Патогенетичні та терапевтичні аспекти мікроелементів при ішемічній хворобі серця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний медичний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.11 - Кардіологія

Патогенетичні та терапевтичні аспекти мікроелементів при ішемічній хворобі серця

Харченко Наталія Олексіївна

Харків 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті терапії АМН України, м. Харків.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Волков Володимир Іванович, Інститут терапії АМН України, м. Харків, зав. відділом атеросклерозу та його ускладнень

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ніконов Вадим Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри швидкої медичної допомоги

доктор медичних наук, професор Рачинський Іван Данилович, Сумський державний університет, медичний факультет, завідувач кафедри терапії

Провідна установа: Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, відділення атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 11 травня 2000 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий 10 квітня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Кандидат медичних наук, доцент Овчаренко Л.І.

1. Загальна характеристика роботи

ішемічний серце мікроелементний стенокардія

Актуальність теми. Коронарний атеросклероз та його наслідок - ішемічна хвороба серця (ІХС) являються однією із головних причин інвалідності та смертності населення практично всіх розвинутих країн світу, що вимагає пошуку більш ефективних методів діагностики, лікування та профілактики цього захворювання.

В наш час поряд із дисліпопротеідемією (ДЛП) та іншими факторами ризику атеросклерозу важливе значення в атерогенезі відводиться зміні активності ферментних систем, регулюючих окремі етапи ліпідного та білкового обміну. Зокрема, порушення захисної системи антиоксидантів в організмі приводить до активації вільнорадикальних процесів, що супроводжується появою великої кількості продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) (Братусь В.В.,1998, Поляков А.Е.,1998, Климов А.Н.,1995, Lynch S.M., 1995). Це приводить до безповоротніх змін в фосфоліпідному шарі біомембран, порушенню їх структури та функції. Активація вільнорадикальних процесів із послідуючою пероксидацією ліпідів крові являється ведучим механізмом модифікації ліпопротеїнів.

Активність антиоксидантних ферментів (каталази, глутатіонпероксидази, супероксиддисмутази) тісно повязана із присутністю іонів металів (Авцин А.П.,1991, Бардов В.Г.,1993, Ланкін В.З.,1996, Р.Аgett,1985, Li H.F.,1997, Sergent O., 1999). Тому зниження активності антиоксидантних ферментів може потягти за собою порушення в обміні мікроелементів. Знаходячись в мізерних концентраціях у вільному виді та в складі ферментів, гормонів, вітамінів мікроелементи беруть участь у всіх видах обміну речовин. Встановлено, що іонам заліза, цинку, марганцю та міді належить значна роль в молекулярних механізмах розвитку ІХС, але дія їх в організмі людини ще далеко не вивчена.. Експериментальні та клінічні дослідження показують, що при ІХС обмін мікроелементів значно змінюється (Аlfthan G.,1992, Wen Y., 1993, Krachler M.,1997, Martin-Lagos F.,1997, Al-Bader A.,1998). Проте в літературі немає однозначних даних про вміст мікроелементів в крові при ІХС та практично відсутня інформація щодо комплексної оцінки вмісту в крові заліза, цинку, марганцю та міді (життєвонеобхідні мікроелементи), стану ПОЛ, антиоксидантних ферментів, не вивчений характер їх взаємозалежності, що важливо з позицій вияснення механізмів розвитку та прогресування ІХС.

Недостатня ефективність комплексної терапії ІХС вимагає вдосконалення фармакологічної корекції даної патології. В наш час багатьма вченими признається необхідність медикаментозної корекції порушенного метаболізму мікроелементів в комплексній антиангінальній терапії ІХС (Кушлейкайте М.Ю.,1990, Авцин А.П.,1991, Barutcu U.B.,1995, Насолодин В.В.,1990, Нейко Є.М.,1995, Оster O.,1993, Virtamo J.,1990). Проте в літературі зустрічаються тільки поодинокі дослідження по використанню з лікувальною метою мікроелементовмістних препаратів при лікуванні ІХС. В звязку з цим проблема розуміння особливостей патогенетичної та терапевтичної значимості мікроелементів у хворих на ІХС набувають великого значення для діагностики, профілактики та лікування ІХС, що і є предметом даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Вибраний напрямок досліджень пов'язаний з науковою діяльністю та входить до тематичного плану Інституту терапії АМН України, як фрагмент науково-дослідницьких робіт: “Вивчити динаміку стрес-лімітируючих факторів (систем ендоопіоїдів та ейкозаноїдів) при психоемоційних навантаженнях для виявлення маркерів предикторів атеросклерозу” - № держреєстрації UA 01001229Р та "Розробити способи медикаментозного та немедикаментозного лікування ІХС на основі корекції гуморальних та клітинних факторів атерогенезу" - № держреєстрації UA 01001225Р відділу атеросклерозу та його ускладнень.

Мета і задачі дослідження.

Метою роботи було підвищення ефективності профілактики та лікування ІХС на підставі комплексної оцінки стану ПОЛ, активності антиоксидантних ферментів, вмісту мікроелементів в крові у осіб із дисліпопротеідемією та хворих на ІХС.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:

Оцінити вміст заліза, цинку, марганцю та міді, активності глутатіонтрансферази (ГТ), глутатіонпероксидази (ГП), каталази (К), рівня накопичування загальних продуктів ПОЛ в сироватці крові у хворих із різними клінічними формами ІХС, у осіб із ДЛП та групи контролю.

Визначити характер взаємозвязків між концентрацією мікроелементів - заліза, цинку, марганцю та міді, рівнем накопичування загальних продуктів ПОЛ та активністю ендогенних антиоксидантів - ГТ, ГП, К в крові у хворих ІХС.

Оцінити динаміку вмісту мікроелементів в сироватці крові під впливом антиангінальної терапії та в комплексі із препаратом юнікап М.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше проведена комплексна оцінка стану ПОЛ, активності антиоксидантних ферментів, вмісту заліза, цинку, марганцю та міді в крові у осіб із ДЛП та хворих на ІХС.

Встановлено, що клінічні прояви ІХС супроводжуються змінами вмісту мікроелементів в сироватці крові - зменшенням рівня заліза, цинку, марганцю та міді. Дестабілізація ІХС, наявність перенесеного інфаркту міокарда в анамнезі супровождуються більш значним зниженням вмісту мікроелементів в сироватці крові.

Визначені діагностичні значення показників вмісту заліза та цинку в сироватці крові для встановлення дестабілізації протікання стенокардії.

Виявлено, що ДЛП, як фактор ризику розвитку атеросклерозу у клінічно здорових осіб, супроводжується зниженням вмісту марганцю та міді в сироватці крові.

Вперше встановлений позитивний взаємозвязок між вмістом міді, цинку та активністю ГТ і К та негативний кореляційний звязок між вмістом марганцю та рівнем накопичування загальних продуктів ПОЛ в крові хворих на ІХС, що дозволяє знайти більш повне патогенетичне розяснення участі мікроелементів в розвитку ІХС.

Вивчено вплив антиангінальної терапії та препарату юнікап М на показники вмісту мікроелементів, ПОЛ, активність антиоксидантних ферментів крові у хворих на ІХС.

Обгрунтована доцільність застосування мікроелементовмістних препаратів для корекції порушеного вмісту мікроелементів при ІХС, зокрема, використання препарату юнікап М в комплексній терапії хворих на ІХС для корекції вмісту заліза та міді.

Практичне значення одержаних результатів.

Встановлена практична роль вивчення вмісту мікроелементів в крові у хворих на ІХС. Визначені рівні зниження заліза та цинку в сироватці крові хворих на ІХС, які можуть слугувати додатковими маркерами дестабілізації стенокардії.

Доведено, що активність глутатіонтрансферази, каталази, рівень накопичування продуктів ПОЛ, вміст марганцю, цинку, міді та визначення їх взаємозвязків дозволяє знайти більш повне патогенетичне розяснення участі даних мікроелементів в розвитку ІХС.

Доведена доцільність використання мікроелемнтовмісних препаратів в додаток до базисної терапії з метою корекції мікроелементного обміну. Зокрема, використання юнікапу М сприяє корекції заліза та міді у хворих на ІХС.

Засіб визначення ступеня тяжкості стенокардії у хворих на ІХС, засіб прогнозування виникнення ІХС та використання препарату юнікап М в комплексній терапії хворих на ІХС впровадженні у практичну роботу клініки Інституту терапії АМН України, 31-ї міської лікарні та центральної районної лікарні Ленінського району м.Харкова. Ці засоби підвищують вірогідність діагностики та ефективно впливають на якість лікування хворих на ІХС.

Особистий внесок здобувача.

Самостійно здійснювала обстеження та підбір тематичних хворих з використанням клініко-інструментальних та лабораторних методів, підбір диференційованої терапії та контроль за ефективністю лікування хворих в умовах спеціалізованого відділення Інституту терапії АМН України.

Застосовувала такі методи дослідження хворих: визначення концентрації в сироватці крові заліза, цинку, марганцю та міді атомно-абсорбційним методом, активності глутатіонтрансферази, глутатіонпероксидази, каталази, загальних продуктів ПОЛ біохімічними методами, визначення ліпідного спектру крові імуноферментним методом.

Автор особисто визначала мету та планувала завдання дослiдження, проводила аналiз та математичну обробку отриманих результатiв з використанням електронно-обчислювальної техніки, оформлювала дисертаційну роботу.

Апробація роботи.

Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях Інституту терапії АМН України (1992-1994), Конгресі Всесвітньої федерації Українських Лікарських товариств (Харків, 1992), Республіканській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми клінічної фармакології" (Вінниця, 1993). Головні положення дисертації були представлені на симпозіумі країн СНД по фізіології та патофізіології серця та коронарного кровообігу (Київ, 1992), зїзді кардіологів України (Дніпропетровськ, 1993), Всеросійській науковій конференції по кардіології (Санкт-Петербург, 1993), Республіканській науковій конференції по актуальним питанням патогенезу, діагностики та лікування атеросклерозу та ішемічної хвороби серця (Харків, 1994), Всесвітньому конгресі по моніторингу лікарських засобів та клінічній токсикології (Філадельфія, 1993).

Публікації.

По темі дисертаційної роботи опубліковано 12 робіт, з яких 3 - у наукових журналах, 4 - без співавторів. За матеріалами дисертації отримано два патенти на винаходи: “Спосіб визначення ступеня тяжкості стенокардії у хворих на ішемічну хворобу серця” № 20227999РФ та "Спосіб визначення схильності до ішемічної хвороби серця" № 15494.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертаційна робота викладена на 134 сторінках машинописного тексту й складається з вступу, 2 розділів, що включають огляд літератури та власні дослідження, обговорення отриманих результатів, а також висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Бібліографічний покажчик містить 238 джерел (що складає 26 сторінок), з них 163 - на українській та російській мовах, 75 зарубіжних джерел. Робота ілюстрована 12 таблицями (що складає 12 сторінок).

2. Зміст роботи

Матеріал і методи дослідження.

Об'єктом дослідження були 120 чоловік. Із них першу групу спостережених склали 72 хворих на ІХС, які знаходились на обстеженні та лікуванні в клініці Інституту терапії АМН України. Серед них було 62 чоловіків (86%) та 10 жінок (14%). Середній вік обстежених становив 55,3 2,2 року. Виявлено хворих стабільною стенокардією напруги функціонального класу 13 чоловік, функціонального класу - 35 чоловік, функціонального класу - 11 чоловік, прогресуючою стенокардією напруги - 13 чоловік. Серед хворих ІХС у 37 чоловік (51 %) був перенесений інфаркт міокарда в анамнезі. Порушення ліпідного обміну крові в цілому по групі виявлені в 23 випадках (32 %). Серед них найчастіше зустрічався тип ДЛП - в 10 випадках (44 %) та А тип - в 7 випадках (31 %).

Другу групу склали 23 чоловіка практично здорових із порушеним ліпідним складом крові - ДЛП. Серед них було 14 чоловіків (61 %) та 9 жінок (39 %). Середній вік їх становив 465,6 років. Найчастіше серед типів ДЛП в даній групі зустрічався А тип - у 13 випадках (57 %).

Контрольну групу склали 25 практично здорових осіб у віці від 21 до 44 років.

Діагноз ІХС ставився на підставі аналізу скарг хворих, клінічних даних, результатів лабораторних та інструментальних методів обстеження (ЕКГ в спокої, рентгентелебачення, ехокардіоскопія, велоергометрія, селективна коронарна ангіографія).

При визначенні функціонального класу стенокардії користувались класифікацією Канадської асоціації кардіологів, модифікованої спеціалістами КМЦ РАМН. За критерій стабільності при стенокардії напруги вважали на відсутність динаміки стенокардії протягом 1 місяця до моменту початку обстеження.

В наше дослідження не включалися хворі ІХС із супутніми ендокринними захворюваннями, а також захворюваннями печінки.

Кров для визначення мікроелементів (заліза, цинку, марганцю та міді), активності ГП, ГТ, К, загальних продуктів ПОЛ брали у хворих на ІХС до та після курсу лікування, у здорових осіб із порушеним ліпідним складом крові та у осіб контрольної групи - одноразово.

Вміст мікроелементів в сироватці крові визначали за допомогою атомно-абсорбційного спектрометра С 115 М1, ліпідний спектр крові (загальний холестерин, тригліцериди, -холестерин) - імуноферментним методом, активність ГП, ГТ, К, рівень загальних продуктів ПОЛ в плазмі крові - на фотоелектричному колориметрі КФК 2МП УХЛ 4,2.

Індивідуальну толерантність до фізичних навантажень проводили на велоергометрі фірми "Сіменс-Елема" (Швеція) по методиці безперервно ступіньчатоподібно зростаючого навантаження. Оцінювались наступні показники: загальний обєм виконаної роботи за час проведення велоергометрії, потужність порогового навантаження, обсяг і тривалість виконаної роботи.

Ехокардіографічне обстеження проводилося на ехокардіографі "Aloka-SSD-119" (Японія) ехоімпульсивним методом в одно- та двохмірному режимах дослідження із частотою ультразвуку 3 МГц та кутом сканування 80 із апікальної та парастернальної позиції за загальноприйнятою методикою.

Для лікування хворих використовувались індивідуально підібрані комбінації антиангінальних препаратів із групи нітратів пролонгованої дії (сустак, нітронг, изодініт, нітрогранулонг), антагоністи кальція (корінфар ретард, верапаміл, корділ), -адреноблокатори (анаприлін, обзідан, атенолол), а також мікроелемнтовмістний препарат юнікап М.

Математична обробка результатів дослідження проведена ЕОМ ВМ/РСАТ із застосуванням пакету прикладних програм для статистичної обробки медико-біологічної інформації. Вірогідність різниць визначали за допомогою критерію t-Стьюдента. Відмінності між показниками, що порівнювались, вважались вірогідними, якщо значення імовірності було більшим або рівно 95% (р0,05).

Результати досліджень.

При аналізі ліпідного спектру крові встановлено, що у хворих на ІХС та практично здорових осіб із ДЛП (табл.1)спостерігається достовірне підвищення концентрації загального холестерину в порівнянні із контрольною групою (р0,001), а також зниження вмісту -холестерину (р0,05, р0,001). При цьому у обстежених групи рівень загального холестерину був вищим, а вміст -холестерину - нижчим в порівнянні, як із групою контролю, так і із групою хворих на ІХС (р0,001). Відповідно й коефіцієнт атерогенності був вище у осіб групи в порівнянні із групою контролю (р0,001). Серед хворих на ІХС найбільш високий коефіцієнт атерогенності був виявлений у хворих із функціональним класом стенокардії (3,760,3), р0,001. Звертає на себе увагу вміст тригліцеридів, який в 2,6 разів вище у хворих на ІХС в порівнянні із контрольною групою, та в 1,8 разів, ніж в групі (р 0,001).

Таблиця 1 Ліпідний спектр крові (ммоль/л) у хворих на ІХС та осіб із дисліпопротеінемією (Мm)

Групи обстежених	Загальний холестерин	Тригліцериди	ХЛПВЩ	Коефіцієнт атерогенності
група,n=72 група,n=23 Контроль,n=25	5,880,31 6,210,17 4,820,08	2,490,294 1,400,06 0,950,04	1,520,09 1,360,05 1,780,04	3,520,37 4,210,1 2,340,09

При дослідженні активності антиоксидантних ферментів ГП, ГТ, К та стану ПОЛ виявлено значне підвищення рівня накопичування загальних продуктів ПОЛ в крові у хворих на ІХС (39,96,8 нмоль/мг) та обстежених групи (7,850,41 нмоль/мг, р0,001). Разом з тим активність ГТ у хворих ІХС (12,241,57 мкмоль/г.хв) та каталази (41,673,51 ммоль/мг.хв) була достовірно нижче, ніж у практично здорових осіб із ДЛП (відповідно 46,594,24 мкмоль/г.хв, р0,001 та 50,510,81 ммоль/мг.хв, р0,05). Зіставлення активності ГП вказує на більш низьку її активність у осіб групи (60,1255,05 ммоль/л.хв) в порівнянні із хворими на ІХС (90,150,67 ммоль/л.хв, р0,001) та з контрольною групою (121,497,44 ммоль/л.хв, р0,001). Отримані результати свідчать про недостатню активність антиоксидантних ферментів ГП, ГТ, К та значну активацію пероксидації ліпідів у хворих на ІХС, що згідно даним літератури (Боєв С.С, 1998, Lynch S.M., 1993, Cosin Aguilar J., Crus Fernandez, 1995).

При вивченні вмісту мікроелементів в сироватці крові встановлено, що у хворих на ІХС концентрація заліза знижена (1,1050,176 мг/л) в порівнянні із такою як в групі здорових осіб із ДЛП (2,3370,585 мг/л, р0,05), так і в контрольній (4,5730,880 мг/л, р0,001).

В концентрації цинку просліджується аналогічна зміна: значне зниження його концентрації у хворих на ІХС (0,0660,017 мг/л) в порівнянні як із групою (1,5010,412 мг/л, р0,001), так із контрольною (6,1611,035 мг/л, р0,001).

Що стосується вмісту марганцю, то найбільш значне його зниження спостерігається в групі осіб із ДЛП (0,0280,008 мг/л, р0,01) та менш значне, маючи характер тенденції - у хворих на ІХС (0,0570,009 мг/л, р0,05) в порівнянні із контрольною групою (0,0900,026 мг/л).

Зміна в концентрації міді носить характер достовірного зниження як в групі хворих на ІХС (0,4900,116 мг/л, р0,05), так і здорових осіб із ДЛП (0,1080,039 мг/л, р0,001), але в останніх вона більш виражена в порівнянні із контролем (2,3370,609 мг/л).

Аналізуючи вміст мікроелементів в крові в групі хворих на ІХС по статевому ознаку, спостерігається тільки незначне підвищення вмісту всіх мікроелементів у жінок в порівнянні із чоловіками, а в контрольній групі - навпаки. Це можна пояснити особливостями інтенсивності обміну речовин та функційним станом організму у представників різної статі.

При вивченні вмісту мікроелементів в сироватці крові при різних варіантах клінічного прояву ІХС були виявлені слідуючі зміни. При стабільній стенокардії вміст заліза та цинку достовірно знижений до (1,5120,704 мг/л) та (1,3281,544 мг/л), відповідно в порівнянні із контрольною групою. Що стосується марганцю та міді, то їх зниження носить характер тенденції (0,0810,045 мг/л) та (0,7860,556 мг/л) відповідно. Аналогічні зміни мікроелементів спостерігаються при нестабільній стенокардії: концентрація заліза та цинку ще більш знижена, ніж при стабільній стенокардії (1,4210,832 мг/л) та (0,8090,832 мг/л), відповідно, а в зниженні вмісту марганцю та міді (0,0630,032 мг/л) та (1,0570,651 мг/л), відповідно відмічається лише незначна зміна як в порівнянні з контрольною групою, так і з групою хворих на стабільну стенокардію.

Результати аналізу вмісту мікроелементів в сироватці крові у хворих на ІХС із перенесеним раніше інфарктом міокарда показують, що в цих хворих зміни в мікроелементному складі крові більш виражені, ніж у хворих без інфаркту міокарда в анамнезі. Так зниження концентрації заліза склало (0,7090,116 мг/л), цинку - (0,0990,036 мг/л) та міді (0,4000,144 мг/л) в порівнянні із концентрацією їх у хворих без інфаркту міокарда в анамнезі (відповідно 1,5990,264 мг/л; 1,4810,467 мг/л; 0,8650,240 мг/л, р0,01). Рівень марганцю практично не змінився.

В рамках даної роботи було проаналізовано взаємозвязок між показниками вмісту мікроелементів. У хворих на ІХС достовірний позитивний взаємозвязок виявлений між концентрацією заліза та міді, цинком та марганцем. Позитивний кореляційний звязок між концентрацією цинку та марганцю, заліза та цинку, марганця та міді встановлений у обстежених та контрольної групи, що повинно бути повязане із проявом загальної біологічної закономірності, завдяки якій здійснюється синергізм дії даних мікроелементів. Виявлені нами кореляційні звязки між мікроелементами характеризуються, як синергетичні взаємодії, та, не дивлячись на загальне зниження концентрації мікроелементів, можуть посилювати їх дію на активність антиоксидантних ферментів та гальмування процесів ПОЛ.

Відомо, що активність ферментів, які регулюють рівень вільних радикалів, ліпідних перекисів, продуктів вільно-радикального окислення (до них відносяться глутатіонпероксидаза, глутатіонтрансфераза, каталаза) тісно повязана із присутністю іонів металів. У хворих на ІХС встановлений позитивний кореляційний звязок між рівнем міді та активністю ГТ (r=+0,62, p<0,05) і К (r=+0,72, p<0,05), між цинком та активністю К (r=+0,69, p<0,05). Негативна кореляція спостерігається між вмістом марганцю в сироватці крові та рівнем ПОЛ (r= -0,64, p<0,05).

Встановлені звязки мікроелементів із активністю антиоксидантних ферментів свідчать про те, що взаємовідносини, в яких вони знаходяться у хворих на ІХС, є найбільш оптимальними, не дивлячись на знижену їх концентрацію, оскільки підвищують окислювальний потенціал організму. Не виключено, що цинк активує дію каталази (r=+0,69), а мідь - каталази ( r=+0,72) та глутатіонтрансферази (r=+0,62), регулюючих рівень вільних радикалів ПОЛ. Що стосується марганцю, відомого своїми антиоксидантними властивостями, то його негативний звязок із активністю ПОЛ, виявлений нами, закономірний. Зниження вмісту марганцю в крові у хворих на ІХС повязане із збільшенням рівня ПОЛ (r= -0,64), що може вказувати на певну роль марганцю в процесі пероксидації ліпідів та співпадає із висновками Sziraki I., Raudala P. et al., (1999). Ці дані свідчать про участь цих мікроелементів в компенсаторних реакціях при ІХС та (беручи до уваги біологічну значимість мікроелементів в процесах вільнорадикального окислення) в зменшенні накопичування токсичних продуктів ПОЛ та ушкодженні регуляторних систем антиокислювального захисту.

Отримані результати свідчать, що ІХС супроводжується порушеннями в мікроелементному обміні, при цьому по мірі прогресування тяжкості клінічних проявів ІХС відмічається достовірне зниження концентрації заліза та цинку в сироватці крові, що можна розглядати як прояв дефіциту цих мікроелементів при ІХС. Крім того при ІХС виявлена втрата деяких взаємозвязків між окремими мікроелементами (між марганцем та міддю, залізом та цинком). Така динаміка показників свідчить про участь мікроелементів в розвитку ІХС. На фоні зростаючої потреби організму в адекватній взаємодії всіх систем, залучених в процес пероксидації ліпідів при ІХС може бути особливо відчутним дефіцит вмісту цинку, марганцю та міді. При цьому в групах хворих на ІХС із дестабілізацією стенокардії, перенесеним раніше інфарктом міокарда дефіцит у вмісті мікроелементів в крові мав більш виражений прояв. Наслідком цього дефіциту є той факт, що зниження рівня цинку, марганцю та міді супроводжується недостатньою активністю антиоксидантних ферментів глутатіонтронсферази та каталази, що приводить до збільшення накопичування загальних продуктів ПОЛ. Цим можна пояснити певну участь порушеного вмісту цинку, марганцю та міді в крові в розвитку патогенетичних механізмів ІХС, процесі дестабілізації стенокардії, що необхідно враховувати в проведенні комплексної терапії ІХС.

Таким чином, виходячи із приведених даних, видно, що при ІХС відбувається зниження вмісту мікроелементів в крові, втрата деяких взаємозвязків між мікроелементами, має місце позитивний кореляційний звязок між концентрацією цинку, міді та активністю антиоксидантних ферментів глутатіонтрансферази та каталази та негативного кореляційного звязку між рівнем марганця та станом ПОЛ. Отримані нами дані явилися предпосилкою для обгрунтованого використання в терапії ІХС мікроелементвмістних препаратів.

У проведеному дослідженні вивчено вплив в антиангінальній терапії ІХС комплексного препарату юнікап М, що містить окрім вітамінів А, Д, С, Р, групи В, мікроелементи - заліза 10 мг, міді 1 мг, марганцю 1 мг, йоду 0,15 мг на вміст мікроелементів в крові у 50 хворих на ІХС. Юнікап М призначався в дозі 1 таблетка в день в незалежності від приймання їжі в комплексі із антиангінальною терапією в продовж 3 тижнів перебування хворих в стаціонарі. Побічних дій та алергічних реакцій при прийомі юнікапу М у хворих не відмічалося. Всі хворі знаходились на одній дієті - стіл № 10 по Певзнеру.

Внаслідок проведеного лікування антиангінальними препаратами в групах хворих, отримувавших юнікап М та не отримувавших його спостерігався позитивний терапевтичний ефект, який проявлявся в зменшенні частоти ангінозних приступів та кількості вживаних таблеток нітрогліцерину за добу (р0,001). Також покращились дані велоергометрії: виявили незначне збільшення порогової потужності та тривалості виконання роботи.

При вивченні вмісту мікроелемнтів заліза, цинку, марганцю та міді в сироватці крові у хворих обох груп спостерігали імовірне підвищення вмісту заліза в 1,47 рази (р0,001) у хворих, які одержували тільки антиангінальну терапію та в 1,92 рази (р0,05), які додатково приймали юнікап М. Вміст міді мав позитивну тенденцію до підвищення в крові тільки у хворих, які додатково приймали юнікап М (р0,05).

Таблиця 2 Показники вмісту заліза, цинку, марганцю та міді в крові (мг/л) в динаміці лікування (Мm)

Показник Мг/л	Антиангінальна терапія n=25	Антиангінальна терапія+юнікап М n=25
	До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікування
Залізо Цинк Марганець Мідь	1,405±0,093 2,408±0,194 0,476±0,039 1,8800,152	2,07±0,148** 2,568±0,205 0,830±0,067** 1,7630,137	0,957±0,206 0,788±0,400 0,138±0,027 0,8470,33	1,84±0,290 0,98±0,378 0,205±0,06 1,2200,309

Під впливом антиангінальної терапії та юнікапу М спостерігалось достовірне підвищення активності глутатіонтрансферази від (20,341,08 мкмоль/г.хв) до (26,042,62 мкмоль/г.хв, р0,05) та зниження рівня накопичування загальних продуктів ПОЛ від (38,61,26 нмоль/мг) до (31,30,45 нмоль/мг, р0,001).

Отримані результати свідчать, що включення в комплексну терапію юнікапу М у хворих на ІХС супроводжувалось позитивною динамікою показників концентрації заліза та міді в сироватці крові із одночасним покращанням стану ПОЛ та активності ГТ на фоні позитивного клінічного ефекту антиангінальної терапіі. Це відображає певно компенсаторні та адаптаційні реакції організму, направлені на відновлення порушеного обміну речовин.

Слід відмітити, що виявлена в даному дослідженні позитивна кореляція між рівнем міді, цинку та активністю антиоксидантних ферментів глутатіонтрансферази, каталази і негативний звязок між вмістом марганцю та станом ПОЛ в крові хворих на ІХС свідчать про те, що зміни в гомеостазі мікроелементів мають складний та комплексний вплив в організмі і займають певне місце в патогенетичних механізмах ІХС. Включення в комплексну терапію лікарських препаратів, збагачених мікроелементами сприяє покращанню не тільки вмісту мікроелементів в крові, а й перебігу окисно-відновних процесів, що є ефективним методом патогенетичної терапії, оптимізуючим лікування хворих на ІХС.

Висновки

Клінічні прояви ІХС супроводжуються змінами вмісту мікроелементів в сироватці крові - зменшенням рівня заліза, цинку, марганцю та міді.

Максимальне зниження в сироватці крові вмісту заліза в 2,2 рази та цинку - не менше ніж в 4 рази спостерігається при прогресуючій стенокардії напруги.

Дестабілізація протікання стенокардії, наявність перенесеного інфаркту міокарда в анамнезі супроводжуються більш значними змінами вмісту мікроелементів в крові, що певно вказує на звязок кількісних змін мікроелементів заліза, цинку, марганцю та міді із тяжкістю клінічних проявів ІХС.

Встановлені кореляційні звязки між вмістом цинку, міді, марганцю і активністю антиоксидантних ферментів глутатіонтрансферази та каталази, рівнем накопичування продуктів ПОЛ, які свідчать про те, що метаболічні зміни порушують загальні механізми регуляції вмісту мікроелементів та процесів ПОЛ.

Виявлене при ІХС зниження вмісту мікроелементів вказує на необхідність корекції мікроелементного обміну в комплексному лікуванні хворих, особливо при прогресуванні захворювання. Для досягнення цієї мети доцільно призначення препаратів, які містять комбінацію життєвонеобхідних мікроелементів.

У клінічно здорових осіб дисліпопротеідемія, як фактор ризику розвитку атеросклерозу та ІХС, супроводжується зниженням вмісту марганцю, міді, заліза та цинку в сироватці крові. Тому забезпечувати корекцію мікроелементами потрібно не тільки хворих на ІХС, а й осіб із ДЛП.

Юнікап М, що містить в своєму складі мікроелементи залізо, йод, марганець, мідь, чинить позитивну дію на вміст заліза та міді в крові, активність ГТ та стан ПОЛ при використанні його в комплексі із антиангінальними препаратами у хворих на стенокардію.

Практичні рекомендації

Хворим ІХС рекомендується призначення юнікапу М, який сприяє покращанню обміну заліза та міді в організмі, стану ПОЛ та активності ГТ.

Корекцію мікроелементів необхідно проводити не тільки хворим на ІХС, але й клінічно здоровим особам із виявленою дисліпопротеідемією.

В клінічних умовах з метою прогнозування протікання стенокардії, як додатковий критерій діагностики доцільно застосовувати визначення заліза та цинку в сироватці крові.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Харченко Н.А. Изменение концентрации некоторых микроэлементов в крови у пациентов с ишемической болезнью сердца и у лиц с дислипопротеинемией // Український кардіологічний журнал.-1998.-№12.-С.30-32.

Харченко Н.А. Применение юникап М в комплексной терапии коронарного атеросклероза // Врачебная практика.-1998.-№6.-С.62-63.

Харченко Н.А., Лазарева С.А., Николенко Е.Я. Коррекция микроэлементного состава крови больных ишемической болезнью сердца с помощью юникапа М //Лікарська справа.- 1999.- №1.-С.111-112.

Харченко Н.А. Патогенетические аспекты микроэлементов при атеросклерозе // Актуальные проблемы современной терапии: Сб.научн.трудов / УНИИТ АМН.-Х.,1992.-С.19-22.

Харченко Н.О., Лазарева С.О., Волков В.І. Вміст деяких мікроелементів в сироватці крові у хворих ішемічною хворобою серця // Нейрогуморальні та терапевтичні аспекти гіпертонічної хвороби та коронарного атеросклерозу: Зб.наук.праць / ХМІ., 1992.-С.23-25.

Бенько Е.Г., Николенко Е.Я., Харченко Н.А. Новые методы скрининга липидов крови: Обзор // Новое в профилактике, диагностике и лечении основных заболеваний сердечно-сосудистой системы: Сб.научн.трудов / УНИИТ АМН.-Х.,1993.-С.9-14.

Харченко Н.О. Діагностичне значення вмісту мікроелементів у сироватці крові у хворих на ішемічну хворобу серця // Конгрес Світової Федерації українських лікарських товариств: Тези доп., Харків, 9-14 серпня 1992 р.- Х., 1992.- С.165.

Лазарева С.А., Харченко Н.А., Николенко Е.Я., Гридасова Л.Н., Назаренко И.Л. Изменение содержания микроэлементов (железа, цинка, марганца и меди) в крови на ранней стадии развития коронарного атеросклероза // Физиология и патофизиология сердца и коронарного кровообращения: Тез.докл. симпозиума стран СНГ.-К., 1992.-С.86-88.

Харченко Н.О., Лазарева С.О.Результати корекції мікроелементного складу плазми крові у хворих ішемічною хворобою серця під впливом препарату юнікап М // зїзд кардіологів України: Тез.доп., Дніпропетровськ, 15-17 вересня 1993 р.-К., 1993.-С.37.

Харченко Н.А., Лазарева С.А., Леонова А.Б. Изменения микроэлементного состава плазмы крови у больных ишемической болезнью сердца и их коррекция препаратом юникап М // Кардиология: успехи, проблемы и задачи: Тез.докл. Всероссийской научн.конф., Санкт-Петербург, 1993.-С.200.

Харченко Н.А., Лазарева С.А. Клиническая и биохимическая оценка коррекции микроэлементных нарушений при ишемической болезни сердца // Актуальні проблеми клінічної фармакології. (Перспективи розвитку науки і викладання): Тез.доп. Української наук.конф. за участю країн СНД.- Вінниця, 1993.-С.132-133.

Харченко Н.А., Лазарева С.А. Изменения микроэлементного состава плазмы крови у больных ишемической болезнью сердца и их коррекция препаратом юникап М // Актуальные вопросы патогенеза, диагностика и лечение атеросклероза и ишемической болезни сердца: Тез.докл.респ.научн.конф., Харьков, 25-26 мая 1994 г.- Х., 1994.-С.22--221.

Анотація

Харченко Н.О. Патогенетичні та терапевтичні аспекти мікроелементів при ішемічній хворобі серця. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 2000 р.

Дисертація присвячена вивченню ролі мікроелементних порушень - заліза, цинку, марганцю та міді при ІХС, а також оцінці ефективності замісної терапії при їх корекції юнікапом М. В результаті проведених досліджень запропоновано рівні зниження цинку та заліза в крові у хворих на ІХС, які можуть слугувати додатковими маркерами дестабілізації протікання стенокардії. Встановлено, що вивчення активності глутатіонтрансферази, каталази, рівня накопичування продуктів перекисного окислення ліпідів, вмісту цинку, марганцю та міді в крові дозволяє мати більш повне патогенетичне уявлення про участь даних мікроелементів в розвитку ІХС та атеросклерозу. Доведена доцільність використання препаратів із мікроелементами, зокрема юнікапу М, в комплексі із антиангінальною терапією для корекції вмісту мікроелементів у хворих й оптимізації лікування ІХС.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, мікроелементи, перекисне окислення ліпідів, антиоксидантні ферменти, юнікап М, антиангінальна терапія.

Аннотация

ХарченкоН.А. Патогенетические и терапевтические аспекты микроэлементов при ишемической болезни сердца. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2000 г.

Диссертация посвящена изучению роли микроэлементных нарушений - железа, цинка, марганца и меди при ИБС, а также оценки эффективности заместительной терапии их коррекции юникапом М.

Нарушения, выявляемые при исследовании содержания микроэлементов в крови, играют важную роль для понимания механизмов развития и прогрессирования ИБС. В связи с этим исследования влияния лекарственных препаратов на содержание микроэлементов в крови способствуют совершенствованию фармакологической коррекции данной патологии.

В работе оценены содержание железа, цинка, марганца, меди, активности ГТ, ГП, К, уровня накопления общих продуктов ПОЛ в сыворотке крови у больных с различными клиническими формами ИБС и у лиц с ДЛП; определена взаимосвязь между этими показателями; оценена динамика содержания микроэлементов в крови под действием антиангинальной терапии и в комплексе с препаратом юникап М у больных ИБС.

Объектом исследования были 120 человек. Из них первую группу исследованных составили 72 больных ИБС, которые находились на обследовании и лечении в клинике Института терапии АМН Украины. Среди них было 62 мужчин (86 %) и 10 женщин (14%). Средний возраст обследованных составил 55,3 2,2 года. Выявлено больных стабильной стенокардией напряжения функционального класса 13 человек, функционального класса - 35 человек, функционального класса - 11 человек, прогрессирующая стенокардия - 13 больных. Нарушения липидного обмена крови в целом по группе выявлено в 23 случаях (32 %). Среди них чаще встречался тип ДЛП - в 10 случаях (44 %) и А тип - в 7 случаях (31%). Вторую группу составили 23 человека практически здоровых, но с нарушенным липидным составом крови - ДЛП. Среди них было 14 мужчин (61 %) и 9 женщин (39 %), средний возраст их составил 465,6 года. Среди типов ДЛП в данной группе чаще встречался А тип - в 13 случаях (57%). Контрольную группу составили 25 практически здоровых лица в возрасте от 21 до 44 лет.

При определении функционального класса стенокардии пользовались классификацией Канадской ассоциации кардиологов, модифицированной специалистами КМЦ РАМН. За критерий стабильности при стенокардии напряжения принимали отсутствие динамики стенокардии в течении 1 месяца к моменту начала исследования.

Кровь для определения микроэлементов (железа, цинка, марганца и меди), активности ГП, ГТ, К, общих продуктов ПОЛ брали у больных ИБС до и после курса лечения, у практически здоровых лиц с нарушенным липидным составом крови и у лиц контрольной группы - однократно.

Для лечения больных использовались индивидуально подобранные комбинации антиангинальных препаратов, а также юникап М, содержащий витамины и микроэлементы (железо, медь, марганец, йод).

В результате проведенных исследований предложены уровни снижения цинка и железа в крови у больных ИБС, которые могут служить дополнительными маркерами дестабилизации течения стенокардии. Установлены корреляционные связи между содержанием цинка, меди, марганца, и активностью глутатионтрансферазы и каталазы, уровнем накопления продуктов ПОЛ в крови свидетельствуют о том, что метаболические изменения нарушают общие механизмы регуляции уровня микроэлементов и процессов ПОЛ. Выявленное снижение содержания микроэлементов указывает на необходимость коррекции микроэлементного обмена в комплексном лечении больных ИБС и клинически здоровых лиц с ДЛП. Для достижения этой цели целесообразно назначение препаратов, которые содержат комбинацию жизненно-необходимых микроэлементов. Юникап М в комплексе с антиангинальной терапией действует положительно на содержание железа и меди в крови, состояние ПОЛ и активность ГТ у больных ИБС.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, микроэлементы, перекисное окисление липидов, антиоксидантные ферменты, юникап М, антиангинальная терапия.

Summary

Kharchenko N.A.Pathogenic and therapeutic aspects of trace elements in coronary heart disease.- Manuscript.

Thesis for candidate of medical science degree on speciality 14.01.11 - cardiology. - Kharkiv State Medical University, Kharkiv, 2000.

The dissertation is dedicated to studying of the role of disturbances in levels of trace elements - ferrum, zink, manganese and copper in CHD, as wellas to the estimation of efficacy of substitutive therapy with unicap M. As a result of fulfilled study the levels of reduction of zink and ferrum in blood of patients with CHD were suggested, which can be used as additional markers of destabilization of angina course. It was established that detection of glutathiontransferase and catalase activity, level of lipid peroxidation products accumulation and concentrations of zink, manganese and copper in blood enables to give more complete patogenic explanation of the role of these trace elements in the development of CHD and atherosclerosis. Evidence of expediency of the use of trace elements - containing preparations, in particular, unicap M, in the complex of antianginal therapy for correction of trace elements level and optimization of treatment of patients with CHD, is given.

Key words: coronary heart disease, trace elements, lipid peroxidation, antioxidant enzymes, unicap M, antianginal therapy.

Размещено на Allbest.ru