Філософські й змістові елементи абсурдистської літератури, втілені у п’єсі Т. Стоппарда "Розенкранц і Гільденстерн мертві". Проблеми, що порушуються літературою абсурду в контексті гамлетівського метатексту. Характерологія рис шекспірівських героїв.

Слова, заимствованные из многочисленных языков народов Северного Кавказа. Абхазизмы как составная часть кавказской лексики наряду с адыгизмами, чеченизмами. Кавказская лексика в русской прозе. Авторские новообразования в творчестве Фазиля Искандера.

Современная тенденция авангардной литературы. Искусство авангарда в поэтическом творчестве. Выход в свет книги Уолта Уитмена "Листья травы" как система течений авангардной поэзии в мире. Сущность трагической коллизии в индийской, греческой философии.

Характеристика авангардизма, как одного из течений современного искусства, особенности проявления в поэзии. Периодизация развития, основные направления – кубизм, кубофутуризм, суперматизм. Русский книжный авангард в Нью-Йорке, печатная графика авангарда.

Аванґардистські тенденції, орієнтовані на докорінну зміну художньої практики у літературному процесі. Зміст поняття "аванґард", його складність і суперечливість. М. Шаповал як людина великої ініціативи, один із найяскравіших індивідуальностей свого часу.

Особливості пригодницького сюжету у творах Майка Йогансена, О. Слісаренка, Гео Шкурупія, Юліана Шпола, Ю. Яновського. Складовы авантюрно-пригодницького сюжету авангардного роману: пригоди, подорожі, несподівана розв’язка твору, загадки, інтриги.

Здійснено спробу зіставити фундаментальні наукові праці українського вченого-арабіста А. Кримського та німецького орієнталіста А. Мюллера. Відмінні риси у наукових поглядах вчених, тенденції розвитку європейської арабістики XIX ст. - на початку XX ст.

Аналіз відтворення авіаційної спеціальної лексики роману А. Гейлі як окремого жанру художньої літератури, а саме виробничого роману, у перекладах українською, російською та німецькою мовами. Формування жанрової перекладацької специфіки виробничого роману.

Пространство и время в модели художественного текста для юношества. Константы культуры, сквозные для "Книжного вора" современного австралийского писателя М. Зузака. Изучение самоорганизации системы текста в аттракторе соприкосновения с кражей жизни.

Анализ политических взглядов выдающегося русского писателя Ф.М. Достоевского. Изучение его геополитических представлений на место Австро-Венгрии в мировой политической системе. Характеристика образов Австрии в контексте идейных воззрений писателя.

Вплив історичних подій на розвиток письменництва в Австрії. Міжкультурний вплив на письменників. Фелікс Зальтен – представник літературної австрійської казки ХХ століття. Автобіографічні дані про письменника. Лісова казка "Бембі", її переклад українською.

Виявлення стрижневих мотивів найбільш характерних творців австрійської малої прози. Простеження зв’язку сучасної австрійської новелістики з національною традицією. З’ясування особливостей поетики австрійських письменників, аналіз концепту автобіографізму.

Основні етапи становлення австрійської регіональної літератури першої половини ХХ ст. Спільні та відмінні риси "гайматкунст" в кайзерівській Німеччині та "провінцкунст" у габсбурзькій Австро-Угорщині. Інтерпретація терміна "асфальтна література".

Аналіз автентичних фольклорних мотивів в художній спадщині українських письменників ХІХ століття. Висвітлення підґрунтя написання "Тіней забутих предків" М. Коцюбинського та "Лісової пісні" Лесі Українки. Оновлення шкільних програм зі словесності.

Аналіз роману "Субота" І. Мак'юена в аспекті наративних і світоглядних особливостей, властивих ситуації переходу постмодернізму в нову художню конфігурацію. Висвітлення специфіки світогляду головного героя, лондонського нейрохірурга Генрі Пероуна.

Віхи життєвого шляху і наукової творчості професора, літературознавця, письменника і драматурга П.П. Кононенка. Особистісне сприйняття ним України, світового українства. Аналіз причин протидії інституційному розвитку українознавства в сучасній Україні.

Анализ произведений Б. Черных с точки зрения автобиографизма. Особенности использовании этого художественного приема автором. Тенденции в русской прозе конца ХХ – начала XХI в., сориентированной на эксперимент с формами автобиографического повествования.

Глубинное познание России, ее корневой системы, пробуждение любви к нашим праотцам - в произведениях выдающегося русского писателя И. Шмелева. Отражение богатого событиями и тяжелыми драмами жизненного опыта писателя на примере романа "Лето Господне".

Исследование наиболее крупных автобиографических произведений известной в XIX в., а ныне забытой писательницы К.В. Назарьевой. Выявление реальных аспектов сознательной мифологизации Назарьевой жизненного пути своей героини в автобиографической прозе.

Исследуются автобиографические произведения известной в XIX в. исательницы К.В. Назарьевой. В центре любого ее произведения всегда несчастная, благородная женская судьба. Мифологизация писательницей жизненного пути своей автобиографической героини.

Рассмотрение романа Д. Пригова "Живите в Москве" и автобиографических эссе Л. Рубинштейна с точки зрения их нарративной организации. Взаимодействие голоса рассказчика с коллективным словом, "голосом улицы", Деконструкция мифологем советского сознания.

Исследование значимости Леонида Бородина в современной литературе, раскрытие истории становления своей души и анализ "своего" времени. Осмысление судьбы поколения и Родины в мемуарных жанрах. Портретная характеристика персонажа в прозе писателя.

Жизнетворческие стратегии великих "классиков" советской эпохи – Зощенко и Пришвина. Их автобиографические произведения как лаборатория для воплощения жизнестроительных задач, связанных с осмыслением изменений в эпохе, эволюцией личности и мировоззрения.

Особенности мира Франца Кафки как личности и явления. Дневник Кафки - преимущественно рассказ о встречах с самим собой. Сопричастность Кафки модернизму как направлению и методу в литературе и искусстве. Автобиографические мотивы в творчестве Франца Кафки.

Характеристика специфики автобиографического пространства романа "Мертвец в Дептфорде" Э. Берджесса. Выразительный авторский субъективизм и его влияние на проблематику, образы и своеобразие сюжетно-композиционной организации биографического романа.

Настоящая работа состоит из трех глав. В первой рассматривается повесть Гоголя "Портрет", написанная в 1842 году, во второй — поэма "Мертвые души", центральное произведение во всем творчестве Гоголя, в третьей — "Выбранные места из переписки с друзьями".

Художественное, философское и автобиографическое значение повести "Портрет". Замысел поэмы "Мертвые души" Гоголя, взаимосвязь с эпизодами из жизни, воспоминания писателя о пребывании в Нежинской гимназии. "Выбранные места из переписки с друзьями".

Тема "автобиографическое начало" важна для изучения творчества любого писателя. Ее раскрытие предполагает отражение пережитых автором событий, собственных воспоминаний и личных впечатлений в произведениях писателя. Исследование творчества Гоголя.

Автокомментарии к произведениям Гоголя. Творчество писателя с точки зрения православного христианина. Художественное, философское и автобиографическое значение повестей писателя. Гоголь в кругу художников. Выбранным местам из переписки с друзьями.

Художественное, философское и автобиографическое значение повести Гоголя "Портрет". Исследование поэмы "Мертвые души" - центрального произведения в творчестве Гоголя. Взаимосвязь книги "Выбранные места из переписки с друзьями" с личной перепиской автора.