Первым немецким философом, подвергшим развернутой критике систему и метод Гегеля с материалистических позиций, был Л. Фейербах. Он слушал лекции Гегеля и в начале своей творческой деятельности увлекался его философией. "К критике философии Гегеля".

Знакомство с Л. Фейербахом - последователем Гегеля. Основы материализма Фейербаха, гласящие о человеке как психофизическом единстве души, тела. Антропологический принцип Фейербаха, сущность атеизма. Человек как биологическое существо, абстрактный индивид.

Критика религии в философском учении Людвига Фейербаха. Особенности материализма философа, его антропологический принцип. Положительное утверждение человека в противоположность его религиозному, фиктивному утверждению в основе атеизма Фейербаха.

Антропологический принцип Фейербаха в теории познания. Значение философских трудов Фейербаха. Взаимоотношение человека и общества. Оценка концепции его философского учения. Этика Фейербаха, ее специфические особенности. Счастье и воля в учении философа.

Жизнь и деятельность выдающегося немецкого философа Людвига Фейербаха. Основные жизненные этапы. Критика гегелевского идеализма. Выражение материалистического мировоззрения Фейербаха в его работах. Объяснение происхождения религиозных чувств и верований.

Творческая биография Л. Фейербаха. Изучение историко-философских сочинений. Анализ критики Фейербаха, которая в контексте христианской религии перерастает в критику гегелевского идеализма, в котором видит рафинированную религию и обоснование религии.

Значение антропологического принципа в философии. Концепция взаимосвязи универсальности, субъектности и духовности человека. Определение основ универсальной сущности человека. Решение задачи выявления сущностных определений человека и их взаимосвязи.

Немецкая классическая философии. Формирование философской концепции Людвига Фейербаха и ее вклад в развитие учения диалектического материализма. Антропологизм Фейербаха в теории познания. Основные идейные источники материализма и атеизма Фейербаха.

Исследование и анализ взглядов М. Шелера, который строил философскую антропологию, как позитивную науку. Ознакомление с результатами выискивания "сущностной силы" человека. Определение содержания принципиального требования строгости к антропологии.

Кризис национальной идеи и фрагментация общекультурной идентичности в России как прямое следствие трансформации советской идентичности. Социокультурные характеристики советскости. Место и роль советской идентичности в культуре советского человека.

Исследование техники с различных позиций, имевших место на всех исторических этапах развития человечества - от Аристотеля до наших дней. Причины и перспективы технического развития, оценка степени взаимодействия техники с человеком, обществом, природой.

Характеристика и критический анализ экзистенциалистской антропологической философии. Безличностный образ объективированных философских мыслительных форм. Персонально-антропологическая природа философии К. Ясперса. Ясперсовское понятие экзистенции.

Критический анализ экзистенциалистской антропологической философии. Экзистенциальная аналитика человеческого бытия. Персонально-антропологическая природа философии Карла Ясперса. Проблема превращения неподлинного человеческого бытия в подлинное.

Анализ определений человеческой природы как совокупности базовых потребностей человека согласно А. Маслоу. Гедонистический, аскетический, смиренно-стоический, религиозный, действенно-гуманистический смысл жизни. Кантовский категорический императив.

Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.

Нормативно-ціннісні розбіжності філософських і наукових концептів, причини когнітивної невідповідності в їх інформаційній організації. Шляхи синхронізації семантичного наповнення когнітивних альтернатив світобачення через принцип антропологізму.

У Римсько-католицькій церкві антропологічна концепція опирається на сприйняття сакральності й непорушності людського життя. Особа – основа християнського персоналізму, головний критерій моральних оцінок та дій, об’єкт і мета людської активності.

Дослідження культурно-історичних джерел і соціальних ознак антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Аналіз негативних аспектів розвитку суспільства як глобальної соціокультурної системи. Необхідність формування нового типу світогляду.

Сутність та головний зміст антропології як наукової дисципліни, етапи її формування та розвитку з античних часів, значення в сучасному суспільстві. Тіло та душа людини як предмет антропології, взаємозв'язок з теологією. Засади послань апостола Павла.

Здійснено богословську і філософську рефлексію антропологічного вчення святого Августина. Проаналізовано особливості його творчої спадщини, зокрема творів "Сповідь", "Енхірідіон", "Про безсмертя душі", "Про свободу волі". Описана єдність душі і тіла.

Дослідження антропологічного аспекту віртуальної реальності. Аналіз сучасного її концепту, проблема антропологічного виміру. Спонтанне переживання як джерело і умова актуалізації віртуальної реальності через феномени рекурсії, трансценденції, гри.

Дослідження філософських аспектів техніки крізь призму антропологічного виміру. Характеристика механізмів відтворення, онтологічних взаємозв’язків й основних проблемних вузлів техніки. Окреслення перспектив взаємодії техніки з людиною в майбутньому.

Комплексний аналіз сутності та змісту антропологічного принципу у філософії права, його статус, загальна концепція реалізації, специфіка й світоглядно-методологічне значення для становлення актуальних напрямків правової думки певних її періодів.

Розгляд головних рис української національної психології. Образ серця як центру емоційного життя людини. Сутність концепції Г. Сковороди. "Серце" як джерело походження моралі, справжня субстанція людської душі. Вивчення філософському доробку П. Юркевича.

Особливості етноекзистенційного укорінення людини та її особливості інтерпретації мислення людського існування. Проблеми укорінення людини на вивченні творчої спадщини мислителів української діаспори. Антропологічна спрямованість у працях мислителів.

Дослідження філософсько-правової концепції П. Юркевича. Пошук гармонізації людського індивідуального та колективного життя. Втілення принципів гуманізму, верховенства права та загальнолюдських цінностей в Україні. Формування громадянської свідомості.

Взаємодія гносеологічних досліджень з онтологією, аксіологією, етикою, естетикою та іншими розділами філософії. Найвідоміші епістемологічні і методологічні концепції філософії науки XX ст. на Заході, що демонструють сцієнтистський характер філософії.

"Суб’єкт ідеології" як форма присутності індивідуума в соціумі. Визначення ролі ідеології в формуванні світовідношення і цілепокладання людини в індивідуальному і колективному аспектах, спираючись на аналіз антропологічних аспектів ідеологічних процесів.

Проблема антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи. Аналіз шляхів виходу з неї за рахунок залучення нових методологічних рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.

Вчення Декарта про антропологічний компонент онтології як найважливішу складову його філософії. Огляд дослідницької літератури по проблемі присутності людини та особистісного характеру істини. Осмислення пристрастей як форми компоненту онтології.