Вивчення ознак й функцій сакрального стилю української літературної мови. Розгляд стилістичних функцій української мови в поетичній творчості видатної елітарної української мовної особистості Т. Шевченка. Описання основних рис релігійного стилю мовлення.
Мовна особистість українського поета Шевченка, твори якого засвідчують високий рівень володіння культурою українського креативного мовлення і текстотворення, є зразком для вивчення рідної мови і формування мовнокомунікативної компетентності в учнів.
Дослідження феномену сакрального театру, його динаміки і та внутрішньої єдності на рівні системи жанрів. Містерія як домінуючий жанр сакрального театру. Вивчення структури театральної системи як сукупності сценічних жанрів і прийомів інсценізації.
Дослідження зміни хронотопа та визначення медіаторів і медіативних груп серед учасників поховального обряду. Визначення персонажів-медіаторів обрядів поховального циклу. Виконання функції передкульмінації медіативними епізодами в структурі циклу.
Етнологічні дослідження української поховальної обрядовості. Початок поховального циклу диктується станом, у якому знаходиться головна дійова особа (наближення смерті), й саме з настанням смерті стають можливими та здійснюються всі подальші обряди циклу.
Показано, що у житті давніх хліборобів Старої Європи важливе місце займали різноманітні ритуали. Систематизовано сакральні споруди та комплекси, які відомі за археологічними дослідженнями для територій Центральної та Південно-Східної Європи того часу.
Особливості сакральних географічних топосів античної культури в художній рецепції Г. Сковороди. Афіни як центр давньогрецької культури. Рим - сила й слабкість цивілізації. Уособлення поганської культури в образі Карфагену, Петра - прообраз Божої гори.
Давньогрецькі сакральні графіті. Дослідження окремих сакральних графіті та визначення їх перспективності науково-обґрунтованого вивчення всієї колекції написів із розкопок В.В. Лапіна в контексті з апсидним храмом і святилищами в Ольвії та Борисфені.
Дослідження стрижневих лексем-концептів "Армагедон" і "Вавилон" крізь призму сакрального. Виявлення їх текстотвірної та ідейно-концептуальної функції. Філософське та духовне осмислення тексту, присвяченого християнським мотивам знищення Вавилону.
Дослідження сакральних мотивів у творчості відомої української поетеси Віри Вовк, яка жила в еміграції у Бразилії та письменника-дисидента Євгена Сверстюка. Універсальні та особисті теми творчості митців, де висвітлювалась їх доля у всіх вимірах.
Зміст ключових для дослідження понять "сакральне мистецтво", "церковне мистецтво", "священне", "профанне". Висвітлено питання доречності й виправданості творчих експериментів зі священними образами та символами, меж дозволеного в поводженні з ними.
Дослідження термінів та типології святинь у публічному просторі в українських та польських дослідників, виявлення суперечностей. Обґрунтування термінології, прийнятої для комплексного аналізу сакральних образотворчих пластик у публічному просторі Львова.
Доля нерухомих та рухомих об'єктів сакральної спадщини західних областей радянської України під час здійснення в 1958-1964 роках на території республіки антирелігійної кампанії. Факти порятунку культових пам'яток історії й культури парафіянами.
На підставі архівних матеріалів визначення участі київського культуролога і медієвіста І. Моргілевського в розвитку українського вірменознавства. Дослідження питань про наукову комунікацію та взаємодію київської та місцевих наукових шкіл Вірменії.
- 315. Сакральні символи троянди і шипшини у вибраній творчості Віри Вовк: романо-германський контекст
Порівняльний лінгвістичний аналіз лексем "квітка", "шипшина" у романських і германських мовах. Символіка троянди і шипшини як дикої троянди у текстах української письменниці В. Вовк. Значення троянди: теоретичний, практичний і перекладознавчий аспекти.
- 316. Сакральність жертви
Аналіз підстави сакралізації жертви у межах міфологічного дискурсу. Доводиться, що жертва вже за своєю сутністю є протипоставленням буденності, профанному світові, світу звичних соціальних зв’язків, оскільки означає "виривання" індивіду з цього світу.
Аналіз світоглядних й соціальних контекстів ряду значущих творів сучасного мистецтва, які в тих чи інших формах культивують сакральний символізм. Дослідження еволюції погляду сучасного мистецтва на сакральне, характеристика релігійних передумов та форм.
Дослідження специфіки традиційного китайського й японського інтер'єру. Визначення зв'язку між сюжетами ширм і живописом. Трансформація внутрішнього простору ширмою. Аналіз сакрального, міфологічного та символічного значення прийомів ландшафтного дизайну.
Розгляд стилістичної функціональності типів номінацій, які в поетичному дискурсі відбивають мовну практику релігійної сфери і формують лексико-тематичні групи: "назви святих осіб", "імена біблійних персонажів", "назви сакральних книг і їхніх частин".
Вплив гріховних пристрастей на соматичні і психічні недуги. Порівняльний аналіз наркотичних речових та комп’ютерних ігор. Взаємозв’язок переїдання та перелюбу із захворюванням. Депресія як канцерогенний фактор, що підвищує уразливість до онкозахворювань.
Расширение мусульманского компонента в социокультурном пространстве современного Дагестана, появление новых форм в области вокального исполнительства. Механизмы формирования надэтнического музыкально-интонационного словаря сакрально-религиозной музыки.
Построение суггестивного дискурса с учетом стратегического воздействия на аудиторию, используя при этом определенные модели, схемы или фреймы, позволяющие осуществить планируемые изменения. Фреймовая организация программирующего дискурса, ее сущность.
Смыслы медицины как особой социокультурной практики, выстраивающиеся вокруг исторически исходного понятия сакрального. Историческая динамика "внутреннего ядра" медицины как особой социокультурной практики, ее связь с глобальными историческими трендами.
Характеристика сакрального в современном глобальном постсекулярном обществе. Признаки, отличающие современное сакральное от сакрального традиционного. Параллель между социальными процессами и представлениями о сакральном, его четкое определение.
Определение содержания представлений о сакральном в культуре Серебряного века. Изучение взаимосвязи фрагментации социального пространства и феномена расколотого сознания с изменениями представлений о сакральном в российском обществе рубежа XIX–XX вв.
Обоснование идеи, согласно которой светская культура в своих выражениях неявно содержит религиозные смыслы. Сакральность культурной символики, ее имплицитная обращенность к трансцендентному плану бытия. Влияние на самооценку, оценку окружающего человеком.
Исследование феномена сакрального в контекстуальном поле современной культуры. Процессы преобразований в культурном пространстве современного общества. Сферы влияния религиозного комплекса на социум. Значение сакрального фактора в жизнеустроении народов.
Грузинский колорит в произведениях Г. Канчели. Цитирование композитором народных напевов, обобщенное отражение фольклорного начала. Симбиоз грузинского менталитета, национального и сакрального, осуществленный в хоровых произведениях зарубежного периода.
Процесс глобальной секуляризации как условие для формирования нации и трансформации ее оснований. Знакомство с основными трудностями понимания консолидационного принципа формирования нации. Общая характеристика актуальных проблем социальной философии.
Акцентуация сакрального как антипода хаотичного, неупорядоченного и несистематизированного. Анализ изучения сферы бытия человека, выходя за границы религии и морали. Исследование актуальной проблемы сакрального через персоналии творчества Роже Каюа.