Вивчення історії садиби Даховських (Леськовського палацу) - унікальної пам’ятки української архітектури XIX століття. Зовнішній опис місцевості та палацу, його інтер’єр. Власники садиби, її архітектурні особливості та сучасний стан "Леськовського дива".

Особливості архітектурного ансамблю Палацу Праці в Турині - однієї з найкращих споруд П'єра Нерві, збудованого у 1961 р., яка містить у собі гігантський зал у якому була розташована промислова виставка. Відмінні риси італійської класичної архітектури.

Азнаямленне з гісторыяй будынка магнацкай рэзідэнцыі ў Ружанах - палацавага комплексу Беларусі XVII-XVIII ст.ст. Спаленьне і рэстаўрацыя комплексу Сапегау. Апісанне архітэктуры палаца, археалагічнага музея і бібліятэкі. Ўпрыгожвання фасадаў будынкаў.

Культура України ХІХ століття: Сокиринський архітектурно-парковий комплекс, історико-культурний заповідник "Качанівка", парк "Софіївка". Палацеві комплекси та їх архітектурні особливості. Культове будівництво та класицизм в архітектурі України.

Садиба в Качанівці та її формування в середині XVIII – наприкінці XIX століття. Перебудова та змінення ансамблю, його обсягово-просторовий устрій. Перший власник садиби - Ф. Болгарин. Проведення реставраційних робіт палацу в архітектурних формах.

Напрямки розвитку палацово-паркового будівництва на Волині у XVIII-XIX ст. Процес формування палацово-паркових ансамблів Волині як просторово впорядкованої цілісності, що утворилось в результаті дії комплексу чинників суспільно-економічного плану.

Історичні та соціальні фактори, що зумовили зміни характеру будівництва резиденцій на Волині. Містобудівельна роль ансамблів у формування планувальної структури населених пунктів. Композиційні закономірності створення палацово-паркових ансамблів.

Качанівський ансамбль як зразок світового палацово-паркового мистецтва. Пам'ятника краєвидного типу - "Софіївка", автор проекту, види дерев і кущів. Архітектори та садівники дендрологічного парку Олександрія, декоративні водойми, рослини та скульптури.

Область Древнего Средиземья и ее две подобласти. Неотъемлемый элемент средиземноморского горного ландшафта - грифы и стервятники. Мир насекомых Средиземноморья. Главные группы животного мира. Фауна Сахаро-Синдской надпровинции. Распространение лисиц.

На основе сравнительного анализа краниологических данных по населению евразийских степей раннего железного века выявляется широкий, территориально разбросанный и разнообразный в этнокультурном плане круг популяций (в основном европеоидный широколицый).

В XIX веке любой научный факт рассматривался в обществе под углом зрения его соотношения с религией. Это была эпоха, когда человек стремился разорвать свои связи с Церковью и Богом и искал в развивавшейся науке доводы в пользу законности своих желаний.

Спор о происхождении человека. Останки человека вымершего типа и вера в сотворение человека Богом. Дискуссия вокруг проблемы неандертальских погребений. Богоборческий характер спора о происхождении человека. Современный "дикарь" и доисторический человек.

Огляд зв’язку реліктових палеобалканських мов з іншими індоєвропейськими мовами у лінгвістиці другої половини ХІХ - початку ХХІ ст. Лексичні елементи палеобалканського походження в албанській, грецькій, болгарській, румунській, вірменській мовах.

Дослідження реліктових палеобалканських мов у їхньому зв’язку з іншими індоєвропейськими мовами у лінгвістиці другої половини ХІХ - початку ХХІ ст. Відкриття палеобалканських мов. Їх реконструкція на фонологічному, лексичному, дериваційному рівнях.

Вплив постседиментаційних змін на хімічний склад молюсків з верхньокрейдяних та кайнозойських відкладів України. Реконструкція геоісторичних подій. Застосування палеобіогеохімічного аналізу для виявлення стратиграфічних рівнів у кайнозойських розрізах.

Розроблення методики палеомагнітних досліджень неконсолідованих осадків, критеріїв вибору об'єктів досліджень – носіїв інформації про вікові геомагнітні варіації, оптимального комплексу магнітно-мінералогічних і статистичних методів обробки даних.

Палеоген как геологический период, первый период кайнозоя. Палеоцен, эоцен, олигоцен. Горообразовательные процессы, формирование Кордильеров, Андов, Гималаев. Ниммулиты, головоногие моллюски, радилярии. Появление потомков эогиппусов, орогиппусов.

Изучение геологической периодизации. Анализ первого палеогенного периода кайнозоя. Характеристика его эпох: палеоцен, эоцен и олигоцен. Описание географии, климата, представителей животного мира и растительности данного периода развития планеты.

Оценка в рамках гипотез канализированной эволюции перехода к земледелию и оседлому образу жизни на археологических и палеоэкологических материалах Восточной Азии. Факторы давления природной среды на древнее население в конце плейстоцена – начале голоцена.

Использование системного анализа, моделирования, математизации в палеогеографических исследованиях. Установление, расшифровка пространственно-временных закономерностей развития геосистем. Палеогеографические и палеогеологические методы исследований карт.

Реконструкция климата и растительности голоцена в долине реки Лугавка на территории Южно-Минусинской котловины. Спорово-пыльцевый, ботанический и малакофаунистический анализ торфяных отложений болотного массива "Тигрицкое". Развитие степных ландшафтов.

Изучение голоцена Южно-Минусинской котловины в долине реки Оя на основе данных торфяных отложений болотного массива "Ивановское" с помощью спорово-пыльцевого и малакофаунистического анализов. Малакофаунистический состав отложений разреза "Ивановское".

Характеристика морфологических признаков, по которым определяют принадлежность кара к последнему оледенению. Районы современного оледенения Байкало-Станового нагорья - важнейшая исходная точка отсчета древних оледенений Байкальской рифтовой зоны.

Раннемеловые бассейны седиментации в геологической структуре Сихотэ-Алиня, их характеристика и строение. Климат и растительность Южного Приморья. Подводная фауна древнего Дальнего Востока. Основные этапы геологического развития восточной окраины Азии.

Реконструкція палеогеографічної обстановки та умов проживання давньої людини в районі хребта Великий Шолес на Закарпатті. Визначення палеогеографії як науки. Її головні завдання і структурні підрозділи. Опис ґрунтів і відкладів на археологічних стоянках.

Аналіз морфогенетичних особливостей травертинів Поділля та з’ясування палеогеографічних умов їх утворення, обґрунтування шляхів раціонального використання й охорони. Механізми та чинники формування травертинів. Скам’янілі рештки рослин і молюсків.

Дослідження характерних мікроморфологічних рис для ґрунтів першої і другої фаз коршівського ґрунтоутворення. Виявлення особливостей зональних змін коршівського викопного ґрунтового комплексу за результатами макро- та мікроморфологічних досліджень.

Дослідження основної частини опіль в межах Сумської області, що приурочена до високого ландшафтно-гіпсометричного ярусу південної частини Шосткинського Полісся. Аналіз поєднання піднесеного дренованого рельєфу та лесоподібного підґрунтового субстрату.

Аналіз головних літологічних характеристик алювію руслової фації бісковицької тераси, яка є найнижчою в переліку надканьйонних терас Дністра. Гранулометричний, петрографічний склад досліджуваних відкладів, обкатаність їхньої грубозернистої компоненти.

Геологічна та геоморфологічна будова середньо-верхньоплейстоценових відкладів. Дослідження динаміки клімату і ландшафтів періоду їх нагромадження. Історія вивчення фауни наземних та прісноводних молюсків. Етапи проведення палеомалакологічних досліджень.