Лексико-семантична і морфологічна структура форм минулого часу дієслів дійсного способу в сучасній кримськотатарській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ім. А. КРИМСЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Лексико-семантична і морфологічна структура форм минулого часу дієслів дійсного способу в сучасній кримськотатарській мові

10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії

Караєва Левіза Ісмаілівна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі кримськотатарського мовознавства Таврійського національного університету ім. В.I. Вернадського МОН України.

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор

Меметов Айдер Меметович,

Таврійський національний університет імені В.I. Вернадського, декан факультету кримськотатарської та східної філології (м. Сімферополь)

Офіційні опоненти:

академік АН Казахстану, доктор філологічних наук, професор

Мусаєв Кенесбай Мусайович,

головний науковий співробітник

Інституту мовознавства РАН (м. Москва)

кандидат філологічних наук

Мазінов Ахтем Сеїд-Аметович,

викладач латинської мови в Кримському

державному медичному університеті

ім. С.І. Георгіївського МОЗ України (м. Сімферополь)

Провідна установа: Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться “13” жовтня 2006 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.174.02 в Інституті сходознавства ім. А. Кримського НАН України за адресою: 01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4.

З текстом дисертації можна ознайомитись у бібліотеці Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України (м. Київ, вул. Грушевського, 4, к. 207).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

дієслово кримськотатарський минулий семантика

Актуальність дослідження. Через відомі причини, багато питань ладу кримськотатарської мови дотепер залишаються недослідженими, численні цікаві з наукової і практичної точки зору явища ще не вивчені. До них належать особливості утворення і вживання форм минулого часу дійсного способу дієслів сучасної кримськотатарської мови.

Вивченню проблем морфології в тюркському мовознавстві присвячені наукові праці фахівців із загального мовознавства, наукові розвідки перших укладачів сучасних наукових граматик тюркських мов: Н.К. Дмитрієва, А.Н. Кононова, К.М. Мусаєва, Ж. Дені, наукових граматик башкирської, татарської, якутської, казахської, карачаєво-балкарської та інших мов, а також дослідження з проблеми дієслівної частини мови тюркських мов А.А. Юлдашева, Д.Г. Тумашевої, А.П. Ходжієва і багатьох інших тюркологів. Використані також спеціальні дослідження, і особливо - з питань категорії дієслівного часу, минулого часу дійсного способу дієслів тюркських мов у працях тюркологів, індоєвропеїстів та інших лінгвістів.

Форми минулого часу у кримськотатарській мові спеціально не досліджувалися. В наукових працях А.Н. Самойловича, Б. Чобан-заде можна зустріти лише окремі зауваження про форму минулого часу на -ды. В науковому дослідженні форм минулого часу кримськотатарської мови, також як і самої мови, після праць Б. Чобан-заде була тривала перерва, пов'язана з депортацією носіїв мови і припиненням її функціонування в багатьох сферах життя народу.

Вперше комплексно показано минулий час дійсного способу в навчальному посібнику А. Меметова (Татар тили грамматикасынынъ практикумы. Ташкент, 1984). Наступним кроком в науковому вивченні форм минулого часу став навчальний посібник А. Меметова і К. Мусаєва (Крымтатарский язык. Ч. 1. Общие сведения о языке. Ч. 2. Морфология. Учебное пособие. Симферополь, 2003).

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами і темами. Дисертантом здійснено вибір і обґрунтування теми „Лексико-семантична та морфологічна структура форм минулого часу дієслів дійсного способу в сучасній кримськотатарській мові”, прийнятої для дослідження як самостійного актуального наукового напряму кафедрою кримськотатарської та східної мов Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського на період з 2002-го до 2005 року, в межах теми „Дослідження основних проблем фразеології, морфології, синтаксису і стилістики кримськотатарської мови”, № держ. реєстрації 0101U005259 (керівник теми - доктор філологічних наук, професор А.М. Меметов).

Методи дослідження - переважно описовий, з використанням порівняльного і порівняльно-історичного методів, компонентного аналізу.

Основою для дослідження взято підхід від форми до значення граматичної категорії. Початковою є граматична форма часу, тобто застосовується формальний підхід. У кожної словоформи виявляються і детально описуються її основні варіанти функціонування, потім досліджуються її основні значення (семи) в мові. Такий підхід у теоретичному відношенні дає можливість повніше розкрити функціонуючі форми і парадигматичні семи кожної з форм минулого часу. Розгляд часових форм за їхніми існуючими назвами, що традиційно йде від схем індоєвропейської граматики, не завжди дає можливість всебічно досліджувати кожну з часових форм.

З поставленої основної мети випливають такі завдання:

- виявити всі варіанти утворення форм минулого часу дійсного способу дієслів, які існують у сучасній мові, визначити їхні функціональні форми;

- показати основні семи, характерні для виявлених форм, вживання їх у мові;

- показати місце форм і семантики даної категорії у граматичній структурі кримськотатарської мови;

- спробувати встановити відношення форм і семантики минулого часу кримськотатарської мови до відповідних характеристик інших кипчацьких мов, зокрема до західнокипчацьких мов (карачаєво-балкарських, кумицьких, караїмських, урумських) - найближчих родичів кримськотатарської мови, а також до інших кипчацьких мов.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження. Вперше піддається всебічному монографічному вивченню категорія минулого часу дієслова сучасної кримськотатарської мови. В ієрархії структури граматичних категорій кримськотатарської мови ця категорія займає своє особливе місце в дійсному способі дієслівної частини мови.

Вперше системно описуються існуючі форми минулого часу. Зроблена спроба проаналізувати і встановити основні форми і семантичні компоненти - семи часових форм.

Практичне значення дисертації. Дисертація послужить науковою основою при складанні навчальних посібників, може бути використана в лекціях з теоретичної граматики, а також може скласти частину науково-обґрунтованої теоретичної граматики кримськотатарської мови, яку ще належить розробити фахівцям.

Теоретичне значення дисертації. Здійснені нами дослідження можуть стати внеском у вивчення граматичної будови тюркських мов, виявлені форми кримськотатарської мови можуть стати у пригоді при складанні порівняльно-історичних та історичних праць з тюркських мов.

Апробація результатів дослідження. Матеріали наукового дослідження обговорювалися на засіданні кафедри кримськотатарського мовознавства ТНУ ім. В.І. Вернадського, на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу ТНУ ім. В.І. Вернадського з 2002-го по 2005 р., на міжнародній конференції "Актуальні проблеми тюркології”. Результати досліджень покладено в основу матеріалу для лекцій, прочитаних студентам факультету кримськотатарської та східної філології ТНУ ім. В.І. Вернадського у 2002-2005 роках, вони були викладені в 4 наукових статтях у виданнях, визнаних фаховими ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота загальним обсягом 193 сторінки складається зі списку умовних скорочень (с. 192-193), вступу (с. 5-31), двох розділів (с. 31-171), висновків (с. 171-176) та списку використаної літератури, що містить 226 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується тема дослідження, представлені основні матеріали дослідження, розглянуті проблеми граматичних часів і минулого часу в мовознавстві і тюркології. Визначена основна мета і завдання дисертації.

Ще Арістотель виділяв час як характерну особливість дієслова, на відміну від імені. Дієслівний час звичайно визначається лінгвістами як “граматична категорія дієслова, що є специфічним мовним віддзеркаленням об'єктивного часу і служить для темпоральної (часової) локалізації події або стану, про який мовиться у пропозиції.

Як і в деяких мовах світу, форми часу і в кримськотатарській мові можуть вказувати на часову дистанцію: близькість або віддаленість події. При цьому локалізація, що дається категорією часу, може поєднуватися з більш детальним позначенням за допомогою лексичних і синтаксичних засобів: обставин часу, додаткових речень і зворотів, відповідних сполучників і т. д.

“Формы глагольных времен в тюркских языках уже с древнейших памятников предстают разветвленной системой, различающей три неотносительных, или абсолютных, времен - настоящее, прошедшее и будущее - и ряд относительных” (Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков. Морфология. М., 1988. - С. 368).

У сучасній кримськотатарській мові дієслівні часи при їхньому прямому вживанні визначають дію безпосередньо по відношенню до моменту мовлення, як-от: одночасна - теперішній час, передуюча - минулий час, подальша - майбутній час.

У кримськотатарській мові існують спеціальні “відносні” словоформи, що мають складну, східчасту орієнтацію, тобто орієнтують подію по відношенню до якої-небудь точки відліку, що локалізується в часі, у свою чергу, щодо моменту мовлення. Такі, наприклад, форми на -гъан эди - “час передування”, форма на -ды, - “перфект”, - яка займає в системі відносних часів особливе місце; “часи проходження” - наприклад, майбутнє в тому, що пройшло, - і часи, що поєднують проходження і передування. Можна також виділити “часи одночасності”, наприклад, як “минуле одночасності” (теперішній у минулому) з дієсловами стану ол, тур, юр і т.д.

У кримськотатарській мові категорія часу не має залежного зв'язку з категорією виду, оскільки її в такому вигляді, як в індоєвропейських мовах, не існує. Способи передання перебігу дії, широко розповсюджені у кримськотатарській мові, які деякі тюркологи відносять до категорії виду, не обмежені певними формами часу: о ишлеп башла-ды `він почав працювати', о ишлеп башлай-джакъ `він почне працювати', о ишлеп башлай `він починає, почне' і т.д.

Кримськотатарська мова належить до типу мов, у яких існує декілька окремих словоформ у рамках минулого, а іноді також у рамках теперішнього часу і майбутнього.

В даному дослідженні ми користуємося традиційним, перевіреним часом розумінням категорії часу.

Минулий час (у лінгвістиці для його позначення часто використовується латинський термін “претерит - Praeteritum”) звичайно визначається як “форма фінітного дієслова, котра вказує, що ситуація, про яку говориться в реченні, передує моменту мовлення або іншому моменту, який у думках прирівнюється до моменту мовлення” (Лингвистический энциклопедический словарь. М.; 1990. - С. 403).

Кримськотатарська мова належить до тих мов, у яких існує по декілька розрізнених форм минулого часу, що використовуються одним і тим самим дієсловом. Значення форм минулого часу буває різним.

У кримськотатарській мові, як і в інших сучасних тюркських мовах, система минулого часу розвивалася протягом століть, наприклад “перфект” на -ды перетворюється на універсальний минулий час, функціонально відповідаючи аористу, перфекту і плюсквамперфекту. Час, який зазвичай називають плюсквамперфектом, у кипчацьких мовах - вельми продуктивна форма минулого часу.

При утворенні форм минулого часу у кримськотатарській мові використовуються різні засоби: разом з афіксами широко використовуються аналітичні форми.

У кримськотатарській мові, на відміну від деяких кипчацьких мов, ще не відбувається “синтетизація” аналітичних форм за рахунок втрати допоміжного дієслова або за рахунок перетворення допоміжного дієслова в свого роду афікс, наприклад первинна аналітична форма -гъан эди збереглася, порівн. башк. -гъайны < -гъай ине < -гъан эди.

Форми і значення минулого часу у кримськотатарській мові відрізняються від інших часів дієслова різноманіттям функціонуючих форм і парадигматичних та синтагматичних сем. Події минулого часу мають велику кількість граматичних форм вираження. При вільному виборі прикладів з літератури найбільша кількість припадає саме на минулий час.

У сучасній кримськотатарській мові за способом утворення виділяються дві групи форм минулого часу: 1) синтетичні форми, 2) аналітичні форми.

Група минулих синтетичних часів включає дві форми: на: 1. -ды, 2. -гъан. Ці форми, що утворені за допомогою афіксів, прийнято називати простими формами.

У сучасній кримськотатарській мові широко розвинулися аналітичні форми минулого часу дієслова.

Аналітичні форми минулого часу утворюються за допомогою допоміжних дієслів. У якості аналітичного елементу виступають дві форми давнього тюркського дієслова эр-, що має первинне значення `бути', яке набрало дві форми і в сучасних тюркських мовах перетворилося на допоміжні “недостатні” дієслова: эди, экен.

Аналітичні конструкції дієслово+эди і дієслово+экен, а також ім'я+эди і ім'я+экен, що історично являють собою повноцінні синтаксичні сполучення з певними значеннями, в сучасній кримськотатарській мові граматикалізувалися і стали показниками форм минулого часу.

Група аналітичних минулих часів - складні форми, які включають дев'ятнадцять форм. Вони утворюють дві підгрупи: а) утворені за допомогою службового дієслова эди; б) утворені за допомогою службового дієслова. В порівнянні з першою групою в другій відсутнє поєднання допоміжного дієслова экен з формою на -макъта: макъта экен. Можливо, це пояснюється відносною новизною самої форми на -макъта.

З розвитком і розгалуженням форм минулого часу у кримськотатарській мові стали більш чітко позначатися форми, які вступають в опозицію завершеність/перфектність - незавершеність/імперфектність. Так, форми на -ды -гъан эди найбільш чітко виражають завершеність/перфектність, тоді як форми на -гъан, -ар эди виражають незавершеність/імперфектність.

Окрім вираження загального значення минулого до моменту перебігу дії, кожна з форм минулого часу має свої специфічні семантичні відтінки.

Дієслова в минулому часі функціонують у формах аспектів: позитивний, негативний, можливості, неможливості і питальний, - які мають свої граматичні показники. Слід зазначити, що всі синтетичні форми минулого часу можуть змінюватися за формами всіх аспектів і не всі аналітичні форми мають аспекти можливості і неможливості.

У сучасній кримськотатарській мові розвинулася група минулих тривалих аналітичних часів, у яку входять форми на -макъта эди, -а эди, -р эди.

Форми минулого часу мають парадигматичні і синтагматичні значення. Парадигматичне, або загальне, значення, або значення форми минулого часу, виступає як загальне, що проявляється через численні конкретні одиниці.

Крім парадигматичних значень, форми минулого часу мають багаті синтагматичні, або додаткові, семи, які виявляються між послідовно розташованими одиницями мовної структури при їхньому безпосередньому поєднанні одна з одною в реальному потоці мовлення або в тексті.

За формами минулого часу закріплена також оцінка подій і дій минулого, наприклад: передмайбутня, післямайбутня дія, тривалість, віддаленість, контактність, дистантність дії відносно моменту мови.

У першому розділі аналізуються синтетичні форми минулого часу. У кримськотатарській мові, як і в більшості кипчацьких мов, для утворення минулого часу дійсного способу застосовуються дві основні форми: форма на -ды і форма на -гъан. Обсяг їхнього функціонування в мові неоднаковий.

Форма на -ды - найбільш вживана з-поміж усіх існуючих форм, яка утворює минулий час у сучасній кримськотатарській мові. Вона є самою високочастотною поширеною формою минулого часу серед всіх форм часу, в мові і в текстах. При суцільній вибірці матеріалів з літератури найбільша кількість прикладів випадає саме на неї.

Форму минулого часу, що утворена чотириваріантним афіксом -ды/ди -ты/ти, прийнято називати показником минулого категоричного, або завершеного, часу (А. Меметов, К. Мусаев. Крымтатарский язык. Ч. 1. Общие сведения о языке. Ч. 2. Морфология. Учебное пособие. - Симферополь, 2003. - С. 211). Проте подібне визначення певною мірою слід розуміти як умовний термін. Насправді парадигматичне і синтагматичне значення цієї форми залежно від контекстної ситуації широко варіюється.

Даний показник минулого часу існує в усіх сучасних і стародавніх тюркських мовах і є загальнотюркським, він відноситься до пратюркського періоду.

Згідно з гіпотезою, висунутою ще О. Бетлінгком, форма -dy + особові закінчення утворилася шляхом редукції ранньої, більш повної форми -dyk (Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков. Морфология. М.: Наука, 1998. - С. 383). Цю точку зору згодом підтримало багато учених.

Афікс -ды сам по собі не є монофункціональним. При відмінюванні форми до неї приєднуються афікси особи другої групи. Форми множини першої і другої особи відрізняються від звичайних форм множини. Вони не мають стандартного показника - афікса -лар/-лер.

Бу есер халкъ интикъамджыларынынъ хатыравлары ве весикъалары эсасында язылды. `Цей твір написаний на основі документів або документальних спогадів народних месників'. У цьому прикладі за допомогою пасивного дієслова в позитивному аспекті виражена достовірна завершена дія.

Окрім форми позитивного аспекту, дієслово минулого часу на -ды має також форми негативного аспекту та форми аспектів можливості і неможливості, питальну форму, що мають відповідні граматичні показники.

Загальне значення дієслова у формі минулого часу на -ды - здійснення/ нездійснення/ можливість/ неможливість здійснення дії у минулому - до моменту мовлення.

Семантика дієслова у формі на -ды відрізняється від значення інших форм минулого часу тим, що дія, яку вона позначає, завершилася у минулому - до моменту мовлення - і в цьому людина, яка говорить, не сумнівається. Причому той, хто говорить, може бути очевидцем цієї дії або йому зовсім не обов'язково бути присутнім при цьому, головне для нього - факт безперечного завершення дії. Дія, яка виражена формою на -ды, може бути як одноразовою, так і багаторазовою, як тривалою у минулому, так і короткочасною. Це визначається, головним чином, семантикою дієслова, до якого приєднується афікс -ды.

Особливістю семантики форми на -ды, яка відрізняє її від іншої синтетичної форми - -гъан, виступає неконтактність вираженої нею дії з моментом мовлення, тобто значення минулого часу, виражене формою на -ды, не має зв'язку з теперішнім часом або моментом мовлення.

У дисертації встановлено 4 парадигматичні і 5 синтагматичних сем форми на -ды.

Таким чином, у кримськотатарській мові як одній з типових представниць кипчацьких мов можна констатувати наявність різноманіття значень форми на -ды, її здатність виражати, окрім парадигматичних значень у контексті, безліч синтагматичних, у тому числі переносних, значень.

Відношення існуючих у кримськотатарській мові двох синтетичних форм минулого часу можна визначити як зіставлення одна з одною за семантикою категоричності (форма на -ды) - некатегоричності (форма на -гъан).

Минулий час на -гъан. В ієрархії форм минулого часу ця форма є однією з двох синтетичних форм. Форма на -гъан “в качестве прошедшего перфективного времени характерна для всех групп современных тюркских языков за исключением огузской. Во всех языках, где форма на -гъан функционирует как глагольно-временная, она активна также в качестве причастия и имени действия” (Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков. Морфология. М., 1998. - С. 420), це однаковою мірою стосується і кримськотатарської мови.

Форма на -гъан у сучасній кримськотатарській мові є багатофункціональною і має ті ж функції, що і близькоспоріднена кипчацькій мові казахська (К. Мусаев. Форма на -гъан в современном казахском языке. Алма-Ата. - 1961. - 36 с.; А. Меметов, К. Мусаев. Крымтатарский язык. Ч. 1. Общие сведения о языке. Ч. 2. Морфология. Учебное пособие. Симферополь. - 2003. - С. 212-213, 240-245).

1) По-перше, вона позначає те, що в індоєвропейських мовах називається “дієприкметником”, який нагадує віддієслівний прикметник, що виконує в реченні функції прикметника, - як активне, так пасивне. У цій функції вона не набирає словозмінних форм: алгъан кишилер, алгъан дефтерлерни і т.д., де дієслово з афіксом -гъан залишається незмінним.

2) По-друге, вона виражає те, що називається в тюркології “дієслівним ім'ям”, “ім'ям дії”. За своєю синтаксичною функцією ім'я дії нагадує представника іменної частини мови, який набирає відповідні словозмінні форми іменника (відмінок, число, приналежність) і виконує в реченні функції об'єкта і суб'єкта. Приклади: алгъан+ым `той процес, що я узяв, брав' в словозмінних формах імені: алгъан+лар+ы+ны, алгъан+лар+ы+ндан і т.д.

3) По-третє, вона утворює особову - “фінітну” форму дієслова і вживається в значенні самої дії, приймаючи при цьому особові афікси дієслова, а не іменні словозмінні афікси. В цій третій функції форма на -гъан утворює минулий час дієслова дійсного способу.

Афікс умовно-скорочено називається нами -гъан - за початковим дзвінким варіантом. Проте, мабуть, його давнішою фонетичною формою є варіант -къан.

Для відмінювання за особами і числами до форми на -гъан додаються афікси особи першої групи: Дамлардан акъкъан сувлар сюйрю таячыкълар шекилинде сачакъларда салынып къалгъанлар [А.О.Т. с. 43]. `Води, які стікали з дахів, у вигляді загострених паличок повисли під карнизом'.

Ця форма має аспекти заперечення, можливості, неможливості і питальний, що утворені за допомогою спеціальних моделей.

Семантика форми на -гъан багатоманітна. В дисертації нами встановлені її парадигматичні - головні семи, які виражаються постійно, незалежно від контексту, і синтагматичні семи, що залежать від умов контексту. Парадигматичні семи:

1. Вказівка на дію, подію, що сталася до моменту мовлення. Форма на -гъан позначає минулий здійснений час, результат якого, на думку того, хто говорить, імпліцитно відчувається у момент мовлення. Вона виражає дію, що відбувалася у невизначеному минулому до якоїсь події, давно/недавно - конкретизація подібного значення залежить від контексту: Темет омюрге ачыкъ козьнен бакъмагъа алышкъан. `Темет (тоді, у минулому до якоїсь події) прагнув (боровся) дивитися на життя з відкритими очима'. В даному прикладі показана подія, що відбувалася у минулому - до моменту мовлення, час дії невизначений. Той, хто говорив, не був свідком події.

У різних тюркських мовах основна сема цієї форми дещо варіюється.

2. Завершеність дії до моменту мовлення, форма на -гъан позначає минулу результативну дію, результативність припускає вичерпаність дії до даного моменту мовлення.

Сема “результат дії” особливо чітко виражається в першій особі: Мен Умер кельгенини эшиткеним, лякин оны корьмегеним. `Я чув (у той час), що приїхав Умер, але його не бачив' [Л.т.].

Форму на -гъан А.А. Коклянова і Д.Г. Тумашева (Д.Г. Тумашева. Татарский глагол. Казань, 1986. - С. 38), вслід за Н.К. Дмитрієвим і Б.А. Серебрениковим, вважають за доцільне назвати формою минулого результативного часу.

Семантичний потенціал форми на -гъан у кримськотатарській мові дещо ширший, ніж у ряді кипчацьких тюркських мов, що мають разом з минулим на -гъан також минулий суб'єктивний час на -ып.

Результативність дії форми на -гъан може супроводжуватися модальними значеннями, що привносяться контекстом і певними лексичними одиницями або синтаксичними зворотами. Онынъ къардашы исе оськен, гузеллешкен. `А його молодша сестра виросла і стала вродливою'.

3. Перехід дії в стан - як результат вичерпаності дії - це найбільш поширена сема. Більшість прикладів, вибраних із творів художньої літератури, виражає цю сему. Бу эвде чокъ ший ешиль атта ятакъханенинъ диварлары биле ачыкъ ешиль ренкнен сылангъан. `В цьому будинку багато зелених речей, навіть стіни спальні пофарбовані в яскраво-зелений колір'.

4. Неочевидність дії характерна для даної форми в основному при вживанні дієслова у третій особі. Онынъ лафына бакъсанъ, факультеттеки къызларнынъ аман-аман эписи онъа ашыкъ олгъан. `Якщо прислухатися до його розмови, то виходить, що майже всі дівчата факультету були закохані в нього'.

5. Контактність (зв'язок) з теперішнім часом або моментом мовлення у минулому. Узакътан йылан изи киби бурулып кельген ёл, дагъ дживарларына етип токъталгъан. `Дорога, що здалеку, звивається, як зміїний слід, закінчувалася в передгірних долинах'.

При вживанні в реченні дієслів з формою на -гъан відбувається характерна для неї складна взаємодія різних сем.

Встановлено 7 основних синтагматичних сем форми на -гъан. Головні з них:

1. Очевидність дії не входить до числа парадигматичних сем форми на -гъан. Проте синтагматично вона може виражати й очевидність.

2. Форма на -гъан у ряді випадків може не мати значення минулого очевидного або неочевидного значення, наприклад коли вона позначає дію, з якої випливає висновок, як у приказках: Чокъ корьген - чокъ бильген. `Хто багато бачив, той багато знає'.

3. Залежно від певних умов характерне для форми на -гъан значення може бути ускладнене окремими відтінками основної семантики.

4. Може виражати і незавершену дію - цим вона відрізняється від форми на -ды. Къыш айлары ягъмурсыз ве къарсыз кечти, февральде де кок юзю ич бир тамчи тамызмады. `Зимові місяці минули без дощів і снігу, навіть у лютому небеса не зронили ні краплі дощу'.

Минуле на -гъан вживається в значенні передминулого неочевидного часу. Це звичайно відбувається в казках, при цьому дія не актуалізована до моменту мовлення. Бир заманда эки къарт яшагъан. Оларда учь огълан олгъан. `Колись жили старий зі старою. У них було три сини…'

5. Має значення передминулої дії, актуальної для певного моменту у минулому. Звичайно це спостерігається у складному реченні: Юсуф Лениеге бакъты: къызнынъ бети агъаргъан. `Юсуф подивився на Леніє: обличчя дівчини було бліде'.

У кримськотатарській мові наявність двох форм синтетичних минулих часів, з одного боку, зближує її з татарською, башкирською, разом з тим це відрізняє її від деяких інших кипчацьких мов, наприклад казахської і каракалпацької, де є три синтетичні форми минулого часу.

У другому розділі дисертації піддані детальному дослідженню аналітичні форми дієслова минулого часу, які утворюються за допомогою приєднання до синтетичних форм теперішнього, минулого й майбутнього часів двох службових дієслів, точніше, двох форм, утворених у давнину від одного службового дієслова эр- `быть': эди й экен…

У кримськотатарській мові, як й у більшості кипчацьких мов і їхніх діалектів, эди, як і службове дієслово экен, не зазнало асиміляції за законами гармонії звуків (порівн. у татарських діалектах -аджакъ эди >асый - Юсупов. Изучение татарського глагола. Казань. - С. 218).

Службове (інакше - допоміжне) дієслово эди, що в якійсь мірі відокремилося від первісної семантики й парадигматики як самостійне дієслово, у сучасних тюркських мовах виконує в основному допоміжні функції при дієсловах з повною семантикою, будуючи аналітичні форми граматичних часів. Дієслово эди являє собою сучасну форму, що виникла ще в давньотюркських мовах за допомогою додавання до самостійного дієслова эр- `бути' афікса минулого категоричного часу -ди: эр+ди.

При сполученні з іменами, у тому числі зі словами бар, ёкъ, відновлюється його первинне лексичне значення `бути, перебувати'. Анда Айше бар эди. `Там (у той час) була (перебувала) й Айше'.

Іменна форма з эди також позначає минуле, що відбувалося раніше іншої дії. При цьому ув складі речення може бути присутнє інше речення або синтаксична конструкція, що позначає другу дію. Йигит одагъа киргенде дивар тюбюндеки кроваттаки адам энди чокътан татлы юкъуда эди. `Коли парубок увійшов у кімнату, людина на ліжку біля стіни давно була в солодкому сні'.

Эди як службовий елемент, беручи участь у формуванні форм минулого часу дієслова в дійсному способі, на відміну від ряду тюркських мов, не піддається змінам за законом гармонії голосних та асиміляції, зберігаючи тим самим свою відносну незалежність від основного дієслова, з яким він сполучається.

У кримськотатарській мові виявлено 3 групи з 10 формами минулого часу, утворені за допомогою службового дієслова эди: дієслівні: 1) -а+эди, 2) -аджакъ эди, 3) -гъан+эди, 4) -макъта+эди, 5) -р+эди; іменні: 6) іменник в основному відмінку+эди, 7) іменник у місцевому відмінку+эди, 8) прикметник+эди; предикативні: 9) бар+эди, 10) ёкъ+эди.

До всіх цих форм при їхній дієвідміні додаються афікси особи другої групи.

Показники форм аспектів заперечення, можливості й неможливості додаються до дієслова перед допоміжним дієсловом эди, таким чином, додавання афіксів особи до эди здійснюється однаково для всіх аналітичних форм.

Минулий час на -гъан эди в ієрархії форм минулого часу являє собою: 1) аналітичну форму, 2) форму, що сполучає з эди (а не з экен), 3) сполучення двох елементів: -гъан з эди. Ця форма у кримськотатарській мові є найбільш уживаною серед аналітичних форм минулого часу зі службовим дієсловом эди.

Форма на -гъан эди в пам'ятках давньотюркської писемності не виявлена. Вона не зустрічається також у найбільш древніх пам'ятниках карлуцьких мов: узбецької й уйгурської мов.

Форма минулого часу на -гъан эди досить поширена в кипчацьких мовах, її цілком обґрунтовано можна вважати характерною кипчацькою формою минулого часу.

Як вважає А.А. Юлдашев, дані тюркських мов наштовхують на припущення про її порівняно пізнє становлення на основі кипчацької мови-основи (А.А. Юлдашев, аналитические формы глаголов в тюркских языках. М., 1965. - С. 184).

Форма утворюється за моделлю: дієслово+гъан+эди. Ця модель, сама по собі, вказує на основну - позитивну форму, від якої утворюються аспекти інших форм.

Для вживання в мовленні форми на -гъан эди в головному реченні або в сусідньому з ним реченні, як правило, має бути вказівка на іншу дію, що має відношення до дії, яка передається даною формою.

Найбільш уживаною є позитивна форма: Онынъ институткъа кирюв талийини шу досту чизген эди. `Долю її вступу до інституту тоді вирішив цей його друг'.

У формі негативного аспекту: Олар эртеси куню не вакъыт корюшеджеклерини анълашмагъан эдилер. `Вони не домовлялися про час зустрічі на наступний день'.

Дія, яка позначається дієсловом у формі на -гъан эди, на думку автора, мовлення відбулося/ не відбулося/ можливо було зробити/ неможливо було зробити задовго до моменту мовлення або раніше іншої минулої дії.

Семантика форми на -гъан эди відзначається різноманіттям. У дисертації виявлені чотири парадигматичні й дві синтагматичні семи.

Форма на -гъан эди зближує кримськотатарську мову з північними (татарською і башкирською) і центральними кипчацькими мовами (казахською, каракалпацькою і ногайською).

У такому ж плані описані інші форми минулого часу, утворені за допомогою службового дієслова эди.

Аналітичні форми минулого часу, утворені допоміжним дієсловом экен, зазвичай у граматиках тюркських мов не розглядаються у складі структури часів, а переносяться в розділ про модальні значення часів. Це відбувається тому, що в існуючих граматиках в основному переважає семантичний принцип розгляду форм граматичних категорій, а не принцип дослідження форм значень, що призводить до випадання із системи часів деяких форм.

Етимологічно экен походить від форми дієприкметника кипчацького типу, утвореного від древнього дієслова эр- `бути, ставати' за допомогою відомого афікса -кен, у результаті слово экен у сучасних мовах набуває значення `був', `виявляється, був'. Экен надає минулому часу значення модальності: недостовірність, можливість, припущення. Це модальне значення властиве всім формам з экен. У цьому полягає головна відмінність семантики форм із экен від форм, утворених за допомогою эди, які виражають достовірність, очевидність, завершеність здійснення дії.

Іншою особливістю допоміжного дієслова экен є те, що він не утворює форми минулого часу від усіх форм, від яких утворює эди.

Виявлено три групи моделей форм минулого часу з экен: дієслівні: дієслово+афікс ряду форм часів: 1) -аджакъ+экен, 2) -гъан+экен, 3) -р+экен, 4) -а+экен; іменні: 5) іменник в основному відмінку + экен, 6) іменник у місцевому відмінку + экен, 7) прикметник+экен; предикативні: 8) бар+экен, 9) ёкъ+экен.

Модель форми на -аджакъ экен являє собою структуру: дієслово+аджакъ+экен. Це - одна з найбільш уживаних форм, у якій бере участь экен. Слід зазначити, що афікс -аджакъ більше поєднується з экен, ніж з эди. У книзі А.М. Меметова і К.М. Мусаєва (Крымтатарский язык. Ч. 1. Общие сведения о языке. Ч. 2. Морфология. Учебное пособие. - Симферополь, 2003. - С. 211) ця форма не відзначена. Установлено дві основні парадигматичні й три синтагматичні семи цієї форми. Онынъ айткъанына коре, айдутлар якъалангъанлар, тезден макеме оладжакъ экен. `За його словами, розбійники покарані, начебто незабаром буде суд'. У цьому прикладі мовець не був свідком події, про неї він довідався з іншого джерела.

Вживання форми на -гъан экен у позитивному аспекті: Про бундан эки кунь эвель Мустафаны корьген ве къадынынен корюштирмеге сёз берген экен. `Два дні тому він бачився з Мустафою й, виявляється, обіцяв познайомити його зі своєю дружиною'. У даному прикладі экен має зв'язок з перерахованими двома дієсловами у формі на -гъан, але приєднується до останнього. Встановлено дві парадигматичні й дві синтагматичні семи.

У дисертації докладно досліджені всі зазначені форми, утворені за допомогою службового дієслова экен.

Дослідження показало, що в сучасній кримськотатарській мові, незважаючи на велике поширення форми минулого часу з экен, у порівнянні з формами, утвореними допоміжним дієсловом эди, частота вживання конструкцій з экен значно нижча.

У висновках подається короткий виклад основних висновків дисертації. Категорія минулого часу дійсного способу дієслів у кримськотатарській мові є складною та багатоманітною, за граматичною структурою і семантикою, системою. Вона виникла в пратюркський період і розвивалася в пракипчацький, західнокипчацький періоди становлення кримськотатарської мови та остаточно сформувалася, власне, у кримськотатарський період. Таким чином, ця система зазнала процесу тривалого самостійного становлення у контакті з іншими тюркськими мовами і складає специфіку кримськотатарської мови. Вона, з одного боку, зближує кримськотатарську мову з іншими тюркськими мовами, з другого - відрізняє її від інших тюркських мов.

Форми минулого часу утворюють дві групи, об'єднані формою і загальною семою - позначення минулого часу: дві синтетичні і дев'ятнадцять аналітичних форм. Таким чином, у сучасній кримськотатарській мові налічується 21 форма минулого часу. Всі вони з різним ступенем вживаності функціонують у мові.

При вільній вибірці прикладів з текстів виявилося, що найуживанішою формою минулого часу є форма на -ды.

Дослідження показує, що аналітичні форми минулого часу з экен - це повноцінні члени парадигми форм минулого часу, а не стилістичні варіанти якихось інших форм дієслова.

У кримськотатарській мові існують як найстародавніші тюркські форми минулого часу і їхні значення, так і більш пізні утворення кипчацьких мов.

Порівняльне вивчення форм минулого часу у кримськотатарській мові дозволило виділити загальнотюркські, міжтюркські, загальнокипчацькі і міжкипчацькі форми.

У кримськотатарській мові існують ті ж форми минулого часу, які властиві тюркським мовам і кипчацьким тюркським мовам. Таким чином, кримськотатарська мова є повноправним членом тюркської сім'ї і кипчацької групи. Будучи членом кипчакської групи, вона відобразила також деякі риси огузьких мов.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Статті

1. Караева Л.И. Образование и семантика прошедшего категорического и прошедшего неочевидного времени глагола в крымскотатарском языке // “Культура народов Причерноморья”, № 48. Т. 1. - С. 108, апрель 2004.

2. Караева Л.И. Прошедшее время на -гъан в современном крымскотатарском языке // “Культура Народов Причерноморья”, № 63. - С. 172, май 2005.

3. Караева Л.И. Прошедшее время на -аджакъ эди в современном крымскотатарском языке // “Культура Народов Причерноморья”, № 68. - С. 51, сентябрь 2005.

4. Караева Л.И. Земаневий къырымтатар тилинде кечкен заман фииллерининъ: икяе фиильнинъ муреккеп кечкен заманы ве чокътан кечкен заман фиильнинъ вастасиз шекиллери. “Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Серия “Филология”, Т. 18 (57) № 3 - 2005.

АНОТАЦІЯ

Караєва Л.І. Лексико-семантична і морфологічна структура форм минулого часу дієслів дійсного способу в сучасній кримськотатарській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за фахом 10.02.13. - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки й Австралії. - Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню лексико-семантичної і морфологічної структури форм минулого часу дієслів дійсного способу в сучасній кримськотатарській мові.

У ході дослідження встановлено, що категорія минулого часу дійсного способу дієслів у кримськотатарській мові являє собою складну і різноманітну за граматичною структурою і семантикою систему. Вона виникла в пратюркський період і розвивалася у пракипчацький, західнокипчацький періоди становлення предків кримськотатарської мови й остаточно сформувалася у власне кримськотатарський період. Таким чином, ця система зазнала процесу тривалого самостійного становлення, при цьому мова розвивалася в контакті з іншими тюркськими мовами. Вона становить специфіку кримськотатарської мови, у деяких формах зближуючи її з іншими тюркськими мовами, а в деяких формах -відрізняючи її від них.

Встановлено, що форми минулого часу утворюють дві групи, об'єднані формою і спільною семою - позначення минулого часу: дві синтетичні і дев'ятнадцять аналітичних форм. Таким чином, у сучасній кримськотатарській мові нараховується 21 форма минулого часу. Усі вони з різним ступенем вживання функціонують у сучасній мові.

Для вираження відповідних осіб при формах минулого часу застосовуються обидві групи афіксів особи. Афікси особи першої групи вживаються при синтетичній формі на -гъан і при всіх аналітичних формах зі службовим дієсловом экен. Афікси особи другої групи вживаються при синтетичній формі на -ды і при всіх аналітичних формах, утворених за допомогою допоміжного дієслова эди.

Не всі форми минулого часу в сучасній мові мають усі форми аспектів. Найбільш вживаними є форми позитивного і негативного аспектів. Форми можливості і неможливості найчастіше уживаються при синтетичних формах минулого часу і рідше - в аналітичних формах. Для деяких форм вживання форм аспектів можливості і неможливості зовсім не характерне.

Форми минулого часу мають певний семантичний зв'язок з іншими часами: теперішнім та майбутнім.

У ході роботи при порівняльному вивченні форм минулого часу в кримськотатарській мові були відзначені загальнотюркські, міжтюркські, загальнокипчацькі, міжкипчацькі форми.

У кримськотатарській мові існують ті ж форми минулого часу, що властиві тюркським, кипчацьким та тюркським мовам. Таким чином, кримськотатарська мова є повноправним членом тюркської родини і кипчацькой групи. Будучи членом кипчацької групи, вона відобразила також деякі риси огузьких мов.

Ключові слова: аналітичні форми, синтетичні форми, морфологія, перфект (завершеність), імперфект (незавершеність), семантика, граматика.

АННОТАЦИЯ

Караева Л.И. Лексико-семантическая и морфологическая структура форм прошедшего времени глаголов изъявительного наклонения в современном крымскотатарском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.13. - языки народов Азии, Африки, аборигенных народов Америки и Австралии. - Институт востоковедения им. А. Крымского НАН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена изучению лексико-семантической и морфологической структуры форм прошедшего времени глаголов изъявительного наклонения в современном крымскотатарском языке.

В ходе исследования установлено, что категория прошедшего времени изъявительного наклонения глагола в крымскотатарском языке представляет собой сложную и многообразную по грамматической структуре и семантике систему. Она возникла в пратюркский период и развивалась в пракыпчакский, западнокыпчакский периоды становления предков крымскотатарского языка и окончательно сформировалась в собственно крымскотатарский период. Таким образом, эта система претерпела процесс длительного самостоятельного становления, при этом язык развивался в контакте с другими тюркскими языками. Она составляет специфику крымскотатарского языка, в некоторых формах сближая его с другими тюркскими языками, а в некоторых формах - отличая его от них.

Установлено, что формы прошедшего времени образуют две группы, объединенные формой и общей семой - обозначение прошедшего времени: две синтетические и девятнадцать аналитических форм. Таким образом, в современном крымскотатарском языке насчитывается 21 форма прошедшего времени. Все они с разной степенью употребительности функционируют в современном языке.

Для выражения соответствующих лиц при формах прошедшего времени применяются обе группы аффиксов лица. Аффиксы лица первой группы употребляются при синтетической форме на -гъан и при всех аналитических формах со служебным глаголом экен. Аффиксы лица второй группы употребляются при синтетической форме на -ды и при всех аналитических формах, образуемых посредством вспомогательного глагола эди.

Не все формы прошедшего времени в современном языке имеют все формы аспектов. Наиболее употребительными являются формы положительного и отрицательного аспектов. Формы возможности и невозможности чаще всего употребляются при синтетических формах прошедшего времени и реже - в аналитических формах. Для некоторых форм употребление форм аспектов возможности и невозможности вовсе не характерно.

Формы прошедшего времени имеют определенную семантическую связь с другими временами: настоящим и будущим.

В ходе работы при сравнительном изучении форм прошедшего времени в крымскотатарском языке были выделены общетюркские, межтюркские, общекыпчакские, межкыпчакские формы.

В крымскотатарском языке имеются те же формы прошедшего времени, которые свойственны тюркским языкам и кыпчакским тюркским языкам. Таким образом, крымскотатарский язык является полноправным членом тюркской семьи и кыпчакской группы. Являясь членом кыпчакской группы, он отразил также некоторые черты огузских языков.

SUMMARY

Karaeva L.I. Lexico-semantics and morphologic structure of the form the past tense verbs of indicative in the modern crimeantatar language. - Manuscript.

Dissertation on competition of graduate degree of candidate of philological sciences in speciality of languages nations of the Asia, Africa, aborigines of America and Australia 10.02.13. The institution of the oriental studies by A.Krimskogo NAS of the Ukraine, Kiev, 2006.

Dissertation is devoted to the study lexico-semantics and morphologic structure of the form the past tense verbs of indicative in а modern crimeantatar language.

It is set during research, that the category of past tense of indicative of verb in the crimeantatar language is difficult and varied on a grammatical structure and semantics system. She arose up in the great-tyurksky age and developed in great-kypchaksky, west-kypchaksky ages of becoming of ancestors of crimeantatar language and was finally formed in an actually crimeantatar age. Thus, this system suffered becoming independent protracted, here a language developed in touch with other tyurksky languages. She makes the specific of crimeantatar language, in some forms of drawing together him with other tyurksky languages, and in some forms distinguishing him from them.

Set that, the forms of past tense form two groups, incorporated by a form and general sems is denotation of past tense: two synthetic and nineteen analytical forms. Thus, in the modern crimeantatar language is counted a 21 form of past tense. All of them with the different degree of the use function in the modern language.

For the mien proper at the forms of past tense both groups of affixes of person are used. The affixes of person of the first group are used at a synthetic form on -гъан and at all analytical forms with the official verb of экен. The affixes of person of the second group are used at a synthetic form on -ды and at all analytical forms formed by means of auxiliary verb of эди.

Not all forms of past tense in the modern language have all forms of aspects. The forms of positive and negative aspects are most widely used. The forms of possibility and impossibility are most used at the synthetic forms of past tense and rarer - in analytical forms. For some forms the use of forms of aspects of possibility and impossibility not is quite peculiar.

The forms of past tense have certain semantic relation with other tenses: by present and future.

During work at the comparative study of forms of past tense in the crimeantatar language were selected panto-tyurksky, inter-tyurksky, panto-kypchaksky and inter-kypchaksky forms.

In the crimeantatar language there are those forms of past tense, which are incident to the tyurksky, kypchaksky and tyurksky languages. Thus, the crimeantatar language is a full-fledged tyurksky family and kypchaksky group member. Being the member of kypchaksy group, he reflected some lines of oguzsky languages also.

Key words: analytics form, synthetics form, morphology, perfect(completeness), imperfect(incompleteness), semantics, grammar.

Размещено на Allbest.ru