Особливості заготівельної діяльності споживчої кооперації України в добу нової економічної політики

Характерною особливістю експорту м'ясної продукції до Франції було те, що крім яловичини, великим попитом тут користувалася баранина та різноманітні субпродукти. Наприклад, 21 січня 1928 р. ВУКС відвантажила до Марселя 16 тис. пудів замороженої яловичини і 2,5 тис. пудів баранини Там само, ф. 296, оп. 3, спр. 1708, арк. 85.. 22 лютого 1928 р. вітчизняні кооператори заготовили в межах Зинов'євської та Черкаської округ з метою вивозу до Франції 7,5 тис. пудів замороженої яловичини Там само, арк. 75.. 28 лютого того ж року ВУКС відвантажила до Марселя 400 пудів субпродуктів великої рогатої худоби, включаючи печінку, язики, мізки, нирки Там само, арк. 77.. А 20 вересня 1928 р. вітчизняні кооператори доставили до Франції 100 тонн замороженої баранини, перед цим провівши відповідні заготівлі в межах Одеської, Миколаївської та Зинов'євської округ Там само, спр. 118, арк. 5..

Таким чином, упродовж 1926-1928 рр. помітно зросли експортні заготівлі споживчою кооперацією м'ясної продукції. Водночас відбулося збільшення асортименту м'ясопродуктів, які ВУКС пропонувала європейським споживачам. Держава робила ставку на експортні ресурси тваринництва, тож їх використання пов'язано із спорудженням цілої мережі переробних підприємств, у тому числі кооперативних. Розвиток м'ясопереробної кооперативної промисловості та спорудження холодильників, у свою чергу, сприяли розширенню експорту м'ясної продукції у замороженому вигляді.

Проте подальше збільшення обсягів експорту кооператорами м'ясної продукції наштовхувалося на обмеженість холодильних підприємств. Це підтверджується рядом архівних документів. Так, 30 жовтня 1928 р. правління ВУКС звернулося до НКВТ УСРР із клопотанням посприяти у прийомці та тимчасовому зберіганні в Одеському холодильнику, який перебував у віданні даного наркомату, експортної м'ясопродукції, оскільки власних холодильників у споживчої кооперації не вистачало ЦДАВО України, ф. 423, оп. 5, спр. 516, арк. 101.. Безперечно, даний факт переконує у збільшенні виробництва селянами продуктів тваринництва, зростанні обсягів м'ясозаготівель кооператорами та їх прагненні оперативно переробляти і збувати м'ясну продукцію на європейських ринках. Водночас ідеться про відставання вітчизняної матеріально-технічної бази м'ясопереробки та зберігання м'ясної продукції.

Проте навіть за умови відставання переробної бази м'ясопродукції, за словами наркома торгівлі УСРР М.А. Чернова, експорт продуктів харчової промисловості і тваринництва лише протягом 1926-1927 рр. зріс на 42,9% Чернов М. Торговля УССР. К Х Всеукраинскому и ХV Всесоюзному сьездам партии … - С. 63. . У посиленні вивозу даного виду продукції зіграли роль початкові роботи щодо індустріалізації експорту. Тобто окреслилася тенденція до збільшення експорту продуктів тваринництва у переробленому та замороженому вигляді. Загалом упродовж другої половини 1920-х рр. експорт споживчою кооперацією м'ясної продукції розвивався дуже швидко.

Принагідно зазначимо, що експорт яєць з Російської імперії, у тому числі з України, розпочався ще в другій половині ХІХ ст. У 1913 р. Росія щорічно експортувала до Західної Європи 3,5 млрд яєць, що становило 9,3% вивозу всієї сільськогосподарської продукції з країни. Це тоді складало понад половину всього світового експорту яєць. У 1913 р. Росія експортувала яйця до таких країн: Англії - 34%, Німеччини - 26%, Австро-Угорщини - 24%, Голландії, Бельгії та інших скандинавських країн - 16% Эльяшберг И.В. Сборка яиц и вывоз их за границу. Руководство по заготовке яиц, их переработке по сортам, упаковке, отправке, а также хранению / И.В. Эльяшберг. - М. : Изд-во Наркомторга СССР, 1927. - С. 9..

Упродовж 1920-х рр. вивіз яєць залишався однією з найбільш твердих статей експорту української кооперації. Експортом продуктів птахівництва продовжував активно займатися «Кооптах», створений у 1924 р. На початок 1926 р. 11 окрспоживспілок, 17 сільськогосподарських спілок, 543 споживчих товариства, 283 сільськогосподарських товариства і 5 інтегральних товариств були членами «Кооптаху» ЦДАВО України, ф. 290, оп. 4, спр. 19, арк. 66.. Тоді, за даними дослідника кооперативного руху А.Г. Морозова, «Кооптах» уже мав 90 заготівельно-обробних пунктів для приймання та сортування яєць Морозов А.Г. Діяльність спеціалізованої сільськогосподарської кооперації на Україні (1923-1928 рр.) / А.Г. Морозов // Український історичний журнал. - 1989. - № 8. - С. 81.. Розвиток широкої мережі заготівельно-сортувальних пунктів та холодильників дав можливість кооператорам максимально використовувати вигоди сезонної кон'юнктури. Основну кількість яєць кооператори заготовляли в травні-червні. Налагоджений процес збирання, обробки й збереження продукції «Кооптаху» сприяв поліпшенню її якості для подальшого експорту.

Про обсяги заготівлі яєць свідчать такі дані. За період із жовтня 1925 до жовтня 1926 рр. «Кооптах» заготовив для експорту 91 млн 941 тис. 120 штук яєць Планова заготівля та збут продуктів сільського господарства й сільськогосподарської сировини року 1925-26. - Х. : Центральне статистичне управління УСРР, 1927. - С. 9.. За іншим джерелом, упродовж 1926 р. цією структурою було заготовлено 860 вагонів яєць на експорт. Лише у березні 1926 р. у Вінницькій окрузі «Кооптах» заготовив 8 вагонів яєць для збуту за кордоном Романюк І.М. Господарська діяльність спеціалізованого Всеукраїнського кооперативного товариства «Кооптах» у середині 20-х рр. ХХ ст. / І.М. Романюк,

Б.І. Романюк // Український селянин. - 2010. - № 12. - С. 229..

Згідно з дослідженнями, проведеними у 20-х рр. ХХ ст., упродовж 1926-1927 рр. «Кооптах» став найбільшою в УСРР організацією з експорту яєць. Зокрема, ним було охоплено 70% ринку заготівлі цієї продукції Колчинський Є. Кооптах, його робота та перспективи розвитку птахівничої справи /

Є. Колчинський // Кооперативне село. - 1927. - № 20. - С. 75.. Лише за першу половину 1927 р. «Кооптах» відправив до Німеччини 500 вагонів яєць. Німеччина, у свою чергу, для отримання зиску перепродавала українські яйця відомим фірмам Швейцарії, Австрії, Франції, Іспанії, Італії, Чехословаччини Український яєчний експорт // Кооперативне село. - 1927. - № 11-12. - С. 53.. За даними М.А. Журби, збут продукції «Кооптаха» на ринках Англії, Австрії, Німеччини у 1926 р. дорівнював 56%, а у всесоюзному експорті - 33,8% усієї експортної сільгосппродукції. Таким чином, на початок 1927 р. «Кооптах» зайняв перше місце серед експортерів сільгосппродукції в УСРР та СРСРЖурба М.А. Селянська кооперація радянської України і Міжнародний кооперативний альянс (20-ті рр. ХХ ст.) / М.А. Журба // Український історичний журнал. - 2001. - № 2. - С. 70. .

Водночас маємо визнати, що у той період яйця, які експортувались із СРСР, у тому числі з УСРР, продавали в Західній Європі набагато дешевше, ніж подібну продукцію з інших країн. Про це, зокрема, повідомляв німецький журнал «Eier-Borse» у вересні 1926 р., указуючи на те, що яйця, які надходили з СРСР, реалізувались у Німеччині на 20-30% дешевше порівняно з іншими країнами-експортерами цієї продукції Эльшберг И.В. Сборка яиц и вывоз их за границу. Руководство по заготовке яиц, их переработке по сортам, упаковке, отправке, а также хранению / И.В. Эльяшберг. - М. : Изд-во Наркомторга СССР, 1927. - С. 10..

«Кооптах» також займався заготівлею й експортом птиці. У 1926 р. він розпочав експорт битої птиці, відправивши за кордон близько 30 тис. пудів продукції. Це становило 16% загального експорту битої птиці в СРСР Колчинський Є. Кооптах, його робота та перспективи розвитку птахівничої справи

/ Є. Колчинський // Кооперативне село. - 1927. - № 20.- С. 76.. У 1927 р. на «Кооптах» припадало 72% державних планових заготівель яєць і 74% заготівель птиці в Україні Морозов А.Г. Діяльність спеціалізованої сільськогосподарської кооперації на Україні (1923-1928 рр.) / А.Г. Морозов // Український історичний журнал. - 1989. - № 8. - С. 84.. У той період збут «Кооптахом» яєць та птиці на ринках Німеччини складав 37,8%, Англії - 16,7%, Австрії - 2,1%. Загалом 56,6% продукції «Кооптаха» постачалося на зовнішній ринок, 25% - до РСФРР і 18,5% - залишалося в Україні для потреб членів кооперації ЦДАВО України, ф. 290, оп. 4, спр. 31, арк. 50.. Про високу репутацію продукції тваринництва свідчить той факт, що у 1927 р. на міжнародній виставці сільгосппродукції у Парижі яйця, заготовлені «Кооптахом», і бекон Полтавської беконної фабрики за високу якість одержали найвищу нагороду - Гран-прі Колчинський Є. Кооптах, його робота та перспективи розвитку птахівничої справи / Є. Колчинський // Кооперативне село. - 1927. - № 20. - С. 76. .

Однак упродовж 1926-1927 рр. між «Кооптахом» і НКВТ УСРР посилилася боротьба за вплив на експорт яєць. Так, 2 березня 1927 р. НКВТ УСРР оголосив рішення про передачу права на реалізацію яєць, заготовлених «Кооптахом», до відання свого торгпредства в Німеччині. При цьому офіційною причиною такої дії називалася необхідність сприяння «Кооптаху» з боку НКВТ щодо завоювання німецького ринку ЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр. 656, арк. 61.. Насправді ж причинами узурпації права на реалізацію яєць з боку Наркомату торгівлі УСРР, на нашу думку, було прагнення централізації у процесі збуту даної продукції та намагання впливати на встановлення реалізаційних цін і отримання прибутку державою. Таким чином, починаючи з 1927 р., права «Кооптаха» щодо реалізації яєць в Європі, зокрема, в Німеччині, були обмежені НКВТ, що, у свою чергу, знижувало зацікавленість організацій споживчої та сільськогосподарської кооперації у заготівлях.

Протягом 1928 р., з огляду на перехоплення ініціативи в заготівлі яєць Наркоматом торгівлі УСРР, експортні заготівлі цього продукту продовжували окремі кооперативні організації. Для виконання державних завдань щодо експортних заготівель яєць споживчій кооперації доводилося зменшувати власні заготівлі в інтересах своїх пайовиків. Цей факт підтверджує секретний обіжник Уцеробсекції ВУКС до Вінницького ЦРК від 28 грудня 1928 р. Керуючись розпорядженням НКВТ УСРР, Уцеробсекція Вукопспілки вимагала від вінницьких кооператорів: заготовлені в січні 1928 р. яйця направити виключно для збуту за кордоном. При цьому зазначалося, що лише у тому випадку, коли заготівлі яєць будуть проведені понад план, можливе виділення вказаної продукції для міських споживачів, до того ж лише робітничим кооперативам Держархів Вінницької обл., ф. Р-122, оп. 1, спр. 149, арк. 57..

Отже, у результаті діяльності «Кооптаху» внутрішній ринок практично був забезпечений яйцями та птицею, водночас була налагоджена вигідна реалізація вказаної продукції за кордоном. Відтак експортні заготівлі «Кооптаху» сприяли відчутному підвищенню продуктивності сільських господарств.

Як і система м'ясо-молочної кооперації «Добробут», Вукопспілка поступово активізувала експорт вершкового масла, для чого вона постійно дбала про спорудження нових молокозаводів, що давало можливість збільшувати виробництво високоякісного, конкурентоздатного на світових ринках масла. Українське масло, яке ніколи не фігурувало на Заході, швидко посіло одне з провідних місць, обігнавши в ціні добре відоме там сибірське Перспективы экспортной работы потребительской кооперации // Кооперативне будівництво. - 1928. - № 7. - С. 21.. Українське масло, яке донедавна ще зовсім було не відоме, відразу почало користуватися попитом за кордоном через свою високу якість.

У середині 1920-х рр. споживча кооперація заготовляла масло на експорт безпосередньо у селян. Так, у 1925-1926 рр. ВУКС заготовила у селян для експорту 25,3 тонни вершкового масла Планова заготівля та збут продуктів сільського господарства й сільськогосподарської сировини року 1925-26. - Х. : Центральне статистичне управління УСРР, 1927. - С. 8.. У 1926-1927 рр. вона змогла реалізувати за кордоном понад 206 тонн цієї продукції Руководство по организации заготовок и сбыта сельскохозяйственного сырья и продуктов. - Х. : Народный комиссариат торговли, 1928. - С. 417.. Однак, щоб збільшити експорт вершкового масла, Вукопспілці довелося відстоювати це право в НКВТ УСРР, який, у свою чергу, вимагав покращити якість продукції та знизити організаційні витрати, пов'язані зі збутом. Зокрема, НКВТ у розпорядженні від 21 грудня 1927 р. на ім'я ВУКС зазначав: «…з нашого боку немає протидії проти експорту вами масла за умови, що збитковість не буде перевищувати 50% до собівартості на кордоні» ЦДАВО України, ф. 423, оп. 5, спр. 151, арк. 2..

Активізації експорту вершкового масла в останні роки непу сприяло те, що споживча кооперація республіки збільшила заготівлю даної продукції на власних молокопереробних заводах. Для цього ВУКС здійснила спорудження та переоснащення ряду молокопереробних заводів і тим самим підняла обсяги випуску та якість продукції. Щоб успішно конкурувати на закордонних ринках, за виручені від реалізації масла кошти кооператори систематично закупляли в Європі необхідне устаткування для маслозаводів. Так, у березні 1928 р. ВУКС закупила в Німеччині 100 балонів для вуглекислоти на 1 тис. крб, необхідних для пастеризації вершків, 5 вентиляторів для парових механічних пастеризаторів на 1 тис. крб для звільнення вершків від бур'янистих і часникових запахів, запасні частини для машин п'ятьох маслозаводів на суму 300 крб. Водночас в Англії нею було придбано 25 апаратів для перевірки чистоти молока на суму 250 крб Там само, ф. 296, оп. 3, спр. 1708, арк. 56-57.. У квітні 1928 р. вітчизняні кооператори закупили в Швеції 750 сепараторів для збивання на маслозаводах вершків на суму 60 тис. 230 крб ЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр. 1708, арк. 40.. У тому ж місяці ВУКС здійснила закупівлю в Данії 20 машин для парафінування ящиків з метою стандартизації пакування та перевезення експортного вершкового масла на суму 3 тис. 560 крб, запасних частин для 10 молочних установок на 1 тис. крб і запасних частин для апаратів двох маслозаводів на 548 крб Там само, арк. 42..

Намагаючись збільшити експорт вершкового масла та м'ясних продуктів, які традиційно користувалися великим попитом в Європі, Центральна нарада сприяння експорту при уряді УСРР 7 травня 1928 р. зобов'язала ВУКС до кінця року заготовити для вивозу 100 тис. пудів вершкового масла і 150 тис. пудів м'ясопродуктів Держархів Полтавської обл., ф. Р-2178, оп. 1. спр. 9, арк. 22-22 зв.. Так як навесні 1928 р. з огляду на погіршення продовольчого забезпечення в країні виникло недовиконання державного плану з експорту вершкового масла, Центральна нарада сприяння експорту при РПО СРСР своїм рішенням від 5 червня 1928 р. зобов'язала Наркомат торгівлі УСРР ужити заходи щодо забезпечення маслозаводів споживчої кооперації сировиною. Оскільки недовиконання експортного плану з вершкового масла, головним чином, було викликано нестачею молока через відсутність кормів, НКВТ УСРР ужив ряд заходів щодо забезпечення селян - здавачів молока на зливні пункти маслозаводів макухою для відгодівлі худоби Там само, арк. 25-25 зв..

Важливим чинником для зростання обсягів експорту вершкового масла була якість продукції. Тому це питання, як засвідчують архівні документи, систематично обговорювалося керівництвом ВУКС. Зокрема, питання про покращення якості вершкового масла шляхом встановлення козеїносушилок на маслозаводах розглядалося на засіданні правління ВУКС 22 вересня 1928 р. Тоді ж ухвалили рішення: з огляду на брак підготовлених спеціалістів з переробки молока запросити фахівців із закордону для постійної роботи в Україні і водночас активізувати підготовку власних кадрів із масловиробництва шляхом їх стажування в Європі. Крім цього, ухвалили щомісяця заслуховувати інформаційні доповіді масляного відділу ВУКС стосовно виконання завдань щодо експорту вершкового масла ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2797, арк.107.. Загалом в останні роки непу було вжито ряд заходів із розширення сировинної бази для масловиробництва, зацікавленості селян до здачі молока у споживчі кооперативи, підготовки спеціалістів з молокопереробки, покращення пакування масла тощо.

За даними кооперативних видань періоду непу, у 1927 р. фахівці в Лондоні визнали, що якість українського вершкового масла не гірша від кращих сортів новозеландського та інших закордонних відомих сортів. Такий висновок англійських спеціалістів, на нашу думку, був обґрунтований, оскільки англійська споживча кооперація охоче закупляла великі партії вершкового масла, що виробляли маслозаводи, які належали споживчій кооперації та «Добробуту». Зокрема, лише за 10 місяців 1927 р. Вукопспілкою було вивезено до Лондона 9 тис. пудів цієї продукції Кооперативне масло за кордон // Кооперативне будівництво. - 1927. - № 19. - С. 60..

Упродовж 1928 р. експорт споживчою кооперацією вершкового масла з УСРР до Англії помітно зріс. Так, у березні ВУКС реалізувала в Лондоні 120 тонн топленого маслаЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр. 1708, арк. 63.. У тому ж місяці нею було експортовано до Гамбурга (Німеччина) 60 тонн топленого масла, яке заговили в Мелітопольській окрузі Там само, арк. 71.. 31 березня 1928 р. Вукопспілка відвантажила до Парижа 10 тонн вершкового масла Там само, арк. 50.. Отже, вершкове масло, яке виробляли маслозаводи споживчої кооперації, користувалося попитом у ряді європейських країн завдяки своїй якості та високій калорійності, адже в його основі була натуральна сировина без будь-яких домішок. До того ж слід зазначити, що, дбаючи про високу якість продукції, фахівці маслозаводів споживчої кооперації та «Добробуту» повністю відмовились від технології, яка передбачала нейтралізацію вершків лугами. Цей виключно важливий технологічний аспект, як підкреслює Ю.Г. Раку, на жаль, зовсім не брали до уваги лондонські експерти Раку Ю.Г. Українська сільськогосподарська кооперація в м'ясо-молочному експорті України в роки непу / Ю.Г. Раку // Український селянин. - 2008. - № 11. - С. 264.. Напевно, причиною цього було побоювання того, що українська масло завдяки своїй високій якості потіснить традиційних виробників з підлеглих Британській імперії країн, зокрема Нової Зеландії.

Прикметно, що кооператори, враховуючи попит на ту чи іншу продукцію, оперативно відновлювали її експорт. Наприклад, з 1927 р. ВУКС розпочала експорт раків до Європи. До речі, до революції українські кооператори успішно здійснювали їх реалізацію в ряді європейських країн. Оскільки на англійському ринку в 1920-і рр., де попитом користувалися морські раки та краби, існувала велика конкуренція, вітчизняні кооператори успішно збували річкові раки в Німеччині. Щоб ця справа була рентабельною, кооператори запровадили передові та той час методи транспортування цього продукту у вербових ликових корзинах чи кошиках, що давало можливість зберігати продукцію незіпсованою кілька днів поспіль Кузьминський О.М. Питання другорядного експорту. Забута стаття експорту /

О.М. Кузьминський // Кооперативне будівництво. - 1928. - № 21. - С. 60..

Загалом після подолання наслідків голоду перших років непу впродовж 1923-1928 рр. накреслилася тенденція до розширення експорту УСРР за рахунок урізноманітнення вивозу продуктів тваринництва, включаючи м'ясо, вершкове масло, яйця тощо. Помітну роль у заготівлі та вивозі за кордон вказаної продукції відігравала вітчизняна споживча кооперація. З огляду на те, що в останні роки непу експорт хліба зменшився через ряд зовнішньоекономічних факторів, а попит на нього в Україні зріс, відбулося збільшення кооперативного експорту продуктів тваринництва, що мало забезпечити надходження необхідних коштів для закупівлі за кордоном промтоварів та устаткування для державних підприємств. Відтак наприкінці 1920-х рр. продукція тваринництва займала значне місце серед інших експортних товарів споживчої кооперації. Якщо в 1927-1928 рр. частка м'ясних продуктів становила 10,6% до загальної суми експорту ВУКС, то в 1928-1929 рр. - 44,1%; відповідно частка вершкового масла - 10,0% і 20,1% Десять років споживчої кооперації УСРР (1920-1930). - Х. : Вукопспілка, 1930. - С. 65., що підтверджують дані додатку Л. Загалом експорт вітчизняною споживчою кооперацією продукції тваринництва став важливим джерелом фінансування індустріалізації.

Без сумніву, що м'ясна продукція, вершкове масло та яйця завдяки високій якості користувалися значним попитом за кордоном і з успіхом конкурували з аналогічною продукцією інших країн. Цьому сприяли численні технічні нововведення, будівництво найсучасніших підприємств для переробки м'яса та молока, потужних холодильників, які здійснювала споживча кооперація. Обсяг переробленої експортної продукції постійно зростав за рахунок зменшення вивозу живих свиней та великої рогатої худоби, що при сталій кількості сировини, завдяки її глибокій переробці, збільшувало зовнішньоторговельні доходи УСРР. Загалом м'ясоекспортна діяльність вітчизняної споживчої кооперації сприяла нарощуванню темпів розвитку скотарства та птахівництва, гарантувала отримання як кооператорами, так і селянами необхідних коштів для закупівлі за кордоном промислових товарів. Водночас зиск від цієї справи мала й держава, яка шляхом посилення регулювання кооперативного м'ясо-молочного експорту спрямовувала частину отриманої валюти для придбання промислового устаткування для новобудов.

5.5 Експорт споживчою кооперацією рослинних продуктів та промислової сировини у середині та наприкінці 1920-х рр

З 1923 р., коли вдалося подолати наслідки голоду перших років непу і накреслилася певна стабілізація економічного життя, експортно-заготівельна діяльність споживчої кооперації УСРР активізувалася за рахунок вивозу так званих другорядних культур, у тому числі продуктів рослинництва. Як зазначав часопис «Кооперативный бюллетень», «лише в 1923 році експортно-імпортні операції Вукопспілки починають набувати більш-менш серйозний характер» А.Г. Два года заграничной работы Вукопспилки / Г.А. Кооперативный бюллетень. - 1925. - № 1-2. - С. 23.. Значне місце в експорті вітчизняної споживчої кооперації впродовж 1920-х рр. посіла рослинна продукція. Зокрема, кооператори з огляду на певне покращення стану забезпечення населення жирами протягом 1923-1925 рр. активізували збут за кордоном жирів, у тому числі насіння соняшнику. На початку 1923 р. відділ сільгосппродуктів ВУКС розширив заготівлі тих видів сировини, експорт яких був рентабельною справою. Зокрема, заготівля макухи і насіння соняшнику «проходила досить інтенсивно» В отделах ВУКС. Работа отдела сельхозпродуктов. Заготовка экспортсырья // Бюллетень Вукопспилки. - 1923. - № 3. - С. 4..

У січні 1923 р. ВУКС, зацікавивши райспоживспілки попередньою виплатою 50% коштів обіцяної суми, уклала з ними низку договорів на експортну заготівлю сільгосппродукції впродовж двох місяців. До березня того ж року райспоживспілками було заготовлено 25 тис. пудів макухи. Крім цього, Миколаївська райспоживспілка, виконуючи замовлення ВУКС, змогла заготовити ще додатково 15 тис. пудів макухи на експорт В отделах ВУКС. В Экспортно-импортном отделе // Бюллетень Вукопспилки. - 1923. - № 3. - С. 5..

Хоча загалом вивіз жирів за кордон у той період був обмежений, однак для отримання коштів кооператори почали експортувати олію. Даних про експортні заготівлі цього виду продукції обмаль. Напевно, більшу частину заготовленої олії українські кооператори були зобов'язані направляти до РСФРР. Та окремі матеріали дають підставу стверджувати, що експорт олії споживчою кооперацією все ж таки здійснювався. Так, у березні 1923 р. Дніпробузька та Куп'янська райспоживспілки на виконання замовлень ВУКС заготовили для експорту 3 тис. пудів цього продукту, який користувався великим попитом за Заході В отделах ВУКС. Отдел сельхозпродуктов // Бюллетень Вукопспилки. - 1923. - № 6. - С. 4., а впродовж другої половини 1923 р. силами п'ятьох райспоживспілок було заготовлено для експорту ще 12 тис. 813 пудів олії Деятельность Вукопспилки за октябрь-декабрь 1923 г. Мясожировой подотдел // Бюллетень Вукопспилки. - 1924. - № 6. - С. 12..

Джерела свідчать про те, що у середині 1920-х рр. споживча кооперація активно заготовляла та вивозила за кордон насіння соняшнику. Наприклад, його питома вага в експорті споживчою кооперацією рослинних сільгоспкультур тоді досягала 50,6% Споживча кооперація Української РСР. 1917-1967… - С. 45..

Упродовж 1925-1926 рр. у номенклатуру експорту Вукопспілки вперше ввійшли патока, цукор-пісок і рафінад, однак обсяги вивозу цієї продукції були загалом невеликими, до того ж офіційного дозволу регулюючих органів на їх експорт споживча кооперація не мала Экспорт сельскохозяйственных продуктов из Украины в 1925-26 году. Материалы к докладу Уполномоченного НКВТ СССР при СНК УССР ко ІІ сессии ВУЦИКа. - Х. : Пролетарий, 1925. - С. 8..

Вукопспілка через місцеві організації активізувала заготівлі промислової сировини та хутра для експорту. Так, лише впродовж січня-березня 1923 р. ВУКС відвантажила за кордон 400 пудів різного пера, 800 пудів кінського волосу, 8 тис. пудів тютюну, 6 тис. пудів конопляного прядива, 40 тис. куб. футів дубового лісу (1 російський фут дорівнював 30,48 см) М-ко Л. В отделах ВУКС. Экспортно-импортный отдел / Л. М-ко // Бюллетень Вукопспилки. - 1923. - № 7-8. - С. 11. . За іншим джерелом, на початку 1923 р.через райспілки ВУКС заготовила для експорту 12 тис. пудів конопляного прядива, 1 тис. шкурок зайців, 500 шкурок лисиць, 4 тис. смушок, 100 пудів шкір рогатої худоби, 1 тис. пудів шкір коней. Загалом на початку весни 1923 р. через Одеський порт за кордон ВУКС направила до 100 тис. пудів різноманітної експортної сировини. Тоді завдяки її збуту ВУКС удалося закупити в Берліні 4 тис. електричних лампочок, а в Гамбурзі - 4 тис. 500 пудів дубильного екстракту, 1 тис. 500 пил і понад 400 пудів різних терпугів В отделах ВУКС В экспортно-импортном отделе // Бюллетень Вукопспилки. - 1923. - № 3. - С. 5.. Згідно з рішеннями сьомої конференції КП(б)У (квітень 1923 р.) споживча кооперація УСРР, ураховуючи попит на закордонних ринках у такій промисловій сировині як тютюн, льон, конопляне прядиво та хміль, розпочала збільшення посівів цих культур Компартия Украины в резолюциях… - Т. 1. - С. 269..

З весни 1924 р. відповідно до директиви Укрдержплану УСРР, Вукопспілка активізувала вивіз за кордон льону та тютюну. Цікавим є той факт, що за кошти від збуту вказаної продукції ВУКС, за розпорядженням Укрдержплану, була змушена закупити за кордоном не лише сільськогосподарський реманент для своїх членів, але й партію велосипедів на замовлення державних установ ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1888, арк. 4.. Загалом упродовж 1924 р. обсяги експорту споживчою кооперацією промислової сировини порівняно з попереднім роком зросли у 6 разів Народное хозяйство // Коммунист.- 1925. - 5 февраля..

Для того, щоб успішно конкурувати на європейських ринках, був установлений державний контроль за якістю експортної продукції, у тому числі щетини, кінського волосу, конопляного прядива, м'ясопродуктів. Це сприяло покращенню практики експортних заготівель та збуту заготовленої споживчою кооперацією сировини. Таким чином, у середині 1920-х рр. експортно-заготівельна діяльність вітчизняної споживчої кооперації за рахунок вивозу продуктів рослинництва і промислової сировини активізувалася. Споживча кооперація завойовувала ринки Англії, Голландії, Німеччини, Норвегії, Австрії, Швеції, Чехословаччини та інших країн А.Г. Два года заграничной работы Вукопспилки // Г.А. // Кооперативный бюллетень. - 1925. - № 6. - С. 25.. Загалом упродовж 1924-1925 рр. Вукопспілка вивозила сільгосппродукцію на 22 зарубіжні ринки Экспорт сельскохозяйственных продуктов из Украины в 1925/26 году. Материалы к докладу Уполномоченного НКВТ СССР при СНК УССР ко ІІ сессии ВУЦИКа. - Х. : Пролетарий, 1925. - С. 10..

Характерною ознакою експортно-заготівельної діяльності вітчизняних кооператорів протягом другої половини 1920-х рр. було зростання обсягів експортної заготівлі городини та фруктів. Наприклад, з метою активізації експорту городніх культур правління ВУКС 24 листопада 1927 р. звернулося до окружних спілок та місцевих споживчих товариств із закликом збільшити обсяги заготівель картоплі, цибулі, гарбузового насіння, гороху, квасолі, чечевиці. Водночас пропонувалося звернути увагу на розширення експорту сіна, грибів, горіхів та інших продуктів так званого другорядного експорту ЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр.1018, арк. 130..

Порівняно з попередніми роками впродовж 1926-1928 рр. споживча кооперація УСРР збільшила вивіз за кордон картоплі. Якщо раніше вона була одним з основних продуктів повсякденного харчування, то в другій половині 1920-х рр. з огляду на поліпшення продовольчого забезпечення населення у кооператорів з'явилася можливість експортувати товарні лишки технічної картоплі (для виробництва спирту та крохмалю), що, втім, ускладнювалося рядом факторів.

По-перше, експортом картоплі, крім Вукопспілки, займалися кілька заготівельних організацій, зокрема Держторг, «Плодоспілка», Укрсільбанк, товариство «Насінництво», Укрзовнішторг, Радгосптрест, що викликало конкуренцію між ними. Щоб випередити конкурентів, кожна з цих заготівельних організацій вдавалася до контрактації на картоплю із селянами Там само, ф. 423, оп. 5, спр. 151, арк. 103..

По-друге, згідно з розпорядженням НКВТ УСРР від 15 жовтня 1927 р. Держторг отримав право проводити заготівлі картоплі шляхом використання мережі споживчої кооперації, що, безперечно, обмежувало експортні заготівлі Вукопспілки та її місцевих організацій Руководство по организации заготовок и сбыта сельскохозяйственного сырья и продуктов. - Х. : Народный комиссариат торговли УССР, 1928. - С. 258..

По-третє, контроль з боку НКВТ УСРР призводив до того, що вивіз кожної партії картоплі за кордон кооператори мали узгоджувати з цією структурою. До того ж кожні 5 днів правління ВУКС надсилало довідки до вказаного наркомату про заготівлі і відвантаження експортної картоплі ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2797, арк. 108..

По-четверте, НКВТ УСРР визначав заготівельні ціни та ціни реалізації експортної картоплі, що, у свою чергу, обмежувало права заготівельних організацій на встановлення власних цін. Так, за розпорядженням цього регулюючого органу від 26 листопада 1927 р. заготівельна ціна на технічну картоплю, яку закупляли ВУКС та спеціалізоване заготівельне товариство «Плодоспілка», була встановлена в розмірі 35 коп. за пуд, тоді як ціна продажу на європейських ринках становила 53,3 коп. за пуд. Без сумніву, зиск від різниці в ціні на картоплю мав і НКВТ УСРР ЦДАВО України, ф. 423, оп. 5, спр. 151, арк. 179..

Як засвідчують архівні документи, найбільшим споживачем картоплі виявилася Німеччина. Її заготівлю, як правило, здійснювали правобережні окружні спілки. Наприклад, у жовтні 1927 р. ВУКС вивезла туди 5 тис. 164 тонн технічної картоплі, заготовленої на Правобережжі Там само, ф. 296, оп. 3, спр. 1708, арк. 108.. Упродовж квітня 1928 р. через споживчі товариства Правобережжя ВУКС змогла заготовити і реалізувати в Німеччині 6,5 тис. тонн технічної картоплі, зокрема в Шепетівській окрузі було заготовлено 2,5 тис. тонн, відповідно в Кам'янець-Подільській - 1 тис. тонн, Вінницькій - 1 тис. тонн, Проскурівській - 1 тис. тонн, Бердичівській - 1 тис. тонн ЦДАВО України, ф. 423, оп. 5, спр. 151, арк. 159..

Для того, щоб пробити городині шлях на європейські ринки, де традиційно існувала велика конкуренція, вітчизняні кооператори намагалися використовувати різноманітні виставки сільськогосподарської продукції. Так, 22 лютого 1928 р. ВУКС через НКВТ УСРР подала заявку на участь у відомій Брюссельській (Бельгія) виставці зразків продуктів сільського господарства. При цьому ВУКС вирішила надіслати до Брюсселя як зразки для ознайомлення широкий асортимент сільськогосподарської продукції, а саме: 100 кг картоплі, 100 кг цибулі, 50 кг хрону, 50 кг насіння гарбуза, 50 кг маку і 215 кг квасолі Там само, ф. 296, оп. 3, спр. 1708, арк. 79. .

Експорт городини, який здійснювала ВУКС у другій половині 1920-х рр., мав ряд особливостей. Зокрема, для збільшення рентабельності експортних операцій кооперативним організаціям доводилося постійно враховувати сезонну кон'юнктуру на ту чи іншу городину. Так, кооператорами був налагоджений експорт шести сортів огірків, у тому числі до Німеччини, Австрії, Латвії, Великобританії, Швеції, Фінляндії, де конкуренцію їм складали голландські оранжерейні та парникові огірки, французькі корнішони та італійські огірки раннього врожаю. Відтак серед української експортної продукції були огірки раннього дозрівання, середньоспілі та пізньоврожайні. Це давало вітчизняним кооператорам можливість реалізувати огірки на європейських ринках з червня до осені. Восени 1927 р. Укрдержторг та ВУКС спільними силами започаткували експорт ніжинських засолених огірків до Німеччини, що виявилося рентабельною справою Кузьминський О. Експорт огірків / О. Кузьминський // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 11-12. - С. 53-54..

Попри те, що на німецькому ринку традиційно збували томати Італія та Іспанія, у другій половині 1920-х рр. споживча кооперація УСРР зважилась на експорт свіжих томатів до цієї країни. При цьому кооператорам доводилось рахуватися з тим, що через кліматичні умови експорт цього овоча можна розпочинати не раніше, як у липні, тобто коли німецький ринок був насичений продукцією конкурентів. Відтак українськими кооператорами було вирішено передусім зосередити увагу оперативній заготівлі і якості перших партій томатів у південних регіонах України. У першу чергу, на експорт відбиралися круглі за формою, неребристі і м'ясисті помідори, на які існував великий попит у Німеччині. Водночас кооператорам доводилось ураховувати, що томати потрібно заготовляти недозрілі, аби вони за 12-14 днів транспортування набули потрібної кондиції і при цьому мали привабливий товарний вигляд Горяїнов А. Про експорт свіжих томатів на німецький ринок / А. Горяїнов // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 13. - С. 52..

Зважаючи на велику конкуренцію з боку Голландії, Франції, Італії, Данії та Бельгії щодо збуту капусти в Німеччині, кооператорам доводилося вирішувати проблему якісного зберігання цього овоча аж до початку весни, щоб потім його вигідно продати. Найсприятливіша кон'юнктура для експорту білої капусти для споживчої кооперації УСРР складалася у зимові та весняні місяці. Під час заготівлі кооператори віддавали перевагу пізнім сортам. При цьому зазначимо, що ВУКС вивозила капусту кількох сортів: цвітну, червону і білу. Крім цього, кооператори експортували і ранньокачанну капусту, вирощену наприкінці травня та на початку червня у парниках і на відкритому ґрунті. Щоб капуста мала привабливий вигляд, її очищали від зайвого листя, але при цьому дотримувались вимог закордонних покупців, щоб вага головки була не меншою 1-1,5 кг Лейкін. Експорт капусти / Лейкін // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 23. - С. 45-46. .

Споживча кооперація розширила географію вивозу городини з України. Так, керуючись великим попитом на гарбузове насіння у Франції, 21 березня 1928 р. ВУКС відвантажила до Марселя через Одеський порт 70 тонн ЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр. 1708, арк. 59., а через торгпредство УСРР в Єгипті у квітні того ж року вона направила до Олександрії 60 тонн цього продукту. Через дальність транспортування кооператори були зобов'язані зменшувати витрати на заготівлю та поліпшувати якість, чітко дотримуючись стандарту гарбузового насіння Там само, спр. 1798, арк. 36..

Щоб успішно і своєчасно реалізувати хрін, вітчизняним кооператорам доводилось зважати на кліматичні умови тієї чи іншої країни. Цей овоч користувався великим попитом в Англії у зимово-весняний період, коли був спалах простудних хвороб, тож реалізація українського хрону тут припинялася в кінці березня з появою на ринку свіжої городини (салати, огірки тощо). Під час сезону доброякісний хрін користувався на англійських ринках особливим попитом. Для підтвердження наводимо такий факт: 6 січня 1928 р. НКВТ УСРР звернувся до ВУКС із проханням терміново заготовити для споживачів Лондона максимально можливу кількість хрону Там само, ф. 423, оп. 5, спр. 151, арк. 8.. Серйозним конкурентом вітчизняної споживчої кооперації щодо цього овоча була Німеччина, яка вважалася його потужним експортером в Європі. Тому ВУКС та її місцевим організаціям потрібно було приділяти увагу якості та зовнішньому вигляду корінців хрону, які призначалися до вивозу за кордон. Для експорту кооператори відбирали корінці хрону не менше 350 г ваги і завдовжки не менше як 7 вершків (1 вершок дорівнював 4,445 см). Велике значення у процесі експорту хрону мало його пакування. При цьому кооператори відбирали десять корінців хрону і складали їх по п'ять штук, а між ними поміщали пласт землі.Таку зв'язку у двох місцях міцно скріпляли мотузками або лозиною, причому бунтик так затягували, щоб земля ввійшла між корінці хрону, а весь бунтик міцно тримався і мав гарний вигляд. Зв'язані бунтики вкладали у дерев'яні бочки і так експортували. Тобто хрін пакували таким чином, щоб він не висох під час транспортування Кузьминський О. Експорт хрону / О. Кузьминський // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 7-8. - С. 48..

Для того, щоб привернути увагу європейських покупців та продати городину якомога вдаліше, кооператорам доводилося надавати їй привабливого вигляду. Наприклад, для того, щоб успішно реалізувати часник за кордоном, кооператори пропонували селянам під час заготівель переплітати його у вигляді вінка. У результаті вдавалося продавати часник у вінку майже на 45-50% дорожче, ніж у звичайному вигляді. У Німеччині, наприклад, українські кооператори продавали часник у вінках по 22-24 марки за 50 кг, тоді як у звичайному вигляді його реалізували по 15-17 марок за 50 кг. Основними експортерами українського часнику були німецький та англійський ринки. Водночас українські кооператори вивозили часник до Єгипту. При цьому їм доводилося враховувати той факт, що якість часнику має постійно бути високою, оскільки на кожному мішку зазначалася назва організації, яка його експортувала. Зокрема йдеться про назву «Вукопспілка» О. К. Експорт часнику / К.О. // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 9-10. - С. 56-57..

Принагідно зауважимо, що традиційно Вукопспілка була одним із найбільших експортерів цибулі на європейські ринки. На цю продукцію, яка користувалася великим попитом у Європі, НКВТ УСРР встановлював для споживчої кооперації завищені плани. Тому план заготівель і збуту цибулі за кордоном у ряді випадків кооператорами не виконувався. Це підтверджують архівні документи. Так, 16 січня 1928 р. НКВТ республіки направив розпорядження на ім'я ВУКС, у якому акцентувалося на тому, що вона за останні три місяці 1927 р. експортувала всього 22 тонни цибулі при плані 246 тонн. ВУКС дорікали за слабку організаційну підготовку до експорту цього виду продукції і зобов'язали до кінця березня 1928 р. надолужити суттєве недовиконання плану. Однак виконати цю директиву за рахунок урожаю цибулі попереднього року кооператорам не вдалосяЦДАВО України, ф. 423, оп. 5, спр. 151, арк. 10..

У 1928 р. заготівельний сезон для цибулі виявився більш удалим, ніж попередній. Директива НКВТ УСРР від 29 червня 1928 р. зобов'язувала споживчу кооперацію чітко дотримуватися сортування, маркування й завантаження цибулі у вагони, як цього вимагали європейські закупівельники Там само, арк. 271.. Щоб полегшити процес відбору цибулі для експорту, у серпні 1928 р. ВУКС закупила в Англії 45 спеціальних сортувальних машин Там само, ф. 296, оп. 3, спр.118, арк. 10.. Активізувавши заготівлю цибулі з метою виконання розпоряджень Наркомату торгівлі УСРР, кооператори змогли вже на початку жовтня 1928 р. експортувати до Гамбурга (Німеччина) 260 тонн цього продукту Там само, спр. 1708, арк. 117..

Упродовж 1926-1928 рр. споживча кооперація України налагодила заготівлю та збут у Європі насіння тмину і кропу, враховуючи попит на нього. 23 червня 1928 р. правління ВУКС зобов'язало свої місцеві організації терміново надіслати дані щодо можливості заготівлі максимальної кількості насіння тмину та кропу в кожній окремій окрузі з тим, щоб її закордонні представництва могли оперативно укласти торговельні угоди в Німеччині й Англії ЦДАВО України, ф. 296, оп.3, спр. 1708, арк. 95..

У другій половині 1920-х рр. споживча кооперація здійснювала експорт олії. Прикметно, що в цій справі кооператорам доводилося враховувати жорстку конкуренцію з боку ряду країн. Найбільшим попитом вітчизняна олія користувалася в Німеччині, витісняючи з ринку голландську та в Англії - австралійську Посилення експорту продуктів сільського господарства // Кооперативне будівництво. - 1929. - № 1-2. - С. 43..

В останні роки непу кооператори налагодили вивіз за кордон рибних та овочевих консервів, вироблених підприємствами вітчизняної споживчої кооперації. Вказана продукція успішно реалізувалася в Німеччині, Італії, Англії, США. Так, лише 27 липня 1928 р. Вукопспілка направила до Лондона - 400 ящиків, а до Нью-Йорка у вигляді пробної партії - 100 ящиків рибних та овочевих консервів Одеської консервної фабрики. ЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр. 1708, арк. 23..

З 1925 р. почав збільшуватися експорт фруктів, які кооператори вивозили на європейські ринки. У плані експорту фруктів конкурентами споживчої кооперації виступали Держторг УСРР та «Плодоспілка». Постанова Колегії НКВТ УСРР від 8 липня 1927 р. зобов'язувала державні та кооперативні заготівельні організації вжити заходи для максимального експорту фруктів та овочів Руководство по организации заготовок и сбыта сельскохозяйственного сырья и продуктов. - Х. : Народный комиссариат торговли УССР, 1928. - С. 281. .

Великим попитом на закордонних ринках користувалися абрикоси. Їх реалізували в європейських країнах у сушеному і консервованому вигляді, а також у вигляді пюре. Про обсяги зростання експорту фруктів свідчать такі дані: лише з 10 по 20 жовтня 1928 р. ВУКС через свої місцеві організації заготовила і відправила до Європи у сушеному та консервованому вигляді 95 тонн 800 кг слив, 568 тонн 600 кг вишень, 72 тонни 300 кг яблук та 2 тонни 600 кг груш ЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр. 1713, арк. 41.. Найбільшим попитом користувалися консервовані абрикоси на англійському ринку. Для підвищення якості та конкурентоспроможності продукції на експорт кооператори спеціально готували на своїх переробних підприємствах консервовані абрикоси кількох видів: у густому сиропі, де було не менше 55% цукру, у сиропі з 40% цукру і в сиропі з 23% цукру. Крім цього, в Англії та Італії кооператори успішно збували внутрішнє зерня абрикос без твердої шкаралупи, оскільки абрикосове ядро вживалося замість мигдалю у кондитерській промисловості. Водночас існував попит на консервовані груші, персики, черешні, сливи, яблука, смородину, червону порічку, аґрус, малину і полуниці, які ВУКС вивозила на європейські ринки, хоча і в меншій кількості, ніж абрикоси Кузьминський О. Експорт абрикос / О. Кузьминський // Кооперативне будівництво. - 1928. - № 1-2. - С. 56-57..

Вукопспілка успішно збувала за кордоном мак, оскільки всередині країни існували його товарні лишки. Заготівлі цієї продукції проходили практично на всій території України, проте найбільше маку кооператори заготовляли на Київщині, Полтавщині, Харківщині та Поділлі. Найактивнішими покупцями українського маку виявилися Англія, Німеччина та США, де він уживався у хлібопекарському та кондитерському виробництві. Частину закупленого у вітчизняних кооператорів маку зарубіжні підприємці переробляли на високоякісну олію. За архівними документами вдалося встановити, що лише у жовтні 1927 р. Вукопспілка направила до Лондона 16 тонн і до Гамбурга - 16,5 тонн маку, що підтверджує значні обсяги експорту цієї продукції ЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр. 1708, арк.115-116.. Проте у вітчизняних кооператорів у справі збуту маку були конкуренти, зокрема Індія, Румунія й Туреччина, відтак кооперативним організаціям під час його заготівлі доводилося приділяти постійну увагу кондиційності вказаної продукції. Оскільки однорідного блакитного маку, який користувався найбільшим попитом на закордонних ринках, в УСРР було мало, при заготівлях сірого чи мішаного сіро-блакитного кооператори домагалися його високого стандарту. Тому, як правило, ВУКС експортувала мак, який мав 99,55% чистоти. Водночас споживчі товариства укладали угоди контрактації із селянами на посів і продаж одноманітного блакитного маку Кузьминський О.М. Питання другорядного експорту. Експорт маку / О.М. Кузьминський // Кооперативне будівництво. - 1928. - № 21. - С. 60-61..

Протягом 1926-1928 рр. розширення експортної номенклатури споживчої кооперації відбулося за рахунок заготівлі меду. Найголовнішими ринками його збуту були Німеччина, Англія, Голландія і Бельгія. Так, лише в серпні 1928 р. ВУКС заготовила і відвантажила 12 тонн меду до Німеччини і 12 тонн меду до Англії ЦДАВО України, ф. 296, оп. 3, спр. 118, арк. 6.. При цьому Вукопспілці доводилось ураховувати, що кожен ринок мав свої специфічні вимоги. Так, український липовий мед користувався особливим попитом на німецькому ринку, а квітковий і гречаний там майже не купували. Український липовий мед у Німеччині з огляду на його високу якість та одноманітність коштував дорожче, ніж чилійський чи канадський.

Традиційним покупцем липового меду у вітчизняної споживчої кооперації була Англія, яка вимагала високих стандартів цієї продукції, а саме: максимально білий колір, одноманітні дрібненькі часточки при кристалізації, певний аромат. При цьому зазначимо, що на англійському ринку український липовий мед, який пропонувала ВУКС, успішно конкурував із визнаним на той час новозеландським. Натомість Голландія й Бельгія були головними ринками збуту українського гречаного меду. При цьому голландські та бельгійські підприємці, які закупляли у кооператорів мед, висували умову стосовно того, що він має надходити у великих бочках вагою 300 кг і малих - вагою 70 кг Кузьминський О.М. Збут українського меду та вимоги до нього українських та закордонних ринків / О.М. Кузьминський // Кооперативне будівництво. - 1928. - № 20. - С. 63.. Іноді лише через невміння підібрати чи своєчасно виготовити потрібну тару вітчизняним кооператорам доводилося збувати мед за нижчими від можливих цінами.

Загалом протягом другої половини 1920-х рр. обсяги заготівель і збуту городини та фруктів організаціями споживчої кооперації зросли. У цьому переконує заявка ВУКС до НКВТ УСРР від 24 травня 1928 р. щодо забезпечення споживчих товариств та їх спілок необхідною тарою для транспортування експортної продукції. Так, тодішня потреба Вукопспілки у тарі для транспортування за кордон включала: 16 тис. мішків для маку, 3 тис. - для горіхів, 20 тис. - для гарбузового насіння, 20 тис. - для сухофруктів, 50 тис. - для картоплі, 50 тис. - для бобових і 40 тис. - для цибулі ЦДАВО України, ф. 423, оп. 5, спр. 151, арк. 243..

Хоча впродовж 1926-1928 рр. споживча кооперація УСРР досягла значних успіхів у експорті овочів і фруктів, ряд місцевих організацій, переробляючи вказану сировину, випускали продукцію низької якості, яку неможливо було реалізувати на зовнішніх ринках, що, у свою чергу, обмежувало експортні можливості споживчої кооперації і позбавляло селян доходу.

ВУКС та її місцеві організації, здійснюючи заготівлі городини та фруктів на експорт, мали в обов'язковому порядку враховувати кон'юнктуру закордонних ринків з тим, щоб реалізація заготовленого була на користь не лише селянам, споживчій кооперації, але й державі. Слід зазначити, що з початку 1928 р. у зв'язку із запровадженням першого п'ятирічного плану експорт городини та фруктів споживчою кооперацією став більш регламентованим і мав відповідати державним плановим директивам. Відтак вивіз Вукопспілкою кожного виду городини та фруктів Раднаркомом, НКВТ УСРР та іншими регулюючими органами розглядався у контексті виконання республікою зовнішньоторговельних державних планів. Зокрема, 6 лютого 1928 р. представники ВУКС брали участь у нараді при НКВТ УСРР, на якій обговорювалися контрольні цифри експортного плану фруктів та городини не лише на 1928-1929 господарський рік, але й на п'ятиріччя вперед Там само, арк. 114..

У свою чергу, правління Вукопспілки під тиском збільшення планових директив та посилення контролю з боку НКВТ УСРР та інших регулюючих органів було змушене посилити контроль за ходом експортних заготівель місцевими кооперативними організаціями. Так, 21 вересня 1928 р. правління ВУКС направило на місця телеграму, яка зобов'язувала кооператорів щодня телеграфувати про відвантаження кожного продукту на експорт Там само, оп. 3, спр.1018, арк. 20.. Без сумніву, це свідчило про посилення контролю за експортними заготівлями кооператорів і з боку держави, і в середині самої системи.

Упродовж другої половини 1920-х рр. на зовнішньому ринку відбулося зниження цін на промислову сільськогосподарську сировину, що негативно позначилося на сировинному експорті споживчої кооперації. Однак скорочувати експорт промислової сільськогосподарської сировини кооператорам не дозволяли регулюючі органи. Зокрема, позиція НКВТ УСРР полягала в тому, щоб не знижувати обсяги вивозу за кордон вказаної продукції, оскільки це могло призвести до накопичення всередині країни надлишкових товарних мас, які б давили на внутрішній ринок у бік зниження цін і водночас підривали інтерес селянства до подальшого виробництва. Так, наприкінці 1925 р. 30% валового збору конопляного прядива і 70% тютюну залишилось у вигляді товарних лишків після покриття потреби внутрішнього ринку Экспорт сельскохозяйственных продуктов из Украины в 25/26 гг. Материалы к докладу Уполномоченного НКВТ СССР при СНК УССР… - С. 7..

З огляду на зниження цін на промислову сільськогосподарську сировину протягом 1926-1928 рр вітчизняні кооператори. помітно зменшили обсяги вивозу цієї продукції. Наприклад, у 1925-1926 рр. ВУКС виконала лише 33,9% державного плану щодо експорту прядива коноплі ЦДАВО України, ф. 423, оп.4, спр.185, арк.39.. Проте і в подальші роки ВУКС продовжувала вивозити на європейські ринки вказану сировину, хоча ці поставки були несистематичні. Як правило, найбільшим покупцем українських конопель була Німеччина, а заготівлі здійснювали окремі окрспоживспілки та споживчі товариства, виконуючи замовлення ВУКС. Так, згідно з архівними даними, 22 лютого 1928 р. кооператори відвантажили до Берліна 8 вагонів конопляного прядива, заготовленого в Шепетівській окрузі Там само, ф. 296, оп. 3. спр. 1708, арк. 78..

Традиційно споживча кооперація продовжувала вивозити за кордон хміль, який використовувався у пивоварінні. Найбільше хмелю кооператори експортували до Німеччини і Чехословаччини. Український волинський хміль за своєю якістю вважався найкращим серед усіх видів хмелю в СРСР. До Першої світової війни на Волинь припадало до 80% експорту хмелю з Російської імперії. Під час війни та революційних подій 1917 р. хмільництво у регіоні зовсім занепало, а його відродження почалося лише в часи непу, тобто відтоді, коли знову відновили роботу броварень.