Поняття крос-гендерної травестії. Групи досліджень, присвячених розгляду специфіки функціонування традиційного мотиву перевдягання у вбрання протилежної статі. Аналіз трансформацій типових сюжетних ситуацій, пов’язаних із крос-гендерною травестією.

Розгляд основних варіантів мотивацій жіночої та чоловічої крос-гендерної травестії у західноєвропейській і російській літературах (від античності до романтизму). Зв'язок візуальної зміни статі із самопожертвою, коханням, прагненням самореалізації.

Реконструкція теоретичного осмислення типів наративних модальностей у працях зарубіжних наратологів-структуралістів. Виявлення відмінних і спільних методологічних засад, на основі яких сформувалися основні положення і терміни сучасної наратології.

Особливості наративних стратегій у мемуарах Т. Бобровського. Аналіз типології нарації у творчості автора на трьох рівнях: формальному, раціональному та рівні управління нарататором. Об’єктивні та суб’єктивні причини вибору тих чи інших наративних схем.

Визначення закономірностей побудови автором свого ідіолекту. Дослідження спільного ходу інтертекстуального діалогу між письменниками. Особливості моделювання художнього світу в поезії В. Маккавейського, Р. Немировського, В. Набокова та В. Висоцького.

Характеристика механізмів формування образності словесного поетичного тексту. Визначення етнокультурних особливостей осмислення світу природи в австралійській поезії ХХ ст. Розробка універсальної типології пейзажних образів і критеріїв їх розмежування.

Детермінанти періодизації та аналіз художніх текстів в історіях української літератури ХІХ- ХХ ст. Аналіз методологічних засад структурування літературного матеріалу. Синтез численних історіографічних модусів, методологічних принципів відбору текстів.

Детальний опис парадигми видів письменників, творчим простором яких є культурне перехрестя. Стратегії ідентифікації та типологізації видів письменників, які створюють тексти на перехресті різних, а інколи протилежних культурних та літературних традицій.

Тенденції потрактування концепту "символізм" у вітчизняному і зарубіжному літературознавстві. Самобутність екстер’єрної та інтер’єрної символіки Ф. Фіцджеральда та Т. Осьмачки. Символізм числа та кола в структурі "Старшого боярина" та "Великого Ґетсбі".

У статті проаналізовано словесний (вербальний) поетичний образ (СПО) як особливу форму відображення навколишньої дійсності. Висвітлено питання предмета дослідження когнітивної поетики, який полягає у вивченні художньої семантики. Проблема функціонування С

Компаративний аналіз прози М. Гоголя та китайської лірики епохи Тан. Основні дотичні мотиви та образи, спільні художні прийоми фольклорного походження. Виявлення ключових розбіжностей української і китайської художньої парадигми, закладеної у фольклорі.

Типологічні особливості та ключові концепти парадигми персоналізму в автобіографічній російській прозі. Наративні стратегії представників першої хвилі російської еміграції. Вивчення ідейно-художніх рішень української теми в діаспорній літературі.

Загальна характеристика шляхів та засобів характерології Винниченкових героїв-інтелігентів у романах 1910-х років, знайомство з основними особливостями. Розгляд образів-характерів романів у світлі екзистенційної філософії, ніцшеанства та фрейдизму.

Висвітлення на основі творів еволюцію поглядів В. Винниченка на психологію "нової" людини. Розгляд характерів романів у світлі екзистенційної філософії, ніцшеанства та фройдизму. Аналіз основних засобів характерокреаційної поетики, використаної в романах.

Исследование приемов образной и публицистической характеристики "новых людей". Главный анализ соотношения внешнего принципа построения образа с его внутренней мотивировкой. Особенность метода художественной типизации у писателя Н.Г. Чернышевского.

Подъём Руси XI века, создание центров письменности, грамотности, появление плеяды образованных людей в княжеско-боярской, церковно-монастырской среде определили развитие древнерусской литературы. Возникновение которой связано с созданием Киевской Руси.

Определение особенностей произведений В. Токаревой. Рассмотрение вариантов подачи основных психотипов для женских персонажей в повестях. Характеристика обрисовки психотипа деловой женщины, связанного с возникновением новых социокультурных обстоятельств.

Героическое, героико-эпическое, ролевое и эпико-ролевое фэнтези, их особенности. Одиночество главного героя в героическом фэнтези, его основные достоинства и недостатки. Отход от традиционного представления. Распределение ролей в ролевом фэнтези.

Принципы функционирования художественной условности в тексте. Исследование прозы М.А. Булгакова в новом аспекте - с точки зрения закономерностей функционирования вторичной художественной условности и ее эволюции на протяжении всего его творчества.

Типы обращений, их стилистические функции, выражение в русском языке. Исследование роли обращений в поэзии А. Блока. Женские и мужские образы, неодушевленные понятия в роли обращений в лирике поэта. Примеры параллелизма образов, антитезы словосочетаний.

Типы интертекстуальных отношений, характерных для текстов, маркированных пародийной тональностью дискурса. Особенности референциальной и типологической интертекстуальности, связь с типами пародийной тональности. Характеристика выделенных маркеров.

Отдельные направления и методы в литературе, их общая характеристика и отличительные особенности: романтизм, реализм, символизм. Стиль и метод Виктора Пелевина, механизм и направления их идентификации через анализ рассказов данного автора "Спи" и "Ника".

Шесть образных рядов "воюющего тела", распределенных по трем контрастным парам: витальное – мимикрийное, субординационное – маргинальное, ритуальное – гротескное. Общее направление освоения телесной образности в рамках рассматриваемой традиции.

Исследование и оценка типологии композиционно-речевых структур, способов организации и контекстуального взаимодействия "речевых сфер" автора и персонажей применительно к основным динамическим тенденциям отечественного художественного дискурса ХХІ века.

Маргінальність - одна з найважливіших категорій постмодерного етапу розвитку літератури. Ствердження героями своєї інакшості відносно суспільного загалу - смислова домінанта літературного твору О. Забужко "Польові дослідження з українського сексу".

Дослідження проблеми мови як особливої знаково-конвенційної системи, що виступає посередником між суб’єктом і світом, у творчості В. Пєлєвіна. Буквальна реалізація думки Бродського про те, що людина - це засіб мови для продовження свого існування.

Аналіз напрямів розвитку іспанської літератури протягом XVII століття. Дослідження життя та творчості драматурга Габріеля Тельєса, який писав під псевдонімом Тірсо де Моліна. Творчість Кальдерона - вершина літературного бароко. Драма "Життя - це сон".

Краткая биографическая справка о жизни русского поэта, прозаика и драматурга - Петра Павловича Ершова. Особенности художественных образов в "Осенних вечерах". Исследование жанровой специфики, поданной писателем в тексте повести "Дедушкин колпак".

Толерантність як принцип гуманістичного виховання. Аналіз формування толерантного простору у дітей у процесі їх виховання на прикладі казок В. Сухомлинського. Літературні особливості казки автора як ефективний інструмент впливу на особистість дитини.

Анализ произведения широко известной американской писательницы Нелл Харпер Ли "Убить пересмешника", написанного в жанре воспитательного романа, посвященного проблемам толерантности и справедливости в южных штатах провинциальной Америки начала ХХ века.