Лексико-семантична група дієслів переміщення в сучасній німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА ДІЄСЛІВ ПЕРЕМІЩЕННЯ

В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Спеціальність: Германські мови

Кійко Юрій Євгенович

Київ, 2001 рік



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Більшість сучасних лінгвістичних досліджень ґрунтується на положенні про системність як одну з найбільш істотних об'єктивних рис мови. Мова розглядається як відкрита рухома система одиниць, між якими існують певні типи зв'язків. Ці зв'язки простежуються на рівні синтагматичних і парадигматичних відношень у межах окремих груп, що є складниками ієрархічно побудованої мовної системи.

Рефероване дисертаційне дослідження відображає зростаючий інтерес до опису лексикону та продовжує роботи (А.П. Агапій, Н.В. Вишивана, М.Д. Капатрук та ін.), що присвячені вивченню його окремих частин у вигляді лексико-семантичних груп (ЛСГ), які, на думку багатьох лінгвістів, є адекватнішою моделлю лексичної системи мови.

Дослідження саме дієслів зумовлене насамперед тим, що вони (разом з іменниками) є найважливішою частиною мови і виступають при утворенні речення та висловлювання в ролі “силового центру” (H. Glinz).

Дієслова переміщення, як і дієслова комунікації, посідають центральне місце в лексиконі кожної мови, що пов'язано з динамізмом життя людини. У дієслівному лексичному складі сучасної німецької мови ця семантична група слів є однією з найчисельніших. Дієслова переміщення вважають “найцікавішою частиною лексичного складу мови” (D. Viehweger), якій властиві характеристики високоорганізованої системи (М.П. Кочерган).

Незважаючи на наявність досліджень, присвячених дієсловам переміщення (А.Г. Безруков, П.Ф. Монахов, В.Є. Салькова, H. Diersch та ін.), немає праці, у якій було б формально виділено ЛСГ слів із значенням переміщення з усього дієслівного складу сучасної німецької мови та проведено її комплексне дослідження з широким використанням результатів статистичного аналізу в плані мови та мовлення. Усе це спонукає дослідити лексико-семантичну групу дієслів переміщення в парадигматичному (словотвірному, фоносемантичному, квантитативному) та синтагматичному аспектах. Отже, актуальність теми дисертації визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень з теоретичної та практичної лексикології й лексикографії на виявлення основних системних і функціональних особливостей лексичного складу мови. Актуальність теми зумовлена також необхідністю комплексного вивчення системно-мовних зв'язків одного з основних лексичних угруповань, потребою подальших досліджень синтаксичної та лексичної сполучуваності дієслів переміщення з метою встановлення когнітивних аспектів дієслівної семантики і реконструкції окремних фрагментів мовної картини світу.

Зв'язок роботи з науковими темами. У плані наукового дослідження кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича розробляється тема “Теоретичні та прикладні аспекти лексикології та лексикографії”. Це дисертаційне дослідження належить до загальнокафедральної теми (номер держреєстрації: 01910034123) і затверджене Вченою радою Чернівецького державного університету 27 лютого 1997 року, протокол №2.

Метою роботи є виявлення властивостей дієслів переміщення сучасної німецької мови у парадигматичному та синтагматичному аспектах шляхом встановлення семантичних і фонетичних особливостей та закономірностей сполучуваності досліджуваних лексичних одиниць.

Досягнення мети зумовило вирішення таких завдань:

1. Провести кількісний аналіз дієслів переміщення та встановити їх місце як складової в цілісній дієслівній системі сучасної німецької мови.

2. Здійснити інвентаризацію ЛСГ дієслів переміщення за допомогою компонентного, дефініційного та статистичного методів.

3. Установити семантичну структуру дієслів переміщення сучасної німецької мови та виявити семантичні зв'язки між лексичними одиницями.

4. Виявити словотвірні моделі дієслів переміщення та їх дериваційну продуктивність.

5. Установити фонетичне значення ЛСГ дієслів переміщення та порівняти його з лексичним значенням досліджуваної групи.

6. Установити дистрибутивні формули дієслів досліджуваної ЛСГ.

7. Виявити “стандартні зв'язки” між дієсловами переміщення та семантичними підгрупами інших частин мови з допомогою статистичних методів на синтагматичному рівні.

Об'єктом дисертаційного дослідження є лексико-семантична група дієслів переміщення в сучасній німецькій мові, предметом - її системні, семантичні, функціональні, словотвірні та фоносемантичні особливості.

Для вирішення поставлених завдань та з огляду на фактичний матеріал у роботі використовується низка методів дослідження в комплексному поєднанні, що значно підвищує результативність аналізу: традиційні (спостереження, індукція, дедукція тощо), методи компонентного та дефініційного аналізів - для встановлення внутрішньої семантичної структури лексичних одиниць з метою подальшої інвентаризації ЛСГ дієслів переміщення, методи контекстологічного, дистрибутивного та трансформаційного аналізів - для вивчення синтаксичної та лексичної сполучуваності дієслів переміщення, статистичний метод - для отримання об'єктивних даних про парадигматичні й синтагматичні властивості окресленої лексико-семантичної групи, словотвірний аналіз - при дослідженні морфологічної будови дієслів переміщення.

Матеріалом дисертаційної роботи слугують дані, отримані методом суцільної вибірки з 4-х ідеографічних (Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen / Hrsg. von F.Dornseiff. - 5. Aufl. - Berlin: Walter de Gruyter & CO, 1959, Wehrle-Eggers Deutscher Wortschatz. - 12. Aufl. - Stuttgart: Ernst Klett Verlag, 1961, Lexikon deutscher Verben der Fortbewegung / Hrsg. von J.Schrцder. - Leipzig/Berlin/Mьnchen: Langenscheidt Verlag Enzyklopдdie, 1993, Wцrterbuch der Valenz etymologisch verwandter Wцrter: Verben, Adjektive, Substantive / Hrsg. von K.E. Sommerfeld. - Tьbingen: Niemeyer, 1996), 4-х синонімічних і антонімічних (Das Gegenwort-Wцrterbuch. Ein Kontrastwцrterbuch mit Gebrauchshinweisen / Hrsg. von W. Mьller. - Berlin, New York: Walter de Gruyter, 1998, Die sinn-und sachverwandten Wцrter: Der Duden in 12 Bдnden. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zьrich: Dudenverlag, 1988. - Bd. 8, Wцrterbuch der Synonyme und Antonyme / E. Bulitta, H. Bulitta. - Frankfurt M.: Fischer Taschenbuch Verlag, 1990, Wцrterbuch Synonyme / Neu bearb. u. hrsg. von H. Gцrner u. G. Kempcke. - Mьnchen: DTV GmbH & Co. KG, 1999) та з п'яти сучасних тлумачних словників (Brockhaus Wahrig: in 6 Bдnden / Hrsg. von G. Wahrig, H. Krдmer, H. Zimmermann. - Stuttgart: F.A. Brockhaus Wiesbaden Deutsche Verlags-Anstalt, 1980-1984, Duden. Deutsches Universalwцrterbuch A-Z. - 3., neu bearb. und erw. Aufl. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zьrich: Dudenverlag, 1996, Handwцrterbuch der deutschen Sprache in zwei Bдnden / Von einem Autorenkollektiv unter der Leitung von G. Kempcke. - Berlin: Akademie-Verlag, 1984, Wahrig. Deutsches Wцrterbuch. - 6., neu bearb. Aufl. - Gьtersloh: Bertelsmann Lexikon Verlag, 1997, Wцrterbuch der deutschen Gegenwartssprache in 6 Bдnden / Hrsg. von R. Klappenbach und W. Steinitz. - 2. durchges. Aufl. - Berlin: Akademie-Verlag, 1965-1977). Окрім того, у дослідженні додатково використовувалися дані з 4-х тлумачних словників (Das groЯe Wцrterbuch der deutschen Sprache: in 10 Bдnden. - 3. vцllig neu bearb. und erweit. Aufl. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zьrich: Dudenverlag, 1999, Deutsches Wцrterbuch / Hrsg. von K.D. Bьnting und R. Karatas. - Chur: Isis Verlag, 1996, Wцrter und Wendungen: Wцrterbuch zum deutschen Sprachgebrauch / Hrsg. von E.Agricola unter Mitw. von H.Gцrner und R.Kьfner. - Ьberarb. Neufassung der 14. Aufl., 1. Aufl. der Neufassung. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zьrich: Dudenverlag, 1992, Wцrterbuch Deutsch als Fremdsprache / G. Kempcke. Unter Mitarb. von B.Helig u. a. - Berlin, New York: de Gruyter, 2000). Використання в дисертаційному дослідженні даних 17-ти лексикографічних джерел робить отримані результати більш об'єктивними.

Синтагматичні зв'язки сформованої ЛСГ дієслів переміщення аналізуються на матеріалі суцільної вибірки з двадцяти творів сучасної німецької художньої прози загальним обсягом близько 2 млн. слововживань (5852 сторінки). Вірогідність забезпечена достатньо великим обсягом експериментального матеріалу й підтверджена спеціальними статистичними критеріями (відносна похибка дорівнює 3%).

Вибір жанру художньої літератури зумовлений насамперед тим, що в ньому на відміну від публіцистичного та наукового жанрів дієслова переміщення найчастіше вживаються в основному значенні. У творах газетного та літературно-критичного жанру спостерігається зростання кількості їх переносного та ідіоматичного вживання. Саме тому мова художньої літератури дозволяє отримати вичерпні дані про синтагматичні особливості ЛСГ дієслів переміщення.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше здійснено кількісний аналіз дієслів переміщення в цілісній дієслівній системі сучасної німецької мови, визначено середню кількість значень цих лексичних одиниць на основі суцільної вибірки з двох репрезентативних словників сучасної німецької мови та встановлено тип розподілу частоти дієслів за їх полісемічністю в словнику Duden, проведена інвентаризація ЛСГ дієслів переміщення з використанням цілої низки методів у поєднанні ономасіологічного та семасіологічного підходів, встановлена словотвірна продуктивність дієслів переміщення, вивчено залежність між лексичним і фонетичним значеннями цієї ЛСГ, отримані дистрибутивні формули дієслів переміщення на основі формалізованого опису валентності, запропонованого У. Енгелем, за допомогою статистичних прийомів здійснено комплексний аналіз основних параметрів, що характеризують як самі дієслова переміщення сучасної німецької мови, так і їх взаємозв'язки з різними частинами мови.

Теоретичне значення роботи полягає у виявленні особливостей однієї з чисельніших семантичних груп сучасної німецької мови, що є внеском у подальшу розробку питання про системність мови, у вдосконаленні методики інвентаризації лексико-семантичних груп. Результати дослідження сприяють розширенню знань про семантичні зв'язки дієслів у лексичній системі сучасної німецької мови та про особливості семантики цього граматичного класу слів у цілому.

Практичне значення дисертації випливає з можливості використання результатів дослідження в процесі викладання німецької мови і при автоматичній обробці тексту. Висновки та матеріали проведеної роботи можуть знайти застосування у вузівських курсах лексикології, зокрема, у розділах “Синонімія”, “Парадигматичні та синтагматичні зв'язки в лексиці”, “Словотвір”, “Лексикографія”, а також у розділі “Фонетика” курсу загального мовознавства. Матеріали та висновки дисертації можуть бути корисними при написанні студентських наукових робіт, а також при створенні навчальних посібників для студентів філологічних факультетів. Отримані дані можуть бути використані в лексикографічній практиці під час укладання словникових статей дієслів переміщення, а також частотних словників сучасної німецької мови.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорювались на колоквіумах аспірантів Інституту німецької філології університету (ФРН), на Міжнародній науковій конференції “Единство системного и функционального анализа языковых единиц” (1999) у Бєлгородському державному університеті, на Всеросійській конференції “Актуальные проблемы психологии, этнопсихолингвистики и фоносемантики” (1999) у Пензенському державному педуніверситеті, у 4-ій Всеросійській Школі молодих лінгвістів “Актуальные проблемы психологии и лингвистики” (2000) у Пензенському державному педуніверситеті.

Публікації. Основні положення та висновки, викладені в дисертації, відображено в трьох тезах доповідей і шести статтях (з них дві у співавторстві) у фахових виданнях.

Мета й завдання дисертації зумовили структуру роботи, яка складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, лексикографічних та ілюстративних джерел, восьми додатків.

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначаються мета, завдання, об'єкт і предмет та методи дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі робиться огляд літератури, присвяченої дієсловам переміщення сучасної німецької мови, окреслюються основні напрями дослідження, обґрунтовується вибір напряму дослідження, описуються загальна методика й методи, що використовуються в роботі.

Певну увагу приділено розгляду теоретичних питань, пов'язаних з проблемами системності й основних типів відношень у лексико-семантичній системі мови.

У другому розділі проводиться аналіз парадигматичних властивостей дієслів переміщення в сучасній німецькій мові. У квантитативному аспекті визначається середня кількість їх значень, зв'язок полісемічності з частотою дієслів переміщення в словниках і тип їх розподілу в словнику Duden. Проводиться інвентаризація ЛСГ дієслів переміщення за допомогою формальних і неформальних методів. Певну увагу приділено розкриттю словотвірної природи цих лексичних одиниць, їх дериваційній продуктивності, а також дослідженню зв'язку фонетичного та лексичного значень ЛСГ дієслів переміщення.

У третьому розділі досліджуються синтагматичні властивості ЛСГ дієслів переміщення: описуються їх дистрибутивні формули у світлі новітніх лінгвістичних інтерпретацій, аналізується лексична сполучуваність цієї семантичної групи слів з іменниками, займенниками, прислівниками, іншими дієсловами та прийменниками. Розглядаються сполучувальні властивості найбільш частотних дієслів переміщення.

У загальних висновках підводяться підсумки проведеного аналізу, узагальнюються отримані результати та накреслюються напрями подальших досліджень. Загальний обсяг дисертації становить 259 сторінок, з них 166 сторінок тексту, 20 сторінок списку використаних джерел і 73 сторінки додатків. Робота містить 51 таблицю і 2 рисунки. Найважливіші 39 таблиць і 2 рисунки включені до тексту дисертації, 12 таблиць наведені в додатках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Теоретичні та методологічні передумови дослідження лексико-семантичної групи дієслів переміщення в сучасній німецькій мові.

Дієслова переміщення були об'єктом різнопланових досліджень багатьох вітчизняних (А.Г. Безруков, Р. Вескимейстер, Н.С. Дмитриева, Г.Н. Мельничук та ін.) і зарубіжних лінгвістів (H. Diersch, N. Orthen, G. Wotjak та ін.). Проте в цих роботах не ставилося за мету виділення цілої ЛСГ дієслів переміщення з усього лексичного складу німецької мови за допомогою традиційних та сучасних лінгвістичних методів з урахуванням при цьому семасіологічного й ономасіологічного підходів. Огляд досліджень з цієї проблематики виявив також відсутність комплексного аналізу ЛСГ дієслів переміщення в парадигматичному та синтагматичному аспектах. Усе це й визначило напрям дисертаційного дослідження дієслів зазначеної семантики в сучасній німецькій мові.

Певну увагу приділено розгляду теоретичних питань, безпосередньо пов'язаних з тематикою дослідження - семантичним угрупованням у системі мови, парадигматичним та синтагматичним відношенням між лексичними одиницями. Під парадигматичними відношеннями розуміються асоціативні зв'язки мовних одиниць, під синтагматичними - лінійний ланцюжок мовних одиниць.

Лексико-семантична група розглядається як структурована сукупність лексичних одиниць однієї частини мови, для яких характерна наявність спільних семантичних компонентів у складі їх значень і які підпорядковуються одному поняттю, “імені” групи.

З трьох найбільш відомих методик інвентаризації лексичних мікросистем, а саме психофізіологічної, психолінгвістичної та лінгвістичної, була обрана остання, оскільки вона є доступною і не вимагає залучення великої кількості інформантів. До того ж лексикографічні джерела, що слугували матеріалом цього дослідження, вже є результатом первинного аналізу лексичного складу мови її носіями. З метою об'єктивізації отриманих результатів у роботі використовується низка традиційних і сучасних лінгвістичних методів дослідження.

Алгоритм процедури інвентаризації ЛСГ на основі компонентного аналізу словникових дефініцій з використанням деяких статистичних прийомів складається з таких етапів:

1) визначення домінанти групи;

2) утворення попереднього списку на основі тлумачних словників;

3) визначення основного складу групи;

4) формування периферійного складу групи;

5) аналіз отриманого переліку лексичних одиниць.

Аналіз синтагматичних зв'язків дієслів переміщення з іншими граматичними класами складається з таких етапів:

1) фіксація та складання вихідних таблиць про частоту спільного вживання дієслів переміщення з виділеними підгрупами слів інших частин мови;

2) отримання кількісних даних щодо частоти, обсягу, інтенсивності, широти сполучуваності досліджуваних одиниць;

3) укладання чотирипільних таблиць для подальшої статистичної обробки;

4) статистичний аналіз цих таблиць за допомогою метода хі-квадрат з метою отримання статистично значущих зв'язків;

5) визначення за допомогою коефіцієнта взаємної спряженості міри зв'язку між одиницями, що сполучаються;

6) обробка й інтерпретація отриманих даних.

Парадигматичні властивості лексико-семантичної групи дієслів переміщення в сучасній німецькій мові.

Кількісні характеристики дієслів переміщення.

Під дієсловами переміщення розуміються дієслова, які позначають переміщення істоти чи предмета в просторі за певний час за допомогою (або без) засобів переміщення.

До цієї групи були віднесені дієслова за їх першим (основним) значенням у лексикографічному джерелі. Аналіз дієслів у квантитативному плані проводився на матеріалі суцільної вибірки з двох сучасних тлумачних словників німецької мови Duden-Universal та Wahrig.

Середня кількість значень дієслів переміщення за словником Duden складає 2.1, за словником Wahrig - 1.3.

Ці результати в цілому збігаються з результатами, які були отримані на матеріалі всіх дієслів за цими словниками, відповідно 1.7 та 1.3 (С.В. Кійко). Це дозволяє зробити припущення, що характеристики цілої лексичної системи проявляються в її частинах.

За допомогою коефіцієнта рангової кореляції (-0,91) за словником Duden було встановлено: зі збільшенням числа значень зменшується кількість дієслів переміщення з цим числом значень, що вважається мовною універсалією.

Коефіцієнт лінійної кореляції розподілів дієслів переміщення у двох словниках склав 0,92 і свідчить про те, що між розподілами дієслів за полісемічними зонами в обох словниках є прямий зв'язок. Перевірка типу розподілу частот дієслів переміщення у словнику Duden показала, що дієслова переміщення не розподіляються ні за геометричним законом, ні за законом Пуасона, що притаманне також всьому дієслівному складу сучасної німецької мови.

Інвентаризація лексико-семантичної групи дієслів переміщення.

В основу виділення дієслів переміщення було покладено два взаємодоповнюючі підходи: ономасіологічний та семасіологічний, тобто до уваги бралася як реальність, так і мовне відображення цієї реальності. В результаті було отримано більше 800 лексичних одиниць семантичної сфери руху, з якої були виписані лише дієслова (граматичне обмеження). Для німецьких дієслів переміщення важливу роль відіграє такий граматичний аспект як перехідність/неперехідність. Ми розглядаємо неперехідні дієслова переміщення.

На основі морфологічного критерію були відібрані прості за формою дієслова, для чого за зразок був використаний словник Матера (Deutsche Verben / Hrsg. von E. Mater. - Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1967. - Heft 3: Gesamtverzeichnis der Grundwцrter). Під простими дієсловами розуміються всі безпрефіксні сильні, неправильні, змішані, претерито-презентні та слабкі дієслова.

При інвентаризації ЛСГ дієслів переміщення також враховувалися:

1) cинхронічний підхід;

2) функціональний підхід (розглядається літературна та нейтрально-розмовна мова);

3) територіальний підхід (матеріалом дослідження є офіційна мова Федеративної Республіки Німеччина).

Ми обмежуємося в дисертаційному дослідженні найчисельнішою групою дієслів переміщення - дієсловами активного переміщення.

З метою визначення ваги компонента “переміщення” у цих дієсловах використовується формула:

Де:

W - вага компонента (рубрики);

n - кількість компонентів (рубрик) тлумачення;

r - ранг компонента (рубрики).

Оскільки в дослідженні використовуються п'ять робочих словників сучасної німецької мови.

Тоді, це визначається як середня вага компонента “переміщення” за формулою:

Де:

Wcp - середня вага компонента;

W1, 2, n - вага компонента в першому, другому, n-му словнику;

n - кількість словників.

При виділенні ядра та периферії ЛСГ використовуються такі емпіричні критерії, як вага компонента “переміщення” (W) та частота вживання компонента “переміщення” (F) у тлумаченні дієслів.

Пороговою величиною обрано 0,6 для індексу W та величина 3 для індексу F.

Слова, які не ввійшли до ядра, аналізувалися додатково, оскільки вони можуть тлумачитися не прямо через домінанту, а через ядерні слова (напр., gehen, fahren, kriechen тощо). Отже, якщо хоча б один з ядерних компонентів описує семантику слів, які аналізуються, з середньою величиною W0,6 та F3, то відповідне слово вводиться до основного складу групи. З урахуванням показників обох індексів до основного складу ЛСГ дієслів переміщення увійшло 129 лексико-семантичних варіантів (ЛСВ). Периферійний склад цієї групи (0,6>W) становить 35 ЛСВ. Усі інші лексичні одиниці з вагою компонента меншою, ніж 0,3, або з частотою вживання меншою, ніж 3, відкидалися. Подальший аналіз парадигматичних зв'язків виділеної групи дієслів переміщення проводився за допомогою компонентного аналізу та статистичних прийомів. На основі величини семантичного зв'язку в інвентаризованій ЛСГ виділено декілька підгруп з синонімічними рядами:

1. Дієслова переміщення людини на ногах з домінантою gehen, де виділяються такі підрупи:

а) дієслова, що позначають прогулянку, блукання, мандрівку і т. п. (напр., bummeln, flanieren, promenieren тощо);

б) дієслова, що супроводжуються звуковим ефектом як внаслідок процесу дихання, так і самого процесу ходіння, їзди (напр., keuchen, latschen, poltern, schlappen тощо);

в) дієслова нерівномірного, невпевненого, незграбного переміщення, як внаслідок фізичних вад, так і фізичної втоми, сп'яніння, необачності і т. п. (напр., hinken, lahmen, schwanken, wanken тощо);

г) дієслова переміщення великої кількості людей (напр., marschieren1, strцmen, ziehen);

д) дієслова ритмичного переміщення (напр., tanzen, tдnzeln);

е) дієслова обмеженого переміщення (напр., rьcken, treten);

ж) дієслова наближення (напр., kommen1, kommen2);

з) дієслова хаотичного переміщення (напр., toben, tollen);

и) дієслова переміщення по нетвердій поверхні (напр., waten, stapfen).

2. Дієслова швидкого переміщення. У цієї підгрупи дієслів домінує компонент “швидкість”. Значення більшості цих лексичних одиниць передбачає можливість використання технічних засобів (напр., brausen, eilen, fegen, flitzen, hasten, hetzen, rasen, sausen, schieЯen тощо).

3. Дієслова, що позначають переміщення людини за допомогою певних засобів, з домінантою fahren:

а) по землі (напр., kutschen, kutschieren, radeln, reiten тощо);

б) на воді (напр., gondeln1, rudeln, paddeln, segeln1);

в) у повітрі (напр., fliegen, jetten).

4. Дієслова на позначення переміщення в лежачому положенні з використанням рук і ніг (напр., krabbeln, kriechen, robben).

5. Дієслова вертикального переміщення, наприклад, klettern, klimmen тощо.

6. Дієслова переміщення стрибком, наприклад, jumpen, schnellen, springen1.

7. Дієслова ковзання, наприклад, rutschen, schlittern.

Словотвірні властивості ЛСГ дієслів переміщення.

За словотвірною структурою в досліджуваній ЛСГ виділяються дві приблизно однакові за кількістю підгрупи дієслів переміщення:

1. Непохідні дієслова, серед яких розрізняють незапозичені (70 лексичних одиниць (ЛО), напр., gehen, fahren, fliegen тощо) та запозичені (12 ЛО, напр., defilieren, jumpen, trampen тощо);

2. Похідні дієслова:

а) відіменникові (41 ЛО), напр., dampfen, gondeln, jetten тощо;

б) віддієслівні (28 ЛО), напр., trampen - trampeln, trotten - trotteln;

в) відприкметникові (5 ЛО), напр., irren, schlappen, schwanken тощо;

г) відвигукові (1 ЛО), напр., husch - huschen.

Суфіксація в лексичних одиницях переміщення істотне не відрізняється від суфіксації всього дієслівного складу сучасної німецької мови. Окрім граматичного суфікса -en, який трапився в 123 дієсловах цієї ЛСГ, для дієслів переміщення характерні суфікси -el(n) (17 ЛО), напр., krabbeln, radeln, strampeln та ін., -ier(en) (9 ЛО), напр., defelieren, flanieren тощо, -er(n) (4 ЛО), напр., klappern, schlittern, stolpern та ін., -s(en) (4 ЛО), напр., hopsen, staksen, tapsen, trapsen. Порівняно з усіма дієсловами сучасної німецької мови досліджуваним лексичним одиницям більше притаманна суфіксація з -eln (відповідно 7,27% - 10,82%) і менше з -ern (відповідно 6,33% - 2,55%), що зумовлено їх семантикою.

На відміну від суфіксації, словоскладання та префіксація у словотворі дієслів переміщення відіграють більш помітну роль, що є характерним і для всієї дієслівної системи сучасної німецької мови.

Дієслова ЛСГ переміщення зафіксовано в таких групах складних лексичних одиниць:

І. Cкладні дієслова, що утворені за схемами:

1. S+V (іменник + дієслово). Усього зафіксовано 14 моделей з такими іменниками, як berg-, lust-, sack- тощо. У них трапляється лише 10 дієслів переміщення, з яких найбільше моделей у wandeln (4), fahren (3), laufen (3). Усі похідні складні дієслова зберігають семантичний зв'язок з твірними.

2. Adj+V (прикметник + дієслово). Усього зафіксовано 25 моделей з такими прикметниками, як gut-, leer-, schwarz- тощо. Тут трапляється 16 дієслів переміщення, з них найбільш частотними є gehen (12), treten (9), laufen (8). Не всі похідні складні слова зберігають семантичний зв'язок з ЛСГ дієслів переміщення.

3. Adv+V (прислівник + дієслово). Усього зафіксовано 78 моделей з такими прислівниками, як empor-, fort-, weiter- тощо. Тут трапляються майже всі дієслова ЛСГ переміщення, з них найчастотнішими є gehen (60), kommem (55), laufen (47). У більшості випадків простежується семантичний зв'язок похідних дієслів з твірними.

4. V+V (дієслово + дієслово). Усього зафіксовано 7 моделей таких дієслів переміщення, як gehen, fahren, reiten з дієсловами stiften-, verloren- тощо. Не в усіх випадках зберігається семантичний зв'язок з дієсловами ЛСГ переміщення.

5. K+V (конструкція + дієслово). Усього виявлено 2 моделі (zustande- та zustatten-) з дієсловoм kommen, які втрачають семантичний зв'язок з ЛСГ дієслів переміщення.

ІІ. Префікси (традиційні, невідокремлювані): be-, er-, ent-, ver-, zer-.

З префіксом be- зафіксовано 27 дієслів, з яких 10 (37%) переходять в інші семантичні поля. З префіксом er- виявлено 18 дієслів, з яких 9 (50%) втрачають семантичний зв'язок з досліджуваною групою слів. З префіксом ent- зафіксовано 17 дієслів, з яких лише одне (0,06%) втрачає семантичний зв'язок з ЛСГ дієслів переміщення. З префіксом ver- виявлено 36 дієслів, з яких 21 (58%) переходить в інші семантичні поля. З префіксом zer- зафіксовано 7 дієслів, які не зберігають семантичного зв'язку з ЛСГ дієслів переміщення.

Не виявлено дериваційних утворень ЛСГ дієслів переміщення з префіксами ge-, emp-, miЯ-, які є в сучасній німецькій мові непродуктивними.

ІІІ. Напівпрефікси, які, у свою чергу, поділяються залежно від наголосу в складному дієслові на дві підгрупи:

1. З постійним наголосом (наголошені префікси, що при відмінюванні дієслова пишуться окремо): ab-, an-, auf-, aus-, bei- та ін. Усього зафіксовано 14 моделей, у яких задіяна більшість дієслів інвентаризованої групи.

2. З непостійним наголосом (наголошені або ненаголошені префікси): durch-, hinter-, ьber-, unter-, um-, voll-, wider-. Усього виявлено 7 моделей, у яких трапляється більшість дієслів ЛСГ переміщення.

Дієслова переміщення виступають членами всіх існуючих схем словотвору складних слів і утворюють похідні слова за допомогою переважної більшості префіксів і напівпрефіксів. Проте префіксація та словоскладання дієслів ЛСГ переміщення має свої особливості, що зумовлено їх лексичним значенням.

Дієслова ЛСГ переміщення активніші в словотвірному плані (прості дієслова переміщення складають 7,52% від загальної суми дериватів), ніж усі дієслова сучасної німецької мови (30,6% простих дієслів).

У результаті підрахунків словотвірних можливостей дієслів ЛСГ переміщення було виділено три рівні дериваційної продуктивності:

1) високий рівень (більше 31% від усіх дериваційно реалізованих можливостей ЛСГ дієслів переміщення), напр., gehen (99 моделей), fahren (86), kommen (81), laufen (81) та ін.;

2) середній (30% -11%), напр., eilen (46), schieЯen (45), stьrzen (43) та ін.;

3) низький (менше 10%), напр., rasen (15), rudern (15), streichen (15) та ін.

ЛСГ дієслів переміщення у фоносемантичному аспекті.

Останнім часом усе більша кількість досліджень присвячується виявленню чисто психологічних кореляцій між звучанням та значенням слова. При цьому звучання слова розглядається як низка звуків, більшість з яких має свій символічний потенціал, а сумарна оцінка цього потенціалу складає фонетичне значення (далі - ФЗ) слова. Завданням цього підрозділу є виявлення кореляції між ФЗ та лексичним значеннм (ЛЗ) ЛСГ дієслів переміщення. При цьому мова йде про ФЗ не окремого слова, а про сумарне ФЗ цілої ЛСГ.

Дослідження проводилося в декілька етапів. Спочатку всі лексичні одиниці були затранскрибовані на основі словника німецької вимови (Wцrterbuch der deutschen Standardaussprache: Der Duden in 12 Bдnden. - 3. Aufl. - Mannheim: Duden-Verlag, 1990. - Bd. 6). Потім була підрахована частота кожної фонеми у виборці та її частота відносно решти фонем вибірки. З 39 досліджуваних звуків 24 виявили значущі відхилення від нормальної частоти (дані по нормальній частоті див. [В.В.Левицький, В.І.Кушнерик]). Ці звуки було проаналізовано за сімома шкалами: сили, активності, оцінки, розміру, твердості, світла, теплоти.

Фонетичне значення ЛСГ дієслів переміщення в сучасній мові складається з таких компонентів: “дуже сильний”, “дуже твердий”, “дуже неприємний”, “темний” та “швидкий”.

З метою встановлення співвідношення ФЗ цієї ЛСГ та її ЛЗ використовувався метод компонентного аналізу на основі словникових дефініцій.

У досліджуваній ЛСГ переважають дієслова з семантичними компонентами “сильний”, “швидкий” та “неприємний”. Отже, лексичне значення лексико-семантичної групи дієслів переміщення в цілому збігається з її фонетичним значенням.

Коефіцієнт лінійної кореляції r, що вказує на залежність між величинами ФЗ дієслів переміщення та всіх простих дієслів (дані по всім простим дієсловам взято в (С.В. Кійко)), дорівнює 0,94. Це свідчить про те, що між досліджуваними явищами існує сильний прямий зв'язок. Коефіцієнт варіації фонетичних значень дієслів переміщення складає 40,1% і не сильно відрізняється від відповідного результату у всіх простих дієслів (38,2%). Розбіжність, що має місце, зумовлюється насамперед тим, що дієслова переміщення є більш “сильними”, “твердими”, “приємними” та менш “активними” й “світлими”, ніж всі прості дієслова сучасної німецької мови. Нерелевантними для дієслів переміщення є шкали розміру та теплоти, що зумовлюється впливом оточуючого середовища на людське мислення (рух не визначається в поняттях “холодний” чи “великий”).

Синтагматичні властивості лексико-семантичної групи дієслів переміщення в сучасній німецькій мові.

Дослідження лексичних одиниць не може вважатися завершеним, якщо не буде поруч з парадигматичним проведено синтагматичний аналіз. Це пояснюється тим, що інформація передається певними конструкціями, реченнями, а це, у свою чергу, зумовлює необхідність отримання даних про вживання лексичної одиниці у висловлюванні. Тому в роботі аналізуються синтаксична й лексична сполучуваність дієслів ЛСГ переміщення на матеріалі художньої прози сучасної німецької мови.

Синтаксична сполучуваність дієслів ЛСГ переміщення.

Дослідження синтаксичної сполучуваності дієслів ЛСГ переміщення проходило в три етапи. На першому етапі всі речення вибірки (4086) були зведені до простих у результаті трансформаційного аналізу. На другому етапі роботи кожне речення записувалося на основі коду, запропонованого німецьким вченим У. Енгелем. На третьому етапі порівнювалися дистрибутивні формули речень з дієсловами ЛСГ переміщення й підраховувалася вживаність цих лексем з певними та вільними поширювачами. Під дистрибутивною формулою за У. Енгелем розуміється сукупність оточень чи позицій, які характеризують ядро й елементи яких синтаксично пов'язані з ядром і подані як символи, що позначають той чи інший функціональний клас.

Найбільш частотною дистрибутивною формулою є EsubVEdir (69,6%), де Esub - підмет, V - дієслово переміщення, Edir - директивний актант, який вказує напрямок руху. Він виражається прийменником та іменником, прийменником і займенником, прислівником місця, прийменником і прислівником місця, підрядним реченням. Директивні актанти трапляються при дієсловах переміщення також у сполученні з іншими директивними, ситуативними, експансивними, вербальними актантами та актантами в давальному відмінку тощо. Ситуативні актанти (EsubVEsit) зафіксовані з дієсловами переміщення 11,7%. Ці актанти вказують на місце протікання руху і виражені прийменником та іменником, займенниковим прислівником, прислівником місця. Вони можуть виступати в реченні разом з директивними, іншими ситуативними, експансивними, вербальними, номінальними та іншими актантами.

На третьому місці за кількістю прикладів знаходиться дистрибутивна формула EsubV (10,96%) без сполучення з будь-якими актантами, що передає сам факт зміни положення у просторі.

Дієслова ЛСГ переміщення вживаються в реченнях найчастіше з вільними темпоральними (1085), модальними (860) та пом'якшувальними (333) поширювачами. Вживання дієслів переміщення з темпоральними та модальними поширювачами зумовлена в деякій мірі семантикою цих дієслів, а з пом'якшувальними - прагматичною спрямованістю речення.

Типовими значеннями отриманих дистрибутивних формул є сам факт переміщення, вказівка на напрямок, місце, спільність переміщення, швидкість тощо.

Лексична сполучуваність дієслів ЛСГ переміщення.

Лексична сполучуваність дієслів переміщення аналізувалася з такими лексико-граматичними класами, як іменник, дієслово, прислівник, займенник та прийменник (дієслово не сполучається граматично лише з прикметником). У роботі розглядалася сполучуваність кожного окремого дієслова переміщення з різними підкласами слів, оскільки дієслова переміщення відрізняються одне від одного своїми сполучувальними властивостями. Окрім того, в дисертації розмежовувалися ліва та права позиції відносно досліджуваного дієслова, щоб з'ясувати, чи розташування лексичних одиниць впливає яким-небудь чином на сполучувальні властивості досліджуваних дієслів. Усі іменники, зафіксовані в сполученнях з дієсловами переміщення, були поділені на двадцять п'ять підкласів:

1) власні імена, напр., Alfred, Schinder та ін.;

2) загальне позначення людей, напр., die Leute, die Formation, das Volk та ін.;

3) професії, спеціальності, титули тощо, напр., Chefredakteur, Friseur, Professor та ін.;

4) іменники, що вказують на вік, напр., der Alte, der Junge, das Mдdchen та ін.;

5) іменники, що характеризують людину, напр., der Arme, der Besucher, der Fremde та ін.;

6) темпоральні іменники, напр., der Abend, der Morgen, die Woche та ін.;

7) назви предметів, речей, напр., das Juwel, das Geld, die Flasche та ін.;

8) іменники, що вказують на родинні зв'язки, напр., der Bruder, die Mutter, die Schwester;

9) іменники, що вказують на напрямок, напр., der Norden, die Richtung та ін.;

10) назви установ, будівель, напр., die Bibliothek, das Gebдude, das Geschдft тощо;

11) іменники місця, наприклад, die Baustelle, das Feld, der Garten та ін.;

12) іменники, що позначають дороги, шляхи тощо, напр., die Avenue, die Brьcke, die Gasse та ін.;

13) назви приміщень, напр., das Bad, die Kьche, die Wohnung та ін.;

14)назви заходів, подій тощо, напр., das Fest, die Messe та ін.;

15) іменники на позначення отворів, проходів тощо, напр., der Eingang, das Fenster, die Tьr та ін.;

16) назви меблів, окремих предметів інтер'єру тощо, напр., die Couch, das Bett, das Regal та ін.;

17) назви засобів переміщення, напр., das Auto, das Flugzeug, das Pferd та ін.;

18) назви явищ природи, напр., der Nebel, der Regen, das Dunkel та ін.;

19) назви одягу, напр., die Bluse, die Hosen, der Rock та ін.;

20) іменники, що вказують на спосіб переміщення, напр., der Galopp, das Hinken, der Ritt та ін.;

21) іменники, що позначають міру, напр., die Hцhe, das Kilometer, das Meter та ін.;

22) іменники на позначення частин тіла, напр., der Arm, das Bein, der FuЯ та ін.;

23) іменники, що позначають перешкоду, обмеження, напр., das Gitter, die Mauer, der Zaun та ін.;

24) абстрактні іменники, напр., die Begeisterung, der Gedanke, diе Gewohnheit та ін.;

25) інші іменники, напр., das Licht, die Musik, das Wasser та ін.

Найбільшу широту сполучуваності з виділеними підкласами іменників виявляють дієслова gehen2 (0,64 зліва, 0,96 справа - відносні величини від 0 до 1, що вказують на відношення між кількістю зафіксованих сполучень та загальною кількістю можливих зв'язків), kommen2 (0.60, 0.96), fahren (0.44, 0.64), eilen (0.16, 0.44), laufen2 (0.28, 0.64), treten (0.32, 0.52), stьrzen (0.24, 0.52) та інших.

Найбільшу вибірковість, що визначається за допомогою критерію хі-квадрат, у сполученнях з виділеними підкласами іменників зафіксовано у fahren, gehen2, klettern, kommen2, springen1, springen2, treten.

При семантичній класифікації досліджуваного матеріалу всі займенники, що сполучаються з дієсловами переміщення, були розподілені за шістьма підкласами:

1) особові (ich, du та ін.);

2) питальні (wer, was та ін.);

3) відносні (welcher, der та ін.);

4) зворотний (sich);

5) вказівні (dieser, jener та ін.);

6) неозначені (alle, manche та ін.).

Найбільші показники широти сполучуваності з підкласами займенників мають такі дієслова, як gehen1 (0.67, 0.50), kommen1 (0.67, 0.33), fahren (0.33, 0.50). Решті дієслівних лексем, як засвідчив фактичний матеріал, властива широта сполучуваності від 0,17 до 0,33.

Найбільший ступінь вибірковості, що визначався у сполученнях з виділеними підкласами займенників, мають дієслова fahren, fliegen, gehen1, gehen2, kommen2, tanzen.

Усі прислівники, що сполучаються з досліджуваними дієсловами, були розподілені за сімома підгрупами:

1) місця (напр., dort, hier, unten та ін.);

2) напрямку (напр., bergab, gerade, weiter та ін.);

3) способу дії (напр., energisch, leise, vorsichtig та ін.);

4) часу (напр., dann, heute, immer та ін.);

5) модальні (напр., bestimmt, eigentlich, hoffentlich та ін.);

6) міри, ступеня (напр., ein biЯchen, kaum, ein wenig, viel та ін.);

7) причини, умови, поступки (напр., dazu, dennoch, extra, folglich, trotzdem та ін.).

Найбільші показники широти сполучуваності з виділеними підкласами прислівників мають kommen2 (1, 1), fahren (0.86, 1), gehen2 (0.86, 1), kommen1 (0.57, 0.57), laufen2 (0.57, 0.57), wandern1 (0.57, 0.43), tanzen (0.43, 0.43) та ін.

Найбільшою вибірковістю сполучуваності з підкласами приcлівників характеризуються такі дієслова, як gehen1, gehen2, gehen3, kommen2 та treten.

Дієслова, що сполучаються з дієсловами переміщення, були поділені на вісім підгруп:

1) модальні (напр., kцnnen, sollen, wollen тощо);

2) такі, що вказують на початок дії (напр., anfangen, beginnen та ін.);

3) рух (напр., spazieren, tanzen, laufen та ін.);

4) сприйняття (напр., sehen, hцren та ін.);

5) назви конкретної дії (напр., faxen, lernen, klauen тощо);

6) такі, що вказують на бажання, намір тощо (напр., denken, beschlieЯen, wьnschen та ін.);

7) такі, що вказують на біологічні потреби (напр., essen, trinken та ін.);

8) решта дієслів (напр., hausieren, weigern та ін.).

Найбільш широкий діапазон лексичних зв'язків з іншими дієсловами в позиціях ліворуч та праворуч характерний для частотних лексичних одиниць gehen2 (0.38, 0.50), kommen2 (0.38, 0.25), тобто для дієслів, які найбільш узагальнено передають процес зміни положення в просторі. Широта сполучуваності дієслів переміщення з іншими дієсловами досить обмежена, більшість з них сполучаються тільки з підкласом модальних дієслів.

Найбільшою вибірковістю у сполученнях з іншими дієсловами характеризуються gehen2, gehen3, kommen1, kommen2 та schwimmen.

При аналізі лексичної сполучуваності дієслів переміщення з прийменниками було виділено такі підкласи останніх:

1) місця (напр., an, auf, in та ін.);

2) напрямку (напр., auf, durch, in, nach, zu та ін.);

3) модальні (або способу дії, напр., an, auf, in, mit, nach, per та ін.);

4) часу (напр., ab, an, in, seit, vor, um та ін.);

5) каузативні (напр., anlдЯlich, in, ohne, statt, wegen та ін.).

Найбільші показники широти сполучуваності з виділеними підкласами прийменників у позиції ліворуч і праворуч мають дієслова gehen2 (1, 1), kommen2 (1, 1), fahren (0,8, 1), laufen2 (0,6, 0,8), steigen (0,4, 1). У решти досліджуваних дієслів спостерігається широта сполучуваності від 0,2 до 0,4.

Найбільший ступінь вибірковості у сполученнях з прийменниками мають дієслова fahren, gehen1, gehen2, kommen2, reisen, schwimmen, stьrmen, tanzen. Сполучувальні властивості найбільш частотних дієслів ЛСГ переміщення.

До найбільш частотних дієслів ЛСГ переміщення, які трапляються більше п'ятдесяти разів у нашій виборці, належать fahren, folgen, gehen, kommen, laufen, rennen, springen, steigen, treten та інші. Для прикладу наведемо сполучувальні властивості дієслова fahren.

З погляду синтаксичної сполучуваності з дієсловом fahren зафіксовано найбільше директивних актантів (282), темпоральних (126), селективних (67) та модальних поширювачів (58). Дослідження лексичної сполучуваності дієслова fahren виявило, що воно характеризується серед дієслів виділеної семантичної групи найбільшими показниками широти сполучуваності з іменниками (0.44, 0.64), займенниками (0.33, 0.50), прислівниками (0.81, 1) та прийменниками (0.8, 1).

У позиції ліворуч зафіксовано сильні синтагматичні зв'язки дієслова fahren з іменниками, що позначають засоби переміщення та час, з прислівниками напрямку, прийменниками часу. Праворуч від дієслова fahren “стандартні зв'язки” (термін Л.В. Бистрової), тобто такі зв'язки, в яких емпіричні частоти виявилися вищими за теоретично очікувані величини, зафіксовано з іменниками, що позначають засоби переміщення, місце, час, установи, з модальними та темпоральними прийменниками.

Отже, дієслово fahren активізує в обох позиціях на синтагматичному рівні свої основні семантичні компоненти - засіб переміщення, напрямок і час. Аналіз сполучувальних властивостей частотних дієслів ЛСГ переміщення показав, що основні семантичні компоненти дієслів переміщення знаходять своє вираження на синтагматичному рівні.



ВИСНОВКИ

У загальних висновках підбиваються підсумки роботи:

Для ЛСГ дієслів переміщення як однієї з частин дієслівного складу сучасної німецької мови характерні ознаки всієї дієслівної системи. Показники середньої кількості значень ЛСГ дієслів переміщення (2,1 за словником Duden та 1,3 за словником Wahrig) у цілому співпадають з відповідними показниками для всіх дієслів. Зв'язок полісемічності дієслів досліджуваної ЛСГ з їх частотою у словниках є зворотним, тобто зі збільшенням кількості значень дієслів переміщення зменшується їх кількість. Співвідношення між кількістю значень дієслів переміщення та їх частотою у словнику Duden має змішаний характер.

Кількісні характеристики досліджуваних дієслів, доповнені даними компонентного та дефініційного аналізу, роблять інформацію достовірнішою, що уможливлює об'єктивне проведення інвентаризації ЛСГ дієслів переміщення сучасної німецької мови та виділення окремих груп синонімів на основі сили семантичних зв'язків між її елементами.

З погляду морфології дієслова переміщення в цілому відображають суфіксацію, префіксацію та словоскладання всього дієслівного складу сучасної німецької мови. Разом з тим лексичним одиницям окресленої семантичної групи притаманні певні особливості, що зумовлено їх семантикою. Дієслова ЛСГ переміщення активніші у словотвірному плані, ніж решта дієслів сучасної німецької мови, і поділяються за своєю дериваційною продуктивністю на три рівні: високий, середній та низький.

Між розподілами сумарних фонетичних значень дієслів переміщення і всіх простих дієслів сучасної німецької мови за різними шкалами зафіксовано сильний прямий зв'язок. Особливістю цих дієслів є те, що вони більш “сильні”, “тверді”, “приємні” та менш “активні” й “світлі”, ніж усі дієслова, що зумовлено їх лексичним значенням. Між сумарним лексичним і фонетичним значеннями досліджуваних одиниць існує зв'язок. Синтагматичні зв'язки дієслів ЛСГ переміщення з іншими частинами мови характеризуються низкою кількісних параметрів: об'єм, частота, широта, інтенсивність, вибірковість. За допомогою статистичного аналізу (хі-квадрат, коефіцієнт К) встановлено сильні синтагматичні зв'язки досліджуваних дієслів з іменниками, прислівниками, дієсловами, займенниками та прийменниками. Типовими значеннями дистрибутивних формул дієслів переміщення є сам факт зміни положення у просторі, вказівка на напрямок, місце, швидкість тощо.

Найбільш частотним дієсловам переміщення притаманна найбільша широта синтагматичних зв'язків, у яких проявляються основні семантичні компоненти процесу зміни положення у просторі: суб'єкт, напрямок, місце, час тощо. Теоретичні й практичні здобутки проведеного дослідження можуть бути використані для подальшої наукової розробки проблем системності на прикладі інших лексико-семантичних груп не лише сучасної німецької мови, а й інших мов. Подальші дослідження доцільно проводити з урахуванням сучасних положень психолінгвістики, зокрема в когнітивному аспекті, де вивчення функціональних особливостей дієслів ЛСГ переміщення допоможе запобігти комунікативним непорозумінням.

Перспективним можна вважати дослідження дієслів переміщення в аксіологічному плані як реалізації семантичного розвитку способів вираження мисленнєвих процесів, говоріння і т. ін. на основі значення руху, а також вивчення системних зв'язків поля переміщення з полями оцінки, погоди, часу, розумової діяльності, почуттів тощо.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

дієслово мова словниковий

1. Квантитативне дослідження полісемії дієслів сучасної німецької мови // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. - Чернівці: ЧДУ. - 1996. - Вип. 1: Германська філологія. - С. 32-38. (у співавторстві з С.В. Кійко)

2. Quantitative Analysis of Verb Polysemy in Modern German // Journal of Quantitative Linguistics. - 1996. - Vol. 3, Nо. 2. - P. 132-135. (у співавторстві з В.В. Левицьким і С.В. Сполницькою).

3. Зв'язок між фонетичним та лексичним значеннями ЛСГ дієслів пересування сучасної німецької мови // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. - Чернівці: ЧДУ. - 1998. - Вип. 27: Германська філологія. - С. 18-26.

4. Деякі кількісні характеристики дієслів руху в сучасній німецькій мові // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. - Чернівці: ЧДУ. - 1999. - Вип. 60: Германська філологія. - С. 68-73.

5. Про дослідження дієслів руху в сучасній німецькій мові // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. - Чернівці: ЧДУ. - 2000. - Вип. 71: Германська філологія. - С. 14-24.

6. Інвентаризація лексико-семантичної групи дієслів пересування в сучасній німецькій мові // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. - Чернівці: ЧНУ. - 2000. - Вип. 98: Германська філологія. - С. 51-59.

7. Фонетическое и лексическое значения глаголов в современном немецком языке // Материалы Всерос. конф. “Актуальные проблемы психологии, этнопсихологии и фоносемантики”. - Москва: Ин-т психологии и Ин-т языкознания РАН. - 1999. - C. 144-145.

8. Структура поля глаголов движения в современном немецком языке // Материалы междунар. конф. “Единство системного и функционального анализа языковых единиц”. - Белгород: БГУ. - 1999. - Вып. 4. - С. 42-43.

9. Глаголы движения в квантитативном аспекте (на материале современного немецкого языка) // Материалы Всероссийской Школы молодых лингвистов “Актуальные проблемы психологии и лингвистики”. - Москва, Пенза: Ин-т психологии РАН, Ин-т языкознания РАН, ПГПУ им. В.Г. Белинского. - 2000. - C. 69-70.

Размещено на Allbest.ru