Простеження становлення лексики косметики та косметології на історичному зрізі мови. Здійснення словотвірного аналізу досліджуваних лексичних одиниць. Дослідження специфіки концептуальної i тематичної структури ТКК, потреби нормалізації в системі.

Истоки традиции культивации риса в Камбодже. Характеристика фаз роста и развития рисового растения. Орудия труда, используемые для возделывания земли, при сборе урожая и последующей обработке культуры. Легенды и обряды, сопровождающие культивацию риса.

Виділення та опис основних парадигм лексики поетичних творів М. Клюєва з погляду складу, функцій, засобів зв'язку з іншими парадигмами, а також зіставлення їх із відповідними парадигмами лексики С. Єсеніна. Особливості парадигми лексики М. Клюєва.

Исследование лексики старотюркского языка Башкортостана на предмет ее этимологии, распределения по частям речи и частоты встречаемости в текстах. Использование корпуса поэтических и прозаических текстов башкирского поэта-суфия Мухаммада-Али Чукури.

Охота, рыболовство и оленеводство - основные занятия народа Манси. Использование устарелых слов и оборотов речи как одна из особенностей мансийского фольклора. Применение лингвокультурологического подхода к рассмотрению текстов мансийских сказок.

Выявление и классификация по лексико-семантическим группам лексики материальной культуры, отраженной в текстах народных мансийских сказок. Исследование и анализ наиболее употребительных названий домашней утвари, посуды, предметов домашнего обихода.

Дослідження побутової лексики Львова, засвідченої текстами літературного угруповання "Дванадцятка". Визначення основних лексико-семантичних груп. Аналіз побутової лексики у складі батярського жаргону для уявлення про повсякденне життя міжвоєнного міста.

Розгляд побутової лексики Львова, засвідченої текстами літературного угруповання "Дванадцятка". Розгляд основних лексико-семантичних груп. Аналіз побутової лексики у складі батярського жаргону. Використання морфеми для творення іменників жіночого роду.

Суть лінгвістичного підходу до вивчення емоцій. Основні теоретичні підходи до категорійної природи емотивності та її місця в семантичній структурі слова. Особливості інгерентної й адгерентної емотивності мовних одиниць. Особливості емоції "смуток".

Причины и последствия социальной активности молодежи на современном этапе развития общества. Рассматривается лексикон молодежной субкультуры, описывается процесс развития молодежного сленга. Проникновение специальной лексики (сленга) в литературный язык.

Вивчення найменувань податкової сфери пізньої середньоукраїнської мови XVI-XVII ст. визначення зв'язку між соціально-економічними процесами та формуванням лексико-семантичної групи податкових найменувань. Семантичні особливості податкових найменувань.

Лексеми на означення музичних інструментів у книгах Священного Писання Старого Завіту, їхні семантичні та граматичні особливості в україномовному перекладі, зокрема й при зіставленні з російськомовним варіантом Біблії. Номеми для музичних інструментів.

Особливості лексичного відтворення емоцій людини в англомовному та німецькомовному літературному дискурсі. Порівняльний аналіз основних структурно-семантичних одиниць на позначення емоцій у текстах художніх творів англійських і німецьких письменників.

Дослідження трактування поняття "художня література" та лексичне відтворення емоцій людини у текстах різного типу. Зіставний аналіз семантичних та структурних ознак лексичних одиниць на позначення емоцій в німецько- та англомовному художніх дискурсах.

Опис лексики на позначення кулінарних виробів у фольклорі Західного Полісся та західної частини Волині. Аналіз слів у фольклорі Західного Полісся та західної частини Волині на позначення кулінарних виробів із борошна. Емоційне ставлення кухарів до страви.

Словотвірно-структурний аналіз сучасних прізвищ Уманщини, похідних від назв злакових рослин та страв із них, з'ясування продуктивності основних словотвірних моделей. Кваліфікація допрізвищевої семантики твірної основи. Способи творення прізвищ Уманщини.

Комплексне вивчення механізмів взаємодії семантики мовних одиниць, їх референційних властивостей, синтаксичних функцій в реченні і тексті, сполучуваності з іншими мовними одиницями. Мовна свідомість, відрефлектована в значенні металінгвістичних термінів.

Аналіз стану вивчення онімної й апелятивної календарно-обрядової лексики та фразеології ілюструє нерівномірність її студіювання, перевагу мовознавчих праць про номінацію поодиноких календарних свят чи частин, брак матеріалів із низки говіркових ареалів.

Подвійне тлумачення терміна "українська нація" в сучасному політичному дискурсі. Відмінності права національно-етнічного самовизначення особи від права її національного самовизначення в громадянському сенсі, в контекстах етнополітичної і юридичної науки.

Рассматривается лексика неевропейского происхождения в немецком языке, ее особенности и специфика онемечивания, приводится статистический и тематический анализ выявленных единиц. Способы и пути заимствования из неевропейских языков в немецкий язык.

Исследование лексики верований тувинцев. Названия обрядов, традиций по защите жизни детей. Словари тувинского языка, художественные тексты. Социально-политические изменения в жизни народа. Живые процессы изменений структуры семантики тувинских слов.

Понятие лексики ограниченного употребления. Специальная и профессиональная лексика. Определение понятия "диалект" в системе русского языка. Особенности диалектных слов. Своеобразие жаргонной и арготической лексики. Нелитературный язык, его роль в общении.

Понятие общеупотребительной лексики. Значение диалектизмов, их употребление и диалектные черты. Употребление жаргонизмов в ограниченной лексике. Особенности молодежного сленга и его отличия от литературного языка. Термины и профессионализмы в разговоре.

Стилістичний, лексичний та морфологічний аналіз сучасного французького масмедійного дискурсу. Особливості виникнення лексичних одиниць, утворених під час пандемії коронавірусу. Лексико-семантична роль неологізмів у питанні збагачення французької мови.

Зв’язок лексики перекладів із культурно-писемною традицією української мови. Роль церковнослов’янізмів як окремої стилістичної групи лексики, що впливала на формування конфесійного стилю української мови й становила одну із його специфічних рис.

Зв’язок лексики перекладів із культурно-писемною традицією української мови. Церковнослов’янізм як окрема стилістична група лексики, що впливає на конфесійний стиль української мови. Залучення староукраїнської спадщини до перекладів книг Святого Письма.

Исследование различных групп лексики писем и бумаг Петра Великого в связи с проблемой формирования общенациональных норм русского языка. Анализ лексического материала в связи с изучением различных экстралингвистических факторов и исторических условий.

Аналіз найбільшого перекладного російсько-українського словника кінця ХІХ ст., упорядкованого М. Уманцем і А. Спілкою щодо використання у ньому лексики подільського говору. Лексика, кодифікована сучасною українською літературною мовою, а також діалектна.

Характеристика просторечия до возникновения литературного языка, критерии определения характера лексики в языке XVI—XVII веков. Лексикографическая интерпретация этой лексики на примере Словаря обиходного русского языка Московской Руси XVI—XVII веков.

Изучение возможности постановки вопроса о просторечии до возникновения литературного языка. Критерии определения просторечного характера лексики в языке XVI—XVII веков. Анализ лексикографической интерпретации этой лексики в историческом словаре.