Основні патогенетичні механізми розвитку гострої сенсоневральної втрати слуху, у тому числі інфекційного генезу. Иожливі чинники й механізми розвитку сенсоневральної втрати слуху на фоні коронавірусної інфекції, спричиненої вірусом SARS-CoV-2.

Стан периферичної гемодинаміки у хворих на системну склеродермію. Активність перекисного окислення ліпідів. Вплив різних схем лікування на периферичну гемодинаміку, перекисне окислення ліпідів. Особливості їх дії в залежності від вираженості захворювання.

Дослідження клініко-лабораторного перебігу та патогенезу хронічних захворювань кишечника (ХК та СПК), які перебігають у поєднанні з дегенеративними захворюваннями хребта. Показники кальцієвого обміну, кісткового метаболізму та мінеральної щільності.

Фактори ризику, що сприяють формуванню порушень імунітету у дітей з частими респіраторними захворюваннями. Модель прогнозування частоти виникнення і важкості перебігу ГРВІ та критерії скринінгової і поглибленої діагностики порушень імунної системи дітей.

Вдосконалення діагностики дискінезії жовчовивідних шляхів на доклінічній стадії, й оптимізація її терапії. Розробка математичної моделі прогнозування ДЖВШ у дітей з ЦД 1типу. Терапевтичний ефект поєднання загальноприйнятої терапії з кальцію гопантенатом.

Фактори ризику порушення мозкового кровообігу та предиктори прогресування хронічної ішемії головного мозку. Медикаментозна терапія хворих з дисциркуляторною енцефалопатією. Функціональний стан тромбоцитів на фоні стандартної медикаментозної терапії.

Порівняльна оцінка та аналіз впливу метформіну, піоглітазону й глімепіриду на маркери інсулінорезистеності тканин-мішеней у клінічних умовах (хворі на цукровий діабет типу 2) та в експерименті (стрептозотоциновий діабет у щурів-самців лінії Wistar).

Відновлення репродуктивного здоров'я в жінок, що перенесли хронічні запальні захворювання органів малого таза, шляхом визначення патогенетичних механізмів їхнього впливу на фертильність. Розробка нових підходів до вдосконалення допоміжних технологій.

Показники клітинного і гуморального імунітету в посттравматичному періоді у щурів з черепно-мозковою травмою. Особливості судомної готовності мозку до нейротоксинів з різним механізмом епілептогенної дії в тимусі, принципи застосування пентоксифіліну.

Збільшення протеолізу високомолекулярних білкових структур ока, пригнічення ензиматичного лізису фібрину, колагеназної активності як наслідок післятравматичного інтраокулярного фіброзогенезу і порушень електроретинографічних функції зорового аналізатора.

Дослідження патогенетичних механізмів токсичної дії, клінічних проявів та принципів невідкладної допомоги при отруєнні чадним газом. Наслідки отруєння: дифузні дистрофічні процеси, порушення гемодинаміки й мікроциркуляції крові, ацидоз, набряк мозку.

Вивчення стану хромосомного апарату лімфоцитів периферійної крові. Аналіз стану ланок імунітету в дітей, хворих на гостру позалікарняну пневмонію. Розгляд стану мікроциркуляції. Дослідження патогенетичних особливостей порушень системи ейкозаноїдів.

Динаміка порушень генерації протизапальних цитокінів, гемостазу, інтенсивності в тканинах ока і внутрішніх органів щурів і кролів фібринолізу, протеолізу та ліпопероксидації при поєднанні проникної травми склери. Виникнення хронометричної гіперкоагуляції.

Дослідження стану серцево-судинної системи у хворих на хронічний гломерулонефрит з симптоматичною артеріальною гіпертензією. Оптимізація методів діагностики, лікування і профілактики кардіо-васкулярних ускладнень у хворих на хронічний гломерулонефрит.

Динаміка змін імунологічної реактивності у тварин різних вікових груп за умов експериментальної адреналінової міокардіодистрофії. Особливості біохімічних порушень, морфометричних характеристик частин міокарда при дії кардіотоксичної дози адреналіну.

Поняття гіперплазії ендометрію, частота її рецидивів. Особливості патогенетичного виникнення та розвитку проліферативного процесу в ендометрії. Підвищення ефективності лікування хворих шляхом розробки патогенетично обґрунтованого лікувального алгоритму.

Морфо-функціональні особливості серцевого м’язу при хронічній серцевій недостатності із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка в порівнянні з захворюванням із систолічною дисфункцією. Прогнозування ефективності різних терапевтичних режимів.

Вікові та статеві особливості кісткового метаболізму, їх зв'язок з поширеністю і структурою зубощелепних аномалій у дорослих людей. Розробка комплексної терапії при лікуванні зубощелепних аномалій на фоні пародонтиту, остеосклерозу та остеопенії.

Мікроелементні порушення вмісту заліза, цинку, марганцю та міді при ішемічній хворобі серця. Оцінка ефективності замісної терапії. Зниження заліза в крові у хворих. Процес дестабілізації протікання стенокардії. Активність глутатіонтрансферази в крові.

Вивчення особливостей біометричних параметрів очей у пацієнтів з периферичними вітреохоріоретинальними дистрофіями за різних видів рефракції. Гемодинамічні особливості очей при даній патології. Система діагностичних прийомів для виявлення груп ризику.

Аналіз системи внутрішніх та зовнішніх факторів, які здійснюють вплив на поширення синдрому діабетичної стопи та визначення заходів щодо боротьби з ними. Вибір методу лікування хворих зі синдромом діабетичної стопи за вираженістю порушень в організмі.

Підвищення ефективності діагностики та лікування жінок із запальними процесами придатків матки на підставі визначення біохімічних, лапароскопічних та гемодинамічних змін. Впровадження у клініку патогенетично обґрунтованої методики комплексного лікування.

Патогенетическая классификация соматогенных болевых синдромов. Причины развития первичной гиперальгезии. Механизмы, лежащие в основе сенситизации ноцицептивных нейронов. Симптомы ревматологических заболеваний. Методы регионарной анестезии и физиотерапии.

Морфология, культивирование, биохимические свойства, токсинообразование, антигенная структура, устойчивость, патогенность, патогенез. Лабораторная диагностика, бактериоскопия, проба бактериофагом. Иммунитет и средства специфической профилактики.

Поражение организма человека дизентерийной амебой. Диагностика заражения патогенными кишечными организмами. Переносчики заболеваний пищеварительного тракта. Паразиты из класса трематод. Признаки заболевания описторхозом и способы выделения из организма.

Пути внедрения патогенных микробов в организм. Условия возникновения инфекций. Течение инфекционного заболевания, состояние организма в процессе. Источники распространения инфекции. Патогенные микробы, передаваемые через молоко, рыбу и мясную продукцию.

Рассмотрение основных стадий жизненного цикла риккетсий. Классификация риккетсиозов в зависимости от течения заболевания, географического распространения и видов членистоногих-переносчиков. Рассмотрение заболеваний человека, вызываемых хламидиями.

Описание общих и тинкториальных свойств спирохет, характеристика и специфика сифилиса. Микробиологическая диагностика заболевания, возбудитель эпидемического возвратного тифа. Иксодовый клещевой боррелиоз, эпидемиология инфекции, лечение и профилактика.

Обзор эпидемиологических материалов о водном распространении заболеваний, вызываемых патогенными эшерихиями, представителями коли-инфекций. Характеристика вирусных кишечных и диарейных инфекций, вызываемых энтеробактериями, особенности их водной передачи.

Морфогенетичні критерії прогресії хронічного вірусного гепатиту В і С на підставі імуногістохімічних, патогістологічних і комп'ютерно-морфометричних досліджень трепанобіопсій печінки хворих і аналізу їх клініко-біохімічних даних для діагностики хвороби.