Звернення уваги на витоки формування такого сучасного навчального методу, як сторітелінг у процесі освітньої діяльності педагогів і громадських діячів минулого. Необхідність покращення організації навчальної роботи з учнями для свідомого засвоєння знань.

Поняття, етапи та рівні наукового дослідження, логічний порядок задуму дослідження. Об'єктивні та суб'єктивні фактори вибору області сфери дослідження. Види та ознаки гіпотез, вимоги до них. Отримання попередніх теоретичних і практичних висновків.

У статті розглядаються основні рівні творчого процесу: інтуїтивний, репродуктивний, репродуктивно-творчий, творчо-репродуктивний, творчий та їм відповідні мисленнєві операції (стратегії) такі, як: розуміння, пошуки аналогів, комбінуючий, реконструюючий.

Характеристика деятельности одной из сестер Гнесиных, создавших музыкальные учебные заведения, прославляющие отечественное музыкальное искусство, Е.Ф. Гнесиной. Педагогические принципы, методические рекомендации Гнесиной по обучению игре на фортепиано.

Теоретичні підходи до вивчення проблеми елітарної освіти у вітчизняній і закордонній педагогіці. Характеристика етапів розвитку освіти для вихідців з найбільш заможних сімей. Особливості навчання у престижних вищих закладах за кордоном та в Україні.

Дослідження проблеми якісного знання в сучасному суспільстві. Зв’язок освіти з глобальним характером економіки, який передбачає набуття інтелектуального капіталу. Дослідження елітного знання як фактору розвитку зовнішніх й внутрішніх взаємозв’язків.

Обґрунтування необхідності надання знань про еліту під час професійної підготовки магістрів політологів, соціологів та інших фахівців державного управління. Розробка практичних пропозицій щодо запровадження навчальної дисципліни "Елітознавство".

Сучасні підходи до трактування поняття "компетентність", розвиток емоційної грамотності майбутнього педагога як складової частини його професійної компетентності. Структура та функції педагогічного спілкування як соціально-психологічного процесу.

Аналіз підходів визначення суті поняття "емоційна компетентність викладача". Обґрунтування емоційної компетентності викладача, що складається з двох аспектів: внутрішньо особистісного і міжособистісного. Ефективність процесу навчання іноземних студентів.

Формування професійної компетентності майбутнього фахівця як завдання вищої професійної освіти (на прикладі вихователя дошкільного закладу). Формування та зміст педагогічного сприяння формуванню професійної та емоційної компетенції майбутніх вихователів.

Поняття професійної і емоційної компетенції, етапи їх формування. Зміст педагогічного сприяння формуванню професійної і емоційної компетенції вихователів. Формування професійної компетентності майбутніх педагогів, зокрема вихователів дошкільного закладу.

Дослідження емоційної культури, що представлена в контексті професійно-педагогічної культурної діяльності педагога. Характеристика основних шляхів розвитку емоціональної системи особистості, що впливає на підвищення продуктивності процесу самовизначення.

Формування емоційної культури майбутнього вчителя початкової школи, яка є одним із аспектів професійної підготовки фахівця. Емоції як обов’язковий регулювальний компонент пізнавальної діяльності особистості, що поєднує розум з практичною діяльністю.

Аналіз соціальних і культурологічних аспектів емоцій людини. Формування позитивних почуттів, загальної й емоційної культури молодших школярів в Україні. Роль морального зв'язку особистості із суспільством. Боротьба з проявами зла та несправедливості.

Виявлення ролі і значення емоційної культури як складової педагогічної взаємодії. Обґрунтування ролі емпатії в педагогічній взаємодії суб’єктів процесу виховання, з’ясування основних причин динаміки емпатії і можливостей корекції її функціонування.

Розгляд проблеми формування емоційної культури майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти, як складової професійно-педагогічної культури педагога. Відповідність особистісного утворення сучасним вимогам суспільства до фахівців дошкільної освіти.

Виявляються можливості використання поняття "емоційна культура матері" у системі наукових термінів педагогіки родинного виховання. Аналізуються моделі емоційної культури і емоційного інтелекту, визначаються характеристики емоційної культури матері.

У статті автор порушує проблему підвищення рівнів емоційної стійкості здобувачів вищої освіти у зв’язку з переживанням ними колективної травми через негативний вплив надзвичайно потужних дестабілізуючих емоціогенних факторів, принесених в Україну війною.

Емоційна стійкість як одним із найважливіших чинників життєдіяльності людини й забезпечення ефективності її професійної діяльності. Її залежність у педагогів від вміння свідомо керувати своєю діяльністю, а також створювати оптимальний режим роботи.

Зіткнення проблем "внутрішнього" і "зовнішнього" в існуванні людини в обраній нею соціальній ролі "бути вчителем". Аналіз емоційного вигорання в контексті екзистенційно-гуманістичної освітньої традиції, яка дозволяє вирішувати її як проблему сенсу життя.

Інклюзивні підходи, які, на думку автора, можуть забезпечити ефективну та сприятливу атмосферу на таких уроках, а саме: створення безпечної та підтримуючої атмосфери; використання музики як інструменту емоційного виразу; створення спеціальних музичних про

Організаційний, когнітивний та заключний етапи емоційного стимулювання навчально-пізнавальних потреб школярів. Основні засоби, що викликають у учнів молодших класів інтерес до навчання: встановлення контакту з дитиною, м'яка критика та схвалення успіхів.

Досліджено феномен емоційного інтелекту в контексті професійного становлення майбутнього педагога. Також акцентовано на пріоритетності розвитку внутрішнього світу майбутнього фахівця як особистісного чинника його ефективної педагогічної діяльності.

Аналіз актуальності компетентності "емоційний інтелект" у здобувачів вищої медичної освіти у процесі вивчення окремих предметів. Обґрунтування важливості впровадження знань про емоційний інтелект у систему знань, вмінь та навичок молодого покоління.

Вивчено ключові характеристики "м’яких" компетенцій (soft skills), які є невід’ємною частиною сучасної освіти. Навички, компетенції та якості працівників, що входять до складу soft skills, є відображенням ступеня соціально-психологічного розвитку людини.

Аналіз думок психологів щодо моделі емоційного інтелекту педагога. Значущість для педагогічної діяльності вчителів початкової школи таких особистісних якостей і складових емоційного інтелекту, як емпатія, здатність до саморегуляції, комунікативність.

Поняття та сутність феномену емоційного інтелекту як складника професійної підготовки студентів-психологів. Необхідність і можливості його формування в майбутніх фахівців. Головні етапи професійного зростання студентів під час професійного навчання.

Теоретичні положення щодо осмислення феномену емоційного інтелекту як метакомпетенції особистості. Суть поняття "емоційний інтелект" та його структура. необхідність розвитку емоційного інтелекту як основи для успішної caмореaлiзaцiї особистості.

Аналіз проблем емоційного інтелекту майбутніх педагогів професійного навчання у процесі підготовки. Психолого-педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту як складник психологічної мобільності студентів. Взаємозв’язок мобільності та компетентності.

Розкриття змісту емоційного інтелекту, який виступає основною складовою вокально-сценічної майстерності майбутнього фахівця музичного мистецтва. Формування особистісно-професійних якостей фахівця музичної сфери. Розуміння, регуляція та контроль емоцій.