Деятельность Воронежского губернского музея в 1894-1918 годах. Роль археологии в научно-фондовой и научно-исследовательской работе музея. Археологическая экскурсия в Новохоперский уезд, раскопки на Маяцком городище. Результаты раскопок В 1900-1902 годах.

Достижения советской археологии. Полевые исследования в СССР. Проведение масштабных раскопок по трассе каналов Москва – Волга и Волга – Дон. Экспедиции ряда научных и учебных учреждений, музеев. Неревский раскоп в Новгороде. Стоянка Костёнки-11 1960 г.

Сущность библейской археологии и ее становление как научной дисциплины. Содержание библейской археологии и ее задачи. Библейская география как раздел библеистики и ее ключевые направления. Изучение Священного Писания для подтверждения Его историчности.

Библейские данные - сведения о событиях и обычаях, жизни религиозных людей определенной эпохи. Изучение географии священного писания. Особенности традиционного древнееврейского текста. Определение достоверности информации, содержащейся в писаниях Луки.

Историко-археологическое изучение Кирьяжского погоста, которое позволило наметить основные этапы развития важного торгового центра средневековой Карелии. Развитие поселений, прослеживаемое по археологическим памятникам: могильникам, городищам, кладам.

Методы полевых археологических исследований. Особенность выяснения истории поселения. Проведение фторных и урановых проб. Характеристика эпохи нижнего палеолита. Основные положения теории Вавилова о полицентричности зарождения производящего хозяйства.

Различные подходы к определению понятия археологии. Специфические и дисциплинарные отрасли данной науки. Методы и приемы исследования в археологии. Категории археологических памятников и процесс их формирования. Основные способы и этапы сбора данных.

Определение и истоки археологии. Периодизация: первобытная (доисторическая) и археология исторического периода. Хронология как определение времени поселения, могильника, сооружения или вещи. Характеристика периода, роль науки в изучении каменного века.

Изучение мемуарных работам С.В. Оболенской, посвященных осмыслению сталинской эпохи. Мировоззренческий поиск разгадки исторического времени, когда "звезды смерти стояли над ними". Анализ повседневности, обыденного сознания и проблемы "банальности зла".

Краткий анализ книги современного немецкого философа В. Нойзера "Природа и понятие". Описание механизма развития науки. Логика развития понятия как основание для логики развития науки. Общие черты научной полемики вокруг ньютоновской концепции "силы".

Рассмотрение основных особенностей археологии постантропологической парадигмы. Знакомство с проблемами человека в оригинальной эпистемологической концепции "археологии" М. Фуко. Общая характеристика концепции "постисторического человека" А. Кожева.

Исторические и культурные истоки русской философии. Структура рациональности и проблема смысла в русской средневековой духовности. Анализ "гносеологических" философем присутствующих в русской духовности - правды и истины, соотношение между понятиями.

Древние стоянки и поселения на территории будущей Тамбовщины в эпоху бронзы. Обитатели железного века на Тамбовщине - племена городецкой культуры. Круг занятий поселенцев. Исследования мордовских могильников и древнерусских памятников в Тамбовском крае.

Балкано-Карпатская металлургическая провинция как одна из самых ярких ранних энеолитических провинций, основные собтия в истории и культура. Очаги Анатолии, связи с Балканами, расширение ЦМП на восток. Турбинские племена, их миграция с Алтая в Европу.

Антракологія — наукова дисципліна, яку використовують в археології для визначення порід обвугленого дерева. Археологічні дерев`яні матеріали - одні з основних джерел історичної реконструкції рослинності та палеоландшафтів конкретних мікрорегіонів.

Історія формування нумізматичної колекції Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Ніжинська старовина. Процес формування археологічної колекції. Описання експозиції з археологічними матеріалами доби Київської Русі. Етапи заселення регіону.

Статтю присвячено аналізу проблемної ситуації, що склалася навколо вивчення етнічних процесів в археології. Практика вивчення археологічних пам’яток. Проблема виділення, опису та інтерпретації окремих археологічних культур. Етапи становлення археології.

Аналіз процесу зародження та розвитку археології в стінах Харківського університету від часу його виникнення (1805 р.) і до 1920 р.: внесок окремих учених ВНЗ у цей період в археологічну науку, зв’язок їх досліджень з розвитком музейної справи у Харкові.

Реабілітація археологічних матеріалів з фонду Чернігівського державного музею. Історія діяльності музеїв Чернігова у галузі археології в період з 1896 по 1948 рр. Комплектування, музейне і наукове використання археологічного зібрання державного музею.

Побудова еволюційно-типологічних схем розвитку керамічного посуду - один з основних засобів хронологізації поселенських комплексів. Археомагнітні датування: перспективи та засоби вдосконалення. Визначення археологічної дати волинцевських комплексів.

Національний археологічний музей у Неаполі як найважливіший музей археології в Європі, знайомство з історією будівництва. Загальна характеристика головних експозицій археологічного музею у Неаполі: бронзові та мармурові скульптури, картини, стінописи.

Науковий пооб’єктний аналіз основних археологічних досліджень та визначення найбільш проблемних аспектів історико-археологічного вивчення збережених замкових комплексів Івано-Франківської області в часовий період 1991-2016 рр. Способи збереження замків.

Науковий внесок у розвиток археологічної науки Кіровоградщини дослідниці старожитностей Центральної України Н.М. Бокій. Огляд наукових здобутків дослідниці у археології енеоліту, бронзового віку, скіфській археології та середньовічних пам'яток регіону.

Характеристика основних причин, які спонукали до проведення масштабних археологічних досліджень об’єктів культурної спадщини в епоху російсько-української війни. Особливість уточнення культурно-хронологічних позицій досліджених поселенських пам’яток.

Розкопки оселі знаті та прилеглої території на острові Байда. Топографія острова у межах укріплень. Великий плоский камінь як природня трибуна для виступів ватажка. План розкопок напівземлянки шляхти, залишки майстерні, чимало бойової зброї та костилів.

Проведення археологічних розкопок Царевського городища у 1852-1854 роках. Дослідження Олександропільського кургану на Катеринославщині, насипних могильників Південної Росії та пам’яток скіфського періоду в Криму. Розселення гусарських полків 1767 року.

Аналіз дослідження особливостей інвентарного комплексу та культурно-хронологічної періодизації пам’яток зрубної культури Північного Приазов’я. Введення матеріалів доби пізньої бронзи, здобутих під час розкопок в 2018 році археологічною експедицією.

Характеристика особливостей культури кулястих амфор. Опис знахідок, які належать до культури Баден. Визначення особливостей розвитку суспільства у добу середньої та пізньої бронзи. Характеристика розвитку катакомбної культурно-історичної спільноти.

Особливості реконструкції маршруту південної ділянки Муравського шляху, виділення археологічних пам'яток, що виступають маркерами цієї комунікації. Вивчення ролі городищ часів Золотої Орди на "оріхівському напрямку" у характері руху Муравським шляхом.

Результати археологічного дослідження багатошарового поселення "Бабина гора", розташованого в м. Ізяславі, часів пізнього палеоліту, енеоліту, бронзового, ранньозалізного віків та І тис. н.е. Матеріальна та духовна культура населення Верхнього Погориння.