Правове регулювання адміністрування податків і збору митних платежів

Безперечно, що в усіх країнах існують платники, які намагаються уникнути сплати податків. Дії цієї меншості спонукали до створення складної системи контролю, яка поширюється на всіх платників.

Уряди надають податковим службам широкі повноваження щодо отримання інформації з метою стягнення податків.

Повноваження щодо проведення контролю сформульовано в податковому законодавстві. Вони обмежені певними правилами. Останні становлять механізм обмежень зловживань з боку податкових інспекторів. Умови використання і процедури, яких необхідно дотримуватись, чітко визначені в законі. Надання широких контрольних повноважень, необхідних для забезпечення податкової дисципліни, є повністю виправданими, оскільки вони є основним механізмом протидії ухиленням від оподаткування. У процесі реалізації цих повноважень визначаються правильні суми податку.

Повноваження податкових служб щодо здійснення контролю і права платників податків у різних країнах порівнювати важко, оскільки це залежить від регламентації функцій податкових органів, структури податкової системи. Такі повноваження досить часто відрізняються від процесуальної процедури цивільних і кримінальних податкових розслідувань.

Для уніфікації зазначених питань рядом країн було прийнято рішення об'єднати заходи захисту платників податків через «декларації» або «хартію платника податків». Це ефективний спосіб інформування платників щодо захисту їх основних прав. Водночас багато країн не розширюють гарантії, надані платникам. У деяких країнах (наприклад, Канаді і Великобританії) вони мають форму загальних рекомендацій щодо принципів, на яких повинні базуватися відносини між податковою службою і платниками. В інших країнах (наприклад, Франції і США) ці документи є зобов'язальними щодо надання прав платникам на кожній стадії процесу оподаткування.

Особливість податкової служби будь-якої держави пов'язана з визначеним законодавством обов'язком допомагати платникові податків зрозуміти суть податкового законодавства та забезпечити його виконання. Податкова служба відповідає перед владою і платниками податків щодо забезпечення принципу справедливості при стягненні податків. Держава має отримати від кожного платника тільки те, що він повинен сплатити, не більше і не менше. Це положення чітко закріплює межі прав та обов'язків як податкової служби, так і платника податків.

Обов'язок податкової служби - пояснити своїм клієнтам вимоги чинного законодавства.

У зв'язку з цим заслуговує на увагу розділ публікації ОЕСР «Права та обов'язки платника податків», в якому розглядається ряд принципів, пов'язаних з консультаційним обслуговуванням і захистом прав платників податків, а саме:

1.Право на інформацію і допомогу. Платники податків мають право на отримання інформації щодо функціонування податкової системи і методів їх оподаткування. Крім того, вони мають право на інформацію щодо їх прав, включаючи право на апеляцію.

2. Право на апеляцію. Право на оскарження рішення податкових органів мають усі платники податків, і воно поширюється майже на всі рішення податкової служби у сфері застосування або інтерпретації законів чи адміністративних рішень за умови, що вони безпосередньо стосуються платників податків.

3. Право платити не більше, ніж встановлена сума податків. Платники податків не повинні платити більший податок, ніж цього вимагає податкове законодавство, а також мають право на допомогу податкової служби із зазначених питань, у тому числі щодо забезпечення права на податкові пільги.

4. Право на впевненість. Платники податків мають також право на високий ступінь впевненості щодо податкових наслідків своїх дій. Звичайно забезпечення повної впевненості не завжди є можливим. Наприклад, платники не завжди можуть знати правила, які залежать від конкретних фактів і обставин.

Другим аспектом упевненості в результатах є той факт, що законодавство і зміни адміністративної інтерпретації податкових законів не повинні мати зворотної сили. Платники податків повинні мати можливість знати податкові наслідки своїх дій до їх здійснення, а майбутні зміни податкових законів негативно не вплинуть на податковий режим операцій, які вони здійснювали до прийняття тих чи інших змін.

Високий ступінь упевненості платників податків може бути забезпечено лише за умови ретельної розробки податкового законодавства, зрозумілого для платників. При проектуванні нового законодавства його ініціатори можуть проводити консультації з представниками платників податків.

5. Приватне життя. Усі платники податків мають право розраховувати на те, що податкові органи не будуть без потреби втручатись у їх приватне життя. На практиці це означає необхідність утримуватися від безпідставних обшуків у їх домівках і запитів щодо інформації, яка стосується визначення правильної суми податків. В усіх країнах діють досить жорсткі процесуально-правові норми щодо входу працівників податкової служби до житла або на підприємство громадянина під час податкового розслідування.

6. Принцип конфіденційності і таємності означає, що інформація про справи платника, якою володіє податкова служба, є конфіденційною і буде використана виключно в цілях, які визначені податковим законодавством. Податкове законодавство передбачає суворе покарання працівників податкової служби, які зловживають конфіденційною інформацією, а правила конфіденційності для податкової служби набагато суворіші, ніж для інших урядових організацій.

Важливими об'єктами конфіденційності є також банківська і професійна таємниця. Банки більшості країн мають зобов'язання щодо конфіденційності справ клієнтів, що ґрунтується на спеціальних нормах законодавства або на цивільному контракті, укладеному між банком і клієнтом. Однак у більшості країн податкова адміністрація має право порушувати конфіденційність і отримувати конкретну інформацію від банків з метою забезпечення оподаткування. Ця прерогатива використовується обережно, і податкові адміністрації зобов'язані не розголошувати третім особам інформацію, отриману таким чином. Разом з тим передавати таку інформацію можна лише тим іноземним податковим службам, з якими укладено відповідні угоди. У деяких країнах діють правила, за якими податкова служба може вимагати інформацію від банків лише за наявності достовірних даних, що в конкретному банку є рахунок платника.

Існує багато суто приватних питань, що належать до сфери діяльності підприємств і приватних підприємців, які стають відомими працівникам податкової служби. Податкова служба завжди відчуває тиск з боку різних державних інстанцій, які часто бажають отримати доступ до конфіденційної інформації, що сконцентрована у податківців.

Податкові дані в спрощеному вигляді позитивно сприймаються платниками, але статисти і фахівці інших органів бажають отримати більш детальну інформацію. У такому випадку дані стають більш точними, але їх розголошення може призвести до небажаних наслідків для платників податків. Тому податкова служба має забезпечувати режим доступу до конфіденційної інформації платника згідно з чинним законодавством.

Перед податковою службою України стоїть завдання сформувати відповідну інфраструктуру забезпечення зазначених прав платників податків у міжнародному контексті і ділитися інформацією з іноземними податковими службами відповідно до двосторонньої або багатосторонньої угоди. Важливо при цьому також не зловживати конфіденційною інформацією.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Цього вимагає ст.3 Конституції України щодо прав людини, у нашому випадку - платника податку.

Інші норми Конституції України також гарантують права громадян, серед яких, наприклад, ст.19, 40, 42, 55, 56, 57, 58, 59, 68.

Обов'язки громадян щодо сплати податків регламентує ст.67 Конституції України, в якій закріплено: «Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом».

Зокрема, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (ст.12 «Скасування рішень органів державної податкової служби») передбачено, що Державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва і Севастополя)- рішення нижчих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства. У цьому ж Законі України (ст.13. «Обов'язки і відповідальність осіб органів державної податкової служби») закріплено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягуються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету. Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись комерційної та службової таємниці.

Законодавець передбачив гарантії прав платника податків, але досягти цього можливо лише за умови чіткого дотримання законності при застосуванні податкового законодавства.

Для виконання цих вимог щодо забезпечення прав платників податків Законом України «Про податкову службу в Україні» (ст.15 «Посадові особи органів державної податкової служби») передбачено, що посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. На роботу до органів державної податкової служби не можуть бути прийняті особи, яких було засуджено за вчинення корисливих злочинів.

Законодавець передбачив чітку регламентацію порядку захисту прав платника податків щодо недопустимості порушень Конституції і законів України та інших нормативних актів. Крім того, визначено вимоги до кваліфікації та чистоти кадрів податкової служби. Службові особи ДПС повинні професійно вирішувати завдання щодо контролю за дотриманням платниками податків законодавства і не допускати помилок при прийнятті рішень.

Для оскарження рішень працівників державної податкової служби в її складі створено підрозділи з розгляду апеляцій. Наказом ДПА України «Про затвердження організаційної структури державних податкових адміністрацій та інспекцій» №97 від 6 березня 1998р. передбачена така функція, як «розгляд апеляції», яка містить наступні процедури: прийняття матеріалів і розгляд у порядку апеляції оскарження рішень; підготовка на розгляд керівництву матеріалів для прийняття відповідних рішень за фактами неправомірно застосованих державними податковими інспекціями фінансових санкцій, адміністративних стягнень і оскаржуваних розпоряджень про зупинення операцій по рахунках платника податків і безспірне стягнення коштів; узагальнення та аналіз причин і наслідків звернень платників у формі апеляцій.

Цю функцію державна податкова служба виконувала і раніше. Так, у 2004 році від платників податків надійшло 6823 скарги (апеляції), в яких оскаржено 7384 рішення, постанови, розпорядження державних податкових адміністрацій, у тому числі 60 розпоряджень про зупинення операцій за розрахунковими й іншими рахунками, 286 розпоряджень про примусове стягнення не внесених у терміни платежів, 5966 рішень про застосування фінансових санкцій, 1552 постанови про накладення адміністративних стягнень.

Державними податковими адміністраціями розглянуто і надано відповіді щодо 6631 скарги (апеляцій). За результатами розгляду 7240 оскаржуваних рішень (постанов, розпоряджень) скасовано повністю або частково 2461 рішення, або кожне третє, на суму 71,3 млн грн; залишено без змін, а скарги- без задоволення 4752 рішення на суму 292,1 млн грн.

За перше півріччя 2005р. до апеляційних підрозділів надійшло стільки скарг, як за весь 2004 рік, а це свідчить про те, що в стосунках платників і працівників податкової служби виникла серйозна проблема, яка може перерости в конфлікт. Її вирішення потребує комплексного розгляду з урахуванням світового досвіду.

Звісно, що чинників несплати податків в Україні багато. Передусім, це криза в економіці і в усіх сферах життєдіяльності, а також негативні тенденції в податковій політиці, посилення її фіскальної спрямованості, в результаті якої все більш жорстоким стає податковий контроль. Разом з тим ці заходи не досягають бажаних результатів, а, навпаки, створюють умови для подальшої критики податкової системи, її податкових органів та часто прямої протидії з боку платників податків. Таким чином, проблема досягнення необхідного рівня співробітництва між державою і платниками податків залишається гострою.

Очевидно, що механізм справляння податків стане більш оптимальним тоді, коли буде базуватися на партнерських відносинах між податковими органами і платниками податків.

Необхідно також поєднати виважений рівень податкового контролю з усвідомленням обов'язку громадянами щодо сплати податків.

Часто в аналітичних матеріалах можна натрапити на висновки, що податкова дисципліна послаблюється, про що свідчить той факт, що на кожному другому перевіреному об'єкті господарювання викриваються порушення податкового законодавства. Виходить, що половина перевірок здійснена марно, без відповідної підготовки і добору об'єктів перевірки. Податкова служба США, удосконалюючи цей напрям роботи, знизила відносні показники перевірених платників податків до 1,7%. Перевіряються ті підприємці, яким імовірно є можливість зробити донарахування, тобто, майже всі перевірки закінчуються позитивним результатом для податківців, а, відповідно, безпідставними перевірками не порушуються права платника.

Необхідно зазначити, що більша частина податків у будь-якій країні надходить через банківську систему або чеками. Це полегшує процедуру сплати податків, а отже, підвищує обсяг надходжень. Крім того, в багатьох країнах прийшли до висновку, що поєднання терміну здачі декларацій з датами сплати податків теж спрощує цю процедуру для платника.

У розвинених країнах підтримується концепція, що багато платників податків намагаються чесно вести бізнес, але з різних, незалежних від них причин, зазнають невдачі в бізнесі. Тому в таких випадках вважається, що факт несплати податків і заборгованість кредиторам заслуговують лише на співчуття щодо невдалого бізнесмена, а визнання і списання безнадійного боргу є необхідною реальністю як для податкової адміністрації, так і для бізнесу в цілому. Досвід показує, що списання безнадійних боргів стимулює швидку реакцію податкової служби на несплачений вчасно податок. Вважається, що немає сенсу намагатися стягнути застарілі борги, якщо поточні податки залишаються несплаченими. Усі зусилля податкової служби мають бути спрямовані на поточну сплату податків.

Таким чином, діяльність податкової служби щодо надання послуг платнику має включати:

-ведення бухгалтерського обліку підрахованих, сплачених і несплачених податків з прибутків;

-організацію і проведення консультаційно-роз'яснювальної роботи;

-підготовку формулярів і методик щодо ведення платниками податків документації;

-підготовку технічних бюлетенів для допомоги платникам і їх консультантам при виконанні вимог інструкцій із проблем оподаткування;

-громадську діяльність, пов'язану з використанням засобів масової інформації, для забезпечення контактів населення з працівниками податкової адміністрації;

-допомогу і консультації, прозору неупереджену адміністративну і правову апеляційну процедуру.

Проблема збору податків в Україні характеризується значною напруженістю, яка виникла одночасно з переходом економіки до ринку. Разом з тим при вирішенні цієї проблеми необхідно мати на увазі, що платники податків будь-якої країни завжди сплачують податки без ентузіазму. Проте стосовно України є підстави стверджувати, що податкові органи та суб'єкти господарювання перебувають у стані перманентної протидії. Перші - прихильники посилення регулюючих і контролюючих дій, останні - їх послаблення.

У таких непростих умовах на Головне управління по роботі з платниками податків ДПА України покладається завдання зняти це напруження й організувати партнерську взаємодію між державою та платниками податків.

З часу створення зазначеного управління проведена певна масово-роз'яснювальна робота щодо застосування податкового законодавства.

Згідно з пунктом 4 ст.8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові органи роз'яснюють за допомогою засобів масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативних актів про податки, інші платежі [142]. ДПА України встановлені постійно зв'язки з 62-ма газетами, журналами, інформаційними агентствами. Щотижня в кожній області на податкову тематику в середньому друкується одинадцять матеріалів, на телебаченні виходить по три сюжети, на радіо звучить п'ять виступів і повідомлень, відбуваються конференції та брифінги для журналістів. У містах і районах проводяться семінари, читаються лекції.

У 2004 році розглянуто близько 38 тис. письмових звернень, надано понад 1,2 млн усних консультацій, зокрема 389 тис.- завдяки багатоканальному телефону (служба 007), прочитано понад 19 тис. лекцій.

Ведеться робота щодо пропаганди та роз'яснення податкового законодавства в засобах масової інформації. Так, організовано 78,5 тис. публікацій та виступів у газетах, на телебаченні та радіо, проведено понад 950 прес-конференцій, брифінгів, засідань «круглих столів» тощо.

Про посилення цієї роботи свідчить те, що в першому півріччі 2005р. платникам податків лише телефоном надано 748 тис. консультацій, що в 1,5 раза більше, ніж за відповідний період минулого року. Щомісяця міністерства та відомства України, а також дипломатичні представництва інших країн отримують нормативні документи з питань оподаткування на електронно-магнітних носіях.

Гостро постала проблема створити широку мережу телефонних довідково-інформаційних служб. Це один із важливих елементів надання послуг платникам податків, який значно скорочує листування, особисті звернення, економить час і платників, і податківців.

Необхідно зазначити, що певну кількість консультаційних ліній створено практично у всіх областях України, але найбільш повно реалізовано цю ідею в ДПА в АР Крим, м. Києві, Черкаській та Луганській областях. У більшості областей телефонні довідково-інформаційні служби 007 ще не забезпечено окремими приміщеннями і відповідними технічними засобами, відсутній необхідний нормативно-довідковий матеріал.

Ці служби здебільшого розміщуються разом із підрозділами по роботі з платниками податків ДПА. Такий стан справ має місце в Донецькій, Волинській, Закарпатській, Миколаївській, Рівненській, Хмельницькій та інших областях.

У зв'язку з відсутністю фінансування обласні ДПА не мають можливості створити власну видавничу базу. До видання друкованої продукції на податкову тематику доцільно залучати комерційні видавництва, які зможуть знайти ринок збуту такої літератури. Деякі ДПА областей впроваджують цю пропозицію автора. Наприклад, ДПА у Сумській області співпрацює із МВВП «Мрія».

Доцільно звернути увагу на те, що для ефективної консультаційної роботи необхідно мати систематизовану базу даних нормативних документів з питань оподаткування. Ключову роль у систематизації і використанні нормативних документів повинне відігравати Головне управління по роботі з платниками податків. З цією метою за пропозицією дисертанта створюється відділ інформаційного супроводження автоматизованої бази даних «Податки в Україні».

Потребує значного поліпшення робота з друкованими засобами інформації, установами телебачення та радіо. Останнім часом значно посилилася критика державної податкової служби. Деякою мірою це сприймається як реакція на плідну роботу податківців щодо залучення до державної казни коштів тіньової економіки. З'являються публікації, де викриваються факти хабарництва та зловживань з боку податківців. Однак здебільшого публікації мають упереджений, відверто наклепницький характер.

Значну роз'яснювальну роботу ведуть газети «Закон і бізнес», «Бухгалтерський облік», «Галицькі контракти», «Бізнес», тижневик «Податки і бухгалтерський облік» та ін. Але останнім часом у багатьох із цих видань спостерігається більше критики офіційної податкової політики і роботи податкової служби, ніж роз'яснень. Усі нові закони, а інколи й законопроекти піддаються жорсткій критиці навіть без урахування того, що вони ще не працювали.

Безперечно, виховання податкової культури є невід'ємною складовою встановлення партнерських відносин між державою і платниками податків, але його формування це досить тривалий процес.

До того ж ця проблема ускладнюється тим, що за декілька останніх років сформувалося негативне уявлення про роль податків у державі, культивується думка про те, як їх можна не сплачувати або сплачувати мінімально.

Необхідно пам'ятати, що всупереч державній податковій політиці, провідником якої є ДПА України, діє колосальна фінансова олігархія, в руках якої зосереджено більшість бізнесових та публіцистичних видань, що розповсюджуються на території всієї держави.

З цих та інших причин державна податкова політика не знаходить об'єктивного відображення на державних телеканалах, зокрема в Українських телевізійних новинах.

На жаль, в Україні ще не провадиться інформаційна політика стосовно об'єктивного висвітлення діяльності податківців.

Вагомим внеском у протидію упередженим публікаціям є постійні зустрічі з пресою працівників обласних ДПА на брифінгах та прес-конференціях. Чим прозорішою для засобів масової інформації буде діяльність податкової служби, тим легше й об'єктивніше вона сприйматиметься платниками.

На особливу увагу заслуговує посилення ролі підрозділів по роботі з платниками податків. Це стосується зміцнення їх зв'язків із діяльністю інших підрозділів.

В умовах, коли ефективність податкової служби значною мірою визначається розмірами податкових надходжень, зрозуміло, що основна увага приділяється роботі функціональних підрозділів. Тож не буде перебільшенням твердження про певну недооцінку служб у роботі з платниками податків та їх другорядність при визначенні загальної ефективності.

Логічно, що така другорядність зберігається й при створенні умов для забезпечення діяльності цих підрозділів, що, власне, не може не позначатися на результативності їх роботи. Високий рівень організації та компетентності підрозділів по роботі з платниками податків може забезпечуватися за умови тісної взаємодії з іншими підрозділами та відповідного ставлення до них з боку керівництва податкових адміністрацій. Прикладом такої взаємодії є розуміння проблем підрозділу керівництвом ДПА у Вінницькій і Закарпатській областях, м. Севастополі.

Для роз'яснення податкового законодавства, зокрема нових законів України: «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», підрозділи по роботі з платниками податків взаємодіють з іншими структурними підрозділами ДПА. Але є випадки, коли нерегулярно надаються матеріали з податкової тематики для висвітлення їх у засобах масової інформації.

Навантаження на одного працівника підрозділів по роботі з платниками податків загалом в Україні за період з 1 квітня до 1 вересня 2006р. зросло у зв'язку зі скороченням на 230 платників, або на 35,3%, а їх кількість на одного спеціаліста сягнула в середньому 900 осіб.

Час вимагає істотного поліпшення роботи як Головного управління ДПА України, так і підрозділів на місцях. А для цього, на нашу думку, необхідно:

-зміцнити матеріально-технічну базу підрозділів по роботі з платниками податків (забезпечення комп'ютерною та копіювальною технікою);

-збільшити чисельність підрозділів, ураховуючи значне зростання
завантаженості працівників;

-розглянути можливість використання частини коштів, які отримують філії «Вісника податкової служби України» від надання платних консультацій і розповсюдження бланків звітності, на фінансування видавничої роботи обласних ДПА;

-забезпечити підрозділи в роботі з платниками податків законодавчими і нормативними матеріалами на електронних носіях з оперативним та постійним їх оновленням.

У масово-роз'яснювальній роботі серед платників податків слід більш активно практикувати проведення семінарів, консультацій, зустрічей податківців з трудовими колективами, на конкретних прикладах показувати, на які цілі витрачаються зібрані податки. Доцільно залучити до цієї роботи висококваліфікованих фахівців.

У випусках УТН (Національна телерадіокомпанія України), «Новини» (Національна радіокомпанія України), інформаційних програмах обласних (регіональних) державних радіокомпаній є можливість ввести рубрики з висвітлення діяльності податкових органів, спрямованої на наповнення дохідної частини бюджету.

Формувати високу податкову культуру населення, підтримувати зусилля податкових органів доцільно через цикли передач на телебаченні та радіо: «Фінансовий огляд», ««Діловий канал», «Казна», телеканал «Право», «Закон є закон», «Від перехрестя - до успіху», «Діловий вісник», «Фактор часу», «Коли я буду багатим», «Ринок». «Від А до Я», «Право», «Банкір».

Було б доцільним організувати безкоштовну трансляцію каналами українського телебачення і радіомовлення рекламно-інформаційних відеокліпів та аудіосюжетів на відповідну тематику.

Високу податкову культуру необхідно формувати й у середніх спеціальних навчальних закладах і вузах, де практикувати читання спеціальних курсів лекцій з питань оподаткування, проведення тематичних семінарів, ділових ігор, тренінгів.

У старших класах загальноосвітніх шкіл пропонується ввести обов'язкове вивчення в курсі основ правознавства та інших навчальних предметів розділів «Основи оподаткування в Україні», «Податки та їх роль у зміцненні економіки держави».

Таким чином, формування ефективного податкового законодавства та високої податкової культури суспільства передбачає створення і проведення достатньо виваженої та обґрунтованої кадрової політики стосовно організації діяльності податкової служби держави.

4.3 Громадський контроль за діяльністю податкової і митної служби

Податкова система об'єднує сукупність податків, зборів та інших обов'язкових платежів і внесків у бюджет та державні цільові фонди, що діють у встановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є винятковим правом держави, яка проводить її у країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов'язки і відповідальність, що є невід'ємною частиною системи оподаткування, держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Податки є необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються змінами податкової системи. У сучасному цивілізованому суспільстві податки - основна форма доходів держави. Крім цієї, суто фінансової функції, податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу. Податки відомі з давніх-давен, ще на початку людської цивілізації їх поява пов'язана з найпершими суспільними потребами.

Життєздатність і надійність податкової системи, стабільність економіки держави залежать від рівня організації податкової служби України, налагодженості її роботи, взаємодії з іншими державними органами і населенням.

Децентралізація власності і роздержавлення економіки, розвиток приватної та колективної форм власності, набуття суб'єктами господарської діяльності самостійності, розвиток приватного підприємництва привели до того, що питання оподаткування, податкової політики набули в суспільстві особливого значення і стали головними чинниками в діяльності господарюючих суб'єктів. Оподаткування є одним із засобів регулювання економічної діяльності і сприяння економічній активності суб'єктів господарювання. Серед завдань органів державної податкової служби, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», на першому місці стоять такі, як роз'яснення платникам податків законодавства з питань оподаткування, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, виявлення яких віднесено законом до компетенції органів податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення тощо. Виконання цих завдань неможливе без взаємодії з населенням та організаціями.

Робота з платниками податків спрямована на підвищення правових знань підприємців, професійної кваліфікації фінансових працівників і на цій основі - забезпечення більш ефективного залучення належних коштів до бюджетів усіх рівнів.

Податкові органи будують свою роботу з платниками на таких засадах, як:

-обов'язковість сплати належних податків;

-прозорість діяльності податкових органів;

-рівність, неприпустимість будь-яких проявів податкової дискримінації;

-соціальна справедливість;

-прозорістть норм податкового законодавства;

-інформативна та консультаційна забезпеченість.

Дотримання податковою службою таких засад сприятиме вихованню у громадян свідомого ставлення до сплати податків, упровадженню принципів добровільності і довіри у відносини між податківцями та платниками податків.

Необхідно краще налагоджувати співробітництво органів податкової служби з підприємцями, колективними підприємствами, не застосовувати до платників жорстких заходів. Потрібно формувати у платників розуміння необхідності дотримання норм чинного законодавства, невідворотності застосування санкцій у разі їх порушення.

Кожен повинен зрозуміти безпосередній зв'язок між бюджетом держави і благополуччям кожного громадянина, в тому числі підприємця. Безперечно: не сплачуючи податки в бюджет, кожен із нас відверто або непрямо обкрадає самого себе.

Як відомо, нині Україна перебуває на етапі модернізації податкової системи, головним завданням якої є створення умов для розвитку підприємництва, і на цій основі забезпечення повного задоволення державних і соціальних потреб.

Можливо, саме тому, що Державна податкова адміністрація України працювала перший рік від дня заснування в умовах загострення економічних і соціальних проблем, працівники податкових органів небезпідставно вважають 22 серпня (день підписання Президентом України Указу про створення Державної податкової адміністрації України) початком нового етапу розвитку нової податкової справи в Україні.

Податки - один з основних інструментів, що забезпечує ефективне державне регулювання економіки, надійне виконання державою своїх функцій. Не слід забувати про історичне підтвердження того, що держава стає більш міцною, коли громадяни підтримують її у благородних починаннях щодо формування економічних, юридичних та інших відносин у країні [125].

Особливо це стосується податків, що споконвіку посідали чільне місце в економічних відносинах, адже в них закладено внутрішнє об'єктивне протистояння між державою, регіонами та фізичними і юридичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю як у країні, так і за її межами. Тому створення оптимальних умов для взаєморозуміння між державою в особі уповноважених органів зі стягнення податків і платниками податків є одним із пріоритетних напрямів реалізації Програми модернізації ДПС України.

У 2001 році, наприклад, добровільність сплати податкових зобов'язань сягнула 70% [135, с.5].

У цілому в найближчий період доцільно зосередити увагу на реалізації таких напрямів модернізації ДПС України, як:

-реорганізація податкових органів за функціональними ознаками;

-оптимізація управлінських процедур;

-створення системи взаємодії органів ДПА України з громадськістю.

Уже є певні напрацювання щодо останнього напряму: 16 травня 2002р. було створено незалежний консультативний орган- Громадську колегію, діяльність якої має забезпечити зворотний зв'язок з платниками, узагальнення громадської думки та рекомендацій щодо роботи податкових органів, контроль за процесом модернізації податкової служби.

Для забезпечення відкритості, на нашу думку, доцільно налагодити співробітництво із засобами масової інформації в галузі розробки та впровадження в дію мас-медійних проектів з метою широкого та кваліфікованого інформування населення з найважливіших питань діяльності Державної податкової служби та податкового законодавства, проведення різноманітних заходів, спрямованих на формування високої податкової культури громадян [101, с.30]. Важливим моментом реалізації співпраці є розробка стратегічних і тактичних планів роботи з громадськістю та засобами масової інформації, забезпечення їх висвітлення на телебаченні, радіо, у друкованих та електронних ЗМІ.

Отже, у 2002 році було закладено фундамент для включення практичних механізмів підзвітності податкової служби громадському суспільству. Подальші дії на шляху модернізації ДПС України повинні забезпечувати примноження наявних здобутків та виявлення резервів підвищення ефективності функціонування податкових органів.

Сферу податкових правовідносин в Україні чітко регламентовано. Основним у законодавчому регулюванні відносин між ланками ланцюжка «держава - фіскальний орган - платник податків» є закріплення в нормах законів прав і обов'язків суб'єктів контролю (сторін). Зокрема, досить докладно ці права й обов'язки регламентовано в Законі України «Про державну податкову службу в Україні».

У процесі здійснення податкового контролю державні податкові інспекції керуються визначеним переліком нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оподаткування. Цей перелік містить сотні найменувань, що змінюються і доповнюються у зв'язку зі змінами, які відбуваються в економічній і політичній ситуації у країні.

У законодавчому акті держави, який має найвищу юридичну силу - Конституції України (ч. 2 ст.19) закріплено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Правові основи діяльності державних податкових органів України щодо здійснення податкового контролю в основному знайшли відображення в законах і указах Президента України, насамперед, у нормах Закону України «Про систему оподатковування». Відповідно ст.5 цього закону податковий контроль починається на стадії державної реєстрації СПД у вигляді податкового обліку платників податків і зборів (обов'язкових платежів). Цей етап податкового контролю надзвичайно важливий, оскільки формується авторитет платника податку, а на підставі статутних і установчих документів установлюються ризикові (фіктивні) суб'єкти господарської діяльності (СПД), які свідомо не планують сплачувати податки й обов'язкові платежі [160].

У статті9 зазначеного закону конкретно визначено права й обов'язки платників податків і зборів, порушення чи невиконання яких є підставою для здійснення попереднього чи подальшого контролю, за результатами якого вживаються заходи для залучення платників податків і зборів до адміністративної, фінансової та кримінальної відповідальності.

При розгляді питання стосовно застосування до платників податків фінансових санкцій і адміністративних штрафів необхідно пам'ятати, що до 01.04.2001р. відповідальність визначалася пунктами 7 і 11 ст.11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» й окремими законами України, декретами Кабінету Міністрів з питань оподатковування. Нині ж ця сфера податкового законодавства регламентується Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

Відносини державних податкових органів і суб'єктів малого підприємництва регулюються Указом Президента України «Про спрощену систему оподатковування обліку і звітності малого підприємництва». Діє цілий ряд інших законів, що регулюють відносини платників податків і державних податкових органів, але вказані законодавчі акти є пріоритетними в системі оподатковування.

Сфера податкових правовідносин, як і будь-яких інших, не обмежується використанням раз і назавжди встановленої норми того чи іншого закону. Тобто, як показує практика, найчастіше необхідно деталізувати положення законодавства, що пов'язано з різними причинами. Однак законодавство передбачає можливість, а іноді й обов'язок нормотворчості з боку ДПА України щодо сфери оподатковування. Так, зокрема, ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до завдань органів ДПС, поряд зі здійсненням контролю за дотриманням податкового законодавства, відносить «...прийняття, у випадках, передбачених законодавством, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподатковування [141].

Проте не можна не згадати і про проблеми, що стосуються нормотворчості ДПА України. Маємо на увазі прецеденти опублікування Державною податковою адміністрацією актів ненормативного характеру, листів із роз'ясненнями або внутрішньовідомчими наказами (розпорядженнями), що, якщо не прямо, то побічно містять нормативні положення, розглянуті посадовими особами ДПС на місцях, як керівництво до дії для здійснення податкового контролю.

Нормативні акти регулятивного характеру, що видаються ДПА України, найчастіше не узгоджуються з Держкомпідприємництвом.

Тим самим допускається однобічний (некомпромісний) характер регулювання правовідносин між податковим органом і платником податків, що має негативне значення. Тому, на нашу думку, відносини між органами податкового контролю та СПД мають установлюватись у межах податкового законодавства та бути прозорими.

Робота податкової служби необхідно планувати таким чином, щоб зміцнювати довіру та взаєморозуміння між податковим працівником і платником податків. Конституційний обов'язок кожного громадянина держави щодо сплати податків має стати його моральною нормою.

Для цього в системі податкової служби створено підрозділи громадських зв'язків і масово-роз'яснювальної роботи, які покликані в доступній формі роз'яснювати норми чинного законодавства, своєчасно інформувати через засоби масової інформації про зміни, внесені в нормативні акти, пояснювати права й обов'язки зі сплати податків, оперативно й об'єктивно висвітлювати діяльність органів ДПС.

У місті Києві ця робота проводиться в тісній співпраці з редакцією журналу «Вісник податкової служби України», навчально-роз'яснювальні матеріали з питань оподаткування публікуються в друкованому органі ДПА- газеті «Податковий, митний, банківський консультант», видається також відповідна методична література.

Важливим напрямом удосконалення роз'яснювальної роботи став Стратегічний план діяльності Державної податкової служби, розроблений і здійснюваний за ініціативою ДПА. Цей широкомасштабний документ, який стосується всіх напрямів роботи податківців, тільки почали реалізовувати, а вже є перші конкретні результати.

Підписання Угоди про співробітництво ДПА України з рядом комітетів Верховної Ради України, спільна робота урядовців і податківців над проектом Податкового кодексу України, тісна співпраця з Асоціацією платників податків України, громадськими об'єднаннями підприємців сприяють не тільки прискоренню розробки важливих податкових документів, а й поліпшенню їх якості.

У цьому напрямі Управлінням громадських зв'язків і масово-роз'яснювальної роботи ДПА у м. Києві у 2005р. підготовлено посібник «Матеріали щодо застосування передового досвіду при здійсненні перевірок збиткових, малоприбуткових підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності, які заявили до відшкодування ПДВ із бюджету у великих розмірах».

Згідно з поданими річними деклараціями з прибутку підприємств сума збитків, порівняно з 2004 р., зменшилася на 2,6 млрд грн, або на 38,9% і становить 3,9 млрд грн.

Друковані засоби масової інформації відіграють провідну роль у пропаганді податкового законодавства та висвітленні діяльності державної податкової служби, яка полягає в тому, що вони:

-сприяють оперативному доведенню податкової інформації до широких верств населення;

-доступні та зручні для сприйняття більшістю населення;

-забезпечують зворотний зв'язок між громадянами й органами державної податкової служби.

Друковані ЗМІ як самостійна індустрія забезпечують масове тиражування та швидке надходження інформації.

У 2003 році організація роботи зі ЗМІ управління громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи ДПА у м. Києві відбувається на підставі Плану заходів державної податкової служби, що передбачає:

-забезпечення ЗМІ повною, об'єктивною та неупередженою інформацією про завдання, напрями і результати діяльності органів державної податкової служби;

-проведення конкурсу серед регіональних засобів масової інформації щодо найкращого й об'єктивного висвітлення діяльності органів державної податкової служби;

-проведення щоквартальних робочих зустрічей з головними редакторами провідних друкованих ЗМІ з актуальних питань діяльності органів державної податкової служби.

Управлінням запроваджено здійснення щоденного моніторингу щодо друкованих видань, результати якого доповідаються голові ДПА у м. Києві або першому заступникові голови, на стадії завершення - робота щодо забезпечення моніторингу матеріалів найбільш впливових у регіоні періодичних видань.

Велику увагу управління приділяє організації співпраці з редакцією журналу «Вісник податкової служби України» шляхом співпраці з її філією у м. Києві.

Разом з філією журналу «Вісник податкової служби України» готується друкована продукція: брошури, плакати, пам'ятки, листівки тощо. Лише з початку 2005 року розроблено 1062 види друкованої продукції загальним тиражем 86,4 тис. прим., у тому числі створено та розповсюджено 164 види власної друкованої продукції з питань декларування доходів населення загальним тиражем 28,4 тис. прим.

З січня до вересня 2005 року у друкованих засобах масової інформації опубліковано близько 700 роз'яснювальних та аналітичних статей з окремих питань законодавства, з питань діяльності органів ДПС- 252 статті, з питань декларування - 74 статті.

Розуміючи важливість зміцнення партнерських відносин із платниками податків ДПА, у м. Києві запроваджено випуск щотижневика «Податковий, митний, банківський консультант». Газета видається за сприяння Державної податкової адміністрації України, Національного банку України та Державної митної служби України. Наклад газети становить понад 15 тис. прим.

Вона виконує такі функції:

-здійснює пропаганду податкової політики держави;

-роз'яснює всі аспекти податкового законодавства;

-забезпечує зворотний зв'язок із громадянами;

-є важелем позитивного впливу на громадську думку стосовно діяльності податкового органу.

Уряд України надає важливе значення участі громадськості в контролі за діяльністю державних органів, особливо фіскальних служб. У зв'язку з цим у них створюються громадські колегії та інші громадські органи управління та контролю. Уже кілька років функціонує Всеукраїнської громадська організація - Асоціація платників податків України (АППУ), яка має свою програму дій.

Асоціація платників податків України є статутним всеукраїнським громадським об'єднанням, відкритим для вступу до нього членів громадянського суспільства відповідно до чинного законодавства України з наданням кожному з них демократичних можливостей і організаційної підтримки щодо реалізації природних і формальних прав на самореалізацію, прогрес, свободу підприємництва, економічний і духовний розвиток на принципах партнерства, рівності, правової толерантності для розбудови громадянського суспільства і захисту від дискримінації, адміністративного свавілля, порушень з боку держави та її уповноважених органів.

Асоціація платників податків України є складовою соціально-економічних перетворень у державі та прагне розбудови громадянського суспільства в Україні, створення надійних і виважених механізмів взаємодії платників податків та держави. Вона виходить з глибокого переконання, що сприятливі умови для розвитку підприємництва, державна політика, спрямована на підвищення престижу українського платника податків, формування високої суспільної поваги до дисциплінованого платника податків - засадничі принципи побудови матеріально та духовно багатої України.

Прогрес демократії і забезпечення прав і свобод людини неможливий без поглиблення діалогу між державою і платниками податків з дотриманням вимог високого рівня культури спілкування в площині соціального партнерства, а не антагонізму. Платники податків повинні стати пріоритетом розвитку держави, найбільш важливим чинником її прогресу.

Усвідомлення суспільством, що платник податку - це актив держави, людина, яка своїми свідомими діями забезпечує життєдіяльність держави, зміцнює її потенціал, створює умови для організації нових робочих місць, забезпечення охорони здоров'я громадян, розвитку науки, культури, освіти, обороноздатності держави є першочерговим та основним завданням як органів державної влади, так і Асоціації платників податків України.

Виходячи з ролі платників податків у формуванні сталого, економічно розвиненого суспільства, Асоціація платників податків України поклала на себе обов'язок із захисту їх прав, що виконання якого сприятиме поліпшенню соціально-економічного клімату в Україні, розвиткові підприємницької діяльності, підвищенню ефективності заходів, передбачених програмами з питань захисту та розвитку національного підприємництва.

Слід зауважити, що неузгодженість податкового законодавства з іншими галузями законодавства України, насамперед з конституційним, бюджетним, цивільним, адміністративним та кримінальним, призвела до втрати чинним податковим законодавством функції стимулювання підприємницької діяльності.

Крім того, інтеграція України в міжнародний економічний простір потребує поступового та збалансованого входження України в податкову систему, випробувану світовим співтовариством.

Саме тому метою Асоціації є організація та забезпечення практичного виконання комплексу робіт з прийняття державних рішень з питань оподаткування, які впливатимуть на рівень добробуту вітчизняного платника податків з метою оптимізації цих рішень та вироблення єдиної державної політики в цьому напрямі, розробленню стратегії та координації напрямків реформ у системі оподаткування України, гармонізації податкового законодавства України з європейським.

Виходячи з цих цілей і завдань, практична діяльність Асоціації спрямовується, в першу чергу, на реалізацію таких основних напрямів.

Асоціація будує свою діяльність на принципі, що сплата податків є основним конституційним обов'язком громадянина, і робить цей принцип гаслом суспільних та соціально-економічних відносин в Україні. Кожен платник податків здійснює свою діяльність на принципі обов'язковості сплати податків, що є одним з основних конституційних обов'язків законослухняного громадянина. Діяльність Асоціації в цьому напрямі передбачає:

-проведення масово-роз'яснювальної, пропагандистської роботи серед населення щодо формування податкової культури громадян;

-розробку та реалізацію політики, спрямованої на підвищення престижу українського платника податку, сприяння формуванню високої суспільної поваги до дисциплінованого платника податків;

-здійснення моніторингу дій усіх ланок державної та місцевої влади щодо прийняття рішень в економічній та податковій сферах і популяризація його результатів;

-вивчення громадської думки щодо системи оподаткування, державного бюджету, а також вплив на її формування шляхом оприлюднення аналітично-інформаційних матеріалів про дії уряду та парламенту стосовно прийняття рішень щодо реформування податкової системи;

-сприяння впровадженню персональної відповідальності державних службовців і офіційних осіб за порушення визначених законодавством України прав платників податків.

У регіональному напрямі Асоціація виступає за зменшення державного контролю за діяльністю місцевих громад та органів влади. Акценти в цій сфері слід змістити в напрямі формування місцевих бюджетів зокрема та Державною бюджету загалом за принципом «знизу-вгору» та забезпечення збалансованості загальнодержавних і місцевих інтересів при встановленні та сплаті податків, що необхідно для виконання як державою в цілому, так і кожною адміністративно-територіальною одиницею законодавчо визначених функцій.

У нормотворчому напрямі Асоціація здійснює вплив на формування сучасного, гармонізованого з європейським податкового законодавства України з метою його всебічного вдосконалення для забезпечення добробуту громадян, стимулювання розвитку підприємництва та збільшення дохідної частини бюджету. Співпраця з державними органами влади, що визначають податкову політику та шляхи її практичної реалізації,- комітетами Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів України, Державною податковою адміністрацією України, та вироблення спільних підходів до цього питання є єдино реальним способом реалізації поставлених завдань.

Асоціація співпрацює з державними та недержавними інституціями, громадськими об'єднаннями. Вона не заангажована в політичне життя, є самостійною в прийнятті рішень, а її діяльність спрямована виключно на захист інтересів громадян - платників податків. Асоціація є відкритою до співпраці з іншими громадськими організаціями з метою реалізації спільних проектів, що матимуть на меті виховання платників податків.

Асоціація відкрита до співпраці з народними депутатами України, органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, політичними партіями, іншими об'єднаннями громадян задля реалізації своїх цілей і завдань, що мають першочергове значення для виведення України з кризи і забезпечення її народові цивілізованих умов існування.

Діяльність Асоціації спрямована і на організацію співпраці з громадськими організаціями Центральної і Східної Європи та Центральної Азії, які захищають права й інтереси платників податків у цих країнах, для гармонізації податкового законодавства, створення єдиного інформаційного простору та вироблення дієвого механізму взаємодії між платниками податків і державними структурами.