Князь Святослав як державна особа, що перейнята важливими стратегічними інтересами Києворуської держави. Антитеза у побудові характерів, вдач, що визначається між князями Святославом та Ігорем - одна з характерних рис літературного твору В. Малика.

Дослідження явища авторської рефлексії. Характеристика співвідношення поняття авторефлексії з основними корелюючими поняттями. Окреслення його поняттєво-термінологічних параметрів, верифікувавши одержані результати на конкретному художньому матеріалі.

Відображення авторської рефлексії жіночої екзистенції в романі "Сестра моєї самотності" сучасної української письменниці Галини Тарасюк. Специфіка психологічного дискурсу. Образ Олександри Рибенко-Ясінської: кар’єризм, психологічний саморозвиток героїні.

Дослідження сприйняття і переосмислення античних образів у творчості Шевченка у творах "Кавказ", "Муза" та "Чи не покинуть нам, небого". Створення Шевченком авторських версій античних образів. Особливості рецепції образів у творчості інших письменників.

Дослідження поетики А. Барбюса, Е. Ремарка та О. Гончара. Висвітлення онтологічно-гносеологічного аспекту трагічного у поетиці авторів. Обґрунтування планетарних катаклізмів, філософське та моральне осмислення воєнних катаклізмів у антивоєнних романах.

Висвітлення специфіки репрезентації історії Закарпатського краю і закарпатців в автобіографічному романі Д. Кешелі "Родаки". Жанрова своєрідність автобіографічної прози. Особливості зображення персонажів твору. Увиразнення відчуття головного героя.

Художня репрезентація метамодерного мислення у творчості українських прозаїків. Специфіка та авторська суб’єктивність текстів метамодерної тематики. Літературознавча інтерпретація метамодерної авторефлексії в романах В. Слапчука, С. Процюка, М. Бриниха.

Проаналізовано поняття метамодернізму у сучасній культурі. Означено аспекти метамодерних студій, художні версії текстів метамодерної тематики, специфіку художності таких творів, а особливо, прикмети авторської суб'єктивності як реконструкцію особистості.

На основі аналізу притчі "Благодарный Еродій" визначення основних принципів педагогічної системи Григорія Сковороди, яка ґрунтується на християнській моралі. Характеристика особливостей бачення письменника Г. Сковороди гармонійного виховання людини.

Процес авторського редагування, як невід’ємна складова творчого процесу, який розпочинається із задумом і остаточно не завершується після опублікування творів. Аспекти процесу редагування українськими письменниками кін. ХІХ - поч. ХХ ст. власних творів.

Дослідження сакральності творчості середньовічних авторів. Формування християнського світовідчуття. Роль самоусвідомлення та внутрішньої мотивації у творах українських письменників. Відображення авторської позиції при інтерпретації сюжетів Святого Письма.

Суб’єктивно-оцінне ставлення до предмета висловлювання у києворуських літературних пам’ятках. Докази самоусвідомлення та самовираження у літературі, традиційність літературного методу, яка зумовлювала консервативне авторське ставлення до свого твору.

Дослідники психології творчості стверджують, що митець чи не найбільше прагне віднайти власний сенс життя і зреалізувати його. Шевченкознавці не раз пов'язували індивідуальний емоційний досвід поета з відповідними ліричними рефлексіями та медитаціями.

Аналіз авторського самосприйняття і саморепрезентації періоду Середньовіччя на прикладі літературної творчості Христини Пізанської. Принципи організації авторського тексту Пізанської на прикладі роботи "Книга діянь та доброї вдачі мудрого короля Карла V".

Специфіка рецепції творчості забутих російських жінок-письменниць першої половини XIX ст.-Олени Ган та Марії Жукової. Теми та мотиви творів, спільне та відмінне у творчій манері письменниць. Передумови розвитку жіночого письменства пушкінської доби.

Аналіз твору А. Шпігельмана "Маус" крізь призму створених автором анімалістичних образів для номінації персонажів образ, національностей. Спроби художнього розроблення теми Голокосту засобами коміксу й використання тваринних образів для її реалізації.

Механізми об’єктивації автора в ліричних та епічних творах Тодося Осьмачки. Специфіка функціонування суб’єкта вислову як модифікації авторського голосу на різних структурних рівнях художньої системи. Лірична поезія як вираження авторської свідомості.

Аналіз міфологічного дискурсу трилогії про Йокнапатофу Вільяма Фолкнера. Функції і роль міфології у пошуках національної самоідентифікації в умовах глобалізаційних процесів у світі. Філософія сноупсизму на прикладі кожного з представників родини Сноупсів.

Аналіз лінгвістичних засобів в німецьких романтичних літературних казках, які експліцитно або імпліцитно реалізують у них образ автора. Визначення ступеня та способів їх участі у прагматичному, семантичному й архітектонічному структуруванні текстів.

Розгляд проблеми жанрології у сучасному літературознавстві. Аналіз художньої творчості української письменниці Є. Кононенко. Визначення жанрових ознак збірки прозових творів "Симбалайн". Характеристика психологічних портретів персонажів повісті "Альбіна".

Індивідуально-авторські неологізми - конституюючі елементи тексту, групування яких відповідає певній темі, що підпорядковує ці слова, сприяє смисловому сприйняттю текстового матеріалу. Дослідження основних способів творення неолексикону Олеся Гончара.

Визначається, що інтертекстуальний підхід до комедій І. Тобілевича може виявити систему кореляцій між ними та творами іноземних класиків, українського фольклору, комедій, а також Біблії. Особливості збагачення текстів комедій неочікуваними конотаціями.

Дослідження семантичних змін тексту-донора та інтексту в результаті їх взаємодії. Застосування інтертекстуального підходу до кінематографічного матеріалу. Посилення ролі авторської модальності у драматургічному творі Івана Тобілевича (Карпенка-Карого).

Особливості художньої репрезентації історичного факту в українській біографічній прозі для дітей та юнацтва початку ХХІ століття, яка представлена текстами різної жанрової формації. Соціально-історичний хронотоп творів, що наближений до реальних умов.

Характеристика іменникових авторських неологізмів у романі, їх семантика, творення та особливості функціонування. Основні способи творення неологізмів: суфіксація і словоскладання. Аналіз стилістично навантажених неолексем у художньому дискурсі Барки.

Особливості поєднання соцреалістичного міфотворення у прозових творах Костя Гордієнка періоду "зрілого сталінізму зі спорадичними спробами висловити затаєні почуття й переживання від подій в українському селі періоду розкуркулення й колективізації.

Проаналізовано способи інтеграції зарубіжної символістської драми в українському літературному просторі (на прикладі інтерпретації драми Метерлінка "Неминуча" Л. Українкою). Розгляд проблеми статусу символістської драми в загальнолітературному контексті.

Аналіз ролі авторської примітки у створенні комічного в гумористично-фентезійному романі британського письменника Террі Пратчетта. Вираження форм комічного в дискурсі з використанням різнорівневих мовних засобів. Його вживання в художньому дискурсі.

Исследование и характеристика проблемы автофикционального письма в творчестве бельгийской писательницы А. Нотомб. Рассмотрение специфических особенностей процесса трансформации жанра автофикционального письма в пространство постмодернистской культуры.

Комплексное изучение проблемы появления автофикшн (псевдоавтобиографии) как нового жанра в современной русской литературе. Выявление представителей современной русской литературы, имеющих произведения в жанре автофикшн. Творчество А. Аствацатурова.