Аналіз діяльності Чернігівського губернського земства у справі збереження творчої спадщини і вшанування пам’яті геніального українського поета і художника, громадського діяча Т. Шевченка. Впорядкування могили у Каневі та спорудження пам’ятника Шевченкові.

Біографія дореволюційного церковного письменника С.О. Нілуса. Огляд його книг, присвячених діяльності православних подвижників благочестя. Огляд заслання 1926-1928 рр. С.О. Нілуса до Чернігова, його арешт у Чернігові з подальшою висилкою за межі УРСР.

Процес комплектування студентського контингенту педагогічного вишу (ІНО, ІСВ, педінституту) у Чернігові. Основні характеристики студентства цього вишу, який функціонував у 20-30-х р. ХХ ст. Загальний кількісний склад студентської молоді педагогічного вишу

Вивчення маловідомих аспектів із історії чернігівського Спасо-Преображенського собору, що базуються на аналізі клірових відомостей ХІХ - початку ХХ ст. Інформаційний потенціал відомостей, зміни у їхній структурі та змісті упродовж зазначеного періоду.

Аналіз складу духовенства та парафіян чернігівського Спасо-Преображенського собору. Розкриття причини зменшення його ролі у міському середовищі Чернігова та занепаду соборної парафії. Багатовікова історія пам’ятки та її архітектурні особливості.

Проаналізовано стан соборної громади у післявоєнний час та місце давньоруського храму в забудові історичної частини Чернігова. Детально окреслено формальні та реальні причини вилучення Спасо-Преображенського собору з користування релігійної громади.

У статті аналізується становище Чернігівського Троїцького православного монастиря. Розглядається законодавча база та її вплив на діяльність обителі, фінансове становище та принципи оподаткування. Висвітлюються процеси, які відбувалися довкола неї.

У статті проаналізовано нечисленні свідчення, що збереглися у джерелах про найближче оточення князів Чернігівських у середині XIII - на початку XV століть. Основну увагу приділено такому маловідомому джерелу, як родовід московських дворян Толстих.

Розроблення співробітниками Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського екскурсійних маршрутів шевченківськими стежками. Підготовка академічних видань творів поета. Проведення музеєм виставкових, науково-дослідних та науково-освітніх робіт.

Походження ранньослов’янських міських структур - одна з дискусійних проблем в українській історіографії. План давнього Чернігова із зазначенням розташування комплексів та артефактів роменської культури. Особливості розміщення чернігівських сіверян.

Дослідження життєвого шляху, наукових звершень історика Ю.А. Пінчука в регіональному контексті. Становлення низки дослідників в царині історичної науки, які так чи інакше пов’язані з Чернігівщиною. Заснування Ю.А. Пінчуком "Костомарівських читань".

Вивчення джерел про перебіг подій Лівонської війни на території Чернігово-Сіверщини. Аналіз боїв, що відбувалися в ході війни під стінами Чернігівської фортеці в контексті подій цього періоду в межах території Середнього і частково Верхнього Подніпров’я.

Огляд подій часів Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 рр. проти Речі Посполитої на Чернігово-Сіверщині на базі кореспонденції литовського польного гетьмана, князя Януша Радзівіла, підготовлена колективом польських істориків.

Аналіз взаємовідносин Чернігово-Сіверської землі в епоху литовського панування. Огляд масштабів та інтенсивності набігів татар на Верховські князівства у другій половині XV - початку XVI століття. Реконструкція взаємовідносин князів регіону з татарами.

Раскрытие общего характера лирики как отражения мировидения А.А. Ахматовой. Исследование графичности поэзии А. Ахматовой через анализ черно-белой цветовой гаммы её поэзии. Противоречивости внутренней жизни и напряженный драматизм в поэзии поэтессы.

История развития, классификация, обозначение, маркировка, устройство и работа черно-белого кинескопа. Способы изменения угла отклонения луча в электронно-лучевой трубке. Применение принципа "ионной ловушки". Другие виды электронно-лучевых приборов.

Источники и характеристика радиационного загрязнения, переработка и нейтрализация. Возможные последствия применения ядерного оружия массового поражения, йодный удар. Подготовка к эксперименту, взрывы, эвакуация, герои Чернобыля, гуманитарная помощь.

Исследования генетических процессов у различных видов в зоне отчуждения ЧАЭС. Генофонд, ответственный за выживание в условиях повышенного давления естественного отбора. Реальные генетические последствия чернобыльской катастрофы для популяций человека.

Суммарная активность веществ, выброшенных в окружающую среду в результате аварии на Чернобыльской АЭС. Загрязнения окружающей среды радиоактивными веществами. Интенсивность внешнего гамма-облучения возле ЧАЭС. Влияние последствий аварии на здоровье людей.

Анализ процентного соотношения загрязнения, создаваемого различными изотопами после аварии и интенсивности гамма-облучения вблизи чернобыльской станции. Последствия влияние аварии на здоровье людей. Особенности профилактики, проводимой в районах бедствия.

Авария на Чернобыльской атомной электростанции во время эксперимента по изучению резервов безопасности реактора в различных ситуациях. Воздействие эффектов облучения на общее ухудшение демографической ситуации и состояние здоровья населения Украины.

Описание географического положения Чернобыля – города, расположенного на реке Припять, печально известного из-за техногенной аварии, произошедшей в 1986 г. Экологическая ситуация после аварии. Известные уроженцы города. Чернобыль-2, как секретный объект.

История аварии на атомной электростанции. Описание хода аварии. Объяснение официальных причин катастрофы. Грубые нарушения правил эксплуатации АЭС. Ликвидаторы и их подвиг. Эвакуация населения. Последствия аварии на атомной электростанции Чернобыль.

Фотоотчет Игоря Костина о ликвидации аварии на ЧАЭС - единственного фоторепортера, вплотную подобравшегося к разрушенному реактору. Смывание радиоактивной пыли с улиц, деревьев и домов. Очистка крыши энергоблока от обломков. История постройки саркофага.

Исследование основных версий причин аварии на Чернобыльской атомной электростанции. Информирование и эвакуация населения. Ликвидация последствий аварии. Характеристика влияния катастрофы на здоровье людей. Дозы облучения. Дальнейшая судьба электростанции.

Причины и последствия разрушения четвёртого энергоблока Чернобыльской атомной электростанции. Расследование технических аспектов аварии: недостатки реактора и проявление в нем "концевого эффекта", ошибки операторов. Влияние радиации на здоровье людей.

Основные причины Чернобыльской аварии. Грубое нарушение персоналом Регламента. Соотношение вины между персоналом и проектировщиками. Сценарий и хронология аварии, отсутствие ясности в материалах, непосредственная техническая причина Чернобыльской аварии.

Исторический анализ событий, произошедших на Чернобыльской атомной электростанции 26 апреля 1986 года. Последствия чернобыльской катастрофы и оценка количества жертв. Радиационное заражение Европы в следствие аварии. Экскурсии в чернобыльскую зону.

Характеристика радиационного загрязнения. Хронология действий после Чернобыльской аварии 1986 г. Официальная точка зрения Чернобыльской катастрофы. Последствия и причины этой аварии. Стратегия восстановления и устойчивое развитие Чернобыля спустя 20 лет.

Взрыв на Чернобыльской АЭС как самая большая катастрофа XX века. Хроника событий и первые часы после трагедии. Четвертый блок после аварии: повреждения деаэраторной этажерки, машинного зала и других зданий. Работы по ликвидации последствий аварии.