Визначення передумов і чинників музикознавчого авторологічного вивчення творчо-особистісних засад композиторської поетики Дм. Шостаковича. Виявлення специфіки сукупного образу автора, який виникає у стильовому змісті музичних творів Шостаковича.

Вивчення біографії та творчої спадщини С. Крушельницької. Оцінка внеску співачки у розвиток української виконавської культури та вокальної школи. Врахування тембру голосу й індивідуальних якостей студентів при складанні репертуару співака-початківця.

Основні риси театру абсурду в оперному мистецтві. Порівняльний аналіз літературних першоджерел та лібрето опери "Бестіарій", аналіз музичного матеріалу твору. Характеристика спільних та відмінних рис з естетикою абсурду. Риси полістилістики в опері.

Модифікація існуючих форм і жанрових структур театрального мистецтва. Дослідження творчості українського композитора К. Цепколенко. Формування художньої свідомості дітей засобами музики. Використання казок, ігор та театралізацій для розвитку дитини.

Розгляд українських балетмейстерів і хореографів - представників театрального джаз-танцю. Аналіз шляхів його впровадження і форм презентації на українській сцені музичного театру зазначеного періоду. Сутність явища джазової стилізації фольклорного танцю.

Передумови і особливості адаптації поняття "театральність" та вживання терміну "театральність" у теорії музичного виконавства. Визначення місця та ролі художнього перевтілення як визначального чинника театральності у творчості музиканта-виконавця.

Исследование значения игры в воспитании детей дошкольного возраста. Роль театрализованной игры, которая позволяет решать практически все образовательные задачи в работе с дошкольниками. Анализ значимости результата совместной игры взрослого и ребенка.

Комплексное изучение специфики фортепианного творчества С. Прокофьева в аспекте театральности как особого типа художественного мышления. Определение роли театрального мышления композитора как одного из основополагающих постулатов его творчества.

Актуальные жанрово-стилевые тенденции современного фортепианного исполнительства на материале сочинений Кармеллы Цепколенко. Театральность как принцип игрового развития, ее присутствие почти в каждом произведении известного украинского композитора.

Знакомство с небольшим общим историческим экскурсом по теме рока. Тема рока как одна из тем в творчестве К. Караева на примере произведений: симфоническая поэма "Лейли и Меджнун", балеты "Семь красавиц", "Тропою грома", симфонические гравюры "Дон Кихот".

Комплексное рассмотрение тематизма и принципов формообразования с позиций воздействия монодийных традиций на примере симфоний узбекского композитора М. Таджиева. Взаимосвязь видов тематизма и их "тяготения" к тем или иным принципам формообразования.

Формирование специфики тембра в музыке для альта С. Губайдуллиной, ее творческий вклад в создание новых тембр-образов альтового звучания. Широкий диапазон в трактовке тембра от звукового импрессионизма до звукосимволизма в камерно-ансамблевых сочинениях.

Акустическое и музыковедческое определение тембра, его назначение в музыкальной речи. Вариантность тембра в музыкальной акустике. Инструментальное и вокальное воплощение звука, слияние фонических, колористических, фактурных, композиционных компонентов.

Сергей Прокофьев - один из крупнейших композиторов и пианистов ХХ столетия. Сравнительный анализ признаков флейтовых соло у Прокофьева и композиторов, которые органично осваивают его инструментальный опыт. Композиционные особенности флейтовой сонаты.

Качественная оценка тембра певческого голоса. Акустическая характеристика певческого голоса Форманты гласных звуков в речи и в пении. Биомеханизм образования певческих формант. Характеристика особенностей акустической структуры тембра детских голосов.

Розкриття нинішніх проблем існування народно-оркестрового жанру, пов’язаних з недостатнім вивченням питань комплектації народних оркестрів, зі специфічними особливостями інструментувань. Розгляд тембрової еволюції української народно-оркестрової музики.

Розгляд тембрової композиції в аспекті індивідуального стилю композитора здійснено на прикладі "Prelude а l’Apres-midi d’un faune" Клода Дебюссі. Також у роботі зроблено акцент на втіленні загальних стильових рис, уточнено розуміння оркестрового стилю.

Дослідження тембрової композиції оркестрового твору К. Дебюссі та виявлення в ній характерних рис індивідуального стилю композитора. Тембр як один із найважливіших елементів музичної мови, що виявляється на всіх стадіях існування музичного твору.

Анализ "De profundis" С. Губайдулиной с точки зрения поиска оригинальных тембровых приемов для решения новых художественных задач. Два противоположных по звучанию регистра баяна – "фагот" и "пикколо". Расширение шкалы экспрессии баяна С. Губайдулиной.

Використання темброво-виражальних засобів саксофона в композиторській та інтерпретаторській практиці. Визначення темброво-сонорної специфіки інструментальної музики. Оцінка нетрадиційних та модифікованих виконавських засобів і прийомів гри на саксофоні.

Новий субстрат темброво-звукової моделі звучання сучасного саксофона у камерно-інструментальній музиці, який утверджується через появу нових і модифікацію усталених способів та прийомів гри на саксофоні. Забарвлення тембру або bisbigliando на інструменті.

Характеристика темброво-звукових можливостей саксофона у контексті сучасних композиторських пошуків. Класифікація тембрового забарвлення одинарних звуків. Вплив технічних характеристик на діапазон саксофона. Зворотній хід атаки або розпад ноти.

Тембровое переинтонирование как процесс в композиторском творчестве. Практический, жанровый, интерпретологический, стилевой и ценностный аспекты тембрового переинтонирования. Театральные сюиты В. Птушкина с позиции авторедакции нотного материала.

Особенности стиля Э. Денисова, принципы темброобразования, эволюция его композиторской техники в контексте оркестровых исканий второй половины ХХ в. Характерные для композитора принципы соотношения "солист – оркестр" в произведениях концертного жанра.

Дослідження специфіки тембрової виразності електромузичних інструментів. Формування наукової теорії про фізичну природу звуку і особливості його сприймання Особливості процесу встановлення відповідностей між фізичними стимулами і слуховими відчуттями.

Значение комической эстетической тенденции в развитии современного музыкального театра. Изучение оперного творчества Р. Штрауса, создание эстетически продуктивного, музыковедчески оправданного исторического портрета великого немецкого композитора.

Підвищення популярності духового виконавства у зв’язку зі включенням навчання музики до курсу обов’язкових дисциплін в системі освіти. Виділення сольного виконавства на трубі в самостійну тенденцію, поліпшенням технічних і виражальних якостей інструменту.

Аналіз творчості одного зі сучасних композиторів Буковини - Юрія Ґіни, характеристика його камерно-інструментальної музики. Розкриття процесу розвитку професійного скрипкового мистецтва на Буковині, аналіз засад формування скрипкової музики регіону.

Етапи розвитку західноєвропейського оперного мистецтва XVI – пер. пол. XIX. Дослідження оперної творчості Й. Гайдна, В. Моцарта і Л. Бетховена, її особливості та структура. Закономірності діалогу класицизму і ХХІ ст. в сучасних оперних постановках.

Значущість української хорової музики композитора В. Зубицького, здобутки композитора у розвитку хорової мініатюри. Принципи побудови мініатюри фольклорного типу, виявлені їх органічний взаємозв’язок із традиціями української народнопісенної культури.