Публікаційна активність вчених, збільшення кількості наукового змісту та номенклатури видань. Створення високо функціональних онлайнових платформ зі складним пошуковим та навігаційним інструментарієм. Наростання кризи академічного бібліотекознавства.

Акмеизм – модернистское литературное течение, декларировавшее конкретно-чувственное восприятие внешнего мира. Освобождение литературы от символистских призывов. Рассмотрение влияния акмеизма на поэзию Сергея Городецкого, Николая Гумилёва, Анны Ахматовой.

Появление акмеизма. Основные черты акмеизма. Н. Гумилёв о различиях между символизмом и акмеизмом. Поэты-акмеисты: три круга - "цех поэтов", эзотерики, семантики. Поэзия О. Мандельштама, А. Ахматовой. Постсимволизм. Дальнейшее развитие акмеизма.

Рассмотрение акмеистических традиций в сборнике Н. Оцупа "В дыму", в контексте поэтического диалога поэта с Н. Гумилевым. Типологические связи интерпретаций произведений на почве обращения к живописным аллюзиям, связанным с культурной моделью Востока.

Аналіз акмеїзму як літературної течії, що протистоїть символізму і яка виникла на початку XX століття в Росії. Вивчення особливостей становлення та розвитку акмеїзму. Аналіз найяскравішої відміни творів Маяковського від інших представників футуризму.

Аналіз функціонування форми акровірша в різних контекстах духовної культури європейського простору. Порівняння форми акростиха в різних жанрах та різних часових проміжках. Способи укладання поетичних текстів, що заклали основи візантійської гимнографії.

Метою роботи є дослідження функціонування форми акровірша в різних контекстах духовної культури європейського простору. Ця давня форма вживається в старозавітній поезії, візантійській гимнографії, українській сакральній монодії та духовній пісні.

Аксаков Иван Сергеевич – русский публицист и общественный деятель, сын С.Т. Аксакова, один из идеологов славянофильства, краткий очерк его биографии и творческого становления. Мышление его было аксиоматическое: он не доказывал того, что говорил.

Описание жизни и творческий путь Аксакова С.Т. как русского писателя, чиновника и общественного деятеля, литературного и театрального критика, мемуариста. Главные источники вдохновения литератора. Основное содержание автобиографической повести писателя.

Актуализация аксиологической проблематики в рамках эстетико-парадигматических исследований художественной словесности. Подходы к созданию новой концепции развития марийской национальной литературы, основанной на изучении ее аксиологической парадигмы.

Анализ былин о Дунае Ивановиче и Михайле Потыке. Выявление эпических мотивов, трактуемых как смысловое единство мотивировки героя, его поступка и последствий поступка. Разность аксиологических координат каждого действия до и после его совершения.

Анализ автобиографических произведений В.М. Шукшина, рассказов из сборников разных лет и публицистики на предмет выявления в них концепции детства. Ценностная роль детства в его многообразных проявлениях как составляющая авторского мировоззрения.

Специфика исследования народной словесности в первой половине XX в. Аксиологический анализ наслоения разновременных и противоречащих ценностей, отразившихся в былинах. Отражение единой системы самобытных ценностных концептов русского эпического сознания.

Знакомство с циклом публикаций, посвященных ценностному анализу русского эпоса во второй половине XX века. Общая характеристика основных работ отечественных былиноведов, опубликованных в 1980-е годы. Герой как актор, исполняющий ритуальную роль.

Анализ истории ценностного анализа в былиноведении и характеристика периода второй половины XX века – времени утверждения классового подхода к анализу ценностей былин и закрепления принципа партийного "историзма". Сопоставление кодов былинных сюжетов.

Главная особенность исследования повести В.П. Астафьева "Веселый солдат". Характеристика специфики взаимодействия ценностных миров автора-демиурга, героя и рассказчика в структуре художественного целого, организованного автобиографическими ценностями.

Аксиологический подход в литературоведении - междисциплинарное направление исследований, возникшее на пересечении философии ценностей и науки о литературе. Интерференция контекстов автора и героя - одно из необходимых условий эстетического события.

Атрибутирование драматургии Н. Коляды в границах нового сентиментализма. Характеристика спецификации драматургического мира автора через систему аксиологии, традиционной для сентименталистской эстетики, рефлексии психологических переживаний человека.

Рассмотрение образа крестьянина-слуги, созданного в поэме Н.А. Некрасова и поименованного автором ярко и образно "лизоблюдом". Степень объективности Некрасова, создавшего характер преданного своему господину слуги, традиции "дворянской" литературы.

Сопоставление текстов романов "Бэббит" и "Атлант" с точки зрения представления в них оппозиции "социализм—капитализм", изображения предметно-вещного мира, персонажей, концепций смысла человеческого существования. Различия и сходство двух романов.

Основные этапы и роль развития идей изучения образно-языковой структуры художественного текста. Формирование геопоэтических образов,связанное и с регионами географического пространства, и с концептуализацией этих образов в аксиологическом осмыслении.

Висвітлення проблеми аксіологічної ідентичності і самоідентичності в поезіях А. Ґрифіуса, що має створити нову перспективу для осягнення екзистенції поета. Дослідження складників конструювання аксіологічної ідентичності в поетичних текстах А. Ґрифіуса.

Аксіологічний аспект аналізу роману "Чорне Сонце", оцінка подій з погляду смисложиттєвих, національних, сімейних, політично-громадянських груп вартостей. Оцінка уявлень про добро та зло в долі українців, які ведуть на Сході України війну з загарбниками.

Аналіз французьких любовних замовлянь під кутом зору когнітивної лінгвістики з метою дослідження репрезентації в них концепту кохання. Формальність та суміжність фольклорної лексики, широка парадигматичність і узагальненість семантики фольклорного слова.

Розгляд літературних репортажів "Ти наче камінь їла" та "Я намалюю тобі смерть" В. Тохмана, присвячених геноциду на Балканах та в Руанді в 1990-х роках. Феномен репортерської творчості В. Тохмана, осердям якої є аксіологічно-етична проблематика.

Аксіологічно-онтологічні особливості складової образу хати в контексті дослідження поетики малої прози О. Довженка. Основне функціональне навантаження зазначеного образу - окреслення просторової координати художніх текстів письменника (житло).

Аналіз впливу християнства на розвиток літератури. Місце євангельської теми та образу Марії Магдалини у творах українських письменників. Зображення гріховного минулого, драматизму духовного переродження та формування національної свідомості в Україні.

Дослідження базових концептів мовної картини світу у поетичному дискурсі В. Свідзинського. Їх зв’язки з національною традицією. Простеження внутрішньої природи поетичного образу, ті "вихідні пункти", з яких поет осмислював сучасну йому дійсність.

Сучасний канон дитячої літератури. Зародження нових культурних ідентичностей у кожній окремій нації. Порівняння канонічних процесів у розвитку літератури для дітей та юнацтва в Україні та Німеччині. Різноманіття тем, "дорослішання" літературних творів.

Конфлікти й зародження нових культурних ідентичностей у кожній окремій нації, переплетення яких реалізує сучасний канон дитячої літератури. Ілюстрація та порівняння канонічних процесів у розвитку літератури для дітей та юнацтва в Україні та Німеччині.