досвід заготівлі і переробки м'ясної і молочної сировини. До 1926 р. вітчизняна споживча кооперація більшою мірою здійснювала заготівлі м'ясної продукції для потреб своїх членів. Оскільки розгортання індустріалізації супроводжувалося зростанням робітничого населення, споживчі товариства і їх спілки, виконуючи державні завдання, значною мірою мали активізувати заготівлі м'ясної продукції. Та цьому заважали кілька причин: по-перше, наявність конкуренції з боку ряду державних організацій та приватних заготівельників; по-друге, політика держави щодо підпорядкування м'ясозаготівельної справи кооператорів; по-третє, обмеженість коштів на м'ясозаготівлі, оскільки в першу чергу фінансувалися заготівлі хліба.

Вирішуючи проблему фінансування м'ясозаготівель для забезпечення робітників Донбасу та інших промислових районів, у жовтні 1926 р. УЕР сприяла в отриманні Уцеробсекцією ВУКС кредиту від Держбанку у розмірі 1 млн крб. Однак розподіл цих коштів під м'ясозаготівлі мали здійснювати власне не робітничі споживчі кооперативи, а окрвиконкоми, тобто цей вид заготівельної роботи кооператорів не був позбавлений опіки з боку центральних та місцевих органів влади. Відтак 600 тис. крб на м'ясозаготівлі отримали Сталінська, Артемівська та Луганська округи в Донбасі, 200 тис. крб - робітнича кооперація Харківської округи і по 150 тис. крб - робітничі кооперативи Катеринославської та Миколаївської округ Українська економічна рада про робітничу кооперацію. Постачання м'ясними продуктами // Кооперативный бюллетень. - 1926. - № 12-13. - С. 8..

Водночас радянська влада регулярно залучала споживчу кооперацію до заготівель сала, яке було не лише висококалорійним продуктом харчування для робітників, але й зручним для тривалого зберігання, вивозу до промислових центрів РСФРР та за кордон. Виконання державних замовлень на заготівлю сала Вукопспілка переадресовувала окрспоживспілкам, які краще знали кон'юнктуру місцевих ринків. Наприклад, Могилів-Подільська окрспоживспілка 23 листопада 1926 р. звернулась до місцевих споживчих товариств із пропозицією активізувати заготівлю сала на замовлення ВУКС. Прикметно, що місцеві регулюючі органи дозволили окрспілці визначати заготівельну ціну, але за умови, що кожне споживче товариство заготує впродовж січня 1927 р. не менше 100 пудів сала. Відтак ціна за пуд обрізаного сала становила 13 крб, необрізаного - 12 крб, що загалом відповідало тодішній кон'юнктурі ринку. У випадку заготівлі більших обсягів сала споживчий кооператив був зобов'язаний про це повідомити окрспоживспілку Держархів Вінницької обл., ф. Р- 3540, оп. 1, спр. 3, арк. 25.. Ідеться про посилення контролю з боку держави за кооперативними м'ясозаготівлями та посилення підконтрольності всередині системи споживчої кооперації.

Коли в 1928 р. виникли перебої із забезпеченням робітників м'ясом і в результаті цього посилилася спекуляція м'ясними продуктами, на виконання розпорядження Наркомату внутрішьної торгівлі УСРР від 26 травня того року робітничі кооперативи провели заготівлю сала з тим, щоб створити необхідні запаси калорійних продуктів харчування на певний період і тим самим підтримати робітничі родини Держархів Полтавської обл., ф. Р-2178, оп. 1, спр. 4, арк. 48..

Хоча м'ясозаготівлі споживчої кооперації поступово зростали, НКВТ УСРР як регулюючий орган певний час не визнавав її однією із основних м'ясозаготівельних організацій. У 1926 р. м'ясні заготівельні операції Вукопспілки складали приблизно 1% до загальної суми її обігів ЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр. 1433, арк. 35.. Зважаючи на високу питому вагу приватного заготівельника у заготівлях м'ясо-молочної продукції, Х Всеукраїнський з'їзд Рад (квітень 1927 р.) наголосив на необхідності активізації кооперативних заготівель м'яса та вершкового масла ЗУ України. - 1927. - № 20. - Ст. 97. - С. 321. . 2-а сесія ВУЦВК Х скликання у жовтні 1927 р. також акцентувала увагу уряду УСРР на необхідності посилення заготівель м'ясної, молочарської та овочевої продукції і збільшення на цій ділянці частки споживчої кооперації Там само. - № 63-54. - Ст. 217. - С. 1032..

В останні роки непу розширення м'ясозаготівельної діяльності організаціями споживчої кооперації відбувалося не спонтанно, а у визначених державою рамках. Так, згідно з рішенням Колегії Наркомату торгівлі УСРР від 2 липня 1927 р. щодо організації м'ясного ринку на 1927-1928 рр. було ухвалено сприяти активізації Вукопспілки та її місцевих організацій у м'ясозаготівельних операціях Держархів Полтавської обл., ф. Р-978, оп. 1, спр. 12, арк. 142.. Віднині споживча кооперація паралельно з державними заготівельними організаціями розглядалася керівництвом республіки одним з основних заготівельників м'ясної продукції. Таким чином, НКВТ УСРР визначав ті заготівельні структури, які мали право здійснювати централізовані та децентралізовані заготівлі м'яса Руководство по организации заготовок и сбыта сельскохозяйственного сырья и продуктов. - Х. : Народный комиссариат торговли, 1928. - С. 294-295..

Упродовж останніх років непу конкурентами Вукопспілки на м'ясозаготівельному ринку виявилися державна структура «Укрм'ясотрест», скотарсько-молочарська спілка сільськогосподарської кооперації «Добробут» і акціонерне товариство «Бекон», яке діяло в Полтаві при беконній фабриці (членом цього товариства була й Полтавська окрспоживспілка). Кожна з перелічених організацій мала визначені НКВТ УСРР повноваження щодо заготівлі м'яса.

Найбільші повноваження щодо заготівель м'ясної продукції отримав «Укрм'ясотрест», який цілком виконував державні завдання. Цю структуру наділили правом заготівлі і продажу всіх видів худоби і м'яса. «Укрм'ясотрест» був покликаний здійснювати забезпечення м'ясом великих промислових районів УСРР. Водночас ця структура мала проводити забезпечення потреб військових відомств, їй дозволялось вивозити частину заготовленої м'ясної продукції до РСФРР та за кордон.

«Добробуту» належало займатися відгодівлею худоби з метою реалізації її в РСФРР. Також ця структура мала право брати участь у забезпеченні внутрішнього ринку та частково реалізувати м'ясну продукцію за кордоном. Товариству «Бекон» належало заготовляти лише свиней, головним чином для їх переробки для експорту. Частково це товариство здійснювало забезпечення свининою внутрішнього ринку та реалізувало її до промислових центрів радянської Росії.

Головне ж призначення Вукопспілки полягало у забезпеченні внутрішнього ринку і виконанні експортних м'ясозобов'язань. ВУКС отримала право заготівлі всіх видів худоби. Однак самостійно реалізувати м'ясну продукцію в межах РСФРР їй було заборонено. Отже, крім названих організацій, усі інші заготівельні структури права на здійснення м'ясних заготівель від НКВТ УСРР не отримали. Проте винятком могла бути м'ясозаготівельна діяльність робітничих споживчих кооперативів, яким дозволялося здійснювати заготівлі та переробку м'яса для потреб своїх членів. Так, станом на 1 жовтня 1927 рр. робітничі кооперативи УСРР мали 77 ковбасних підприємств, які впродовж 1926-1927 рр. виробили 15 тис. 556,6 тонн продукції. Однак пересічно на одного члена робітничої кооперації тоді припадало всього 15 кг ковбасних виробів на рік Рабочая кооперация в цифрах. Статистический сборник. 1924/25 - 1926/27 хоз. гг. - М. : Изд-во Центросоюза, 1928. - С. 36.. Також робкоопи здійснювали заготівлі м'яса на замовлення деяких місцевих організацій. Підтвердженням цього є рішення президії Чернігівського ЦРК від 26 січня 1927 р. щодо виконання договору на заготівлю м'яса для червоноармійців 20 полку Держархів Чернігівської обл., ф. Р-1367, оп. 1, спр. 110. арк. 39 зв.. Проте у процесі здійснення заготівель м'яса робітнича кооперація також підпорядковувалася правилам, визначеним НКВТ УСРР.

Колегія НКВТ УСРР 2 липня 1927 р. визначила для ВУКС план державних заготівель м`яса на 1927-1928 господарський рік, який становив 1,5 млн пудів із загального обсягу заготівель основними заготівельниками України в розмірі 7 млн 750 тис. пудів, тобто на ВУКС припадала п'ята частина всіх державних м'ясозаготівель. Водночас споживчій кооперації було запропоновано відкривати при кооперативах постійні заготівельні пункти, які б систематично приймали худобу від виробників, видаючи їм до 80% ринкової вартості худоби з тим, щоб селянам не доводилося їхати на ринок. Без cумніву, такі дії мали попередити заготівлю худоби приватними посередниками та стимулювати розвиток тваринництва в українському селі Руководство по организации заготовок и сбыта сельскохозяйственного сырья и продуктов. - Х. : Народный комиссариат торговли, 1928 - С. 337..

У контексті державної політики зниження заготівельних цін на сільгосппродукцію постанова Колегії НКВТ УСРР від 21 вересня 1927 р. вимагала від м'ясозаготівельних організацій зниження заготівельних цін на м'ясо в обсязі від 5 до 10%, а також зменшення сезонних коливань не більше як на 20% максимального розриву. М'ясозаготівельним організаціям було запропоновано укласти між собою конвенційну угоду щодо узгоджених заготівельних цін на худобу. Наркомат торгівлі наполягав на тому, що заготівельну ціну на яловичину потрібно знизити не менше як на 5-6,2%, а на свинину - на 5,6%. Акцентувалося на тому, що зниження м'ясозаготівельних цін не повинно привести до заміни м'яса вищої якості нижчою Руководство по организации заготовок и сбыта сельскохозяственного сырья и продуктов. - Х. : Народный комиссариат торговли, 1928. - С. 342.. Тобто зниження ціни на м'ясо не мало викликати зниження його калорійності, а отже погіршення харчування робітничого населення.

Згідно з постановою Колегії НКВТ УСРР від 24 вересня 1927 р. при проведенні заготівель птиці її мали прирівнювати до м'яса, відтак наркомторгівська директива про 5% зниження заготівельних цін на м'ясо стосувалась і заготівлі домашніх птахів Там само. - С. 56-57.. Оскільки Наркомат торгівлі вважав, що зниження заготівельних цін на м'ясо відбувається слабко, у циркулярному розпорядженні до м'ясозаготівельних організацій від 12 жовтня 1927 р. він вимагав «форсувати процес зниження цін на худобу», що було обов'язковим до виконання ВУКС та її місцевими організаціями Там само. - С. 343..

Об'єктивні фактори, пов'язані з неврожаєм 1927 р., збільшення попиту на продукти харчування з огляду на зростання міського населення, систематичне втручання держави у кооперативні заготівлі, регулювання владою заготівельних цін з метою їх зниження, прорахунки економічного планування, послаблення стимулювання селян та інші фактори призвели до загострення продовольчої ситуації в Україні. На початок 1928 р. ситуація на м'ясозаготівельному ринку, як і на хлібозаготівельному, загострилася, про що свідчили черги у м'ясних магазинах у містах. Наприклад, 15 січня 1928 р. об'єднане засідання президії ради уповноважених, ревізійної комісії і правління Чернігівського ЦРК акцентувало на тому, що в магазинах існують черги за м'ясом, що вказує на зниження рівня забезпечення населення цією продукцією. Відтак вирішили не скорочувати власного заготівельного апарату з тим, щоб «налагодити справу постачання пайовикам хліба й м'яса майже на 100%». М'ясозаготівельна справа чернігівськими кооператорами була оголошена такою ж ударною, як і хлібозаготівлі Держархів Чернігівської обл., ф. Р-1367, оп. 1, спр. 114, арк. 125 зв..

Продовольча криза, пов'язана із забезпеченням робітників висококалорійними продуктами, у 1928 р. виникла й у великих промислових центрах УСРР, які постійно перебували під контролем держави, як райони першочергового постачання. Як засвідчують архівні документи, тоді робітничі кооперативи металургійних центрів Дніпропетровська, Луганська, Миколаєва, Єнакієвого, Маріуполя, Краматорська, Запоріжжя, Зінов'євська, Дружківки, Сталіно й Макіївки задовольняли потреби своїх пайовиків у м'ясі на 33%, у вершковому маслі - на 11%, в яйцях - на 17% ЦДАВО України, ф. 423, оп. 5, спр. 326, арк. 101.. Погіршення забезпечення робітничого населення промислових районів м'ясом з огляду на недорід 1928 р. та брак кормів призвели до посилення контролю з боку партійних та радянських органів за станом м'ясозаготівельного ринку. Зокрема, 20 липня 1928 р. Політбюро ЦК КП(б)У зобов'язало НКВТ УСРР ужити додаткові заходи щодо розширення державних та кооперативних заготівель худоби та усунення від цієї справи приватного заготівельника. Однак при цьому акцентувалося на необхідності збереження регулюючого впливу даного наркомату на ціни м'ясного ринку ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2777, арк. 37. .

Ураховуючи складнощі на м'ясному ринку, НКВТ УСРР 2 серпня 1928 р. направив розпорядження організаціям споживчої кооперації - терміново активізувати заготівлі м'яса й утворити його запаси з тим, щоб запобігти можливим перебоям у постачанні цим продуктом. Щоб стимулювати селян до здачі худоби власне споживчій кооперації, Наркоматом торгівлі було вирішено тимчасово призупинити зниження кооператорами заготівельних цін Держархів Полтавської обл., ф. Р-2178, оп. 1, спр. 4, арк. 4.. Тоді ж цим наркоматом було запропоновано споживчій кооперації запровадити практику контрактації крупної рогатої худоби та беконних свиней у селянських господарствах для гарантованих м'ясозаготівель та безперебійного забезпечення м'ясною продукцією промислових центрів ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2777, арк. 52. . Прикладом безперебійного забезпечення своїх членів м'ясом може слугувати Київський Соробкооп, якому вдалося впродовж 1927-1928 рр. шляхом контрактації м'яса у навколишніх селах розширити міську м'ясозаготівельну мережу і, відповідно, збільшити продаж кількох видів м'яса пайовикам (табл. 4.3.1):

Таблиця 4.3.1 - Дані щодо продажу м'яса Київським Соробкопом у 1927-1928 рр. (у кг)*

* Складено на підставі : Київський Центральний робітничий кооператив «Соробкоп». Звіт за 1927/28 господарський рік. - К. : 4 друкарня «Київ-друк», 1928. - С. 31.

Посилаючись на дані таблиці, можна констатувати, що впродовж 1927-1928 рр. обсяги заготівлі, а відтак і продаж м'ясної продукції членам Київського Соробкопу зросли. Однак привертає увагу той факт, що у другій половині року зменшились обсяги продажу членам кооперації свинини з огляду на нестачу хлібних та овочевих кормів для вирощування свиней, натомість зросли обсяги продажу яловичини та баранини, оскільки велика та дрібна рогата худоба потребувала трав'яної їжі.

Безперебійному забезпеченню промислових центрів м'ясною продукцією сприяло спорудження Полтавського м'ясокомбінату, зведення якого тривало з лютого 1927 до лютого 1929 рр. Його співзасновниками були Держторг УСРР та Полтавська окрспоживспілка, а базою - Полтавська фабрика «Бекон». Відтак зросла потреба у «високодобротній» сировині», а значить, збільшенні заготівель спеціальних порід худоби, у тому числі беконних свиней. Тому полтавські кооператори з другої половини 1928 р. практикували контракти із селянами Полтавської округи на заготівлю худоби, у тому числі беконних свиней. Щоденна заготівля для Полтавського м'ясокомбінату у першому кварталі 1928-1929 господарського року (жовтень-грудень 1928 р.) складала 980 голів, у тому числі 280 голів великої рогатої худоби, 220 голів дрібної рогатої худоби, 250 телят і овець та 230 свиней Дулін Н. Кооперативна промисловість. Полтавський комбінат / Н. Дулін // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 9-10. - С. 58..

Проблема забезпечення робітників м'ясом змусила регулюючі органи дещо розширити права робітничої споживчої кооперації щодо взаємозв'язків із селянами та іншими заготівельними організаціями на заготівлю м`яса. Зокрема, Уцеробсекції ВУКС восени 1928 р. було дозволено укладати контракти із селянами, а також договори з державними м'ясозаготівельними структурами на заготівлю худоби. Прикметно, що ці договори Уцеробсекції передбачали різну закупівельну ціну залежно від якості м'ясної продукції Держархів Вінницької обл., ф. Р-122, оп. 1, спр. 160, арк. 19. .

З огляду на проблему хлібозаготівель у 1928 р. у ряді округ виникла проблема відгодівлі худоби та поліпшення якості м'ясної продукції. Підтвердженням цього є ситуація на м'ясозаготівельному ринку Вінницької округи, яка відчутно переживала наслідки неврожаю. Так, 22 листопада 1928 р. нарада конвенційного бюро м'ясозаготівельників при Вінницькому окрторгвідділі НКВТ указала на відсутність на м'ясному ринку округи необхідної пропозиції з боку селян сальних порід свиней. Низький рівень відгодівлі худоби і свиней викликав проблему з їх збутом у промислових центрах РСФРР та за кордоном. З огляду на це Вінницька окрспоживспілка ухвалила сприяти селянам у вирішенні питання реалізації м'ясної продукції на місці. У результаті за період з 1 по 21 листопада 1928 р. окрспоживспілка за власний рахунок відкрила в окрузі 31 м'ясну крамницю Там само, спр. 158, арк. 46.. Навіть у такій складній ситуації, коли кон'юнктура м'ясозаготівельного ринку у Вінницькій окрузі була не на користь селян, конвенцбюро при Вінницькому оквнуторзі на засіданні від 7 грудня 1928 р. укотре намагалося знизити заготівельні ціни на худобу. При цьому не враховувався той факт, що взимку у зв'язку з роздоріжжям заготівля м'яса різко зменшується. Проти чергового зниження м'ясозаготівельних цін тоді виступили представники М'ясотресту та окрспоживспілки. Проте за наполяганням більшості членів Вінницького конвенцбюро ухвалили знизити заготівельні ціни на м'ясо, що аж ніяк не відповідало тодішній економічній доцільності м'ясного ринку Держархів Вінницької обл., ф. Р-122, оп. 1, спр. 160, арк. 55..

Загалом м'ясозаготівельна діяльність споживчої кооперації УСРР в останні роки непу проходила в умовах посилення регулювання з боку держави. На складність проведення м'ясозаготівель споживчої кооперації вказують архівні документи та періодичні видання. Наприклад, 31 жовтня 1928 р. правління ВУКС визнало, що умови проведення м'ясозаготівель для ВУКС «цілком ненормальні». Зокрема, це було пов'язано з великою конкуренцією на м'ясному ринку та недопущенням споживчої кооперації до заготівлі м'яса в низці округ. У ряді випадків регулюючі органи надавали переваги державним структурам, коли йшлося про м'ясозаготівлі для Києва, Одеси та інших промислових центрів, де завжди існував великий попит на м'ясну продукцію ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2797, арк. 78 зв..

У деяких округах (Суми, Дніпропетровськ, Ніжин, Житомир), як зазначалося в одному з номерів журналу «Кооперативне будівництво» за 1928 р., м'ясозаготівельна діяльність вітчизняної споживчої кооперації не могла розгорнутися через те, що місцеві окрвиконкоми та окрвнуторги, проігнорувавши розпорядження Наркомату торгівлі про допущення ВУКС до м'ясозаготівель, забороняли кооператорам здійснювати заготівлі цього продукту. Зокрема, в журналі підкреслювалося: «Запопадливість місцевих органів у справі перешкоджання у розгортанні м'ясозаготівельної роботи споживчої кооперації доходить до того, що в деяких округах місцеві окрвиконкоми, навіть не зважаючи на категоричні розпорядження НКТоргу дозволити споживчим спілкам заготовляти м'ясо, все-таки не допускають їх до цього» М'ясозаготовча робота споживкооперації на Україні // Кооперативне будівництво. - 1928. - № 3. - С. 43..

Загалом останні роки непу характеризувалися пожвавленням діяльності вітчизняної споживчої кооперації на м'ясному ринку. М'ясозаготівлі здійснювали 25 окружних споживспілок. Питання м'ясозаготівель систематично обговорювалося керівними органами ВУКС, оскільки доводилося постійно враховувати численні державні директиви з цього питання. Особливу увагу правління Вукопспілки приділяло проведенню м'ясозаготівель для потреб Донбасу та великих промислових міст України. Загалом обсяги заготівель споживчою кооперацією УСРР м'яса в 1927-1928 рр. збільшилися порівняно з попереднім роком на 283%, досягши 1 млн 34 тис. пудів ЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр. 1434, арк. 1.. На початку 1929 р. в одному з кооперативних видань факт зростання обсягів заготівель м'ясної продукції споживчою кооперацією відзначив голова правління ВУКС О.Б. Генкін, указавши, що «на цій ділянці кооперація серйозно працювала лише останні 2 роки» Дулін Н. Кооперативна промисловість. Полтавський комбінат / Н. Дулін // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 9-10. - С. 58..

Факт зростання кооперативних м'ясозаготівель в останні роки непу не заперечує сучасна дослідниця проблеми товаропостання та споживання робітничого населення УСРР в 1920-і рр. О.М. Мовчан. Зокрема, вона вважає, що завдяки концентрації зусиль робітничих кооперативів на м'ясозаготівлях лише в першому кварталі 1928-1929 господарського року (тобто впродовж жовтня-грудня 1928 р.) рівень забезпечення робітників та членів їх родин м'ясом зріс на 69% Мовчан О.М. Повсякденне життя робітників УСРР. 1920-ті рр. / НАН України. Інститут історії України / О.М. Мовчан. - К. : Інститут історії України, 2011. - С. 275..

Однак проблема продовольчого забезпечення міського населення, що мала місце впродовж 1928 р., спонукала керівництво країни наприкінці року провести відповідне обстеження на предмет забезпечення державними та кооперативними заготівельними структурами м'ясною продукцією промислових районів України. Часопис «Кооперативне будівництво» на початку 1929 р. надрукував результати проведеної Наркоматом РСІ УСРР перевірки стану забезпечення робітників продуктами харчування, у тому числі м'ясом. Зокрема, акцентувалося на тому, що у споживчій кооперації не вистачає потрібної технічної бази для зберігання та переробки сільськогосподарських продуктів, які швидко псуються. Водночас ішлося про недопостачання членам робітничої кооперації ряду продуктів, заготівлю яких здійснювала не споживча кооперація, а інші види кооперації. Відтак указане кооперативне видання закликало кооперативні організації посилити заготівлю для робітничих родин м'яса, яєць та молочних продуктів Венгер А. Шляхи розвитку української споживкооперації / А. Венгер // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 6. - С.13..

В іншому номері часопису «Кооперативне будівництво» (початок 1929 р.) був опублікований заклик до кооператорів безперебійно «постачати робітникам добре і дешеве м'ясо та сало і налагоджувати збут селянської м'ясної продукції». Акцентувалося на тому, що м'ясозаготівлі - це «найменш налагоджена галузь у роботі кооператорів і що ця робота ще мало вдосконалена». Кооператорам пропонувалося звернути увагу на заготівлю худоби у живій вазі, поліпшення технічного боку заготівлі та приймання від селян м'ясосировини, зацікавленість селян до здачі м'яса споживчій кооперації Найда М. До питання заготівлі худоби / М. Найда // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 3. - С. 45-47. .

Ураховуючи державні завдання щодо забезпечення внутрішнього ринку та експорту, а також власні потреби, правління ВУКС наприкінці 1928 р. затвердило план м'ясозаготівель на поточний господарський рік, який складав 3 млн 31 тис. пудів, що на 220% було більше від обсягів заготівель м'яса у 1927-1928 рр. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2797, арк. 78 зв.. Загалом питома вага споживчої кооперації СРСР у державних і позапланових заготівлях м'яса у 1927-1928 рр. складала майже 20% Кистанов Я.А. Потребительская кооперация СССР. Исторический очерк. - М. : Издательство Центросоюза, 1951. - С. 263., що, зокрема, підтверджує тенденцію до зростання ролі м'ясозаготівель і споживчої кооперації УСРР.

Упродовж 1926-1928 рр. зросли заготівлі вершкового масла, які здійснювала споживча кооперація як для потреб міських пайовиків, так і на виконання державних завдань. Проведення таких заготівель було викликане прагненням забезпечити членів споживчих товариств, передусім робітників та їх родини, висококалорійним продуктом за цінами, нижчими від ринкових. Однак регулюючий вплив держави позначився і на цьому виді кооперативних заготівель. Так, 4 травня 1927 р. вийшла постанова Колегії НКВТ УСРР «Про маслозаготівлі на Україні в 1927 році», яка визнала основними заготівельниками вершкового масла молочарську кооперацію в особі «Добробуту», споживчу кооперацію в особі Вукопспілки і Держторг УСРР. Тоді ж НКВТ установив обсяг державного завдання на заготівлю масла, зокрема 160 тис. пудів для «Добробуту», 35 тис. пудів для ВУКС і 15 тис. пудів для Держторгу УСРР Руководство по организации заготовок и сбыта сельскохозяйственного сырья и продуктов. - Х. : Народный комиссариат торговли, 1928 - С. 420-421..

Споживча кооперація віднині мала проводити заготівлю вершкового масла не у селян, а безпосередньо на власних маслозаводах шляхом забезпечення їх сировиною (вершками) через систему кооперативних зливпунктів. До того ж Наркомат торгівлі республіки повинен був визначати райони заготівель молока та вершків для кожного із основних маслозаготівельників. Так, якщо маслозавод мав пропускну спроможність від 10 до 20 тис. пудів молока, район заготівель молочної сировини визначався радіусом від 5 до 10 верст; при спроможності заводу від 20 до 40 тис. пудів молока район заготівель молочної сировини мав становити від 12 до 15 верст; коли спроможність маслозаводу сягала 40 тис. пудів, тоді радіус заготівлі молока та вершків мав дорівнювати від 15 до 20 верст. Відтак заготівлі вершкового масла для потреб міського населення, забезпечення робітників промислових новобудов були чітко врегульовані і систематично контрольовані з боку НКВТ УСРР та його місцевих організацій.

Обсяги заготівлі вершкового масла в останні роки непу зросли. У 1925-1926 рр. Вукопспілка, спираючись на місцеві кооперативи, заготовила близько 159 тис. тонн цієї продукції. Однак, порівняно з іншими маслозаготівельними організаціями, заготівлі вказаного продукту Вукопспілкою були меншими. Так, обсяги маслозаготівлі «Добробуту» за 1925-1926 рр. складали 1 млн 383 тис. тонн, а Держторгу - 196 тис. тонн. Із 159 тис. тонн вершкового масла, заготовленого ВУКС, 141 тис. тонн вона реалізувала на внутрішньому ринку УСРР, включаючи державні замовлення та потреби своїх членів, іншу, тоді ще невелику частину, експортувала Планова заготівля та збут продуктів сільського господарства й сільськогосподарської сировини року 1925-26. - Х. : Центральне статистичне управління УСРР, 1927. -

№ 113. - Том. ІV. Вип. 1. Серія ХІІ. - С. 8.. Загалом питома вага ВУКС у державних заготівлях масла в УСРР у 1925-1926 рр. становила 12%, а в 1926-1927 рр. вона зросла до 21,5% Руководство по организации заготовок и сбыта сельскохозяйственного сырья и продуктов. - Х. : Народный комиссариат торговли, 1928 - С. 416..У той період питома вага споживчої кооперації СРСР у державних маслозаготівлях становила близько 10% Кистанов Я.А. Потребительская кооперация СССР. Исторический очерк…- С. 263.. Попри те, що маслозаготівлі української споживчої кооперації впродовж 1926-1927 рр. зросли, вони складали всього 0,3% до загальної суми її обігів ЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр. 1433, арк. 35..

Навесні 1928 р. дали про себе знати перебої у забезпеченні українських міст вершковим маслом, що, у свою чергу, пояснювалося загостренням ситуації на хлібному ринку та нестачею кормів для худоби. Партійно-радянське керівництво було занепокоєне тим, що виконання державних маслозаготівельних планів основними заготівельними організаціями, у тому числі споживчою кооперацією, зривається. За даними Наркомату торгівлі УСРР, план маслозаготівель основними заготівельниками за період з жовтня 1927 по квітень 1928 рр. був виконаний лише на 61,2%. З огляду на це 5 травня 1928 р. указане відомство видало розпорядження окрвиконкомам, уповнаркомторгам, маслозаготівельним організаціям терміново вжити заходи з тим, щоб активізувати заготівлі сировини для маслозаводів, призупинити зниження темпів заготівлі масла і, відповідно, виконати плани маслозаготівель, інакше «постачання робітничих центрів буде зірване». Щоб надалі гарантувати безперебійне постачання масла міському населенню, кооператорам належало допомогти селянам у придбанні кормів для худоби і водночас розширити практику контрактації на заготівлю у них молока та вершків Держархів Полтавської обл., ф. Р-2178, оп. 1, спр. 4, арк. 38..

Загалом за рахунок підтримки селян кормами для худоби та активізації заготівель у них молочної сировини, а також пуску ряду нових маслозаводів вітчизняна споживча кооперація впродовж 1928-1929 рр. помітно збільшила заготівлі вершкового масла, досягнувши суми від його реалізації в 6 млн 663 тис. 700 крб., що становило 80% зростання за рікДесять років споживчої кооперації УСРР (1920-1930). - Х. : Вукопспілка, 1930. - С. 29..

З вищезазначеного можна зробити такі висновки. По-перше, до 1927 р. маслозаготівлі, які здійснювала споживча кооперація, мали невеликі обсяги і були спрямовані передусім на задоволення потреб членів кооперації. Лише в 1927 р. НКВТ УСРР офіційно визнав Вукопспілку однією з основних державних маслозаготівельних організацій. По-друге, основну частину державних маслозаготівель здійснювала не споживча кооперація, а молочарська кооперація «Добробут». По-третє, у заготівлях вершкового масла періодично виникали проблеми, пов'язані із нестачею кормів для худоби, а значить, нестачею сировини для маслозаводів. По-четверте, починаючи з 1927 р., згідно з державними директивами, заготівлі вершкового масла кооператорами здійснювалися переважно на власних молокопереробних заводах. По-п'яте, більшу частину заготовленого масла Вукопспілка на підставі державних замовлень в останні роки непу реалізувала не на українському ринку, а в промислових центрах РСФРР та за кордоном.

Як і в попередні роки, значними були обсяги заготівель організаціями споживчої кооперації яєць, хоча й тут існували певні труднощі, викликані конкуренцією з боку приватних заготівельників та держаних структур, а також сезонними коливаннями у процесі здачі селянами яєць у кооперативи. Восени заготівлі яєць, як правило, протікали інтенсивніше, а весною спостерігалися спади. Підтвердженням цього є секретний обіжник НКВТ УСРР до державних та кооперативних заготівельних організацій від 10 травня 1926 р., у якому йшлося про «різке скорочення яєчних заготівель» та посилення ролі приватника у заготівлях цього продукту. Відтак НКВТ вимагав від кооператорів терміново активізувати заготівлі яєць з тим, щоб витіснити приватного посередника і не допустити перебоїв у забезпеченні міського населення. Оскільки заготівлі яєць для насичення внутрішнього ринку та експорту більшовиками розглядалися як державна справа, у вищевказаному документі акцентувалося: «Якщо буде і надалі спостерігатися пасивне відношення до заготівлі яєць, винні особи понесуть покарання як за зрив регулюючих державних заходів з усіма наслідками, що з цього витікають» Держархів Полтавської обл., ф. Р-2178, оп. 1, спр. 1, арк. 377. .

Успішною була заготівельна діяльність «Укркооптаха», яка розпочалася з вересня 1924 р. Принагідно зауважимо, що його співзасновниками були Вукопспілка та Сільський Господар. На комісійній основі з окрспоживспілками «Кооптах» здійснював заготівлі яєць для потреб внутрішнього ринку, постачання промислових центрів РСФРР та на експорт.

Забезпечення «Кооптахом» внутрішнього ринку України відбувалося у двох напрямах: у централізованому для великих промислових центрів і в децентралізованому - для інших міст. У централізованому порядку забезпечувалися яйцями Харків, Київ, Одеса, Дніпропетровськ і Донбас. Найбільш результативними виявилися Кременчуцька, Полтавська та Одеська окрспоживспілки. За період від листопада 1925 до травня 1926 рр. Кременчуцькою райпоживспілкою було заготовлено і передано «Кооптаху» за комісійною угодою 2 млн 345 тис. 763 штуки яєць Коваленко П. Заготовча діяльність Кременчуцької райспілки / П. Коваленко // Кооперативный бюллетень. - 1926. - № 15-16. - С. 59. . У господарській діяльності Одеської окрспоживспілки заготівлі яєць і вершкового масла на кінець 1926 р. складали 37% від усіх заготівель сільгосппродукції Одесский союз кооперативних товариществ. Сельскохозяйственные заготовки // Кооперативный бюллетень. - 1926. - № 6. - С. 31..

Протягом 1926 р. «Кооптах» здійснював заготівлі яєць у числі 8 основних заготівельників цього продукту, що вказує на гостру конкурентну боротьбу між ними. Основними конкурентами «Кооптаху» тоді виявилися Держторг та Хлібопродукт. До кінця 1926 р. «Кооптах» заготовив 181 млн 971 тис. 360 штук яєць, що у 2,5 раза було більше від заготівель Держторгу і в 3,9 раза більше від заготівель Хлібопродукту. З указаної кількості заготовлених яєць 50% вивезли за кордон, 30% - надійшло на внутрішній ринок і 20% - реалізовано в промислових центрах РСФРР Планова заготівля та збут продуктів сільського господарства й сільськогосподарської сировини року 1925-26… - С. 9.. За іншим джерелом, у 1926 р. «Кооптах» заготовив 1 тис. 200 вагонів яєць, охопивши близько 70% усієї заготівлі яєць на УкраїніЦДАВО України, ф. 423, оп. 4, спр. 185, арк. 36.. При цьому половина державних заготівель яєць кооперацією припадала на експорт і лише третина - на задоволення потреб членів споживчої кооперації і міського населення.

Слід зазначити, що впродовж 1927-1928 рр. конкуренція на ринку заготівель яєць ще більше загострилася. Крім Держторгу та Хлібопродукту право на заготівлю яєць у межах України в 1927 р. згідно з директивами НКВТ УСРР тоді отримали «РАТАО» - російсько-австрійське торговельне акціонерне товариство, «РУСАВСТОРГ» - російсько-австрійське торговельно-промислове акціонерне товариство, «ЭГЕЭКСПОРТ» -акціонерне товариство щодо експорту яєць (співзасновкими якого були Наркомторг СССР і підприємці - брати Зейферт із Гамбурга). Вищеназвані структури відкрили свої представництва на Україні, тим самим ускладнюючи заготівлі «Кооптаху». Крім цього, до заготівлі яєць за умови дозволу Наркомторгу УСРР могли залучатися інвалідна кооперація, а також спеціальні артілі з числа безробітних. Загалом склад заготівельників яєць та продукції птахівництва в кожній окремій місцевості визначався НКВТ УСРР. За своєчасно виконані державні заготівлі яєць споживчі товариства отримували 3,5% комісійних винагороди, з яких 2% кооператори залишали собі, а 1% - віддавали для заохочення селянам Руководство по организации заготовок и сбыта сельскохозяйственного сырья и продуктов. - Х. : Народный комиссариат торговли, 1928. - С. 373-374.

З огляду на необхідність розширення заготівель яєць для забезпечення потреб як внутрішнього ринку, так і для експорту, Х Всеукраїнський з'їзд Рад (квітень 1927 р.) ухвалив рішення, яке полягало в тому, щоб зберегти і надалі за споживчою кооперацією визначальне право щодо заготівель цього виду сільськогосподарської продукції ЗУ України. - 1927. - № 20. - Ст. 97. - С. 325.. Передусім ішлося про забезпечення яйцями робітничого класу та їх родин за цінами, нижчими від приватних. Не випадково у серпні 1927 р. НКВТ УСРР з метою обмеження заготівлі яєць приватними заготівельниками дав указівку своїм місцевим органам «ужити найрепресивніших заходів» проти порушників заготівельних цін на яйця Бюлетень постанов та розпоряджень НКВТ УСРР. - 1927. - № 19. - С. 8..

За даними І. Витановича, наприкінці 1920-х рр. «Кооптах» налічував 120 яйцескладів, 12 птахокомбінатів, одну зразкову промислово-птахівничу ферму, дві селекційно-птахівничі станції та одну зоотехнічно-ветеринарну лабораторію. Усі ці склади й комбінати могли водночас розмістити 5 тис. 800 тонн битої птиці і біля 3 тис. вагонів яєць - свіжих і заморожених Витанович І. Історія українського кооперативного руху / І. Витанович. - Нью-Йорк : Товариство Української кооперації, 1962. - С. 284..

Тоді до складу «Кооптаху» входили як споживчі, так і сільськогосподарські товариства. «Кооптах» мав власну мережу місцевих заготівельних організацій: Мелітопольського, Кам'янецького, Роменського, Балтського, Уманського окружних і Яготинського та Ніжинського районних кооптахів. Попри гостру конкуренцію головним плановим заготівельником яєць на Україні в 1927-1928 рр. залишався «Кооптах». Ця структура виконувала до 70% загального планового завдання щодо заготівель та експорту і до 90% планового завдання щодо забезпечення внутрішніх ринків Руководство по организации заготовок и сбыта сельскохозяйственного сырья и продуктов. - Х. : Народный комиссариат торговли, 1928. - С. 373-374..

Для порівняння наводимо дані щодо питомої ваги споживчої кооперації у заготівлі яєць у масштабі СРСР. У 1926-1927 рр. частка споживчої кооперації в державних заготівлях СРСР становила 29,2%, а в 1927-1928 рр. - 32,4% Кистанов Я.А. Потребительская кооперация СССР. Исторический очерк… - С. 263.. Отже, питома вага споживчої кооперації УСРР у централізованих і власних заготівлях яєць була більш ніж удвічі вищою від показників загалом по країні.

Отже, впродовж 1926-1928 рр. сільські споживчі товариства, окрспоживспілки та ВУКС здійснювали масштабні державні та власні заготівлі м'ясо-молочної та іншої продовольчої продукції, що відповідно зафіксовано в додатках Д, Е, Ж. При цьому більше третини припадало на заготівлю споживчою кооперацією м'яса, майже третина - на заготівлю яєць і 10% - на заготівлю вершкового масла, що зафіксовано у таблиці 4.3.2: 

Таблиця 4.3.2 - Питома вага м'ясо-молочної продукції серед усієї продуктово-сировинної заготівлі споживчої кооперації УСРР у 1927-1928 рр.*

* Складено на підставі : Десять років споживчої кооперації УСРР (1920-1930). - Х. : Вукопспілка, 1930. - С. 74.

Таким чином, в останні роки непу, враховуючи швидке зростання міського населення та необхідність забезпечення калорійними продуктами харчування працівників промислових новобудов, де переважали чоловіки, радянська влада намагалася залучати потенціал споживчої кооперації до заготівель м'ясо-молочної продукції. З метою підпорядкування обсягів кооперативних заготівель м'яса, вершкового масла та яєць державним планам упродовж 1926-1928 рр. керівництво УСРР посилило регулювання через Наркомат торгівлі. Відтак заготівельні ціни на м'ясо, вершкове масло та яйця, обсяги та терміни заготівель, а також збутові операції були чітко прописані в циркулярах зазначеного відомства та розпорядженнях інших центральних і місцевих регулюючих органів.