Определение семантических и стилистических особенностей имён собственных, а также их роли в выражении авторского замысла и идиостиля каждого писателя. Описание основных антропонимов в драматургических произведениях Николая Гоголя и Антона Чехова.

Синтаксис как один из важнейших объектов внимания лингвистов. Анализ проблемы изучения сложных многочленных предложений. Знакомство с семантико-стилистическими особенностями функционирования сложных многочленных конструкций в идиостиле И. Тургенева.

Контрастивное описание корреляций русских и венгерских префиксальных глаголов, называющих разновидности типового самостоятельного перемещения, осуществляемого живыми субъектами и неживыми объектами. Интерпретация их языкового отражения в русском языке.

Система и структура антропонимикона произведений "Зори Иртыша", "Любовь, объятая пламенем". Традиционное тюркское и русское именословие. Фонетико-морфологическая интерпретация татарского именника. Семантико-стилистическая характеристика имен персонажей.

Дослідження історії формування словотвірних типів складних прикметників з першими основами много- і багато-, виявлених у пам’ятках української мови XI-XX століття. Визначення походження дериватів такої структури. Їх семантичні та стилістичні особливості.

Прислів’я та приказки - одне з головних мовних надбань народу. Паремії - стійкі афористичні вислови, що у стислій, точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, реалії дійсності, людські риси, вчинки у їх характерних і специфічних ознаках.

Прислів’я та приказки - мовне багатство народу, у якому міститься багатовіковий досвід його суспільного розуму. Паремії - афористичні вислови, що у стислій, точній формі висловлюють думку про життєві явища, реалії дійсності, людські риси та вчинки.

Вивчення явищ семантико-стилістичної транспозиції прикметників у мові ЗМІ на прикладі зміни значення, сфер поширення і сполучуваності слів "вірусний" і "віральний". Зміни в семантиці слів "вірусний", "віральний" у тлумачних і спеціалізованих словниках.

Статтю присвячено дослідженню явищ семантико-стилістичної транспозиції прикметників у мові ЗМІ на прикладі зміни значення, сфер поширення і сполучуваності слів "вірусний" і "віральний". Визначено факти розширення значення самого поняття "транспозиція".

Місце і роль застарілої лексики в українській історичній прозі. Систематизація застарілої лексики, розробка критеріїв її класифікації відповідно до сучасних вимог лінгвостилістики. Аналіз семантичних зв’язків у середині тематичних груп і їх специфіка.

Аналіз семантичного навантаження й стилістичних функцій особових займенників у поезії М. Никончука. Визначення видів займенників найвиразніше представлених у творчості письменника. Роль особових займенників у створенні різних стилістичних значень.

Аналіз місця паронімічної атракції в словотворчій практиці І. Павлюка. Стилістичні особливості функціювання новотворів-атрактантів. Опис семантики складних слів, утворених за допомогою компонентів-атрактантів. Прийоми слововживання в українській поезії.

Дослідження поетичної мови, неологічної лексики та системи індивідуальних образів творів І. Павлюка. Використання автором паронімічної атракції та каламбурів для зближення далеких за семантичним походженням і значенням, але схожих за звучанням слів.

Досліджується проблема сучасного наповнення змісту такої опозиції, як "війна-мир", де особлива увага приділяється їхньому значенню як військових термінів. Показано застосування новітніх технологій у сфері військових можливостей сучасних світових держав.

Сутність і загальна характеристика явища гри слів у вітчизняному мовознавстві, місце серед суміжних семантико-стилістичних явищ. Розширення його композиційної типології. Функціонування в художньому, публіцистичному та розмовному стилях української мови.

Комплексне дослідження семантичних, функціональних та стилістичних особливостей контекстуальних синонімів, ужитих у сучасній українській жіночій прозі. Теоретичне обґрунтування сутності й підстав виникнення контекстуальної синонімії у художньому тексті.

Характеристика та класифікація субстантивованих дієприкметників. Семантичні особливості мотивуючих дієслів в лексичній іменниковій парадигмі. Створення дистрибуційних сполучень. Зміна категоріального статусу та синтаксичної позиції слова в реченні.

Закономірності, особливості функціонування і стилістична роль прізвищних номінацій персонажів у художньому творі на матеріалі прози О.Ю. Кобилянської: відповідне і розмаїте використання прізвищ, їх семантична роль в утворенні авторських коннотацій.

Аналіз семантико-стилістичного потенціалу синтаксем нижчого рівня, зокрема сурядних словосполучень, у новелі М. Коцюбинського "Цвіт яблуні". Зазначено, що імпресіоністичні риси аналізованого тексту є домінантними. Показана синтаксична організація твору.

Аналіз брендонімів з позиції визначення статусу лексичної належності та їх ролі у стилістичній організації різностильових текстів. З'ясування термінів "універсалія", "етранжизм", "варваризм", "брендонім", "текст". Стилістичні функції пропріальних назв.

Семантико-стилістичні реалії сучасної англомовної публіцистики. Основні риси функціонального стилю публіцистичних текстів, прийоми, які в них використовуються, особливості їхнього перекладу українською мовою. Приклади вживання стилістичних фігур і тропів.

Аналіз інтер’єктивів, використаних Лесею Українкою в творі, їх семантико-стилістичні особливості. Семантика інтр’єктивів, що виконують комунікативно-волюнтативну функцію. Ряд дієслівно-вигукових форм, особливістю яких є відображення миттєвої дії.

Філологічні дослідження семантики кольору. Семантико-стилістичні особливості кольоропозначень у повісті О. Кобилянської "В неділю рано зілля копала... ". Роль кольорів в описі пейзажів, інтер’єру, одягу та портретних характеристик персонажів повісті.

Вивчення українського традиційного фольклору. Дослідження семантико-стилістичного наповнення ономастичного простору України. Особливості функціонування поетонімів в народних казках. Апелятивне позначення персонажів у циклі "Бузиновий цар" Л. Костенко.

Розгляд семантично-стилістичних особливостей термінологічних англомовних неологізмів. Нові слова або словосполучення, які з’являються в мові внаслідок соціально-політичних змін. Медичний дискурс, який містить лінгвістичні і екстралінгвістичні компоненти.

Провідна роль фразеологічних одиниць у системі мовних засобів художньої виразності. Дослідження семантичних типів фразеологічних одиниць, використаних у детективних романах Андрія Кокотюхи, розкриття емоційно-оцінного потенціалу фразеологізмів.

Дослідження особливості індивідуально-авторських складених найменувань у поезії Л. Українки. Розгляд критерії, згідно з якими юкстапозити, уживані в художніх текстах, кваліфікуються як авторські лексичні твори. Дослідження поетичних текстів письменниці.

Дослідження аспектів твору крізь призму національної пісенної та загальноєвропейської музично-риторичної традицій. Творчість М. Вербицького як важлива для розвитку української музичної культури у різних її сферах, що вимагає шанобливої уваги й аналізу.

Характеристика семантико-стилістичних метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Особливості функціювання метафор-оживлення, метафор-опредмечування, метафор-синестезії. Суб’єктивність, унікальність, новизна індивідуально-авторських метафор поезії Стуса.

Вивчення складних субстантивних одиниць, поширених в підсистемах сучасної німецької мови. Семантико-стилістичні функції субстантивних композит. Виникнення стилістичних ефектів на основі контрасту композиту з макроконтекстом або культурологічним фоном.