Вивчення історії садиби Даховських (Леськовського палацу) - унікальної пам’ятки української архітектури XIX століття. Зовнішній опис місцевості та палацу, його інтер’єр. Власники садиби, її архітектурні особливості та сучасний стан "Леськовського дива".

Особливості архітектурного ансамблю Палацу Праці в Турині - однієї з найкращих споруд П'єра Нерві, збудованого у 1961 р., яка містить у собі гігантський зал у якому була розташована промислова виставка. Відмінні риси італійської класичної архітектури.

Азнаямленне з гісторыяй будынка магнацкай рэзідэнцыі ў Ружанах - палацавага комплексу Беларусі XVII-XVIII ст.ст. Спаленьне і рэстаўрацыя комплексу Сапегау. Апісанне архітэктуры палаца, археалагічнага музея і бібліятэкі. Ўпрыгожвання фасадаў будынкаў.

Культура України ХІХ століття: Сокиринський архітектурно-парковий комплекс, історико-культурний заповідник "Качанівка", парк "Софіївка". Палацеві комплекси та їх архітектурні особливості. Культове будівництво та класицизм в архітектурі України.

Садиба в Качанівці та її формування в середині XVIII – наприкінці XIX століття. Перебудова та змінення ансамблю, його обсягово-просторовий устрій. Перший власник садиби - Ф. Болгарин. Проведення реставраційних робіт палацу в архітектурних формах.

Напрямки розвитку палацово-паркового будівництва на Волині у XVIII-XIX ст. Процес формування палацово-паркових ансамблів Волині як просторово впорядкованої цілісності, що утворилось в результаті дії комплексу чинників суспільно-економічного плану.

Історичні та соціальні фактори, що зумовили зміни характеру будівництва резиденцій на Волині. Містобудівельна роль ансамблів у формування планувальної структури населених пунктів. Композиційні закономірності створення палацово-паркових ансамблів.

На основе сравнительного анализа краниологических данных по населению евразийских степей раннего железного века выявляется широкий, территориально разбросанный и разнообразный в этнокультурном плане круг популяций (в основном европеоидный широколицый).

Спор о происхождении человека. Останки человека вымершего типа и вера в сотворение человека Богом. Дискуссия вокруг проблемы неандертальских погребений. Богоборческий характер спора о происхождении человека. Современный "дикарь" и доисторический человек.

В XIX веке любой научный факт рассматривался в обществе под углом зрения его соотношения с религией. Это была эпоха, когда человек стремился разорвать свои связи с Церковью и Богом и искал в развивавшейся науке доводы в пользу законности своих желаний.

Огляд зв’язку реліктових палеобалканських мов з іншими індоєвропейськими мовами у лінгвістиці другої половини ХІХ - початку ХХІ ст. Лексичні елементи палеобалканського походження в албанській, грецькій, болгарській, румунській, вірменській мовах.

Вплив постседиментаційних змін на хімічний склад молюсків з верхньокрейдяних та кайнозойських відкладів України. Реконструкція геоісторичних подій. Застосування палеобіогеохімічного аналізу для виявлення стратиграфічних рівнів у кайнозойських розрізах.

Розроблення методики палеомагнітних досліджень неконсолідованих осадків, критеріїв вибору об'єктів досліджень – носіїв інформації про вікові геомагнітні варіації, оптимального комплексу магнітно-мінералогічних і статистичних методів обробки даних.

Палеоген как геологический период, первый период кайнозоя. Палеоцен, эоцен, олигоцен. Горообразовательные процессы, формирование Кордильеров, Андов, Гималаев. Ниммулиты, головоногие моллюски, радилярии. Появление потомков эогиппусов, орогиппусов.

Изучение геологической периодизации. Анализ первого палеогенного периода кайнозоя. Характеристика его эпох: палеоцен, эоцен и олигоцен. Описание географии, климата, представителей животного мира и растительности данного периода развития планеты.

Оценка в рамках гипотез канализированной эволюции перехода к земледелию и оседлому образу жизни на археологических и палеоэкологических материалах Восточной Азии. Факторы давления природной среды на древнее население в конце плейстоцена – начале голоцена.

Использование системного анализа, моделирования, математизации в палеогеографических исследованиях. Установление, расшифровка пространственно-временных закономерностей развития геосистем. Палеогеографические и палеогеологические методы исследований карт.

Изучение голоцена Южно-Минусинской котловины в долине реки Оя на основе данных торфяных отложений болотного массива "Ивановское" с помощью спорово-пыльцевого и малакофаунистического анализов. Малакофаунистический состав отложений разреза "Ивановское".

Реконструкція палеогеографічної обстановки та умов проживання давньої людини в районі хребта Великий Шолес на Закарпатті. Визначення палеогеографії як науки. Її головні завдання і структурні підрозділи. Опис ґрунтів і відкладів на археологічних стоянках.

Аналіз морфогенетичних особливостей травертинів Поділля та з’ясування палеогеографічних умов їх утворення, обґрунтування шляхів раціонального використання й охорони. Механізми та чинники формування травертинів. Скам’янілі рештки рослин і молюсків.

Дослідження характерних мікроморфологічних рис для ґрунтів першої і другої фаз коршівського ґрунтоутворення. Виявлення особливостей зональних змін коршівського викопного ґрунтового комплексу за результатами макро- та мікроморфологічних досліджень.

Дослідження основної частини опіль в межах Сумської області, що приурочена до високого ландшафтно-гіпсометричного ярусу південної частини Шосткинського Полісся. Аналіз поєднання піднесеного дренованого рельєфу та лесоподібного підґрунтового субстрату.

Аналіз головних літологічних характеристик алювію руслової фації бісковицької тераси, яка є найнижчою в переліку надканьйонних терас Дністра. Гранулометричний, петрографічний склад досліджуваних відкладів, обкатаність їхньої грубозернистої компоненти.

Геологічна та геоморфологічна будова середньо-верхньоплейстоценових відкладів. Дослідження динаміки клімату і ландшафтів періоду їх нагромадження. Історія вивчення фауни наземних та прісноводних молюсків. Етапи проведення палеомалакологічних досліджень.

Палеогеодинамический анализ формирования рудных месторождений, а также региональная типизация основных структурных элементов, реконструкции геодинамических условий формирования рудных месторождений в конкретных структурах с учетом региональных моделей.

Описание рельефа окрестностей памятника и геоморфологическое картографирование. Положение геологических выработок фиксировалось GPS-приемником "Garmin", строение вскрытых толщ отложений описывалось и фотографировалось. Изучение археологических раскопов.

Аналіз схеми розчленування середньоеоцен-олігоценових відкладів Українського кристалічного щита, на підставі вивчення мікрофітофосилій. Оцінка поширення відкладів межигірської світи у вигляді останців у межиріччі Стохід – Горинь в період олігоцену.

Виявлення процесів літогенетичного перетворення осадових порід пасивної континентальної окраїни. Встановлення впливу ендогенного тепла різного походження на осадові товщі, реконструкція палеогеотермального режиму літогенезу та гіпогенного рудоутворення.

Реконструкція палеогеотермального режиму літогенезу й гіпогенного рудоутворення в осадово-породних басейнах на прикладі західного схилу платформи у рифеї-фанерозої. Аналіз літогенетичної зональності в прогинах Балтійсько-Дністровської перикратонної зони.

Анализ демографических показателей старожильческого населения Сибири ХVII-ХVIII вв. Методические несоответствия применения таблиц дожития (смертности) в палеодемографических исследованиях. Сдвиг в соотношении полов, показатель среднего возраста смерти.