Поиск путей профилактики и разрешения конфликтных ситуаций в образовательных организациях. Цели и задачи процедуры медиации. Требования к личности школьного медиатора. Усиление сотрудничества и взаимопонимания между педагогами, родителями и учениками.
Рассмотрение генезиса медиаэкологии. Техноцентрический и антропоцентрический векторы исследований в области медиаэкологии, их принципиальные методологические основания в контексте сетевого понимания архитектуры библиотечно-информационной деятельности.
Изучение современных тенденций медийного дискурса в учебных заведениях. Разработка новых концепций урока немецкого языка и методов повышения интереса к чтению. Анализ влияния средств массовой информации на способность школьников критически мыслить.
- 13594. Медийно-информационная грамотность в контексте медиа-образования: история и перспективы развития
Медийно-информационная грамотность как ключевая концепция современного медиа-образования в России и мире в целом. Изучение закономерностей массовой коммуникации (прессы, телевидения, радио, кино, видео). История развития и специфика понятия МИГ.
Становление инклюзивного образования в странах Европы, Соединенных Штатах Америки и Японии. Необходимость подготовки для работы в школах с инклюзивным образованием в нашей стране тьютеров. Разработка учебного плана обучения бакалавров и магистров.
Суть физического воспитания, медико-педагогические подходы организации. Тип и интенсивность нагрузки. Пульс покоя и после нагрузки. Понятие о "мертвой точке" и "втором дыхании". Роль разминки в учебно-тренировочном занятии. Дозирование нагрузки на уроке.
Оценка содержания медицинской педагогики. Роль выдающихся медиков в развитии общей и специальной педагогики. Обзор педагогической сферы деятельности врача. Методы, системы, формы, этапы процесса обучения пациентов. Место обучения во врачебном деле.
На прикладі теми "Рентгенівське випромінювання" сформульовані рекомендації систематизації і узагальнення знань з акцентом на медичну візуалізацію та підпорядкування змісту навчального матеріалу фаховим потребам. Приклади професійно зорієнтованих завдань.
Сутність медичної етики, її принципи, рівні та виміри, етапи розвитку. Моральні межі компетентності лікаря, проблема етичного вибору. Обгрунтування необхідності та актуальності впровадження медичної етики в учбовий процес студентів вищої медичної школи.
Проведення теоретичного узагальнення результатів часткових емпіричних досліджень щодо сформованості медичної компетентності різних груп дорослого населення в Україні. Детальний опис результатів українських досліджень медичної компетентності дорослих.
Сутність стереотипів мовної поведінки учасників комунікації, їх відображення у різних типах дискурсу в залежності від інституційних чинників. Класифікація інституційних чинників дискурсу. Історія формування та розвитку медичного дискурсу, його напрямки.
Аналіз історії впровадження концепцій самостійної роботи та індивідуалізованих навчальних програм у вищих медичних навчальних закладах США. Дослідження самостійної роботи як важливого чинника розвитку медичної освіти і стимулу до навчання впродовж життя.
Концептуальні підходи організації діяльності майбутніх фахівців дошкільної галузі в умовах медіа середовища. Головні проблеми, пов’язані з розвитком дошкільника в сучасних інформаційних умовах, пропозиції щодо максимізації позитивного впливу медіа.
Дослідження процесу соціалізації у сучасному інформаційному просторі. Структура, атрибути медіа, її фактори й засоби. Аналіз ролі медіазасобів у формуванні фахівця нової генерації у закладах вищої освіти. Співвідношення понять медіа- та кіберсоціалізація.
Комплексний аналіз складових компонентів навичок "цифрова грамотність", "медіаграмотність", "інформаційна грамотність", "комп’ютерна грамотність", виділено їхні відмінності і подібності. Вивчення рівня володіння населенням навичок цифрової грамотності.
Аналіз проблеми медіа-інформаційної грамотності в українознавчій науці. Актуальність освітніх стандартів та нормативного законодавства України, сутність поняття медіа-інформаційної грамотності, її місце, роль і значення для розвитку українознавчих студій.
Використання інформаційних технологій у навчальному процесі - один з дієвих засобів, який сприяє ефективності досягнення результату в роботі вчителя українознавства. Характеристика основних компонентів моделі медіа-інформаційно грамотного фахівця.
Актуальність формування медіаосвітніх компетентностей у професійній діяльності викладачів закладів вищої освіти. Підготовка викладачів до застосування медіаграмотності в педагогічній діяльності як один із важливих напрямів їх фахової підготовки.
Значення завдань, які в ненав’язливій формі на літературному матеріалі формують критичний підхід до сприйняття тексту, дають можливість самостійно підбирати матеріал, порівнювати протилежні точки зору; оцінювання їх ефективності в медіаосвіті.
Формування освітніх стандартів, що відображають політичний консенсус стосовно того, що охоплює робота вчителів як завдання прихильників медіаграмотності в школах країни. Аналіз проблемам ролі медіаграмотності в системі освітніх стандартів Америки.
Класифікація професійних компетентностей вчителя фізики. Зміст теоретичної готовності до навчання. Технології, за допомогою яких формуються окремі компоненти професійності вчителя фізики. Педагогічні умови формування медіакомпетентності педагога.
Особливості формування медіакомпетентності сучасного педагога та реалізації професійного потенціалу. Самовдосконалення рівня професійної компетентності вчителя. Впровадження інформаційних та деяких мультимедійних технологій у освітньо-виховний процес.
Дослідження й аналіз значення медіакритики в системі журналістської освіти в Україні у порівнянні із закордонним досвідом. Характеристика навчальних предметів з медіакритики. Обгрунтування особливостей питання співвідношення соціальних мереж і мас-медіа.
Розгляд ключових напрямків медіакультури. Оцінка впливу інформації на дітей. Підвищення медіаінформаційної грамотності населення України. Аналіз досвіду країн світу з впровадження медіаосвіти у дошкільних закладах, його адаптувння до українських реалій.
Висвітлено окремі аспекти медіаосвіти, поняття "медіакультури" та співвідношення медіакультури з медіапростором, зокрема в дошкільному дитинстві. Розглянуто головні документи, які визначають ключові напрямки діяльності закладу дошкільної освіти.
Вивчення надбань медіаосвіти та історично складених традицій української педагогіки. Концептуальні засади змішаного навчання. Ідея партисипативності, поєднання стаціонарної та дистанційної форми освіти в Україні. Медіакультурний вимір змішаного навчання.
Особливості впровадження медіаосвіти в сучасний навчальний процес. Формування медіакомпетентності школярів на заняттях з літератури. Використання медіавправ для розвитку зв’язного мовлення, критичного мислення та вміння визначати маніпуляції та фейки.
- 13618. Медіаосвіта як засіб формування критичного мислення (із досвіду комсомольської ЗОШ I-III ст. № 2)
Огляд підходів до розвитку критичного мислення. Узагальнення основних концепцій змісту, форми і засобів розвитку навичок критичного мислення в процесі медіаосвіти на прикладі загальноосвітньої школи І—III ступенів № 2 з поглибленим вивченням математики.
Становлення медіаосвіти, її застосування в навчально-виховному процесі. Аналіз ідеологічної, протекціоністської, практичної, естетичної, семіотичної і культурологічної теорій до її визначення. Роль соціального педагога у формуванні медіакультури школярів.
Аспекти реалізації медіаосвіти в контексті забезпечення інформаційної безпеки України. Підходи до її розвитку з урахуванням положень безпекових стратегій 2020-2021 рр. Розвиток медіаінформаційної грамотності як чинника інформаційної озброєності особи.