Емоційний інтелект як складова вокально-сценічної майстерності майбутнього фахівця музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Емоційний інтелект як складова вокально- сценічної майстерності майбутнього фахівця музичного мистецтва

Проворова Євгенія Михайлівна доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії та методики постановки голосу

Анотація

У статті висвітлено та розкрито зміст емоційного інтелекту, який виступає основною складовою вокально-сценічної майстерності майбутнього фахівця музичного мистецтва. Обґрунтовано, що емоційна сфера має бути однією з пріоритетних у процесі формування особистісно- професійних якостей фахівця музичної сфери. Розуміння, регуляція та контроль емоцій дозволяють адаптуватися до змінних та нестійких умов життя, приймати відповідні рішення, керувати власною саморегуляцією та поведінкою для оптимальної реалізації власного особистісного потенціалу.

Проаналізовано наукові погляди вчених до визначення поняття «емоційний інтелект», його структури та основні функціональні особливості. Відповідно до визначення ролі емоційного інтелекту у вокально-сценічній діяльності майбутнього фахівця музичного мистецтва запропоновано додати важливі функції, а саме: креативну, регулятивну, спонукальну та рефлексивно- корекційну.

Сформовано авторський підхід до трактування феномену емоційного інтелекту майбутнього фахівця музичного мистецтва, як професійно- інтегральної якості, що включає усвідомлення, аналіз та вміння пояснювати зміст музичного твору під час вербального та невербального спілкування, вміння доносити інформацію про свої внутрішні емоційні переживання; розуміти та керувати своїми та сторонніми емоційними переживаннями з метою регуляції конструктивної взаємодії, надання їй позитивного спрямування.

Зроблено висновки, що емоційний інтелект є складовою вокально- сценічної майстерності майбутнього фахівця та інтегральною якістю індивіда, що базується на здатності до раціоналізації емоцій та обробки інформації для декодування, усвідомлення, коригування, узагальнення та передачі емоційних станів.

Збільшення рівня знань, умінь та ефективна практична діяльність майбутнього фахівця музичного мистецтва реалізується під час комунікації та активної співпраці, а оптимізація функціонального стану фахівця, розробка необхідних психолого-педагогічних умов для забезпечення плідної та результативної навчальної діяльності, сформованість саморегуляції індивіда залежать від наявного рівня емоційного інтелекту.

Ключові слова: емоційний інтелект, вокально-сценічна майстерність, фахівець музичного мистецтва, функції емоційного інтелекту, саморегуляція.

Abstract

Provorova Yevheniia Mykhailivna Doctor of Pedagogical Sciences, Department of Theory and Methods of Voice Staging Dragomanov University, Kyiv, Ukraine,

EMOTIONAL INTELLIGENCE AS THE MAIN COMPONENT OF VOCAL AND STAGE SKILLS OF THE FUTURE SPECIALIST

The article highlights and reveals the content of emotional intelligence, which is the main component of the vocal and stage skills of a future specialist in musical art. It is substantiated that the emotional sphere should be one of the priorities in the process of forming the personal and professional qualities of a music specialist. Understanding, regulation and control of emotions allows you to adapt to changing and unstable life conditions, make appropriate decisions, manage your own self-regulation and behavior for optimal realization of your personal potential.

The scientific views of scientists on the definition of the concept of "emotional intelligence", its structure and main functional features are analyzed. In accordance with the definition of the role of emotional intelligence in the vocal and stage activity of the future specialist in musical art, it is proposed to add important functions, namely: creative, regulatory, motivating and reflexive-corrective.

The author's approach to the interpretation of the phenomenon of emotional intelligence of the future specialist in musical art as a professional and integral quality, which includes awareness, analysis and the ability to explain the content of a musical piece during verbal and non-verbal communication, the ability to convey information about one's inner emotional experiences, has been formed; to understand and manage one's own and others' emotional experiences in order to regulate constructive interaction and give it a positive direction.

It was concluded that emotional intelligence is a component of the vocal and stage skills of the future specialist and an integral quality of an individual based on the ability to rationalize emotions and process information for decoding, awareness, adjustment, generalization and transmission of emotional states.

Increasing the level of knowledge, skills and effective practical activity of a future specialist in musical art is realized during communication and active cooperation, and the optimization of the functional state of the specialist, the development of the necessary psychological and pedagogical conditions to ensure fruitful and effective educational activities, the formation of the individual's self-regulation depend on the existing level of emotional intelligence .

Keywords: emotional intelligence, vocal and stage skills, emotions, intellect, feelings.

Постановка проблеми

Становлення та розвиток системи вищої освіти в Україні виявила проблему науково-практичного характеру, що виявляється у потребі вдосконалення професійної підготовки майбутнього фахівця, зокрема формування вокально-сценічної майстерності майбутнього фахівця музичного мистецтва, що потребує значної емоційної саморегуляції. Отже емоційна сфера освіти має стати одним із пріоритетів у процесі формування особистісно- професійних якостей фахівця музичної сфери. Розуміння, регуляція та контроль емоцій допомагає майбутньому фахівцю адаптуватися до різних умов життя, правильно приймати необхідні рішення, керувати своєю поведінкою для реалізації власного особистісного та творчого потенціалу. емоційний інтелект вокальний майстерність

Проаналізувавши наукові погляди Л. Ракітянської, яка у своїй монографії «Формування емоційного інтелекту майбутніх учителів музичного мистецтва» зазначила, що саме емоційний інтелект, відповідно за проведеним оцінюванням міжнародних експертів, входить до десяти найбільш актуальних професійних компетенцій ХХІ століття (Ракітянська, 2020). Враховуючи вище зазначене, вивчення емоційного інтелекту як основної складової вокально- сценічної майстерності майбутнього фахівця музичного мистецтва є актуальним та цінним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останнім часом вітчизняними вченими приділяється значна увага вивченню поняття емоційного інтелекту, серед яких необхідно виділити: Є. Карпенко, Н. Коврига, А. Четверик-Бурчак та ін. В. Зарицька у своїх наукових дослідженнях зазначила, що емоційний інтелект у системі професійної підготовки майбутніх фахівців виступає як їх професіоналізація (Зарицька, 2012), С. Дерев'янко розглядає даний феномен як чинник соціально- психологічної адаптації індивіда до студентського колективу (Дерев'янко, 2009). Зарубіжні вчені Р. Бар-Она, Д. Гоулмен, Д. Карузо, Дж. Майер, А. Паже, С. Хейна займалися розробкою концепції емоційного інтелекту. Актуальні проблеми щодо професійної підготовки майбутніх фахівців до вокально- сценічної діяльності досліджували Н. Гребенюк, О. Довгань, О. Катрич та інші.

Проаналізувавши наукові погляди вчених, необхідно зазначити, що їхні дослідження не в достатній мірі окреслюють емоційний інтелект як основну складову вокально-сценічної майстерності майбутнього фахівця, отже наші здобутки значною мірою доповнюють дослідження вищезазначених вчених.

Мета статті - висвітлити специфічні особливості та розкрити зміст і функції емоційного інтелекту, як основної складової вокально-сценічної майстерності майбутнього фахівця музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу

У процесі професійної підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва важливе значення має формування вокально-сценічної майстерності, яка є складовою професійної майстерності, базується на виразному, образно-емоційному насиченні художнього та пізнавального процесу, сприяє становленню креативної особистості, розкриває творчі здібності та впливає на досягнення успіху у майбутній виконавській діяльності. (Лей Ван, 2010: 12).

Вокально-сценічна майстерність виявляється у довершеному володінні системою мистецьких знань, умінь, практичних навичок та здатності до сценічного перевтілення у процесі вокально-виконавської діяльності.

Вперше поняття «емоційний інтелект» почали вживати зарубіжні вчені- психологи Дж. Мейєр, П. Селоуей та Д. Карузо. На їх думку емоційний інтелект - це комплекс пізнавальних здібностей для сприймання і усвідомлення власних почуттів, емоцій, а також інших людей, розвинута емоційна саморегуляція. (Андреєва, 2008: 85).

Е. Носенко термін емоційний інтелект описує як різновид «розумності», який має можливість підіймати людину над її пристрастями та слабкостями, допомагає реалізовувати свої здібності, стимулювати розкриття особистісного потенціалу (Носенко, 2003: 75).

Л. Колісник у своїх наукових дослідженнях розглядає емоційний інтелект як здатність сприймати, проявляти емоції та управляти ними таким чином, щоб сприяти власному особистісному та професійному зростанню (Колісник, 2014: 172).

Дослідниця А. Четверик-Бурчак у своєму дисертаційному дослідженні «Механізми впливу емоційного інтелекту на успішність життєдіяльності особистості», зазначила, що індивіди, для яких характерний високий рівень емоційного інтелекту, розуміють власні емоції і почуття інших людей, можуть успішно управляти своєю емоційною сферою, легко адаптуються, як наслідок, легко реалізують свої цілі у процесі комунікації з оточуючими (Четверик- Бурчак, 2015).

Майбутній фахівець музичного мистецтва має вміти розпізнавати, ототожнювати і аналізувати емоції і почуття свої та інших людей, крім того, усвідомлювати, розуміти та управляти своєю емоційною сферою (Шаовей, 2017: 39).

Отже, розвинутий емоційний інтелект відіграє важливу роль у майбутній діяльності фахівців музичного мистецтва, адже дозволяє адекватно аналізувати, пояснювати та застосовувати інформацію емоційного характеру, забезпечувати необхідну емоційну атмосферу та здатність швидко пристосовуватися до різних емоціогенних ситуацій.

Дж. Мейєр і П. Селоуей у своїх наукових дослідженнях визначили структурні компоненти емоційного інтелекту, а саме: оцінювання та прояв емоцій; застосування емоцій в пізнавальній сфері; усвідомлення та розуміння емоцій інших людей; управління власними емоціями (Андреева, 2008: 83-95).

У своїх наукових дослідженнях О. Собченко та Г. Овчаренко виділили чотири функції емоційного інтелекту: інтерпретаційна - розуміння,

трактування та систематизація емоційної інформації для накопичення емоційного досвіду; регулятивна, що спрямована на забезпечення відповідної емоційної сфери та управління зовнішніми формами прояву емоцій; адаптивна, що запускає в дію всі психічні ресурси для ліквідації стресових станів; активізуюча, яка допомагає підвищити рівень мотивації (Овчаренко, 2013: 261).

Вважаємо за необхідне підкреслити значення емоційного інтелекту в вокально-сценічній діяльності майбутнього фахівця музичного мистецтва. Для цього пропонуємо додати важливі функції, а саме: креативну, яка спрямована на пізнання, систематизацію, класифікацію емоцій, уявлень і знань про емоції, які запрограмовані в художньому творі. Тобто майбутній фахівець повинен вміти визначати зв'язки між нотним текстом, звуковими інтонаціями та емоціями, а також застосовувати необхідні емоції за допомогою засобів музично-виконавської виразності.

Другою важливою функцією емоційного інтелекту є регулятивна, яка націлена на управління своїм емоційним станом, виклик необхідного емоційного стану під час виконання музичного твору за допомогою розумової обробки емоцій, управління своїми діями та мисленнєвими процесами за рахунок емоційного підкріплення свого стану. Третьою є спонукальна функція яка орієнтована на налагодження зв'язків між емоційним інтелектом і складовими мотиваційної сфери індивіда. Таким чином, регуляція і контроль емоційного стану забезпечує розвиток внутрішньої мотивації і прагнення до професійного становлення. Також однією з важливих функцій емоційного інтелекту є рефлексивно-корекційна, яка ґрунтується на пізнанні в сфері емоційних переживань, зверненням до свого внутрішнього світу для розкриття власних смислів, які необхідні для емоційного прочитання музичного твору, заглиблення у свої почуття з метою зниження внутрішнього дисонансу між емоційним та інтелектуальним розумінням художнього, емоційного та змістовного наповнення музичного твору.

Вагомий внесок у дослідження феномену емоційного інтелекту як психологічного поняття зробив Г. Гарднер. Зокрема, він зазначає, що ефективність життєдіяльності особистості обумовлена множинністю форм вираження інтелекту, а саме: вербального, логіко-математичного, просторового, кінестетичного, музичного, міжособистісного, внутрішньо- особистісного та емоційного (Gardner, 2011).

Багатьма вченими доведено, що професійне становлення майбутніх фахівців музичного мистецтва потребує врахування емоціогенного характеру обраного фаху та вимагає розвитку емоційного інтелекту. У зв'язку з тим, що вольно-сценічна майстерність являє собою специфічну форму вираження реальності, у якій вагому роль відіграють почуття, емоції, тому саме пізнання, що здійснюється під час навчання є особливим, в якому має бути поєднання емоцій і розуму, свідомості і почуття, що забезпечує розвиток емоційної сфери, реалізацію творчих здібностей.

Вокально-сценічна майстерність є характеристикою особистості, яка розвивається під час професійної підготовки та виконавської діяльності, виражається як виявлення високого рівня набутих умінь, практичних навичок та інтерпретаторської діяльності.

Виступ перед аудиторією має свої особливості, які потрібно враховувати не лише в процесі підготовки до концерту чи іспиту, але і впродовж всього періоду вивчення певного музичного твору. У зв'язку з цим майбутній фахівець має володіти знаннями про особливості мислення та моделі поведінки на сцені, а також про створення специфічної виконавської форми музичного твору. Майбутні фахівці на початку навчання ще не достатньо володіють уміннями контролювати власні почуття та емоції, а тому не можуть ефективно управляти своїми діями на сцені, характерним для них є виражене нервове напруження.

Л. Лабінцева зазначає, що концертна діяльність музикантів супроводжується систематичними концертними виступами, тому виникає необхідність знати, як правильно поводити себе на сцені (Лабінцева, 2014: 302).

Вокально-сценічна майстерність майбутнього фахівця музичного мистецтва включає в себе технічну та художню складову. Загальновідомо, що емоції та почуття є детермінантом до різноманітних розумових дій, сприяють корекції та усвідомленню розумових процесів і забезпечують інтелектуальний розвиток індивіда. Так, Г. Саїк, який у своїх дослідженнях підтримує принцип зв'язку емоцій та інтелекту, виділив публічно-регулятивний елемент в структурі музично-виконавської діяльності, що виявляє уміння майбутнього фахівця музичного мистецтва регулювати та управляти своїм емоційним станом в процесі вокально-сценічної діяльності, дає можливість збереження творчого потенціалу та художнього самовираження у концертних виступах (Саїк, 2001: 19).

Публічний виступ співака може оцінюватися за наступними параметрами: інформаційна, виконавська і технічна компетентність, наявність виконавських, мистецько-професійних та художньо-естетичних знань, крім того, їх реалізація під час представлення певного твору; наявність художньо- емоційної обізнаності, що проявляється у власній оригінальній інтерпретації авторського тексту; виконавсько-комунікативна активність, яка проявляється через здатність до самостійного впровадження художньо-образного змістовного наповнення музичного твору та набутим умінням здійснення комунікації на емоційно-чуттєвому рівні з художнім твором і глядачами.

Використання аналітичного підходу у вивченні вокально-сценічної майстерності майбутнього фахівця дозволило нам визначити основні його складові, а саме: толерантність, орієнтація на конструктивну взаємодію; формулювання своїх іміджевих цілей, створення сценічного образу;

впевненість у власних силах; здатність до контролю, адекватної самооцінки; спокійно реагувати на критику та здійснювати самокритику, прогнозування своїх майбутніх результатів і взаємовідносин, а також продуктивних знань, умінь і практичних навичок.

Також важливо зазначити, що емоційний інтелект майбутнього фахівця музичного мистецтва включає в себе здатність до розуміння ролі музичної інтонації, самовираження почуттів, переживань. Відповідно до емоційної та інтелектуальної інтерпретації музичного твору вміти розкрити образний зміст і виявити його важливість на емоційно-ціннісному та особистісному рівні; здатність до сприйняття та аналізу музичного твору в антропологічному контексті як уявне, невербальне спілкування з його автором з метою відчути та чітко зрозуміти його внутрішній стан, переживання, почуття.

Висновки

Емоційний інтелект є складовою вокально-сценічної майстерності майбутнього фахівця та інтегральною якістю індивіда, яка базується на здатності до раціоналізації емоцій та емоційної обробки інформації для декодування, усвідомлення, корегування, узагальнення та передачі емоційних станів, які заклав композитор у свої твори.

У зв'язку з тим, що збільшення знань та практична діяльність майбутнього фахівця музичного мистецтва завжди реалізується під час комунікації та взаємодії, оптимізація функціонального стану особистості, розробка необхідних психолого-педагогічних умов для забезпечення на належному рівні навчальної діяльності, формування психічної саморегуляції індивіда залежать від високого рівня сформованості емоційного інтелекту.

Перспективи подальших розвідок напряму даної проблематики ми вбачаємо в дослідженнях методологічних аспектів формування емоційного інтелекту в майбутніх фахівців музичного мистецтва.

Література

1. Андреева И.Н. Об истории развития понятия «Эмоциональный интеллект» / Вопросы психологии. 2008. № 5. С. 83-95.

2. Дерев'янко С.П. Емоційний інтелект як чинник соціально-психологічної адаптації особистості до студентського середовища : автореф. дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи». Київ, 2009. 23 с.

3. Зарицька В.В. Психологія розвитку емоційного інтелекту у системі професійної підготовки фахівців гуманітарного профілю : дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Класичний приватний університет. Запоріжжя, 2012. 513 с.

4. Колісник Л. Особливості прояву емоційного інтелекту у старшому юнацькому віці. Чернігів: ЧНПУ, 2014. № 121. 228 с.

5. Лабінцева Л. П. Концертна діяльність як показник виконавської майстерності музикантів / Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття : матер. Міжнарод. наук.-практ. конф., 16-17 жовт. 2014 р. Київ, 2014. С. 297-303.

6. Лей Ван Формування вокально-сценічної майстерності майбутнього вчителя музики : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02. Київ, 2010. 22 с.

7. Носенко Е. Емоційний інтелект; концептуалізація феномену, основні функції: монографія. Київ: Вища школа, 2003. 126 с.

8. Овчаренко Г. Р. Структурна модель емоційного інтелекту // Вісник післядипломної освіти. 2013. Вип. 9(2). С. 261- 267.

9. Ракітянська Л.М. Формування емоційного інтелекту майбутніх учителів музичного мистецтва: теорія та практика : монографія. Кривий Ріг : вид-во ФОП Чернявський Д.О., 2020. 487 с

10. Саїк Г. Ф. Музично-виконавська майстерність як художньо-педагогічна проблема. // Вісник «Педагогіка». 2001. № 5. С. 19.

11. Четверик-Бурчак А. Г. Механізми впливу емоційного інтелекту на успішність життєдіяльності особистості : дис. ... на здоб. наук. ступ. канд. псих. наук : 19.00.01. 2015. 187 с.

12. Шаовей Мінь. Формування рефлексивних умінь майбутніх учителів музики в процесі фортепіанної підготовки : дис. ... на здоб. наук. ступ. канд. псих. наук : 19.00.01. 2017. 230 с.

13. Gardner H. Frames of mind: The theory of multiple intelligence / Howard Gardner. New York: Basic Books, 2011. 528 p.

References

1. Andreeva I. N. Ob istorii razvitiya ponyatiya «Emocionalnyj intellekt». [On the history of the development of the concept of «Emotional Intelligence»]. Questions of Psychology. 2008. Nr. 5. рр. 83-95 [in Russian].

2. Derevianko S.P. Emotsiinyi intelekt yak chynnyk sotsialno-psykholohichnoi adaptatsii osobystosti do studentskoho seredovyshcha. [Emotional intelligence as a factor of socio-psychological adaptation of the individual to the student environment]: author's ref. dis. ... cand. psychol. Science: special. 19.00.05 «Social psychology; psychology of social work». Kyiv, 2009. 23 p. [in Ukrainian].

3. Zarytska V.V. Psykholohiia rozvytku emotsiinoho intelektu u systemi profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv humanitarnoho profiliu. [Psychology of development of emotional intelligence in the system of professional training of specialists in the humanities]: dis. ... Dr. Psychol. Sciences: 19.00.07 «Pedagogical and age psychology». Classical private university. Zaporozhye, 2012. 513 p. [in Ukrainian].

4. Kolisnyk L. Osoblyvosti proiavu emotsiinoho intelektu u starshomu yunatskomu vitsi. [Peculiarities of manifestation of emotional intelligence in senior adolescence]. Chernihiv: ChNPU, 2014. Nr. 121. 228 p. [in Ukrainian].

5. Labintseva L. P. Kontsertna diialnist yak pokaznyk vykonavskoi maisternosti muzykantiv. [Concert activity as an indicator of performing skills of musicians] / Professional art education and art culture: challenges of the XXI century: mater. International. scientific-practical Conf., Oct. 16-17. 2014. Kyiv, 2014. рр. 297-303. [in Ukrainian].

6. Lei Van Formuvannia vokalno-stsenichnoi maisternosti maibutnoho vchytelia muzyky. [Formation of vocal and stage skills of a future music teacher]: author's ref. dis. ... Cand. ped. Science: 13.00.02. Kyiv, 2010. 22 p. [in Ukrainian].

7. Nosenko E. Emotsiinyi intelekt; kontseptualizatsiia fenomenu, osnovni funktsii. [Emotional intelligence; conceptualization of the phenomenon, main functions]: monograph. Kyiv: Higher School, 2003. 126 p. [in Ukrainian].

8. Ovcharenko H. R. Strukturna model emotsiinoho intelektu. [Structural model of emotional intelligence] // Bulletin of postgraduate education. 2013. Nr. 9 (2). рp. 261- 267 [in Ukrainian].

9. Rakitianska L.M. Formuvannia emotsiinoho intelektu maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva: teoriia ta praktyka. [Formation of emotional intelligence of future teachers of music art: theory and practice]: monograph. Kryvyi Rih: published by FOP Chernyavsky DO, 2020. 487 p. [in Ukrainian].

10. Saik H. F. Muzychno-vykonavska maisternist yak khudozhno-pedahohichna problema. [Musical and performing skills as an artistic and pedagogical problem]. // Bulletin of Pedagogy. 2001. Nr. 5. р. 19. [in Ukrainian].

11. Chetveryk-Burchak A. H. Mekhanizmy vplyvu emotsiinoho intelektu na uspishnist zhyttiediialnosti osobystosti. [Mechanisms of influence of emotional intelligence on success of vital activity of the person]: dis. ... for good. Science. stup. Cand. psycho. Science: 19.00.01. 2015. 187 p. [in Ukrainian].

12. Shaovei Min. Formuvannia refleksyvnykh umin maibutnikh uchyteliv muzyky v protsesi fortepiannoi pidhotovky. [Formation of reflexive skills of future music teachers in the process of piano training]: dis. ... for good. Science. stup. Cand. psycho. Science: 19.00.01. 2017. 230 p. [in Ukrainian].

13. Gardner H. Frames of mind: The theory of multiple intelligence / Howard Gardner. New York: Basic Books, 2011. 528 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru