Емоційно-експресивна лексика як засіб маніпуляції в інтернет-виданнях. Лексичні одиниці переважно із загальномовним емоційно-оцінним змістом, за допомогою яких автор дає негативну оцінку певним явищам суспільного життя. Метафоричне перетворення слів.

Лексичний склад психологічних новел В. Фолкнера та М. Хвильового як одного із засобів втілення психологізму. Виявлення типологічних збігів та індивідуально-авторських особливостей у психопоетиці письменників. Репродукція внутрішнього світу людини ХХ ст.

Дослідження мультикультурного складу Європейського парламенту. Аналіз сфери його діяльності, особливості використання прислівників-деінтенсифікаторів лексичних засобів модерації під час дискурсу для збільшення смислової невизначеності висловлювання.

Концепт fashion у когнітивній лінгвістиці. Суть понять "концепт", "об'єктивація", "ядро концепту", "периферія", "концептуальний аналіз", "мода", "лексика сфери моди". Системний опис лексики на позначення моди в романі Вайсбергер "The devil wears Prada".

Встановлення, що для створення та вербалізаці просторово-часового континууму характерного для жанру новели на прикладі аналізованого твору автор найчастіше використовує іменники, дієслова, прислівники та прийменники з просторово-часовою семантикою.

Характеристика складу та системно-структурної організації поетичної мови. Дослідження складу та специфіки авторського вживання синонімів і неологізмів. Здійснення структурно-функціонального аналізу художньої тропіки у віршових текстах Надії Гармазій.

Лексичні засоби відображення фізичного, психічного й соціального виявів концепту рівновага в сучасних американських оповіданнях. Мовне втілення, що відтворює динамізм представлення персонажів у сукупності їх фізичних, психічних і соціальних змін.

Вираження емоційних станів та вербалізація емоцій за допомогою прямої і непрямої лексичної номінації. Застосування методу аналізу семантичної структури значення слова. Виокремлення лексичних одиниць та їх синонімів, які є номінантами емоційного стану.

Головні особливості об’єктивації емоцій медіальної людини в німецькомовному героїчному епосі. Кваліфікація емоцій за гендерною та віковою ознаками. Апелювання лексичних засобів реалізації емоцій до слова, власної назви, прізвиська та словосполучення.

Постійні епітети як характерна риса, властива поетиці фольклору. Загальна характеристика найбільш конкретних образів німецької фольклорної картини світу. Знайомство з головними лексичними засобами створення образності в німецькому пісенному фольклорі.

Дослідження основних способів перекладу лексичних засобів створення страху на матеріалі роману "Воно" та оповідання збірки "Коли впаде темрява" Стівена Кінга. Характеристика найбільш вдалих трансформацій для перекладу лексики літератури жанру жахів.

Розподіл лексичних засобів художнього твору. Кількість і характер тропів. Групи поетичної лексики в перекладах М. Лукаша. Різнобарвність гри слів. Мистецтво пародії та іронії. Паронімія та синонімія в творах М. Лукаша. Визначна фразеологія М. Лукаша.

Різновиди лексичних засобів творення образності в мові романів В. Даниленка. Художні оніми автора як могутній виражальний засіб. Індивідуально-авторська специфіка образотворення, її зумовленість використанням топонімів, іншомовної лексики, власних назв.

Комплексне дослідження ономасіологічних і стилістичних синонімічних рис у поезії молодомузівців. Розгляд вчень з даного питання у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Характеристика лексичних і контекстуальних синонімів у поетичних дискурсах.

З’ясування особливостей виникнення та функціонування лексичних інновацій англійської мови в Інтернет-середовищі. Дослідження найпопулярніших неологізмів 2017 року, за версіями авторитетних видань англійської мови. Аналіз різних способів словотворення.

Вивчення особливостей семантики та функціювання нової та новітньої запозиченої лексики у сучасних ЗМІ першої третини ХХІ ст. Дослідження тенденцій та особливостей еволюції лексичного складу у ЗМІ та їх впливу на мовну культуру та сприйняття мовцями.

Аналіз та вивчення типів словотвору, характерних для інновацій у музиці. Використання деривації для створення нових слів у музиці. Специфічні способи створення нових слів. Вплив способу словоформування на детерміно-логізоване використання терміна.

Дослідження проблеми перекладу нових лексичних одиниць української та німецької мови, що функціонують у мові засобів масової інформації. Поява нових реалій, мовних процесів і проникнення іншомовних елементів. Поповнення лексикона масмедійного дискурсу.

Необхідність дослідження змін в методах і засобах збагачення словникового складу сфери інформаційних технологій і Інтернету, процесів формування нових дериваційних елементів, які активно відбуваються останнім часом. Лексичні одиниці комп’ютерної сфери.

Визначення особливостей функціонування лексичних інтенсифікаторів у текстах англомовної художньої прози. Аналіз перекладацьких стратегій та тактик перекладу інтенсифікаторів. Характеристика втрат при їх перекладі та визначення способів їх усунення.

Аналіз процесів лексикологічного конотування на прикладах найуживаніших лексем української мови. Причини та умови вживання конотованих дієслів та іменників у мові сучасної української публіцистики (УП). Основні експресивні лексеми в мові сучасної УП.

Відмінності у поняттях когнітивного та концептуального стилів. Аналіз залежності між концептуальним та домінуючим стилями відносин у сім’ї, які мають стійкий вплив на когнітивні особливості індивіда. Лексичні маркери, які характеризують мовлення осіб.

З’ясування значущості неологічних одиниць для сучасних англійськомовної та українськомовної комунікативних спільнот. Виокремлення лексико-тематичних груп та лексико-тематичних підгруп, груп неологізмів, утворених шляхом конкретних способів словотворення.

Лексичні одиниці із семою завершеності як багатовимірного поняття. Лексико-семантичні групи одиниць: просторове завершення, завершення у часі та завершення кількості, якості або ознаки. Поділ лексем за стадією, за результатом, за станом і за об’єктом.

Дослідження діалектної ботанічної лексики в переказах і легендах із Волині та Рівненщини. Визначення набору флорономенів у фольклорних текстах Західного Полісся. Міфологія народно-творчої мотивації зафіксованих назв рослин та їх семантичні особливості.

Вивчення оказіональних утворень лексичного рівня як проявів необмеженого комбінаторного потенціалу мовної системи. Основні компоненти ритмічної поезії. Особливості формування та функціонування оказіоналізмів у дитячих віршиках жанру nursery rhymes.

Семантичні функції антонімічних лексем у віршованих творах: характеристика поведінки й характеру індивідуума, психічного стану, емоцій, дій та стосунків з іншими людьми, номінування явищ й процесів об'єктивної дійсності. Поетичний словник Руденка.

Дослідження мовотворчості В. Стуса. Вживання темпоральних антонімічних пар. Зіткнення контрастних лексем. Підсилення позитивно-оцінної конотації лексеми життя. Використання антонімічних пар, складники яких репрезентують релігійні уявлення людини.

Простеження продуктивності антонімічних пар, складники яких репрезентують релігійні уявлення людини: душа - тіло, дух - тіло й рай - пекло. Типові для ідіостилю митця авторські генітивні метафори, ґрунтовані на семантично протиставлюваних лексемах.

Лексичний склад текстів англомовних митних документів. Встановлення шарів лексики, які властиві цьому комплексу текстів. Значення спеціальної лексики в масиві англомовної митної документації. Специфічні координати лексичної наповнюваності документа.